У дисертації викладено результати дослідження колективного та персонального виміру життя єврейських громад Правобережної України крізь призму політичних трансформацій та воєн першої половини ХХ ст. Надано аналіз витоків Голокосту та причин відмінної поведінки не-євреїв в його умовах, перш за все в Україні, де історично проживали євреї, формуючи, разом з представниками інших етносів, місцеву поліетнічну культуру. Здійснено аналіз впливу модернізаційних процесів і політичних трансформацій 1917–1939 рр. на життя штетлів та їх мешканців. Розглянуто особливості та специфіку розвитку єврейської культури, освітніх та еміграційних процесів у СРСР у 1920 ті рр. (у регіональному контексті). Зосереджено увагу на процесах, які відбувались у єврейських містечках Правобережжя в контексті перманентних змін влад у період 1917–1921 рр. Окремий напрям присвячений аналізу національної політики українського уряду УНР та активного долучення українських євреїв до розбудови цієї держави. Окремими сюжетами проходять персональні жіночі й родинні історії, в яких відображені особливості періоду, зокрема жіночий аспект еміграції, та від початку політичного терору – репресії проти представників технічної інтелігенції та долі жінок/дітей «ворогів народу». Проаналізовано особливості діяльності міжнародних структур з організації переселення євреїв у міжвоєнний період. До змісту дисертації включені елементи просопографічного дослідження представників родини Рабінович. Акцентовано увагу на персональному вимірі кожного періоду, який охоплено в дисертації, аналізі життєвих досвідів і стратегій поведінки й виживання в умовах терору та воєн крізь призму історії повсякдення, жіночої та усної історії.^UThe dissertation presents the results of the study of the collective and personal dimension of life of the Jewish communities of the Right-Bank Ukraine through the prism of political transformations and wars of the first half of the twentieth century. The dissertation offers an analysis of the origins of the Holocaust and the reasons for the different behavior of non-Jews in its conditions, especially in Ukraine, where Jews have historically lived, forming, along with representatives of other ethnic groups, local polyethnic culture. The analysis of the influence of modernization processes and political transformations in 1917 – 1939s on the life of the shtetls and their inhabitants has been carried out. The peculiarities and specifics of the development of Jewish culture, educational and emigration processes in the USSR in 1920s. (in the regional context) are considered. The focus is on the processes that took place in the European towns of the Right-Bank in the context of permanent changes in the authorities in the period of 1917–1921. A separate direction is devoted to the analysis of national policies of the Ukrainian Government of the UPR and active involvement of Ukrainian Jews into the building of this state. Separate plots are personal women's and family stories, which reflect the features of the period, including the female aspect of emigration, and from the beginning of political terror – repression against the technical intelligentsia and the fate of women / children «enemies of the people». The peculiarities of the activity of international structures on the organization of Jewish resettlement in the interwar period are analyzed. The content of the dissertation includes elements of prosopographic research of the Rabinovych family. Emphasis is placed on the personal dimension of each period, which is covered in the dissertation, analysis of life experiences and strategies of behavior and survival in terror and war through the prism of everyday history, women's and oral history.