Дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці цілісним комплексним дослідженням, що присвячене визначенню поняттю та призначенню правового моніторингу, у якому не лише розкрито окремі аспекти правового моніторингу як засобу забезпечення якості процесу нормотворчості та ефективності процесу правозастосування, а й наведено загальні риси інституту правового моніторингу як фактору забезпечення єдиного нормативно-правового простору в Україні.В результаті проведеного дослідження, на виконання поставлених завдань, сформульовано низку нових положень та висновків, науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення зазначеного інституту.У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробки проблематики правового моніторингу» зазначається, що для інституту правового моніторингу (як і для багатьох інших інститутів права) є властивим подвійний стан: відсутність (або мала опрацьованість) теоретичної частини, що поєднується із наявністю численних, переважно орієнтованих на практику, розробок. Вказане вимагає: а) говорити про нагальність комплексного наукового дослідження проблематики правового моніторингу, якого поки-що не було проведено і відсутність якого не дає можливості зважено оцінювати існуючі розробки фахівців, вирішувати складні прикладні ситуації, розв’язувати дискусійні питання, знаходити простір для удосконалення вказаного правовогоінституту; б) визнати існування непоодиноких і важливих наукових праць, що виступають базисом для вивчення проблематики правового моніторингу, значно обумовлюючи його вектор і результати. Врахуємо й те, що інститут правового моніторингу володіє загальнотеоретичною інформаційною пов’язаністю, тому його пізнання забезпечується широкою палітрою наукових розробок.Встановлено, що: переважна більшість наукових напрацювань стосується якості нормативно-правових актів та ефективності правового регулювання, але не сутності чи змісту правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору; не зважаючи на категоріальну значимість правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору, його сутність розкривається переважно в загальному контексті дослідження питань нормотворення, що дає змогу говорити про доктринальну незавершеність дослідження проблематики правового моніторингу як фактора забезпечення єдиного правового простору; в теорії права сформувалося чимало дискусійних аспектів у розумінні змісту поняття «правовий моніторинг»; є наявними ускладнення в контексті виключно трактування науковцями сутності окремих видів правового моніторингу, а також невпинні дискусії щодо механізму його здійснення, розрізненості трактування ознак, функцій, видів, структури правового моніторингу як потенційного засобу забезпечення єдиного правового простору в Україні; відмічені ускладнення ще більше посилюються, з огляду на відсутність єдиної методологічної основи проведення правового моніторингу, нещодавнє зародження доктрини правового моніторингу та відносну малодослідженість його окремих аспектів; основна проблема активного використання механізму правового моніторингу на практиці для визначення ефективності нормативно- правового регулювання та правозастосування полягає у відсутності опрацьованих і перевірених критеріїв, показників та методики оцінки останньої, що на теперішній час поки-що практично не стали предметом глибокого теоретичного опрацювання.^UThe dissertation is one of the first comprehensive studies in domestic legal science dedicated to determining the essence and content of legal monitoring under martial law in Ukraine, which not only discloses certain aspects of legal monitoring as a means of ensuring the quality of the law-making process and the effectiveness of the law enforcement process, but also general features of the institute of legal monitoring as a factor of ensuring a unified regulatory and legal space in Ukraine are given.As a result of the conducted research, a number of new provisions and conclusions, scientifically based proposals and recommendations aimed at improving the specified institute were formulated for the fulfillment of the assigned tasks.In subsection 1.1 "The state of scientific development of legal monitoring issues" it is noted that the institute of legal monitoring (as well as many other law institutes) is characterized by a double state: the absence (or little development) of the theoretical part, which is combined with the presence of numerous, mainly focused on practice, development. The above requires: a) to talk about the urgency of a complex scientific study of legal monitoring issues, which has not yet been conducted and the absence of which does not allow for a balanced assessment of the existing developments of specialists, to solve complex applied situations, to resolve debatable issues, to find space for improving the specified legal monitoring; b) recognize the existence of unique and important scientific works that act as a basis for studying the problems of legal monitoring, significantly determining itsvector and results. We also take into account the fact that the institute of legal monitoring has a general theoretical information connection, therefore its knowledge is provided by a wide range of scientific developments.It was established that: the vast majority of scientific works concern the quality of normative legal acts and the effectiveness of legal regulation, but not the essence or content of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space in conditions of martial law; regardless of the categorical importance of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space in the conditions of martial law, its essence is revealed mainly in the general context of the study of issues of norm-making, which makes it possible to talk about the doctrinal incompleteness of the study of the problems of legal monitoring as a factor of ensuring a unified legal space; in the theory of law, many debatable aspects have been formed in the understanding of the meaning of the concept of "legal monitoring"; there are complications in the context of only the interpretation by scientists of the essence of certain types of legal monitoring, as well as incessant discussions about ......., the diversity of interpretation of the signs, functions, types, structure of legal monitoring as a potential means of ensuring a unified legal space in Ukraine; noted complications in the conditions of martial law are even more aggravated, given the lack of a single methodological basis for conducting legal monitoring, the recent birth of the doctrine of legal monitoring and the relative lack of research into its individual aspects; the main problem of the active use of the legal monitoring mechanism in practice to determine the effectiveness of regulatory and legal regulation and law enforcement is the lack of worked out and tested criteria, indicators and methods of evaluating the latter, which at the present time have practically not become the subject of in-depth theoretical study.

Актуальність дослідження обумовлена стрімким розвитком інноваційних технологій, появою моделей дистанційного й змішаного навчання, що доповнюють традиційне викладання у закладах вищої освіти новими моделями організації навчання. У процесі реформування і модернізації вищої педагогічної освіти базовим складником законодавчо-нормативних і кваліфікаційних вимог до сучасного вчителя, у тому числі й фізичної культури, стає здатність навчатися упродовж життя, адаптуватися до змінних умов суспільства, отримувати знання і навички цифрової грамотності. Ці зміни активізувалися у зв’язку з установленням карантинних обмежень в умовах пандемії COVID-19 та введенням воєнного стану в Україні. Тому професійно-педагогічна діяльність сьогодні вимагає від майбутнього фахівця фізичної культури послідовних дій, певної логіки мислення у новий і складний для України воєнний час реорганізації діяльності вищої школи.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:—?вперше обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; розроблена й реалізована в практиці ЗВО прогностична модель формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної у процесі змішаного навчання, котра презентована у вигляді ряду взаємо узгоджуваних блоків – концептуально-цільового, змістовно-процесуального та експериментально-результативного, що задали напрямки роботи і визначили методику формування досліджуваного феномена; —?уточнено сутнісні ознаки основних понять дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури; готовність майбутнього учителя фізичної культури до професійної діяльності; педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; структурні компоненти й показники досліджуваної якості; методологічні підходи формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної у процесі змішаного навчання;–?подальшого розвитку набуло вивчення й аналіз зарубіжного досвіду вищої освіти в аспектах професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та змішаного навчання. Практичне значення отриманих результатів полягає в апробації прогностичної моделі й педагогічних умов формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання; реалізації експериментальної програми формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності в умовах змішаного навчання.У дисертації уточнено зміст понятійно-категоріального апарату дослідження та структури готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури, у котрій виокремлено ряд компонентів (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний. Акцент зроблено на дослідженні змішаного навчання майбутніх учителів фізичної культури як цілісного освітнього підходу, інноваційної технології навчання в інтегрованому середовищі закладу вищої освіти, що ефективно об’єднує традиційні офлайн упливи викладачів на студентів й онлайн навчання із використанням електронних засобів і тактик із метою формування їх готовності до професійної діяльності. Доведено, що змішане навчання майбутніх учителів фізичної культури передбачає формування у них здатностей до активної самостійної навчальної діяльності, застосування на практиці інформаційно-комунікативних технологій і засобів навчання, розвиток умінь і навичок планування й контролю власної пізнавальної діяльності, що є основою для формування таких компетентностей як інформаційно-цифрова та прогностично-проєктувальна. Визначено особливості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у процесі змішаного навчання (орієнтація на розвиток не лише педагогічної, але й спортивної майстерності здобувачів вищої освіти; органічне поєднання в освітньому процесі традиційних та комп’ютерно зорієнтованих (активних й інтерактивних) методів навчання; відкриті можливості для покращення техніки виконання окремих фізичних вправ засобами онлайн занять). Вивчено й проаналізовано зарубіжний досвід професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та змішаного навчання в таких країнах як Австрія, Данія, Канада, Нідерланди, Німеччина, США, Франція, Швейцарія тощо. Доведено, що в інших країнах світу освітні програми професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури зорієнтовані на запити стейкхолдерів, включають різні цикли дисциплін від загальнонаукових до спеціальних і спортивних та диференціюються на обов’язкові, частково елективні й повністю елективні. З’ясовано, що найбільш поширеними моделями змішаного навчання у закордонній освіті є «Face-to-Face Driver», «Rotation», «Flex», «Online Lab», «Self-blend», «Online Driver». Визначено, що означені моделі змішаного навчання є класичними, які обмежено використовуються у чистому вигляді та, зазвичай, комбінуються із іншими.