Проведено медико-статистичний моніторинг і визначено фактори ризику захворюваності на глаукому. Розглянуто питання організаційного забезпечення (ОЗ) раннього виявлення первинної глаукоми (ПГ) за допомогою скринінгу населення та осіб з високим ризиком виникнення глаукоми, ОЗ хворих на ПГ своєчасною, доступною, високоефективною й якісною діагностикою, лікуванням і медико-соціальною реабілітацією. Наведено наукове обгрунтування та розроблено заходи первинної та вторинної профілактики ПГ. Проведено оцінювання медичної, соціальної та економічної ефективності даної організаційної системи. Подано наукове обгрунтування якісно нової системи організації офтальмологічної допомоги населенню України - Національної стратегії боротьби з первинною глаукомою.

  Скачати повний текст

У дисертації розв'язана одна з актуальних задач сучасної охорони здоров`я України – наукове обґрунтування ризик-спрямованих заходів профілактики виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі. Проведені комплексні гігієнічні, епідеміологічні, клінічні, нейрофізіологічні дослідження базувались на необхідності удосконалення системної профілактики виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі. Результатом дослідження стало з'ясування медико-статистичних, епідеміологічних, клінічних та нейрофізіологічних закономірностей, між впливом шкідливих факторів умов праці та виникненням виробничо - зумовленої офтальмологічної патології у працівників, що стало науковоюосновою в обґрунтуванні заходів профілактики цієї захворюваності. Визначено, що серед підземних працівників вугледобувної галузі наявні шкідливі виробничі фактори, які мають вплив на функціональний станїх зорового аналізатора (КУП): прямої дії – низька штучна освітленість (3.1) та значний коефіцієнт неоднорідності освітленості (3.1), висока концентрація вугільно-породного пилу, що містить кристалічний SiO 2 (3.1–3.4); опосередкованої дії – вплив метану (3.1), вібрації (3.1–3.3), несприятливого мікроклімату (3.1–3.4), важкості та напруженості праці (3.1–3.2). Серед підземних працівників вугільних шахт у структурі первинної офтальмологічної захворюваності були (на 100 тис. працюючих на рік): І місце – порушення рефракції та акомодації (H52) (527,0) (в т.ч.: міопія (H52.1) – 331,6; гіперметропія (H52.0) – 195,4); ІІ місце – хвороби судинної оболонки і сітківки (H30-H36) (80,1); ІІІ місце – хвороби повік (H00-H03) (59,3); IV місце – хвороби кришталика (H25-H28) (44,9); V місце – глаукома (H40-H42) (38,4); а також – наслідки травм й опіків ока (S05, T26) (36,8); хвороби рогівки (Н16-Н18) (33,6); ністагм (Н55) (30,4); хвороби зорового нерва (H46-H47) (12,8), хвороби кон'юнктиви (H10-H13) (6,4). Встановлено, що серед підземних працівників вугільних шахт спостерігається виникнення офтальмологічної патології, яка пов'язана із впливом на орган зору комплексу виробничих чинників умов праці та трудового процесу, а саме (OR): хвороб повік – низька освітленість (2,66), метан (2,61), вугільно-породний пил (2,36), важкість праці (2,11); хвороби рогівки – вугільно-породний пил (4,73), низька освітленість (3,63), метан (2,34); хвороби судинної оболонки і сітківки – напружена праця (1,73); ністагм – низька освітленість (16,42), вугільно-породний пил (7,48), метан (4,18); травми ока – низька освітленість (9,94), вугільно-породний пил (9,45), метан (7,66), важкість праці (7,02), вібрація (4,65) (p < 0,05 – 0,0001). Зазначена офтальмологічна патологія достовірно детермінована віком працівників ( 40 років), стажем роботи у шкідливих підземних умовах ( 10років), належністю підземних працівників до окремих професійних групами (стволові, монтажники, гірники, електрослюсарі, ГРОВ, прохідники та забійники, машиністи) (p < 0,05 – 0,01).