Розроблено технологію пресування порошкових матеріалів, яка забезпечує суттєве підвищення міцності пресовок за рахунок застосування зв'язуючих речовин, що дає змогу здійснювати обробку таких пресовок у неспеченому стані. Відзначено, що обробка порошкових пресовок у неспеченому стані має низку важливих переваг. Вона дозволяє зберегти у необхідних випадках пористість поверхні, одержувати вироби з надзвичайно складною формою навіть з порошкових матеріалів, які важко обробляти, зробити економічно ефективним виготовлення невеликих серій порошкових виробів. Оцінено вірогідність руйнування порошкових заготовок у процесі їх пресування шляхом застосування феноменологічних теорій руйнування для порошкових матеріалів та методів теорії пружності. Проаналізовано теоретичні підходи та результати експериментального дослідження міцності порошкових пресовок за даними літератури. Розглянуто шляхи підвищення міцності. Відмічено перспективність застосування для цього зв'язуючих речовин. Визначено основні характеристики порошків міді та заліза, застосованих у експериментах. Базуючись на результатах випробувань пресовок з цих матеріалів на осьовий та радіальний стиск, одержано параметри в критеріях крихкого руйнування Кулона - Мора та Друккера - Прагера як функції відносної щільності. За результатами експериментів на трьохопорний згин зразків, виготовлених з різними зв'язуючими речовинами, полівінілацетатна дисперсія визначена, як речовина, що забезпечує найвищу міцність. За базі теорії Ляме для товстостінних труб під тиском та теорії крихкого руйнування Кулона - Мора та Друккера - Прагера надано оцінку вірогідності руйнування пресовок з вибраних порошків під час їх видалення з матриці після формування. Сформульовано технологічні рекомендації щодо застосування технології пресування порошків з додатком полівінілацетатної дисперсії.

  Скачати повний текст

Досліджено провідний механізм ВІЛ-індукованого імунодефіциту - апоптозу клітин лімфоцитів крові у ВІЛ-позитивних дітей. У всіх ВІЛ-інфікованих дітей виявлено кількісні та функціональні зміни показників клітинного імунітету. Встановлено, що в реалізації апоптозу клітин у ВІЛ-інфікованих дітей рецепторно-опосередкований шлях є основним, але в окремих випадках може доповнюватися мітохондріальним. Виявлено, що поєднання суперінфекцій бактеріальної, грибкової етіології у ВІЛ-інфікованих дітей призводить до значного підсилення апоптозу. Доведено, що поєднання вірусних інфекцій прискорює апоптоз клітин у гострому періоді, але уповільнює в латентному. Обгрунтовано необхідність проведення дослідження Fas-рецептора для моніторингу прогресування ВІЛ-інфекції у дітей. Проведено порівняльний аналіз ефективності лікування хворих на ВІЛ/СНІД з використанням двох схем високоактивної антиретровірусної терапії й урахуванням механізмів апоптозу лімфоцитів крові, доведено їх однакову ефективність. На підставі виявлених змін Fas-рецептора обгрунтовано можливість його використання як додаткового прогностичного лабораторного критерію для виявлення резистентності до антиретровірусних препаратів у ВІЛ-інфікованих дітей.

  Скачати повний текст