^UThe relevance of the study is that because of the rapid development of innovative technologies, there is an emergence of distance and blended learning models that complement traditional teaching in higher education institutions with new models of learning organization. In the process of reforming and modernization of higher pedagogical education systems, the ability to learn throughout life, adapt to changing societal conditions, and acquire knowledge and skills in digital literacy is becoming a basic component of the legislative, regulatory, and qualificational requirements for a modern teacher, including physical education. These changes have been intensified due to the establishment of quarantine restrictions in the context of the COVID-19 pandemic and the introduction of martial law in Ukraine. Therefore, professional and pedagogical activity today requires consistent actions from the future specialists of physical education, and a certain logic of thinking in the new and difficult for Ukraine wartime reorganization of higher education.The scientific novelty of the obtained results is that:—?for the first time the pedagogical conditions for the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning have been substantiated and experimentally tested; a prognostic model of formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning has been developed and implemented practically in higher education institutions, which is presented in the form of mutually consistent blocks – conceptual-target block, content-processual and experimental-resultant blocks, which set the directions of work and determine the methods.—?the next essential features of the basic concepts of the study have been clarified: professional training of future physical education teachers; readiness of future physical education teachers for professional activity; pedagogical conditions for the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning; structural components and indicators of the studied quality; methodological approaches to the formation of readiness for professional activity of future physical education teachers in the process of blended learning;—?the study and analysis of foreign experience of higher education in the aspects of professional training of future physical education teachers and blended learning has been further developed. The practical significance of the results obtained is to aprobate the prognostic model and pedagogical conditions for the formation of future physical education teachers' readiness for professional activity in the process of blended learning, and to implement an experimental program for the formation of future physical education teachers' readiness for professional activity in blended learning.The dissertation clarifies the content of the conceptual and categorical apparatus of the study and the structure of readiness for professional activity of teachers of future physical education, which identifies a number of components (motivational, cognitive, operational, and personal). The emphasis is placed on the study of blended learning for future physical education teachers as a holistic educational approach, an innovative teaching technology in an integrated environment of a higher education institution that effeciently combines traditional offline teacher’s influence on students and online learning using electronic tools and tactics to form their readiness for professional activity. It has been proved that blended learning of future physical education teachers involves the formation of their abilities for active independent learning activities, the application of information and communication technologies and teaching aids in practice, the development of skills and abilities to plan and control their own cognitive activity, which is the basis for the formation of such competencies as information and digital and prognostic and design. The peculiarities of professional training of future physical education teachers in the process of blended learning have been determined. There is a focus on the development of not only pedagogical but also sports skills of higher education students; organic combination of traditional and computer-oriented (active and interactive) teaching methods in the educational process; open opportunities for improving the technique of performing individual physical exercises through online classes. The foreign experience of professional training of future physical education teachers and blended learning in such countries as Austria, Canada, Denmark, France, Germany, the Netherlands, Switzerland, the USA, and the United Kingdom has been studied and analyzed.

Дисертацію виконано на кафедрі «Технологія машинобудування і металорізальні верстати» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України. У роботі представлені результати аналітичних і експериментальних досліджень і рекомендації щодо підвищення точності оброблюваних деталей і ефективності шліфування за рахунок зменшення деформацій, викликаних тепловою дією технологічних рідин. Об’єктом дослідження є технологічний процес механічної обробки на круглошліфувальних верстатах із застосуванням технологічних рідин. Предметом дослідження є закономірності, що проявляються при формуванні технологічного процесу обробки на круглошліфувальних верстатах із застосуванням технологічних рідин. Дисертація присвячена розв’язанню актуальної для технології машинобудування науково-практичної задачі – розробці наукових і методичних засобів технологічного забезпечення точності обробки шліфуванням за рахунок керування тепловим технологічних рідин.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що на основі аналізу теплових процесів у шліфувальних верстатах вперше сформульовані структура і принципи проектування підсистем застосування технологічних рідин, що дозволяють зменшити вплив технологічних рідин на теплові деформації верстатів і підвищити точність обробки шліфуванням та базуються на: – розробці ряду принципово нових рішень, спрямованих на забезпечення точності обробки шліфуванням за рахунок керування тепловим режимом технологічних рідин та визначенні механізму впливу теплового стану МОР на зміну параметрів деталей і вузлів верстатів;– встановленні взаємовпливу робочих рідин інших систем верстату та їх ролі у виникненні теплових деформацій шпиндельного вузла; – у подальшому розвитку і удосконаленню математичної моделі системи застосування МОР шліфувального верстата, що дає можливість визначити температуру у всіх контрольних точках системи при її безперервній роботі і при роботі у циклічному режимі врізного шліфування;– у побудові вперше математичної моделі і розробці схеми шліфування з додатковими проміжними правками круга, що дозволяє знизити теплонасиченість круглошліфувальних верстатів за рахунок вибору раціональної схеми і кількості правок круга.Практичне значення отриманих результатів ставиться у розробці і впровадженні у виробництво:– методики і програмних засобів проектування і розрахунку підсистем застосування МОР шліфувальних верстатів при забезпеченні раціонального теплового режиму і зниження впливу теплових процесів у робочих рідинах на деформації верстата;– методики і програмних засобів призначення раціональних схем і кількості правок при шліфуванні з ДПП для зниження теплонасиченості процесу круглого шліфування; – конструкції пристрою для подачі МОР у зону різання, що забезпечує зменшення деформацій деталей шліфувального верстата, дозволяє зберегти функціональні властивості МОР і збільшити термін її використання за рахунок усунення контакту рідини із розжареними відходами шліфування;– програми автоматизованого розрахунку параметрів теплового режиму підсистеми застосування МОР круглошліфувального верстату, що дозволяє визначити температуру рідини на різних елементах системи її застосування і резервуарі МОР;– програми автоматизованого розрахунку параметрів шліфування з ДПП, яка дозволяє визначити його ефективну технологічну схему. Результати роботи впроваджені в промисловості та навчальному процесі. Методичною та теоретичною базою дослідження є положення технології машинобудування, теорії різання матеріалів, теорії ймовірності і математичної статистики, методичні розробки та наукові праці провідних вчених.У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів.В першому розділі проведено аналіз стану досліджень в області теплового впливу робочих рідин шліфувальних верстатів на точність обробки деталей. Визначені основні напрями досліджень в області стабілізації теплового режиму МОР. У другому розділі розглянуто теоретичні передумови моделювання температурних деформацій в елементах круглошліфувального верстата. Створено математичну модель теплообміну у резервуарі МОР та встановлено зв’язок температури у резервуарі з кількістю теплоти, що виділяється у зоні різання, та об’ємом охолоджуючої рідини.В третьому розділі розроблено основні напрямки, поставлені задачі експериментальних і розрахунково-аналітичних досліджень, призначене устаткування, засоби вимірювання і програмне забезпечення для проведення експериментів. В розділі 4 на основі розробки 3D-моделі та імітаційної моделі шліфувальної бабки шліфувального верстату виконане дослідження її статичного і динамічного теплового стану і встановлено його вплив на теплові деформації шпинделя. В розділі 5 розроблено пристрій подачі МОР у зону різання, що передбачає ізоляцію контакту МОР з поверхнями елементів верстату і досліджено теплові процеси у зоні різання при його використанні.