З'ясовано, що серед підземних працівників вугільних шахт частота «синдрому сухого ока» (ССО) становить 72,5±3,1 на 100 працівників, і є в 3,5 разів більшою, ніж серед наземних працівників (p < 0,05). Клінічно більш важкі випадки ССО також спостерігаються серед підземних працівників вугільних шахт («середнього» ступеня важкості – 57,6±3,7 % хворих; «важкого» – 22,0±3,1 %), на відміну від наземних працівників, серед яких переважає ССО «легкого» ступеня (92,9±3,1 %) (p < 0,05). Визначено, що факторами високого ризику виникнення ССО є робота в шкідливих підземних умовах вугільних шахт ( 10 років); експозиція вугільно-породним пилом, що містить кристалічний силіцій діоксид (SiO 2 ) з перевищенням ГДК більш ніж в 5,0 разів (умови праці – 3.3 та більше). До груп високого професійного ризику виникнення ССО віднесено наступні професійні групи: прохідники, забійники, ГРОВ, гірники, стволові, електрослюсарі, машиністи. Отримано клінічні дані щодо зниження функціонального стану загальної, базальної та рефлекторної сльозопродукції, порушення стабільності сльозної плівки, наростання морфологічних змін кон'юнктиви і рогівки, які мають лінійну залежність від стажу роботи (p < 0,05 – 0,01) та експоненту залежність від концентрації кристалічного SiO 2 у повітрі робочої зони (p < 0,05 – 0,01). Доведено функціональне прогресування ознак ССО (ксерозу) після виключення етіологічного чинника внаслідок реалізації «порочного кола» патогенезу.Результати дослідження знайшли висвітлення у наступних інструктивно-методичних документах України: в інформаційних листах про нововведення в сфері охорони здоров'я: «Професійні ризики виникнення виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі» (2018 р.); «Профілактика виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі» (2018 р.).^UThe dissertation solves one of the urgent tasks of modern health care of Ukraine – scientific substantiation of risk-oriented measures on prevention of work- related ophthalmic pathology in underground workers of the coal mining industry. The conducted comprehensive hygienic, epidemiological, clinical, neurophysiological studies were based on the need to improve the system of prevention of work-related ophthalmic pathology in underground coal mining workers. The elucidation of medical-statistical, epidemiological, clinical and neurophysiological regulations between the influence of harmful factors of working conditions and the occurrence of work-related ophthalmic pathology in workers was the result of the study, which became the scientific basis for grounding measures on prevention of such disease.The results of the study were covered in the following instructional and methodological documents of Ukraine: in information letters on innovations in the field of health care: "Occupational risks of work-related ophthalmic pathology for underground coal mining workers" (2018); "Prevention of work-related ophthalmic pathology in underground coal mining workers" (2018).

Дисертація присвячена вирішенню актуального завдання сучасноїофтальмології – підвищенню ефективності та оптимізації лікування віковоїдегенерації макули шляхом вивчення забезпеченості організму вітаміном D такорекції його недостатності.Обґрунтування вибору теми дослідження. Незворотна втрата зору є однієюз глобальних проблем людства. Це не лише медична проблема, але й соціально-економічна, оскільки на утримання недієздатних осіб виділяється більше коштіві необхідно більше матеріального забезпечення, ніж на осіб, які можуть самі себеобслуговувати. ВДМ займає третє місце у світі (після катаракти та глаукоми) іспричинює близько 6,6% випадків сліпоти у розвинутих країнах світу, і з кожнимроком ця цифра продовжує невпинно зростати [1-5]. Wong та колеги на основітенденції захворюваності на ВДМ прорахували, що станом на 2040 рік у світі288 млн осіб будуть страждати на ВДМ, що буде майже вдвічі більше упорівнянні з аналогічним показником за 2020 рік [6-7]. Дані європейськогодослідження демонструють, що станом на 2050 рік у Європі 77 млн осібматимуть діагноз ВДМ, при чому частота виникнення нових випадківзахворювання зросте на 75% [8]. Дані демонструють, що люди у майбутньомубудуть усе більше втрачати зір, допоки не буде знайдено шляхи профілактики чилікування макулодистрофії.Вікова дегенерація макули – мультифакторіальне захворювання: в їїпатогенезі відіграють роль метаболічні, функціональні, генетичні фактори.Однією з головних причин виникнення ВДМ на сьогодні вважають оксидативнийстрес та запалення, що спричиняє незворотню прогресивну втратуфоторецепторів сітківки. Чимало робіт, присвячених патогенезу ВДМ,повідомляють, що розглядають імунологічні аспекти як один із пусковихмеханізмів розвитку захворювання. Відповідно до класифікації, ВДМ поділяютьна суху та вологу (ексудативну) форму, з переважанням сухої (близько 90%) узахворюваності населення [9, 168, 179].