Досліджено проблему хірургічного лікування хворих на рецидив ішемії нижніх кінцівок, зумовленої тромбозом аортостегнового протезу. Розроблено хірургічну тактику лікування цих ускладнень на базі результатів дослідження порушень периферичного кровообігу. На підставі одержаних результатів дослідження порушень регіонарної гемодинаміки, спричинених тромбозом аортостегнового протезу, визначено показання до різних методів повторних реконструктивних операцій та розробки індивідуалізованої хірургічної тактики. З метою покращання результатів хірургічної корекції регіонарної гемодинаміки розроблено новий спосіб розширеної профундопластики для застосування у разі повторних оперативних втручань у хворих з тромбозами аортостегнових протезів. Запропоновано та обгрунтовано результатами гемодинамічних досліджень диференційовану хірургічну тактику залежно від ступеня ішемії нижньої кінцівки. Застосування комплексного підходу до оцінки порушень регіонарної гемодинаміки, вибору показань і тактики хірургічного лікування, методик повторних реконструктивних операцій з використанням розробленого доступу до глибокої артерії стегна й оригінального способу розширеної профундопластики дало змогу досягти позитивних результатів у 79,6 % хворих.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей конструкцій з частинами, поєднаними приєднувальними сполучниковими засобами (базове висловлення та приєднувальна частина), омонімічними підрядним і складнопідрядним реченнями. На матеріалі сучасної англійської мови уточнено статус приєднувальних конструкцій і запропоновано критерії їх відокремленння від різних типів приєднування, парцеляції та складнопідрядних речень. Доповнено й уточнено формально-синтаксичні властивості приєднувальних конструкцій. Розширено класифікацію їх приєднувальних частин. Визначено семантичні класи аналізованих одиниць і виявлено їх особливості. Встановлено пропозиціональні значення, у яких конкретизується виконувана приєднувальною частиною інформативна функція. Здійснено класифікацію слів-модифікаторів, які допомагають визначити дані значення. Розкрито функції приєднувальних конструкцій і складнопідрядних речень як складових тексту та роль екстралінгвальних засобів у реалізації даних функцій. Проаналізовано закономірності комунікативного членування та визначено типи рем у залежних компонентах приєднувальних конструкцій і складнопідрядних речень. Вперше проведено кількісний аналіз приєднувальних сполучникових засобів. Запропоновано схеми побудови й функціонування приєднувальних конструкцій.

  Скачати повний текст