^UThe dissertation was completed at the department "Technology of mechanical engineering and metal cutting machines" of NTU "KhPI".The paper presents the results of research and recommendations for increasing the accuracy of grinding due to the reduction of deformations caused by the thermal action of technological fluids.The object of research is the technological process of mechanical processing on circular grinding machines with the use of technological fluids.The subject of the study is the regularities that appear during the formation of the technological process of processing on circular grinding machines with the use of technological fluids.The dissertation is devoted to the solution of an actual scientific and practical problem - the development of means of technological assurance of the accuracy of grinding processing due to thermal management of process fluids.The scientific novelty of the results lies in the fact that, based on the analysis of thermal processes in grinding machines, the principles of designing subsystems for the use of technological fluids were formulated for the first time, which allows to reduce their influence on the thermal deformations of the machines and the accuracy of processing, and are based on:- the development of fundamentally new solutions that ensure the accuracy of grinding by controlling the thermal regime of technological fluids and determining their influence on the change in the parameters of the machine elements;- establishment of mutual influence of working fluids of other systems of the machine tool and their role in the occurrence of thermal deformations of the spindle;- in the further development of the mathematical model of the application system of the MOR of the grinding machine, which allows to determine the temperature at the control points of the system during its continuous operation and operation in cyclic mode;– for the first time, in the construction of a mathematical model and the development of a grinding scheme with additional intermediate adjustments of the wheel, which allows to reduce the heat saturation of grinding machines due to the choice of a rational scheme of wheel adjustments.The practical significance of the results is placed in the introduction into production:- methods and software tools for designing subsystems for the application of MOR grinding machines while ensuring a rational thermal regime and reducing the influence of thermal processes in working fluids on the deformation of the machine;– methods and software tools for assigning rational schemes and the number of edits when grinding with DPP to reduce the heat saturation of the circular grinding process;– the design of the device for supplying MOR to the cutting zone, which ensures the reduction of deformations of parts of the grinding machine, allows you to preserve the properties of MOR and increase its useful life due to the elimination of liquid contact with grinding waste;– programs for calculating the parameters of the thermal regime of the subsystem of the MOR application of the circular grinding machine, which allows you to determine the temperature of the liquid on various elements of the system of its application and in the MOR tank;– programs for calculating the parameters of grinding with DPP, which allows you to determine its effective technological scheme.The results of the work are implemented in industry and the educational process.The basis of the research is the position of mechanical engineering technology, the theory of cutting materials, the theory of probability and mathematical statistics, methodological developments and scientific works of leading scientists.The introduction substantiates the relevance of research tasks, provides scientific novelty, and forms the practical significance of the results.In chapter 1, an analysis of research in the field of thermal influence of working fluids of grinding machines on the accuracy of processing is carried out and the main directions of research are determined.Chapter 2 deals with the modeling of temperature deformations of the grinding machine. A mathematical model of heat exchange in the MOR tank was created and the relationship between the temperature in it and the volume of the MOR was determined.In chapter 3, directions are developed, research tasks are set, equipment, measurement tools and software for conducting research are assigned.In chapter 4, based on the development of a simulation model of the grinding headstock of the machine, its dynamic thermal state is investigated and its influence on the deformation of the spindle is determined.In Chapter 5, a device for supplying MOR to the cutting zone was developed, which prevents contact of MOR with machine elements, and thermal processes during its use were investigated.

В умовах політичних криз особливого значення набувають ефективні способи впливу на громадську думку та формування об’єктивної картини світу. Діяльність політичних акторів та учасників процесів політичного управління і представництва в умовах антикризової менеджерської діяльності вимагає нестандартних підходів та задіяння високоефективних засобів роботи з політичною аудиторією. Політичний перфоманс поєднує в собі мистецькі та креативні задуми із засобами політичної доцільності та досягнення необхідних антикризових результатів що необхідно сучасній Україні в умовах російської агресії.Ключові слова: антикризова політична комунікація, антикризова політична стратегія, політичний перфоманс, політичні трансформації, політичний ризик, політичні технології, політична криза, політичний менеджмент, політичні актори, політичний акціонізм^UIn the conditions of political crises, effective methods of influencing public opinion and forming an objective picture of the world become especially important. The activity of political actors and participants in the processes of political management and representation in the conditions of anti-crisis managerial activity requires non-standard approaches and the use of highly effective means of working with a political audience. Political performance combines artistic and creative ideas with the means of political expediency and achieving the necessary anti-crisis results that modern Ukraine needs in the conditions of Russian aggression.Keywords: anti-crisis political communication, anti-crisis political strategy, political performance, political transformations, political risk, political technologies, political crisis, political management, political actors, political actionism

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних аспектів та удосконаленню методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного забезпечення системи управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях. На підґрунті теоретичного узагальнення напрацювань вітчизняних та закордонних фахівців з питань управління ризиками в роботі визначено сутність та зміст цього поняття, виокремлено види ризиків, що виникають у сфері підприємницької діяльності та дано визначення їх ознакам.Доведено, що ризик притаманний усім сферам життя та діяльності людства, при цьому випадковість настання ризикової події не дає можливість заздалегідь точно визначити просторові та часові координати його виникнення. Саме від розуміння особливостей ризику залежить отримання прибутку суб’єктом господарювання. Вивчено різні трактування дефініції «ризик», встановлено, що ризик може бути пов’язаний з кількісною оцінкою негативних або позитивних наслідків, пов’язаний з невизначеністю або її наслідками. Ризик може розглядатися як відхилення фактичного результату від запланованого або прогнозованого. Ризик може являти собою можливість або ймовірність настання події. Тобто, ризик є об’єктивно-суб’єктивною категорією.Виконано порівняльний аналіз зарубіжних стандартів ризик-менеджменту.У ході дослідження запропоновано концептуальний підхід до формування системи управління проєктними ризиками, що передбачає синхронізацію всіх складових системи (елементів і процесів), яка містить мету, суб’єкти, об’єкти, засоби управлінського впливу, три основні функціональні підсистеми забезпечення (організаційну, економічну та поведінкову) та включає як обов’язкові етапи діагностики та моніторингу. Запропонований концептуальний підхід, на відміну від існуючих, включає етапи управління проектними ризиками, які дозволяють розвивати ефективні системи управління ризиками, вдосконалювати внутрішні процеси та стимулювати розвиток позитивної корпоративної культури. У межах запропонованого підходу побудовано алгоритм здійснення діагностики системи управління проєктними ризиками в ІТ-компаніях, послідовність етапів якого забезпечує виконання специфічних для ІТ-компаній завдань. Запропоновано організаційний підхід до формування команди проєкту, що базується на використанні сукупності методичних підходів (Scrum, Lean та Kanban), які, на відміну від існуючих, містять набір інструментів гнучкого управління проєктами, що дозволяє командам структурувати роботу та управляти нею на основі цінностей, практик та принципів. Означений підхід дозволив виокремити фактори, які впливають на ефективність діяльності проєктної команди в сфері ІТ та визначити основні проблеми, що виникають у процесі реалізації проєкту в ІТ-секторі. Доведено важливість відповідності компетентності «роботи в команді» та «вміння управляти командою», оскільки невідповідність одній з компетенцій призводить до незлагодженої командної роботи, тим самим негативно впливаючи на результат реалізації проєкту. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки проєктних ризиків ІТ-компаній, що базується на використанні комбінованого методу (передбачає поєднання експертного та статистичного методів), і містить п’ять послідовних взаємопов’язаних етапів: підготовка та проведення експертного опитування; обробка експертних оцінок; розрахунок імовірнісних характеристик проєктних ризиків; якісна оцінка проєктних ризиків; висновки та вибір проєкту. Запропонований підхід дозволяє здійснити кількісну та якісну оцінку проєктних ризиків, їх пріоритезацію, на цій основі ранжування проєктів та прийняття обґрунтованого рішення щодо вибору оптимального варіанту проєкту за критерієм ризику. На відміну від існуючих, запропонований підхід передбачає використання експертами трьох обов’язкових блоків ризиків (організаційний, економічний, поведінковий), компонентний склад яких дозволяє охопити сукупність ризиків (зовнішніх, внутрішніх, макро- та макрорівня, загальних та специфічних), що впливають на різні аспекти діяльності ІТ-компаній. Практичне використання запропонованого підходу забезпечить отримання комплексної інформації, необхідної для розробки відповідних заходів у процесі управління проєктними ризиками, що сприяє підвищенню ефективності прийняття управлінських рішень в ІТ-компанії.