Останніми роками чимало досліджень, присвячених вітаміну D, визначалийого роль у перебігу хронічних запальних захворювань ока, в тому числі ВДМ[145]. Виконуючи в організмі людини функції як вітаміну, так і гормону, вітамінD приймає роль у регуляції кальцієво-фосфорного обміну, проліферації клітин тамає імуномодулюючу дію. Його рецептори знаходяться у багатьох органах,включаючи сітківку [69-73]. Однією з функцій вітаміну D є протизапальнийефект [64, 69, 70].Недостатність вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді виявилиу 90% в Японії та Південній Кореї, у 75% населення США та у 50% населенняТаїланду і Малайзії [198]. Дефіцит вітаміну D поширений у країнах БлизькогоСходу та Південної Азії, де середні рівні 25(ОН)D3 у крові знаходяться на рівні10-30 нмоль/л [210].В Україні питання недостатності та дефіциту вітаміну D теж займаєпровідну роль серед фахівців різних галузей. За даними дослідженняВ.В. Поворознюка зі співавт. (2011), яке включало 1575 жителів України віком20-95 років, виявили у 81,8% – дефіцит вітаміну D, у 13,6% – недостатністьвітаміну D і лише у 4,6% було виявлено оптимальний рівень вітаміну D [105].^UThe dissertation is devoted to the solution of the current task of modernophthalmology – increasing the efficiency and optimizing the treatment of age-relatedmacular degeneration by studying the body’s supply with vitamin D and correcting itsdeficiency.Reasoning of the choice of research topic. Irreversible vision loss is one of theglobal problems of humanity. This is not only a medical problem, but also a socio-economic one, since more money is allocated for the maintenance of incapacitatedpeople and more material support is needed than for those who can take care ofthemselves. AMD ranks third in the world (after cataract and glaucoma) and causesabout 6.6% of the cases of blindness in the developed world, and every year this number continues to grow steadily [1-5]. Wong and colleagues, based on the trend inthe incidence of AMD, calculated that as of 2020, about 196 million people in theworld suffer from AMD, while by 2040, this figure will almost double to 288 millionpeople [6-7]. Data from a European study show that by 2050 in Europe, 77 millionpeople will have a diagnosis of AMD, and the frequency of new cases of the diseasewill increase by 75% [8]. Evidence shows that people will lose more and more visionin the future unless ways to prevent or treat macular dystrophy are found.Age-related macular degeneration is a multifactorial disease: metabolic,functional, and genetic factors play a role in its pathogenesis. Oxidative stress andinflammation, which cause irreversible progressive loss of retinal photoreceptors, areconsidered one of the main causes of AMD today. Many works devoted to thepathogenesis of AMD report on immunological aspects as one of the triggeringmechanisms of the development of the disease. According to the classification, AMDis divided into dry and wet (exudative) form, with the predominance of dry (about90%) in the incidence of the population [9, 168, 179].In recent years, many studies devoted to vitamin D determined its role in thecourse of chronic inflammatory eye diseases, including AMD [145]. Performing thefunctions of both a vitamin and a hormone in the human body, vitamin D takes on arole in the regulation of calcium-phosphorus metabolism, cell proliferation, and has animmunomodulatory effect. Its receptors are found in many organs, including the retina[69-73]. One of the functions of vitamin D is its anti-inflammatory effect [64, 69, 79].Vitamin D deficiency in women in the postmenopausal period was found among90% of population of Japan and South Korea, among 75% of the US population andamong 50% of the population of Thailand and Malaysia [198]. Vitamin D deficiency iswidespread in the countries of the Middle East and South Asia, where average levels of25(OH)D in the blood are at the level of 10-30 nmol/l [210].In Ukraine, the issue of insufficiency and deficiency of vitamin D also occupiesa leading role among specialists in various fields. According to the research data ofV.V. Povorozniuk et al. (2011), which included 1575 residents of Ukraine aged 20-95,it was found that 81.8% had vitamin D deficiency, 13.6% had vitamin D insufficiency,and only 4.6% had an optimal level of vitamin D [105].