Визначено педагогічні умови, які необхідно створити у навчальному процесі для застосування засобів самокорекції в управлінні процесом засвоєння знань учнями. Виокремлено сутність, структуру і функції засобів управління процесом засвоєння знань. Обгрунтовано модель самокорекції процесу засвоєння знань, технологію її здійснення. Створено концепцію учнівського моніторингу як засобу формування вмінь самокорекції. Для оцінювання рівня сформованості умінь самокорекції процесу засвоєння знань використано кваліметричний метод. Доведено, що застосування моделі сприяє підвищенню якості знань учнів, гнучкості у пристосуванні до навчання та потреб окремої особистості, самостійності у вивченні матеріалу, активній участі школярів у навчальному процесі, комунікативно спрямованій взаємодії учнів між собою та з учителем. На основі динаміки результатів з'ясовано, що постійне використання розробленої моделі забезпечує упорядкованість і систематизованість знань, умінь і навичок. Модель впливає на розвиток особистісних якостей школяра. Експериментально перевірено, що застосування засобів самокорекції в управлінні діяльністю учня підвищує його роль у навчальному процесі, допомагає дитині стати суб'єктом діяльності шляхом урахування її особистісного розвитку, що сприяє гуманізації освіти.

  Скачати повний текст

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням питання формування навчальної автономії майбутніх учителів іноземної мови. Провідною ідеєю дослідження визначено положення про те, що рівень сформованості навчальної автономії майбутніх учителів іноземних мов підвищиться в результаті визначення педагогічних умов формування навчальної автономії та розроблення й впровадження моделі та технології формування навчальної автономії в процесі фахової підготовки майбутніх учителів.Актуальність дослідження зумовлена тим, що для ефективного виконання своїх професійних функції фахівцю-учителю іноземної мови необхідно мати сформовану комунікативну, лінгвометодичну й психолого-педагогічну компетентності та користуватися набутими знаннями, навичками, ресурсами, інструментами, здатністю рефлексувати й продовжувати навчання протягом життя.У першому розділі роботи систематизовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття «навчальна автономія майбутнього вчителя іноземних мов», узагальнено зміст структурних компонентів, критеріїв та показників сформованості.Процес формування навчальної автономії майбутніх учителів іноземних мов конкретизовано як спеціально організовану, поетапну, цілеспрямовану діяльність суб'єктів освітнього процесу з метою оволодіння комплексом форм, методів і інструментів для вирішення власних освітніх потреб, формування професійної компетентності в умовах студентоцентрованого навчання для подальшої успішної педагогічної діяльності.У роботі уточнено зміст структурних компонентів навчальної автономії (психологічний, методологічний і комунікативний) та охарактеризовано критерії й показники рівнів сформованості навчальної автономії майбутніх учителів іноземних мов (знаннєвий, компетентнісний та особистісний).У другому розділі обґрунтовано педагогічні умови формування навчальної автономії майбутніх учителів в процесі фахової підготовки: створення сприятливого освітнього середовища, підвищення рівня відповідальності й значущості ролі студента на занятті, відображення компонентів навчальної автономії в змісті освіти.Розроблено модель та технологію формування навчальної автономії майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці. Особливість моделі полягає в тому, що вона містить механізми мотивації, планування, організації та контролю процесу формування навчальної автономії та визначає фактори її сформованості в майбутніх учителів іноземних мов. Завданнями моделі є організація, координація й контроль процесу формування комплексу вмінь і навичок у вивченні іноземних мов. Модель спрямована на ефективне здійснення управлінської діяльності в сфері вищої освіти, базується на запитах суспільства та враховує потреби всіх учасників освітнього процесу. Визначено основні структурні компоненти моделі: цільовий, концептуально-діагностичний, змістовий, процесуальний, діагностично-результативний, які взаємопов'язані й взаємозалежні.Використання моделі забезпечує створення специфічного освітнього середовища з урахуванням здібностей і побажань студентів, у якому майбутні вчителі досягатимуть власної мети навчання. Складові моделі доцільно впроваджувати за допомогою розробленої технології формування навчальної автономії майбутніх учителів іноземних мов.З метою оцінки ефективності впровадження складових моделі формування навчальної автономії майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці було побудовано кваліметричну субмодель формування навчальної автономії. Субмодель побудовано таким чином, що на кожному окремому етапі викладач і студент можуть проводити низку дій для корекції, поліпшення, адаптації освітнього процесу з метою досягнення кінцевого результату. Алгоритм математичної обробки, закладений у субмоделі, дозволив об'єктивно оцінити рівень сформованості навчальної автономії.У роботі запропоновано методичні рекомендації щодо формування навчальної автономії майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці, що забезпечує послідовність і наступність вивчення матеріалу, планування й ефективну організацію освітнього процесу. У рекомендаціях описано форми і методи формування навчальної автономії майбутніх учителів іноземних мов, надається система вправ і завдань.