^UThe dissertation work is devoted to the development of theoretical aspects and improvement of methodological approaches and practical recommendations for the formation of organizational and economic support of the project risk management system in IT companies.On the basis of the theoretical generalization of the work of domestic and foreign experts on risk management, the essence and content of this concept is defined in the work, the types of risks arising in the field of business activity are distinguished and their characteristics are defined.It has been proven that risk is inherent in all spheres of human life and activity, while the randomness of the occurrence of a risk event does not make it possible to accurately determine the spatial and temporal coordinates of its occurrence in advance. It is from the understanding of the specifics of the risk that the profit of the business entity depends. Different interpretations of the definition of "risk" were studied, it was established that risk can be associated with the quantitative assessment of negative or positive consequences, associated with uncertainty or its consequences. Risk can be considered as a deviation of the actual result from the planned or predicted. Risk can be the possibility or probability of an event. That is, risk is an objective-subjective category.A comparative analysis of foreign risk management standards was performed.In the course of the study, a conceptual approach to the formation of a project risk management system was proposed, which involves the synchronization of all components of the system (elements and processes), which includes the goal, subjects, objects, means of managerial influence, three main functional subsystems of support (organizational, economic and behavioral) and includes as mandatory stages of diagnosis and monitoring. The proposed conceptual approach, unlike the existing ones, includes stages of project risk management, which allow developing effective risk management systems, improving internal processes and stimulating the development of a positive corporate culture.Within the framework of the proposed approach, an algorithm for diagnosing the project risk management system in IT companies is built, the sequence of stages of which ensures the performance of tasks specific to IT companies.An organizational approach to the formation of a project team is proposed, based on the use of a set of methodological approaches (Scrum, Lean and Kanban), which, unlike the existing ones, contain a set of flexible project management tools, which allows teams to structure work and manage it based on values, practices and principles.The defined approach made it possible to single out the factors that affect the effectiveness of the project team in the field of IT and to identify the main problems that arise in the process of project implementation in the IT sector. The importance of matching the competence of "teamwork" and "the ability to manage a team" has been proven, since the mismatch of one of the competencies leads to uncoordinated teamwork, thereby negatively affecting the result of project implementation.A scientific-methodical approach to the assessment of project risks of IT companies is proposed, which is based on the use of a combined method (which involves a combination of expert and statistical methods), and contains five successive interrelated stages: preparation and conducting of an expert survey; processing of expert assessments; calculation of probabilistic characteristics of project risks; qualitative assessment of project risks; conclusions and project selection. The proposed approach makes it possible to carry out a quantitative and qualitative assessment of project risks, their prioritization, on this basis, the ranking of projects and the adoption of a reasoned decision regarding the choice of the optimal project option according to the risk criterion. In contrast to the existing ones, the proposed approach involves the use by experts of three mandatory blocks of risks (organizational, economic, behavioural), the component composition of which allows covering the totality of risks (external, internal, macro- and macro-level, general and specific) affecting various aspects of IT companies.The practical use of the proposed approach will provide comprehensive information necessary for the development of appropriate measures in the process of project risk management, which contributes to increasing the efficiency of management decision-making in an IT company.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано вирішення актуального для науки публічного управління та адміністрування науково-прикладного завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і виробленні практичних рекомендацій з удосконалення механізмів публічного управління у сфері екологічної безпеки. З’ясовано сутність екологічної безпеки як об’єкта публічного управління; здійснено огляд механізмів публічного управління у сфері екологічної безпеки. Обґрунтовано, що еколого-економічний механізм публічного управління у сфері екологічної безпеки – це комплекс заходів прямого та непрямого державного впливу на економічні відносини щодо реабілітації постраждалих регіонів. Наголошено, що розробка організаційно-правового механізму публічного управління у сфері екологічної безпеки обумовлена необхідністю правового забезпечення системи заходів з реабілітації забруднених територій, який регламентує правові норми діяльності юридичних і фізичних осіб у зонах екологічного лиха. Показано, що мотиваційний механізм публічного управління у сфері екологічної безпеки впроваджується переважно через соціальне підприємництво. Підкреслено, що прибуток є головним «орієнтиром» для впровадження мотиваційних механізмів підтримки «зеленого» бізнесу. Охарактеризовано систему публічного управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонний досвід публічного управління у сфері екологічної безпеки. Визначено, що ключову роль у розвитку європейської екологічної політики відіграє прагнення обмежити спотворення конкуренції всередині європейського ринку, що, у свою чергу, могло б створити різні екологічні норми на національному рівні. Охарактеризовано специфіку державної політики у сфері екологічної безпеки в Україні, а також виокремлено проблеми та перспективи публічного управління у даній сфері.Обґрунтовано стратегічні орієнтири розвитку публічного управління у сфері екологічної безпеки в Україні. Аргументовано, що виокремлення стратегічних орієнтирів розвитку публічного управління у сфері екологічної безпеки в Україні може бути здійснено за допомогою багаторівневої системи прийняття політичних, економічних, управлінських і суто технічних рішень з урахуванням таких принципів: публічного регулювання ризиків екологічної небезпеки, дотримання соціально-екологічних пріоритетів, відповідальності та контролю. Запропоновано напрями розвитку механізмів публічного управління у сфері екологічної безпеки в Україні та визначено очікувану результативність трансформації публічного управління у даній сфері.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and proposes a solution to a scientific and applied problem that is relevant to the science of public administration and management. The problem is to substantiate the theoretical foundations and develop practical recommendations for improving the mechanisms of public administration in the field of environmental safety.The essence of environmental safety as an object of public administration has been clarified; an overview of public management mechanisms in the field of environmental safety was carried out. It is substantiated that the ecological and economic mechanism of public administration in the field of environmental security is a set of measures of direct and indirect state influence on economic relations regarding the rehabilitation of affected regions. It is emphasized that the development of the organizational and legal mechanism of public administration in the field of environmental safety is due to the need for legal support of the system of measures for the rehabilitation of contaminated territories, which regulates the legal norms of the activities of legal entities and individuals in areas of environmental disaster. It is shown that the motivational mechanism of public administration in the field of environmental safety is implemented mainly through social entrepreneurship. It is emphasized that profit is the main "reference point" for the implementation of motivational mechanisms to support "green" business. The system of public administration of environmental safety is characterized.The foreign experience of public administration in the field of environmental safety is analyzed. It was determined that a key role in the development of European environmental policy is played by the desire to limit the distortion of competition within the European market, which, in turn, could create different environmental norms at the national level. The specifics of state policy in the field of environmental security in Ukraine are characterized, as well as the problems and prospects of public administration in this field are highlighted.The strategic guidelines for the development of public administration in the field of environmental safety in Ukraine are substantiated. It is argued that the identification of strategic guidelines for the development of public administration in the field of environmental safety in Ukraine can be carried out with the help of a multi-level system of political, economic, managerial and purely technical decision-making taking into account the following principles: public regulation of environmental risks, compliance with social and ecological priorities, responsibility and control. Directions for the development of public administration mechanisms in the field of environmental safety in Ukraine are proposed and the expected effectiveness of the transformation of public administration in this area is determined.

