Описано аналітичну модель побутового роторного лічильника газу вітчизняного виробництва та нову удосконалену математичну модель вимірювального процесу дзвонових випробувальних установок (ДВУ) і проведено аналітичні та експериментальні дослідження впливу зміни робочого середовища даних приладів та установок на їх роботу та метрологічні властивості. Доведено, що використання повітря замість природного газу для калібрування приладів без введення відповідних поправок призводить до завищення їх показників, у середньому, на 0,8 %, тривалість перехідних процесів у дзвонових установках у ході роботи на газі збільшується на відміну від повітря, в середньому, на 20 %. Розроблено математичні залежності для визначення дійсного значення об'єму контрольної дози газу, за допомогою яких підвищується точність її вимірювання установкою на 0,1 %. Отримано вирази для аналітичного оцінювання похибки, зумовленої статичною зміною рівня рідини гідрозамка. Запропоновано нову конструкцію витіснювача дзвонового мірника, впровадження якої знизило більш, ніж на 25 % тривалість перехідних процесів у дзвонових установках. Проаналізовано конструкцію комп'ютеризованих випробувальних установок для лічильників газу, підвищеної чутливості, точності та швидкодії - дводзвонових з автоматизованим вибором заданого об'єму контрольної дози на нелінійній шкалі мірника, оснащених витіснювачем нової конструкції з масляним заповненням, розроблено структурну та функціональну схему даної установки та її програмне забезпечення.

  Скачати повний текст

Досліджено низькочастковий спектр непружного розсіяння світла переохолодженими молекулярними рідинами та розроблено феноменологічну теорію розсіяння. Встановлено, що задовільне описання розсіяння світла молекулярною рідиною вимагає прийняття до уваги орієнтаційно-трансляційного зв'язку, який призводить до провалу в центрі спектра поляризованого розсіяння. Визначено, що форма релаксаційного спектра у вигляді несиметричного піка з додатковим надлишковим крилом є типовою для широкого загалу молекулярних систем і може бути спостережена різноманітними експериментальними методами (діелектрична спектроскопія, спектроскопія розсіяння світла, спектроскопія кореляції фотонів та ядерна магнітна релаксометрія). Розроблено теорію поліметної динаміки, що дозволяє кількісно описати форму спектра сегментної релаксації лінійних олігомерів. Встановлено структуру іонно-полімерних комплексів у ряді полімерних електролітів.

  Скачати повний текст