Практичне значення одержаних результатів підтверджено довідками про впровадження в освітній процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 01/10-112 від 02.03.2021 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 703/01-65/03 від 17.03.2021 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 01-28/591 від 30.04.2021 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01-23/172 від 30.04.2021 р.); окремі положення методичного підходу формування навчальної автономії студентів запроваджено в діяльність ХНЕУ ім. С. Кузнеця (довідка № 01/10-112 від 24.05.2021 р.).^UThe thesis is a theoretical and experimental study of the problem of developing learner autonomy of future foreign language teachers. The main idea of the study is that the level of learner autonomy of future foreign language teachers will increase as a result of determining pedagogical conditions for fostering learner autonomy and the development and implementation of a model and technology for developing learner autonomy in future teachers training.The relevance of the study is explained by the fact that to effectively perform their professional functions, a foreign language teacher should have their developed communicative, linguistic and psychological and pedagogical competence and use the obtained knowledge, skills, resources, tools, and the ability to reflect and continue learning throughout their life.The paper systematizes theoretical approaches to defining the essence of the concept of “learner autonomy of future foreign language teachers”, summarizes the content of its structural components, criteria, and indicators of its development.The process of developing learner autonomy of future foreign language teachers is specified as a specially organized, staged, purposeful activity of the subjects of the educational process to master a set of forms, methods, and tools to address their own educational needs.The second section substantiates pedagogical conditions for developing learner autonomy of future teachers in professional training: creating a favorable learning environment; increasing the level of responsibility and significance of the student's role in the classroom; reflecting the components of learner autonomy in the content of education.The model and technology of developing learner autonomy of future foreign language teachers in professional training are developed. The peculiarity of the model is that it contains mechanisms of motivation, planning, organization, and control of the process of developing learner autonomy and determines the factors of its formation for future foreign language teachers. The objectives of the model are the organization, coordination, and control of the process of forming a set of skills in learning foreign languages. The model is aimed at the effective implementation of management activities in the field of higher education, is based on the demands of society, and takes into account the needs of all the participants of the educational process. The use of the model provides the designing of a specific educational environment based on the abilities and wishes of students, in which future teachers will achieve their own learning goals. It is expedient to implement the components of the model with the help of the presented technology of developing learner autonomy of future foreign language teachers.To assess the effectiveness of the implementation of the components of the model of developing learner autonomy of future foreign language teachers in professional training, a qualimetric submodel of developing learner autonomy was built.The submodel is built in such a way that at each stage a teacher and a student can perform a series of actions to correct, improve, adapt the educational process to achieve the result. The algorithm of mathematical processing, laid down in the submodel, allowed to objectively assess the level of developing learner autonomy.To implement the developed model and technology, an experimental study was conducted during classes in the discipline “English Oral and Written Speech Practice” for 2nd year students of the Faculty of Foreign Philology of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The implementation of the technology was designed for one academic year.The work includes methodological recommendations for developing learner autonomy of future foreign language teachers in professional training using the designed model, which ensures the sequence and continuity of the study of material, planning, and effective organization of the educational process. The recommendations describe the forms and methods of developing learner autonomy of future foreign languages teachers, provide a system of exercises and tasks.The practical significance of the obtained results is confirmed by their implementation in the educational process of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (reference № 01/10-112 dated 02.03.2021), Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University (reference № 703/01-65/03 dated 17.03.2021), Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University (reference № 01-28/591 dated 30.04.2021), Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (reference № 01-23/172 dated 30.04.2021); some suggestions of the methodological approach to developing learner autonomy were implemented into the educational process of Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (reference № 01/10-112 dated 24.05.2021).

