Вперше в український політичній науці досліджено особливості зовнішньополітичної стратегії Індії та її еволюцію в період по закінченню "холодної війни". Особливу увагу приділено цивілізаційному чиннику формування стилю міжнародної поведінки Індії. Доведено, що зовнішньополітичний її курс є поєднанням певних ідеальних підходів та практицизму, зумовленого необхідністю всебічного захисту національних інтересів. Проаналізовано еволюцію стратегії країни у постбіполярний період, що вирізняється посиленням реалістичних підходів та переходом до практичних кроків з метою підвищення її міжнародного статусу. Узагальнено досвід Індії в її зовнішньополітичній діяльності. Подано авторське бачення факторів, що зумовили прагнення країни вступити до клубу великих світових держав, і визначено головні чинники, що уможливлюють досягнення такої стратегічної мети у середньостроковій перспективі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано суспільно-політичні інститути імперії Харшавардхани (606 - 647 рр. н.е.), виявлено їх специфіку, визначено традиційні засади побудови держави та суспільства, а також морально-етичні пріоритети індійців. На основі джерел різних типів, у тому числі - політичного роману-хроніки "Харшачаріта", досліджено один з етапів розвитку класичного індійського суспільства. Розглянуто геополітичну ситуацію напередодні утворення імперії та основні події, пов'язані з політичним посиленням династії Пушпабхуті та успадкуванням влади Харшою. Досліджено особливості політичної організації суспільства у визначений період, а також наведено характеристику місця імперії Харші у загальному процесі індійської історії. Особливу увагу приділено цивілізаційним особливостям Індії, вивченим на конкретному історичному матеріалі, чіткій стратифікації суспільства.

  Скачати повний текст