Розроблено рецептуру "Пектодент"-порошку, "Пектодент"-мармеладу для різних вікових груп населення, зокрема, для дітей та жінок у період вагітності та лактації. Доведено, що комплексна протикарієсна дія даних пектинвмісних засобів гігієни порожнини рота ентерального вживання полягає у: високій очищуючій здатності засобів у разі безабразивної дії на емаль тимчасових і постійних зубів; виключенні цукру; антибактеріальній активності, яка проявляється без порушення якісного складу аутофлори порожнини рота; стимуляції салівації; дії пектинів, як коректорів адаптаційних можливостей стану порожнини рота до протикарієсних умов; обмеженні впливів негативних факторів зовнішнього середовища на організм у період інтенсивного розвитку та формування твердих тканин зубів. Установлено, що карієспрофілактична ефективність пектинвмісних гігієнічних засобів "Пектодент" становить від 35 до 100 %.

  Скачати повний текст

Виявлено вплив технологічних (фіктивної швидкості, запиленості, дисперсного складу пилу) і конструктивних параметрів (довжини зони розділення, висоти центральної труби, величини зазору для відведення осадженого пилу) на ступінь очищення та гідравлічний опір циклона з коаксіальною вставкою. Уперше одержано рівняння для розрахунку розмірів частинок, що вловлюються на 50 % з урахуванням впливу радіального стоку. Установлено оптимальні геометричні співвідношення конструктивних елементів циклона з коаксіальною вставкою, що забезпечують найбільшу ефективність за невеликих енерговитрат. З'ясовано вплив на ефективність циклона зменшення статичного тиску в зоні відведення осадженого пилу. Уперше обгрунтовано зменшення гідравлічного опору циклона за умов відведення очищеного повітря через два канали.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та запропоновано новий підхід щодо вдосконалення діагностування та лікування порушень нервової системи у пацієнтів з залізодефіцитною анемією різного ступеня тяжкості, базуючись на результатах комплексного клініко-параклінічного обстеження. Визначено характер і особливості ураження різних відділів нервової системи, що мало прояв у вигляді синдрому вегетативної дистонії, енцефалопатії змішаного генеза та поліневропатії. З'ясовано, що зміни церебральної гемодинаміки у хворих на залізодефіцитну анемію характеризуються підвищенням пульсового кровонаповнення, збільшенням периферичного опору церебральних судин і порушенням венозного кровообігу. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між частотою виявлених клініко-інструментальних змін нервової системи, рівнем біологічно активних речовин (вільного гістаміну та серотоніну) у плазмі крові та ступенем тяжкості анемії. Обгрунтовано доцільність застосування препаратів alpha-ліпоєвої кислоти, зокрема, берлітіону, в комплексному лікуванні порушень периферичної нервової системи у хворих на залізодефіцитну анемію.

  Скачати повний текст

Досліджено ідентичнісну проблематику в художньому просторі - ідентичність жанру й ідентичність фігури. Висвітлено традиційні погляди на жанр. Досліджено зв'язок між жанровою проблематикою та проблематикою художніх фігур. Введено в український теоретичний дискурс напрацювання німецьких і англо-американських теоретиків, а також залучено розробки вітчизняних учених. Увагу приділено межовим видам літератури - літературі спогадів (автобіографічній літературі, мемуаристиці) та подорожній літературі. Відзначено, що ці два види дозволяють показати еволюцію жанру в художньому просторі на матеріалі австрійської літератури другої половини XX ст. Виокремлено тенденції - до нефікційного використання традиційно фікційних жанрів і фікціоналізації літератури факту. Теоретично обгрунтовано потребу розрізнення понять "фікційний" і "художній". Фігура в системі художнього мовлення цілком підпорядковується ідентичнісній проблематиці. У процесі дослідження ідентичності фігури вперше прокладено межу між ідентичністю "я" як художньої фігури та її ідентичностями як фіктивної (для фікційного мовлення) та реальної (в нефікційній літературі) особи. На підставі аналізу текстів показано неможливість досягнення чистоти жанру в сучасному художньому мовленні. Зауважено, що письменники свідомо дбають про поліжанрову структуру їх текстів. Досліджено ідентичність художнього тексту й ідентичність книжки, а також метаморфози, яких зазнає текст як цілість у разі його перетворення на цілість книжки. Відзначено, що особлива увага австрійських авторів другої половини XX ст. до подорожньої та автобіографічної літератури вважається панівною тенденцією та виявом загостреного інтересу до ідентичнісної проблематики у сучасному світі поготів. Виділено й проаналізовано найважливіші тенденції розвитку літератури у другій половині XX ст.

  Скачати повний текст