У дисертації наводиться порівняльно-правова характеристика адміністративно-правового регулювання економіки та обґрунтовується необхідність вжиття низки заходів, спрямованих на імплементацію кращих національних практик в українське національне право. Вказується, що основним детермінантом, який кардинально впливає на адміністративно-правове регулювання економіки у відповідній країні, є її державно-правовий режим, під яким запропоновано розуміти сукупність форм та методів здійснення публічної влади, а також рівень участі громадян в управлінні справами держави та суспільства.Автором надано характеристику адміністративно-правовому регулюванню економіки у країнах: повної демократії, неповної демократії, з гібридним державно-правовим режимом, з авторитарним державно-правовим режимом. Під поняттям «адміністративно-правового регулювання економіки запропоновано розуміти діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованої на раціональне використання ресурсів різного походження задля належного функціонування економіки різного рівня й забезпечення сталого розвитку всієї країни як єдиного соціально-економічного та правового механізму.Визначено можливі напрями запозичення досвіду держав повної та неповної демократії з управління економічною діяльністю та його імплементації у національне право^UThe dissertation provides a comparative-legal characteristic of the administrative-legal regulation of the economy and substantiates the need to take a number of measures aimed at implementing the best national practices into Ukrainian national law. It is indicated that the main determinant that fundamentally affects the administrative and legal regulation of the economy in the respective country is its state-legal regime, under which it is proposed to understand the totality of forms and methods of exercising public power, as well as the level of participation of citizens in the management of state and society affairs.The author gave a description of the administrative and legal regulation of the economy in the countries of: full democracy, incomplete democracy, with a hybrid state-legal regime, with an authoritarian state-legal regime. Under the concept of "administrative and legal regulation of the economy, it is proposed to understand the activities of authorized bodies of state power and local self-government, aimed at the rational use of resources of various origins for the proper functioning of the economy at various levels and ensuring the sustainable development of the entire country as a single socio-economic and legal mechanism.The possible directions of borrowing the experience of the states of full and partial democracy in the management of economic activity and its implementation into national law have been determined

Дисертацію присвячено дослідженню з семіотичних позицій нотного тексту в науково методологічному та аналітичному аспектах. Мета дослідження полягає у розкритті на підґрунті наукових положень загальної і музичної семіотики механізму знакового функціонування в нотних текстах Й. Брамса. Об’єктом дисертації є нотний текст як семіотична система; її предметом – система графічних знаків в нотних текстах Й. Брамса. В роботі використані семіотичний, історичний, системний, структурно композиційний та виконавський методи аналізу.Апробація семіотичного аспекту аналізу графічних знаків здійснюється на матеріалі фортепіанних та камерно ансамблевих творів Й. Брамса.У Розділі 1 – «Семіотичні аспекти вивчення нотного тексту» – розглянуто наукові теорії (K. Agawu, R. Barthes, N. Cook, C. Dahlhaus, J. Grier, R. Ingarden, E. Krenek, J. Molino, R. Monelle, J J. Nattiez, M. Reybrouck, E. Tarasti, L. Treitler, Th. Turino, В. Москаленко, О. Самойленко, С. Шип), що дозволило сформувати фундамент знань, необхідний для осягнення знакової сутності нотного тексту та розглянути специфіку її відбиття Й. Брамсом.Зазначено, що семіотичне вивчення нотного тексту спрямовано на розробку методів розуміння синтаксичної структури композицій, створення єдиного мовного контексту для їх інтерпретації та аналізу, а також для кращого осмислення способів фіксації авторських ідей. Виявлено, що проблема нотного тексту пов’язана з визначенням форм існування музичного твору та місця графічної форми запису в сфері креативних і перцептивних процесів. Зроблено висновок про правомірність розгляду музичної діяльності в усіх її проявах з позицій сукупності притаманних їй знакових систем.Дані спостереження актуалізують вивчення нотного тексту як окремої знакової системи. Осмислюються контекстуальні фактори та їх вплив на інтерпретування знаків. Контекст розуміється як такий, що надає важливі уточнення, котрі доповнюють розуміння зв’язку між знаком та об’єктами – без урахування контексту частина значень є недоступною.У Розділі 2 – «Семіотичний потенціал фортепіанних нотних текстів Й. Брамса» – представлено аналіз графічних знаків у Сонаті op. 5, Варіаціях на тему Р. Шумана op. 9, мініатюрах op. 117 та op. 118. Вибір даного матеріалу обґрунтований характерними рисами особистості композитора та обставинами його діяльності. Зроблено висновок про багатогранну і ретельну роботу Й. Брамса з письмовою формою відбиття авторської думки на підґрунті одержаної з наукових джерел інформації (G. Bozarth, H. Drinker, L. Erb, H. Gál, K. Geiringer, P. Holmes, B. Jacobson, M. Kalbeck, I. Keys, P. Latham, M. Lee, M. MacDonald, М. Musgrave, В. Niemann, R. Pascall), яка містить: свідчення дослідників про пристрасть митця до наукової та художньої літератури; складання збірки різноманітних цитат як скарбниці співзвучних майстру ідей та думок; його дослідницьку та редакторську практики; колекціонування рукописів та випадки з їх переписом чи реставруванням; факти виставляння ним всіляких правок та виправлень у різних виданнях. Звідси – його схильність до якомога точної та детальної фіксації через систему знаків та їх комбінацій результату свого творчого процесу, що складає необхідні умови для адекватного розуміння реципієнтом сенсу музичного твору.Свідчення про плідну працю композитора з видавництвами, вивчення кореспонденції з коректорами та редакторами нотних текстів (S. Avins, G. Bozart, R. Pascall) доводять автентичність їх перших видань. Виникла тим самим можливість спілкування із достотним словом майстра гарантувало наукову коректність зроблених у дисертації аналітичних спостережень щодо семіотичних властивостей нотних текстів Й. Брамса.Розділ 3 – «Функції графічних знаків в умовах партитурної нотації» – на матеріалі Фортепіанного квінтету op. 34, Тріо op. 114 и Сонати для кларнета і фортепіано op. 120 №2 розкрито значення графічних знаків для вірного прочитання нотного тексту, відзначеного притаманною Й. Брамсу «технікою розвивальної варіації» (W. Frisch, N. Grimes, A. Schoenberg) та гештальт принципу. Виявлено, що графічні знаки слугують головним чинником візуалізації подій тематичного процесу, який здійснюється за рахунок варіювання окремих мотивів, внаслідок чого виникає перманентне експонування їх нових варіантів. Відзначений хід музичних подій охоплює всі шари ансамблевої фактури, що приводить до її тематизації та викликає необхідність диференціювання графічних знаків у відповідності до рядків партитури. Встановлено незалежність графічних знаків від специфіки інструментів, чим підкреслюється їх первинна спрямованість на розкриття композиційного сенсу камерно ансамблевого твору.^UThe dissertation is devoted to studying the musical text from the semiotic perspective in scientific, methodological, and analytical aspects. The research aims to analyze the signs process in J. Brahms’ musical scores based on general and musical semiotics. The object of the dissertation is the music text as a semiotic system; its subject is the system of graphic signs in the music texts of J. Brahms. The research employed various methods of analysis, including semiotics, historical research, systemic analysis, structural analysis, compositional analysis, and performance analysis.The obtained results are scientifically novel in that they represent a significant milestone. For the first time, a comprehensive understanding of the musical text as an independent sign system has been generalized, utilizing the provisions of semiotics and musicology. Additionally, the individuality of J. Brahms’ musical texts as a factor of his author’s style has been proven. The functions of graphic signs have also been determined, mainly in representing the compositional process and performance realization.In Chapter 1– “Semiotic aspects of studying the musical notation” – the scientific theories (K. Agawu, R. Barthes, N. Cook, C. Dahlhaus, J. Grier, R. Ingarden, E. Krenek, J. Molino, R. Monelle, J. Nattiez, M. Reybrouck, E. Tarasti, L. Treitler, Th. Turino, V. Moskalenko, O. Samoilenko, S. Shyp), which allowed the creation of the basis of knowledge necessary to comprehend the scores’ sign essence and consider the specifics of its reflection by J. Brahms.It is important to note that studying scores through semiotics aims to develop methods for understanding the syntactic structure of compositions, creating a cohesive linguistic context for their interpretation and analysis, and providing better insight into the author’s ideas. How we define musical compositions and the role of written notation in the creative and perceptual processes links to the issue of music notation.Therefore, examining all aspects of musical activity concerning the various sign systems involved is essential.Chapter 2 – “Semiotic Potential of J. Brahms’ Piano Scores” – analyzes graphic signs in the Sonata Op. 5, Variations on a Theme by R. Schumann Op. 9, Intermezzo Op. 117 and Piano Works Op. 118. The choice of this material is justified by the characteristic features of the composer’s personality and the circumstances of his work. Drawing from a wealth of scientific sources we can confidently conclude that J. Brahms was a meticulous and scholarly composer with a deep passion for research and literature. This is evidenced by his extensive quotation collection, careful editorial practices, efforts to collect and restore manuscripts, and his numerous corrections and revisions to various editions. In short, Brahms was highly dedicated to accurately reflecting the author’s thoughts through his written work. Hence, his tendency to write the result of his creative process as accurately and in detail as possible through a system of signs and their combinations. This constitutes the necessary conditions for the recipient to understand the meaning of a musical work adequately.In Chapter 3, titled “Functions of Graphic Symbols in Chamber Scores,” the Piano Quintet Op. 34, Trio Op. 114, and Sonata for Clarinet and Piano Op. 120 No. 2 scores demonstrate the crucial role of graphic symbols in accurately interpreting written text. Graphic signs represent the “Technique of developmental variation” (W. Frisch, N. Grimes, A. Schoenberg) and the Gestalt principle intrinsic to J. Brahms’ style. Moreover, research has revealed that graphic signs are crucial in visualizing the thematic process. Using varying motifs creates the production of new units.The musical notation serves as a sign system for writing, storing, and translating the creative output of its author. Paradigmatic and syntagmatic relationships within the sign’s functioning lay the foundation for further exploration of the meta-language of musical notation. Furthermore, it allows for a more in-depth understanding of the concepts of context and grammar within the musical text system.Upon examining Brahms’ music texts, it has been discovered that the master did not feel the need to create or borrow symbols from realms outside of music. Instead, he entirely relied on the universality of note graphics. Functionally, the texts contain two layers of musical expression – performance and compositional. Even in Brahms’ early works, active thematic work related to the variation principle was present.