Дисертація є науково обґрунтованим та експериментально перевіреним дослідженням з питання управління педагогічною взаємодією викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки. Дослідження спрямоване на визначення основних структурних елементів процесу управління взаємодією викладача й студента, створення на цій основі моделі та її застосування, що забезпечить оптимальний рівень кооперації викладача та студента, а також збалансовану суб'єкт-суб'єктну взаємодію.Актуальність проблеми дослідження зумовлена тим, що світовий ринок праці швидко реагує на зміни в суспільстві й визначає відповідні часу вимоги до фахівців. Тому система підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти повинна мати гнучкі структури управління освітнім процесом задля задоволення потреб суспільства. Побудова освітньої діяльності на паритетних засадах її учасників є більш гнучкою та вмотивованою.Управління педагогічною взаємодією конкретизовано як динамічний багатофакторний процес взаємокорекції, скерований на взаємоузгоджену дію суб'єктів інтеракції в освітньому просторі на адаптивній основі. Педагогічну взаємодію визначено як взаємоузгоджену комунікативну діяльність суб'єктів освітнього процесу, що спрямована на реалізацію освітніх цілей. Виокремлено аспекти готовності до управління педагогічною взаємодією викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки. Розроблено модель управління педагогічною взаємодією викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки, яка містить компоненти: концептуально-методологічний, організаційно-змістовий та діагностично-результативний, які взаємопов'язані між собою.У роботі обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування педагогічної взаємодії викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки; організаційно-методична підготовка викладачів; організація освітнього середовища на основі ІКТ; виокремлено аспекти, які мають ураховуватися в ході реалізації організаційно-педагогічних умов, а саме: управлінський, діяльнісний, зміст педагогічної взаємодії, учасники педагогічної взаємодії, форми комунікацій у педагогічній взаємодії, комунікативні вміння щодо здійснення педагогічної взаємодії, форми здійснення педагогічної взаємодії. Розроблені методичні рекомендації містять основні питання застосування моделі управління педагогічною взаємодією викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки. Використання методичних рекомендацій має міждисциплінарний та загальнопедагогічний характер, тому що модель управління педагогічною взаємодією викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки є відкритою системою, що розвивається, і створена з метою визначення ефективних шляхів взаємодії викладача та студента задля вдосконалення навичок управління педагогічною взаємодією викладача й формування професійної компетентності майбутнього менеджера організацій. Про ефективність розробленої моделі свідчать дані контрольного етапу експериментальної роботи. Результати статистичних підрахунків дають підставу стверджувати, що застосування розробленої моделі в експериментальній групі привело до позитивної динаміки показників управління педагогічною взаємодією викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки.Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в апробації моделі управління педагогічною взаємодією викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки; науково-обґрунтованих організаційно-педагогічних умов управління педагогічною взаємодією; у створенні методичних рекомендації щодо застосування моделі управління педагогічною взаємодією викладачів і майбутніх менеджерів організацій у процесі професійної підготовки. Теоретичні положення та фактичний матеріал можуть бути використані викладачами для підготовки фахівців у закладах вищої освіти. Отримані результати дослідження можуть бути корисними науковцям, аспірантам, магістрантам у подальших дослідженнях щодо підготовки майбутніх менеджерів організацій. Основні результати дослідження впроваджено в освітній процес Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця (довідка № 21/86 - 27 - 80 від 25.05.2021р.), Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, (довідка № 1139, від 07.06.2021р.); в освітній процес Київського національного університету технологій та дизайну, (довідка № 06 – 06 / 878, від 26. 05. 2021р.).^UThe thesis is a scientifically substantiated and experimentally tested research of the problem of management of pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the process of professional training. The study is focused on identification of the main structural elements of the process of managing teacher-student interaction, creating and applying a model on this basis that will ensure the optimal level of teacher-student cooperation, as well as balanced subject-subject interaction.The topicality of the research problem is explained by the fact that the global labor market quickly responds to changes in society and determines the appropriate time requirements for professionals. Therefore, the system of training specialists in higher education institutions should have flexible structures for managing the educational process to meet the needs of society. Management of pedagogical interaction is defined as an adaptive dynamic multifactorial process of mutual correction, aimed at the mutually coordinated action of the subjects of interaction within the educational environment. Pedagogical interaction is defined as a mutually coordinated communicative activity of the subjects of the educational process, aimed at the implementation of educational goals. Aspects of readiness to manage pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the process of professional training are singled out. A model of management of pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the process of professional training, that contains such interconnected components as conceptual-methodological, organizational-semantic and diagnostic-effective has been developed. A qualimetric submodel of the formation of skills of management of pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the process of professional training is developed. The expected results of the developed model are an increase in the level of formation of students 'interaction skills on the basis of dialogic communication and the level of formation of teachers' skills of managing pedagogical interaction.The paper substantiates main organizational and pedagogical conditions of formation of pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the process of professional training; organizational and methodological training of teachers; organization of educational environment based on ICT. It also highlights main aspects that should be taken into account during the implementation of organizational and pedagogical conditions. They are managerial and activity-based aspects, content of pedagogical interaction, participants of pedagogical interaction, forms of communication in pedagogical interaction, communicative skills at pedagogical interaction and forms of pedagogical interaction. The developed methodological recommendations contain the basic questions of application of model of management of pedagogical interaction of teachers and future managers of the organizations within the process of professional training. The use of methodological recommendations has an interdisciplinary and general pedagogical character, because the model of management of pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the process of professional training is an open developing system and created to identify effective ways of teacher-student interaction. formation of professional competence of the future manager of organizations.The effectiveness of the developed model is evidenced by the data of the control stage of the experimental work. The results of statistical calculations give grounds to claim that the application of the developed model in the experimental group has led to a positive dynamics of management of pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the training process. The practical significance of the obtained research results involves practical evaluation of the model of management of pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the process of professional training; scientifically-based organizational and pedagogical conditions of application of the developed model; creating methodological recommendations for the application of the model of management of pedagogical interaction of teachers and future managers of organizations within the process of professional training. Theoretical principles and factual material can be used by teachers to train specialists in higher education institutions. Main results of the study are implemented in the educational process of Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics. (reference No 21/86-27-80 of 25.05.2021), O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (reference No 1139, of 07. 06. 2021); Kyiv National University of Technologies and Design, (reference No 06-06/878, of 26.05.2021).