Розкрито суть поняття "ринок молока" на підставі критичного аналізу підходів до категорії ринок і узагальнення вітчизняного, зарубіжного досвіду функціонування ринку молока. Досліджено сучасний стан даного ринку на територіях, розташованих у зоні радіоактивного забруднення та виявлено проблеми його формування. Установлено, що пропозиція та попит на молоко не залежать від екологгічного фактора. Обгрунтовано параметри перспективного функціонування регіонального ринку молока. Розвинуто теоретичні положення щодо удосконалення діючих механізмів у системі обміну стосовно сільськогосподарських товаровиробників, зокрема поглиблено методологічне обгрунтування шляхів удосконалення ціноутворення та дотування з урахуванням чинників, які мають суттєвий вплив на активізацію кумулятивних процесів конструктивного розвитку регіонального ринку молока за умов трансформаційної економіки. Проаналізовано резерви підвищення попиту на молоко, конкурентоздатності сільськогосподарських товаровиробників всіх форм власності з урахуванням виробничої собівартості одиниці продукції. Наведено пропозиції щодо удосконалення функціонування даного ринку з застосуванням принципу комплексності, базуючись на інфраструктурі конкуренції у контексті інтеграції України у Всесвітню торговельну організацію.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження регіональної музичної культури Буковини ХІХ - початку ХХ ст. в контексті поліетнічного середовища та як невід'ємну частину суспільно-історичних подій, вагомий чинник українського національного відродження. Описано процес зародження домашнього музикування, налагодження діяльності німецького товариства "Der Verein zur Forderung vor der Grundung der Tonkunst in der Bukovina", румунської "Armonia", українського "Буковинський Боян", "Руського міщанського хору", культурно-просвітницьких мистецьких об'єднань. Охарактеризовано розвиток музичної освіти, становлення професійного музичного мистецтва в контексті взаємодії та взаємовпливу різних національних культур. Розкрито внесок найвидатніших музикантів - представників різних національностей - у розвиток музичної діяльності Буковини даного періоду.

  Скачати повний текст

У дисертації проаналізовано ігрову скульптуру як елемент художньої системи постмодернізму. Зокрема, уточнено дефініцію «ігрова скульптура» саме у культурологічному та мистецтвознавчому значенні з урахуванням художньо-естетичних особливостей, привнесених постмодерністськими практи-ками, та удосконалено розуміння функціональної специфіки ігрової скульптури. Детально простежено культурні та соціально-історичні умови, що розкривають генезу, специфіку еволюції та основні практичні досягнення у формотворчій функціональності ігрової скульптури. Проаналізовано ігрову скульптуру як закономірний етап розвитку художньої культури постмодерну. Досліджено основні мистецькі форми, характерні для ігрової скульптури часів модер-ністського експерименту з функціональністю скульптури як простору для ризику, відкриттів, розвитку та розваг дитини. Вивчено основні характерні риси ігрової скульптури в річищі постмодерністських тенденцій та сучасної концепцій формотворчості скульптурної форми як симбіозу мистецтва і популізму. Як характерні риси сучасної ігрової скульптури у дослідженні розглянуто синтез елементів архітектури, ландшафту та дизайну, а також застосування нових матеріалів.^UThe dissertation analyzes play sculpture as an element of the artistic system of postmodernism. In particular, the definition of the concept of “play sculpture” in the cultural and art sense was clarified, considering the artistic and aesthetic features introduced by postmodern practice that led to a better understanding of the functional specifics of play sculpture. Detailed account of the cultural, social and historical conditions reveals the genesis, evolution, and specificity of the main practical achievements in introducing the functions of play into sculpture. Play sculpture is analyzed as a natural stage of development of the art culture of postmodernism. The main art forms characteristic of the play sculpture (modernist experiment with the functionality of sculpture) are explored presenting modernist sculpture as a space for risk, openness, and development of a child. The key features of play sculpture formed under postmodern tendencies are studied, as well as the contemporary concepts of formation of creativity in sculptural form as a symbiosis of art and national creative spirit. As characteristic features of modern play sculpture, the study examines the synthesis of elements of architecture, landscape and design, as well as the use of new materials. The general playful tone of artistic discourse was the result of modernist fascination with primitive art. Such art was perceived as an opposition to culture and civilization. Experimenting with form and materials, simplification, generalization, and abstraction in primitivism deconstructed the form and image into their basic elements and morphological units, the latter process later produced general polymorphism in art. The attitude of artists to the play as a strategy of transformation allowed to combine play methods and artistic experiments, which led to the destruction of the academic figurative tradition and established notions of art. The broader use of play strategies in the art of modernism conceptually transformed the phenomenon of play, made it possible to perceive it outside the play mode of the work. This created a favorable artistic and aesthetic background, which contributed to the emergence of playable sculpture. The most important methods of turning art into play are: deconstruction, dehumanization, conceptual pluralism, radical metaphor, ironic reflection, etc. The postmodernist plays covered other spheres of cultural space, carnivalized everyday life, and allowed the spectator-player to go beyond it, to break the rules and roles of everyday life. In art, the play compensated the lack of content in the artwork, transformed the artistic narrative into performative actions. The play created a new concept of a large-scale synthesis of fine art and other types of creative activities. The experiments of avant-garde artists with the functions of the artworks formed a basis for adaptation of sculptural composition to children's dynamic games. The creative discoveries of E. Möller-Nielsen, the author of the first play sculptures, inspired many artists to experiment with the play functions of the sculptural form. Play sculpture of that time combined the style of modernist artworks and the functionality of design. Scenario of the children's play in the space of sculpture became the basis for the creation of plastic composition. During the time, the features of the play sculpture were location at the playground and focus on the children's anthropometric data. The composition provided a zone of play communications and spaces, half-hidden from the observers. The sculpture had an abstract or figurative-stylized form and was made of affordable materials. Thus, it was recognized as beneficial for child development.Since the late 1960s, the form of play sculpture for children's motor development has been in crisis. In a few years, such sculpture disappeared from the playgrounds altogether. The adoption of regulations regarding the standardization of playgrounds and stricter requirements to the functional safety of equipment were the key cause of this crisis of play sculpture. For the artists, the opportunity to experiment with form disappeared, therefore, the creation of a play sculpture that was complicated by the safety requirements and standards became a rather technical than artistic task. Thus, in development of play sculpture two major stages of may be defined: the first one — before the regulations on safety and standardization were introduced, and the second — after this event. The use of play functionality in the creation of neo-avant-garde sculpture proves that the play functions of many neo-avant-garde artworks were focused on the task of playful communication between adults, therefore, such pieces are proposed to be considered the play sculpture.