У дисертаційному дослідженні наведено сукупність теоретичних узагальнень і запропоновані нові підходи стосовно вирішення наукового завдання щодо визначення змісту та особливостей адміністративно-правих засад запобігання і протидії корупції в діяльності НАБУ.З цією метою виявлено проблеми доктринального та нормативно-термінологічного визначення категорії «запобігання і протидія корупції». Доведено, що зміст чинного законодавчого вираження антикорупційної політики (діяльності) полягає у запобіганні корупції та протидії корупції як категоріях, що становлять об’єкт адміністративно-правового регулювання. Викладено авторській підхід до розмежування зазначених понять, відповідно до якого: запобігання корупції є сферою суспільних відносин, реалізація яких пов’язана з відверненням (виключенням) протиправної поведінки (вчинення корупційних дій), забезпечення притягнення осіб, винних у вчиненні адміністративних правопорушень, пов’язаних корупцією, до відповідальності; протидії корупції є сферою суспільних відносин, яка охоплює активну діяльність, що полягає у виявленні та припиненні (перериванні об’єктивної сторони) де-факто існуючих корупційних правопорушень (діянь).Доведено, що об’єктивізація НАБУ у сфері запобігання і протидії корупції полягає у дуалістичній природі його інституційного правового статусу: у зовнішньо-організаційній діяльності як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції – корупційним кримінальним правопорушенням, вчиненим вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці; у внутрішньо-організаційній діяльності – системи функціонування підрозділів та процесів крізь призму запобігання і протидії корупції, яка виключає можливість вчинення корупційних правопорушень працівниками Національного бюро.Систематизовано нормативні засади запобігання і протидії корупції в НАБУ, в результаті чого до них віднесені: Конституція України; міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України; закони України; підзаконні нормативно-правові акти; відомчі нормативні акти, міжнародні стандарти як еталони правового регулювання і методичні рекомендації та роз’яснення загального характеру Національного агентства з питань запобігання корупції як документи особливої природи щодо підстав їх прийняття та специфіки правореалізації. Водночас наголошено на ключовій ролі адміністративно-правового регулювання питань запобігання і протидії корупції в НАБУ, яка обумовлена наступними факторами: титульні законодавчі акти відповідної сфери правового регулювання є джерелами саме адміністративного права; переважна більшість правових норм, які регламентують сферу запобігання і протидії корупції в НАБУ міститься у відомчих нормативних документах, тобто актах адміністративно-правового регулювання.Розкрито зміст антикорупційного менеджменту (антикорупційного комплаєнсу) як діяльності щодо створення, впровадження, організації, оцінки ефективності, періодичного перегляду та вдосконалення внутрішньоорганізаційної системи запобігання і протидії корупції, тобто комплексу заходів, інструментів та процедур, що забезпечують відповідність діяльності НАБУ зовнішнім та внутрішнім вимогам. Окреслено основні завдання антикорупційного менеджменту в Національного бюро.Сформульовано поняття корупційних ризиків в діяльності НАБУ, під якими запропоновано розуміти соціальні, економічні, політичні, організаційно-управлінські, інформаційно-технічні, правові (в тому числі корупціогенні фактори) та інші обставини чи їх сукупність, які потенційно зумовлюють ймовірність вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками НАБУ, наслідком чого є репутаційні збитки для суспільної довіри до Національного бюро як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.Окреслено перелік суб’єктів запобігання і протидії корупції в НАБУ, а саме: Верховна рада України; Кабінет Міністрів України; Національне агентство з питань запобігання корупції; органи прокуратури; Державне бюро розслідувань України; Національна поліція України; суди; міжнародні публічні та приватні організації; Рада громадського контролю при НАБУ; Комісія з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного бюро; фізичні особи та їх об’єднання, в тому числі ті, що зареєстровані як юридичні особи; Управління внутрішнього контролю НАБУ; Комісія з організації внутрішнього контролю та оцінки ризиків Національного бюро.^UThe dissertation research presents a set of theoretical generalizations and proposes new approaches to solving the scientific task of determining the content and features of the administrative and legal principles of preventing and countering corruption in the activities of the NABU.For this purpose, the problems of the doctrinal and normative terminological definition of the category “prevention and counteraction of corruption” were identified. It has been proven that the content of the current legislative expression of anti-corruption policy (activity) consists in preventing corruption and countering corruption as categories that constitute the object of administrative and legal regulation. The author’s approach to distinguishing these concepts has been outlined, which defines that: prevention of corruption is a sphere of social relations, the implementation of which is related to the averting (exclusion) of illegal behavior (commitment of corrupt actions), ensuring the accountability of the persons guilty of committing corruption-related administrative offences; anti-corruption is a sphere of social relations that includes activity, consisting in the detection and termination (interruption of the objective side) of de facto existing corruption offenses (actions).It has been proven that the process of objectifying of NABU in the field of prevention and countering corruption lies in the dualistic nature of its institutional legal status: in external organizational activities as a specially authorized subject in the field of countering corruption – a corruption criminal offense which pose a threat to national security and are committed by senior state officials authorized to execute functions of the state or local self-government,; in internal organizational activities – the system of functioning of units and processes through the prism of prevention and counteraction of corruption, which excludes the possibility of committing corruption offenses by employees of the National Bureau.The normative bases of preventing and countering corruption in NABU have been systematized, as a result of which, the referred are: the Constitution of Ukraine; international treaties ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine; laws of Ukraine; subordinate legislation; departmental regulations, international standards as a reference of legal regulation and methodological recommendations and clarification of the general nature of the National Agency of Corruption Prevention as documents of a special nature regarding the grounds for their adoption and the peculiarities of legal implementation. At the same time, the key role of administrative and legal regulation of the issues of prevention and counteraction of corruption in NABU has been emphasized, which has been determined by the following factors: titular legislative acts of the relevant sphere of legal regulation are the sources of administrative law specifically; the vast majority of legal norms that regulate the sphere of prevention and counteraction of corruption in NABU are contained in departmental regulatory documents, therefore acts of administrative and legal regulation.The content of anti-corruption management (anti-corruption compliance) has been revealed as an activity related to the creation, implementation, organization, evaluation of effectiveness, periodic review and improvement of the internal organizational system of prevention and counteraction of corruption, that is, a set of measures, tools and procedures that ensures compliance of NABU activities with external and internal requirements. The main tasks of anti-corruption management in the National Anti-Corruption Bureau have been outlined.The concept of corruption risks in the activities of NABU has been formulated, by which it has been proposed to understand social, economic, political, organizational and managerial, information and technical, legal (including corruption-related factors) and other circumstances or their combination, which potentially determine the probability of committing corruption or corruption-related offenses by NABU employees, resulting in reputational damage to public trust in the National Bureau as a specially authorized actor in combating corruption.The list of subjects of prevention and counteraction of corruption in NABU has been outlined, namely: Verkhovna Rada of Ukraine; Cabinet of Ministers of Ukraine; National Agency of Corruption Prevention; prosecution authorities; State Bureau of Investigation of Ukraine; National Police of Ukraine; courts; international public and private organizations; NABU Civil Oversight Council; commission for conducting the independent external evaluation of the effectiveness of the National Anti-Corruption Bureau; natural persons and their associations, including those registered as legal entities; Internal Control Department of NABU.

