Досліджено історію зародження, формування та розвитку художніх колекцій на теренах Луганщини кінця XIX - XX ст. На підставі вивчення архівних і бібліографічних джерел, аналізу наявних у регіоні мистецьких збірок, встановлено, що вони за своїм статусом поділяються на державні, відомчі, такі, що існують на громадських засадах, а також приватні (домашні). Показано, що основним центром, де зосереджені твори образотворчого мистецтва, є заснований у 1920 р. Луганський обласний художній музей, в якому зберігається 8 000 творів вітчизняного та зарубіжного мистецтва XVI - XX ст. Велику збірку декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини має Музей народної архітектури та побуту НАН України. Наведено інформацію про художні колекції міських і районних історико-краєзнавчих і відомчих музеїв, а також колекції приватних осіб.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пізнавальні можливості автобіографії як джерела дослідження ціннісних орієнтацій юнацтва, показано придатність цього масиву суб'єктивних документів для об'єктивних кількісних узагальнень. Здійснено вікову ідентифікацію авторів біографій як представників окремої соціальної категорії юнацтва, конкретизовано типологію їх ціннісних орієнтацій, які підлягають кількісному вимірюванню. Запропоновано емпіричні засоби аналізу автобіографічних документів, зокрема, адаптовано метод контент-аналізу для вивчення динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва. Наведено рекомендації щодо використання окремих способів подання й аналізу динаміки, зокрема, моментних і періодичних (інтегральних) рядів динаміки для вивчення тенденцій розвитку ціннісних орієнтацій юнацтва за тривалий період часу - сімнадцять років.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка» (05 – Соціальні та поведінкові науки). – – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2020. Дисертація присвячена комплексному системному дослідженню сутності суспільного добробуту, теоретичному обґрунтуванню основи забезпечення суспільного добробуту у трансформаційній економіці та розроблення практичних рекомендацій щодо забезпечення зростання добробуту в Україні в умовах посилення економічної турбулентності. На основі систематизації та критичного переосмислення напрацювань зарубіжних та вітчизняних економістів розкрито еволюцію трактування сутності добробуту в рамках різних напрямів економічної теорії: (1) у рамках класичної школи політичної економії добробут розглядається з точки зору його економічної складової та практично ототожнюється з багатством; (2) у межах історичного та соціального напрямів економічної теорії формується розуміння, що вплив на суспільний добробут, окрім економічних факторів, здійснюють соціальні, інституційні, екологічні та інші; (3) представниками неокласичної школи розмежовується розгляд добробуту з точки зору окремого індивіда та суспільства у цілому, додається експліцитна характеристика «суспільний»; (4) при досліджені добробуту кейнсіанцями та представниками шведської школи визначається роль держави у забезпеченні суспільного добробуту, зокрема, що стосується справедливості розподілу суспільного продукту;(5) німецькими неолібералами та представниками інституціоналізму визначається вагома роль ефективних інституцій у забезпеченні суспільного добробуту; (6) представниками економічних концепцій соціал-демократії формуються теорії «держави загального добробуту», «соціальної держави».^UThe thesis for attaining the Doctor of Philosophy Degree in a specialty 051 «Economics» (05 – Social and behavioral sciences). – Taras Shevchenko National University of Kyiv. – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2020.The dissertation is devoted to a comprehensive systematic study of the essence of social welfare, theoretical substantiation of the basis of social welfare in a transformational economy and development of practical recommendations for ensuring the growth of welfare in Ukraine in conditions of increasing economic turbulence.Based on systematization and critical rethinking of the achievements of foreign and domestic economists the evolution of the interpretation of the essence of welfare was revealed in various areas of economic theory: (1) within the classical school of political economy, welfare is considered in terms of its economic component and is practically identified with wealth; (2) within the historical and social directions of economic theory, an understanding is formed that the impact on public welfare, in addition to economic factors, is exercised by social, institutional, environmental, etc.; (3) representatives of the neoclassical school differentiate the consideration of welfare from the point of view of the individual and society as a whole, add an explicit description of «social»; (4) when studying the welfare by Keynesians and representatives of the Swedish school, the role of the state in ensuring public welfare is determined, in particular, with regard to the fair distribution of the social product; (5) german neoliberals and representatives of institutionalism determine the important role of effective institutions in ensuring public welfare; (6) representatives of the economic concepts of social democracy form the theories of «welfare state», «social state».