Проаналізовано метафізичне коріння відчуття та сприйняття людини з її схильністю до суб'єктивізму, прагнення побачити внутрішню нескінченність у персональних суб'єктивних переживаннях. Обгрунтовано унікальну індивідуальність персонального соматичного буття, яке визначається як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій. Розглянуто соматичне буття як результат проникнення в тілесність чистих мисленнєвих конструкцій екзистенціалів, які переживаються людиною. Показано, що соматичне буття є станом людини, який реалізується в процесі проживання життя та переживання почуттів і проявляється у персонально-відчуваних екзистенціалах, зокрема, страху, сорому, радості, які проявляються у задоволенні та стражданні. Зауважено, що соматичне буття людини створює нову онтологічну ситуацію, в якій бажання бути реалізується шляхом задоволення певних тілесних потреб, але не збігається з життям організму. Запропоновано тезу, що людина знаходить себе у світі не як думка, а як персона, якій необхідно жити та бути, а тому соматичність - це не є натуральна речовинність, а феноментальна тілесність, наповнена екзистенціальними модусами, завдяки яким людина проживає та переживає життєві ситуації. У екзистенціально-антропологічному ракурсі персональне соматичне буття набуває нових властивостей і характеристик, які повніше відображають багатоваріантність проявів людяного в людині.

  Скачати повний текст

Гармонійний духовний і фізичний розвиток людини багато в чому залежить від усвідомлення свого тіла і пластичного вираження, їх взаємозв'язку з почуттями і мисленням. У дисертаційній роботі проводиться дослідження пластичного самовираження людини як культурно-антропологічного феномену, в ході якого здійснюється аналіз еволюції пластичної мови в різні культурно-історичні епохи, розглядається зв'язок невербальної комунікації з типом мислення, за допомогою методу психоаналізу розкриваються внутрішні механізми формування пластичного самовираження людини. Характеристика пластичної культури модерну і постмодерну дозволяє зробити висновки про взаємовплив пластичного самовираження людини та соціальних процесів, ідеології, моралі. У контексті культурно-антропологічного феномену розглядається танець. Пропонуються сучасні пластичні культурні форми як засіб подолання роздвоєності людини і гармонізації відносин зі світом.^UThe dissertation is devoted to the study of human plastic self-expression as a cultural and anthropological phenomenon.In the dissertation work, for the first time, a comprehensive cultural and anthropological analysis of the development and transformation of plastic language as a tool of initiation in various socio-cultural contexts was carried out. This allows us to draw conclusions about the causes of violation of a person's holistic perception of the world and himself and offer his own scenario for returning a person to the body through plastic self-expression.The object of the dissertation work is the process of evolution of plastic culture in the context of its philosophical understanding. The subject of this study is human plastic self-expression.The main purpose of the study is to determine the role and significance of human plastic self-expression in the cultural process and to implement a comprehensive cultural and anthropological analysis of the development and transformation of plastic language as a tool of initiation in various socio-cultural contexts.The relevance of the research topic is due to the fact that modern human self-expression is artificial, since it does not reflect the inner nature of a person, but is aimed at the expectations of society. Hence, the ways of self-expression are chaotic, controversial, and self-presenting.Changes in the modern socio-cultural space associated with the rapid development of information technologies put forward requirements for a new type of communication, studying, presentation in society and attitude to a person.The disruption of social contacts is compounded by the gap between man and nature, which is the most pressing problem of the information society. The information world with its advanced technologies and psychology of consumption perceives a person, first of all, as an object of manipulation. This also affects a person's own attitude to himself.The anthropo-cultural aspects of the relationship between plasticity and social and cultural processes of society were studied; the influence of ideology and ideological attitudes on the plastic self-expression of a person, his plastic language were studied, too.It was proved that the total psychology of consumption of post-industrial society negatively affects the self-perception of a person of their corporeality and generates distorted forms of plastic self-expression of a person. In the dissertation work, existential-psychological and artistic-sports aspects in the transformation of plasticity were analyzed, and it was proved that modern art and sports reflect all the crisis phenomena of culture and post-industrial society.The modern era is characterized by certain body techniques that are formed under the influence of social attitudes and correspond to the conditions of the "performance" society.The loss of grace and plasticity is connected with the loss and leveling of moral norms and spiritual values of the postmodern era.Modern plastic cultural forms indicate the positive dynamics of human plastic self-expression, which is a reflection of the philosophical background of the era of irrationalism and existentialism. The return to one's corporeality, its acquisition reproduces the integrity of self-perception and the harmonization of internal and external self-expression.It was noted that plastic speech is an important component of communication processes acting in the form of nonverbal speech, which reflects the subconscious of a person, complements his plastic self-expression, and compensates for the expressionlessness of verbal speech. When finding itself in the sphere of ideology, plastic speech becomes an integral part of the formation of certain ideological stereotypes and patterns of behavior, movement, and plastic self-presentation.The existence of a relationship in the development of plastic speech and the type of thinking was stated. The importance of plastic speech and plastic self-expression of a person increases in the context of the dominance of imaginative thinking, as can be seen in the example of primitive societies and the prevalence of non-verbal communication in early childhood. It was found out that plastic speech as an independent language of aesthetics found its expression in dance, which emphasized the semantic meaning of plastic self-expression of a person in different historical epochs, their social status, and cultural crisis phenomena. The interrelation of the evolution of plastic culture as a reflection of philosophical and ideological concepts of a particular cultural era was demonstrated