У дисертації представлено результати теоретичного узагальнення та авторського наукового вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, що полягає у розробці, обґрунтуванні й експериментальній перевірці в освітньому процесі вишу ефективності системи професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти до означеного сегменту професійної діяльності. Надано трактування основним дефініціям дослідження; систематизовано та проаналізовано джерельну базу вітчизняних та зарубіжних дослідників.Встановлено, що за сферами вияву екологічно доцільна поведінка становить інтегральну єдність трьох концептів: внутрішнього, яке детермінуює змістово-смислове наповнення двох наступних концептів; зовнішнього та діяльнісного.Здійснено дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку у педагогічному закладі вищої освіти в українському та зарубіжному науково-практичному доробку за відповідним алгоритмом (цільова, змістова, процесуально-діяльнісна та результативно-оцінна складові).Досліджено відповідні методологічні підходи (системний, синергетичний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний, культурологічний, компетентнісний, середовищний і технологічний); принципи (загальнопедагогічні – цілеспрямованості, гуманізації, екологізації, системності, науковості, безперервності, інтегративності, варіативності та гнучкості, інноваційності, принцип практичного спрямування; специфічні – принцип етичної та естетично-емоційної вимірності, діалогізації освітньої взаємодії, урахування краєзнавчого та регіонального компонентів, принцип прямування від професійних очікувань до успіхів і досягнень усіх майбутніх фахівців дошкільної освіти в окресленому аспекті еколого-педагогічної діяльності)та методи навчання (діалогового, проєктного, інтерактивного, емапуермент-педагогіки): діалог, дискусія, проєктування, презентації, «круглий стіл», інтерактивні вправи, «ажурна пилка», «мозковий штурм», есе, педагогічні ситуації, навчально-дослідницькі і творчі завдання, наочно-практичні методи (розробка екобуків, екологічних прописів, екоінфобуклетів, вімельбух тощо).Визначено та схарактеризовано сутність педагогічних умов професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку.Змодельовано систему професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, що складається з відповідних блоків (концептуально-цільовий, змістово-технологічний (мотиваційно-орієнтаційний, пізнавально-діяльнісний та екологічно активний етап), оцінювально-результативний), компонентів (аксіологічний, когнітивний, поведінковий, особистісний) та критеріях (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-знаннєвий, діяльнісно-практичний, рефлексивно-оцінний). Схарактеризовано перспективні напрями для формування екологічно доцільної поведінки дошкільників здобувачів рівня вищої освіти магістр, формування їхнього екологічно безпечного способу життя, професійно-творчого потенціалу у здійсненні майбутньої педагогічної діяльності з розв’язання проблеми виховання екологічної особистості.Ключові слова: екоцентрична парадигма, сталий розвиток суспільства, екологічна освіта, екологічно доцільна поведінка, екологічно доцільна поведінка дітей дошкільного віку, готовність до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, професійна підготовка майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку, система професійної підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку.^UThe thesis presents the results of a theoretical generalization and the author’s scientific solution to the problem of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age, which consists of the development, substantiation, and experimental verification of the efficiency of the system of vocational training of applicants of the first (Bachelor’s) level of higher education to the specified segment of professional activity in the educational process of the institution of higher education. The interpretation of the main definitions of the research study is given; the source base of domestic and foreign researchers is systematized and analysed.It has been established that according to the spheres of manifestation, ecologically appropriate behaviour constitutes an integral unity of three concepts: the internal one, which determines the content-meaning of the following two concepts; the external and operational ones.The study of the problem of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age in a pedagogical institution of higher education in Ukrainian and foreign scientific and practical development has been carried out according to the appropriate algorithm (target, content, process-activity, and result-evaluation components).The corresponding methodological approaches (systemic, synergetic, personal-activity, axiological, culturological, competence-based, environmental and technological) have been studied; the principles (general pedagogical – of purposefulness, humanization, ecologization, consistency, scientific character, continuity, integrativity, variability and flexibility, innovation, the principle of practical sense; the specific principles – the principle of ethical and aesthetic-emotional measurability, the dialogization of educational interaction, taking into account local history and regional components, the principle of directing from vocational expectations to the successes and achievements of all future specialists in preschool education in the designated aspect of ecological and pedagogical activities) and teaching methods (dialogue, project, interactive, empowerment pedagogy): dialogue, discussion, designing, presentation, “round table”, interactive exercises, “openwork saw”, “brainstorming”, essay, pedagogical situations, educational-research and creative tasks, visual and practical methods (development of ecobooks, ecological copybooks, ecoinfobooklets, wimmelbooks, etc.). The essence of the pedagogical conditions of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age is defined and characterized.The system of vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age, consisting of the appropriate blocks (conceptual-target, content-technological (motivational-orientational, cognitive-active and ecologically active stage), evaluation-resultative)), components (axiological, cognitive, behavioural, personality) and criteria (value-motivational, informational-knowledge, activity-practical, reflective-evaluative).The prospective directions for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of the preschool age of applicants for the second (Master’s) level of higher education, the formation of their ecologically safe lifestyle, professional and creative potential in the implementation of future pedagogical activities to solve the problem of educating an ecological personality are characterized.Keywords: ecocentric paradigm, sustainable development of society, ecological education, ecologically appropriate behaviour, ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, readiness for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, vocational training of future educators for the formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age, system of vocational training of future educators to formation of ecologically appropriate behaviour of children of preschool age.

