У дисертації визначено теоретико-методологічні засади дослідження лінгвокультурологічної специфіки перекладу драматичних текстів. Зокрема, виокремлено низку основних понять із термінологічної системи драматичного тексту, релевантних із позиції перекладознавства; визначено ключові одиниці аналізу драматичного тексту з погляду завдань теорії і практики перекладу. У роботі запропоновано комплексну методику аналізу специфіки перекладу драматичних текстів, яка полягає у використанні як загальнонаукових, так і лінгвістичних та власне перекладознавчих методів.У процесі дослідження встановлено, що переклад драматичного тексту як цілісної знакової системи, що одночасно містить у собі як літературний, так і театральний коди, потребує перекладацьких рішень, відмінних від підходів до перекладу прози і / абопоезії. У дисертації розглянуто засадничі теоретичні положення у дослідженні драматичних текстів з опорою на міждисциплінарний підхід, який охоплює вивчення проблематики відтворення лінгвокультурних особливостей в українських і російських перекладах.^UThis thesis highlights the theoretical and methodological basis for studying linguocultural specificity of dramatic texts in translation. The paradigm of the basic concepts of the terminological system of the dramatic text is revealed in terms of Translation Studies. The key units of analysis of the dramatic texts are identified within the theory and practice of translation. The complex methodology for analyzing the specificity of translation of dramatic texts presupposes the use of general investigative and specific linguistic and translation methods. According to the results of the research, it is concluded that translation of the dramatic text as a completely composed sign system, which consists of both literary and theatrical codes, differs from prose or poetic translation and requires other translation techniques.