Робота ґрунтується на лікуванні 218 пацієнтів з первинними та вторинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами які знаходились на лікуванні в клініці кафедри хірургічних хвороб №1, на базі центру хірургії Київської міської клінічної лікарні №1 з 2006 р. по 2019 р. Вік пацієнтів складав від 16 до 85 років. Пацієнтів чоловічої статі 107 (49,08%), жіночої 111 (50,92%). В дослідження ключені хворі, що страждали пухкими інфільтратами, абсцесами. В залежності від часу шпиталізації (по рокам) хворі розділені на дві групи: контрольна група (КГ) (2006 – 2012 роки) 117 (53,67%) хворих, та досліджувана група (ДГ) (2013 – 2019 роки) 101 (46,33%) хворий. Причинами розділення на групи є використання новітніх інноваційних технологій з метою діагностики – візуалізації (КТ, СКТ, УЗД + кольорове дуплексне картування + еластографія, термометрія) недуги та новітніх загально-признаних та вдосконалених методик хірургічного лікування в досліджуваній групі. Всі хворі контрольної та досліджуваної групи розподілені на 4 підгрупи в залежності від чинників недуги. Дослідження епідеміології інтраабдомінальних інфільтратів і абсцесів первинного та післяопераційного походження у хворих встановлено, що всіх хворих за 2006 - 2019 роки було 30627, із яких 5483 (17,90%) хворих госпіталізовані та оперовані за ургентними показаннями. Нозологічні складові: апендицит (різні форми запалення) у 1318 (24,04%), із яких первинні інфільтрати та абсцеси у 74 (33,95%), перфоративна виразка шлунка та 12 палої кишки у 256 (4,67%), із яких первинні інфільтрати та абсцеси у 48 (22,02%), холецистит (різні форми запалення) у 1505 (27,45%), із яких первинні інфільтрати та перивезікальні абсцеси у 69 (31,65%) хворих. Операції з причини спайкової непрохідності і ускладнених гриж у 149 (2,72%) хворих (не включені в дослідження), а післяопераційні інфільтрати і абсцеси включені в дослідження та встановлено у 27 (12,38%) пацієнтів.^UThe work is based on the treatment of 218 patients with primary and secondary intra-abdominal infiltrates, abscesses who were treated in the clinic of the Department of Surgical Diseases №1, on the basis of the Surgery Center of Kyiv City Clinical Hospital №1 from 2006 to 2019. The age of patients ranged from 16 to 85 years old. Male patients 107 (49.08%), female 111 (50.92%). The study included patients suffering from loose infiltrates, abscesses. Depending on the time of hospitalization (by years), patients are divided into two groups: control group (CG) (2006 - 2012) 117 (53.67%) patients, and the study group (DG) (2013 - 2019) 101 (46,33%) patient. The reasons for the division into groups are the use of the latest innovative technologies for diagnosis - visualization (CT, ultrasound + color duplex mapping + elastography, thermometry) of the disease and the latest generally recognized and improved methods of surgical treatment in the study group. All patients of the control and study groups are divided into 4 subgroups depending on the factors of the disease. A study of the epidemiology of intra-abdominal infiltrates and abscesses of primary and postoperative origin in patients found that all patients in 2006 - 2019 were 30,627, of which 5,483 (17.90%) patients were hospitalized and operated on for urgent indications. Nosological components: appendicitis (various forms of inflammation) in 1318 (24.04%), of which primary infiltrates and abscesses in 74 (33.95%), perforated gastric ulcer and 12 duodenal ulcers in 256 (4.67%), with of which primary infiltrates and abscesses in 48 (22.02%), cholecystitis (various forms of inflammation) in 1505 (27.45%), of which primary infiltrates and perivesical abscesses in 69 (31.65%) patients. Surgery due to adhesions and complicated hernias in 149 (2.72%) patients (not included in the study), and postoperative infiltrates and abscesses were included in the study and found in 27 (12.38%) patients.

Дисертація присвячена комплексному вивченню структурно-функціональних змін соматосенсорної ділянки кори півкуль головного мозку, метаболічних розладів та змін таксономічного складу мікробіому товстої кишки за умов експериментально диметилгідразин дигідрохлорид-індукованої аденокарциноми товстої кишки in situ. Досліджено також ефективність застосування композиції наночастинок металів золота, срібла і заліза (НЧ Au/Ag/Fe) з метою корекції виявлених порушень. За допомогою комплексу сучасних експериментальних методів досліджено особливості структурно-функціональних змін кори головного мозку піддослідних тварин при індукованому онкогенезі на клітинному і субклітинному рівнях. Встановлено, що альтеративні зміни нейроцитів та порушення їхніх внутрішньоклітинних просторових характеристик розвиваються на тлі виражених метаболічних розладів та порушення якісного і кількісного складу мікробіому товстої кишки. При цьому характер мікроскопічних, субмікроскопічних і морфометричних змін досліджуваних структур, їх стадійність і послідовність прояву змінюються в динаміці розвитку непластичного процесу та залежать від тривалості експозиції канцерогена. Доведено, що застосування композиції НЧ Au/Ag/Fe сприяло нормалізації метаболічних процесів, зниженню ступеня дисбіозу товстої кишки, зменшенню проявів ендотоксемії та, як наслідок, сприяло зменшенню альтеративних змін нейронів кори головного мозку піддослідних тварин та відновленню ноцицептивної реакції на подразник.^UThe dissertation is devoted to broad investigation of structural and functional alterations sensory area of the cerebral cortex, metabolic disorders, and changes of the colon microbiome taxonomic composition caused by experimental DMG-induced colon adenocarcinoma in situ. This study also evaluates effectiveness of the gold, silver and iron nanoparticles composition (Au/Ag/Fe NPs) for the correction of the detected disorders. The peculiarities of structural and functional changes in the cerebral cortex of experimental animals in terms of induced oncogenesis at the cellular and subcellular levels were investigated, with the use of modern experimental methods. We also identified that alternative changes in neurocytes and disturbances in their intracellular spatial characteristics develop on the background of severe metabolic disorders and disturbances in the qualitative and quantitative composition of the colon microbiome. At the same time, the features of microscopic, submicroscopic and morphometric changes in the studied structures, their particularities and sequence of manifestation change in the dynamics of the development of the nonplastic process and depend on the duration of carcinogen exposure. The peculiarities of structural and functional changes in the cerebral cortex of experimental animals in terms of induced oncogenesis at the cellular and subcellular levels were investigated first proven with the use of modern experimental methods set. It also was found that alternative changes in neurocytes and disturbances in their intracellular spatial characteristics develop on the background of severe metabolic disorders of the qualitative and quantitative composition of the colon microbiome. At the same time, the nature of microscopic, submicroscopic and morphometric changes in the studied structures, their stages and sequence of manifestation changed in the dynamics of the development of the neonplastic process and depened on the duration of carcinogen exposure.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії корупції в Україні, розробленні пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративного законодавства у відповідній сфері. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети, зокрема:Аргументовано, що корупція є транснаціональним явищем і становить загрозу для всієї світової спільноти. Протидія корупції в різних країнах здійснюється з різною ефективністю і за різними напрямами, але очевидним є те, що необхідна міжнародна антикорупційна стратегія протидії, що матиме різні профілактичні і репресивні заходи. Встановлено, що одним із факторів ефективної протидії корупції у будь-якій державі є система суб’єктів протидії корупції, яка об’єднує зусилля громадян, громадських організацій та правоохоронних органів. Зазначено, що система суб’єктів протидії корупції в Україні відзначається різноманітністю та взаємодією різних структур.Суб’єктів протидії корупції в Україні запропоновано класифікувати за різними критеріями, які відображають різні аспекти їхньої ролі та функцій у протидії корупції. Так, за організаційним рівнем суб’єкти протидії корупції поділяються на: 1) центральні органи влади (Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура); 2) регіональні та місцеві органи (регіональні антикорупційні відділи, місцеві органи влади, які мають відділи з питань запобігання корупції). За функціональною спрямованістю суб’єкти системи протидії корупції можуть поділятися на такі, що здійснюють розслідування корупційних правопорушень (наприклад, НАБУ та САП) та такі, що здійснюють здебільшого превентивні заходи й моніторинг (прикладом є НАЗК). За рівнем інституційної залежності суб’єкти протидії корупції прийнято поділяти на незалежні органи, такі як НАБУ, САП, НАЗК, які мають статус незалежних інституцій з правом ведення незалежної діяльності та прийняття рішень, та антикорупційні й правоохоронні органи, які є підзвітними владним структурам. Зазначається, що серед усіх вітчизняних суб’єктів протидії корупції саме Національне антикорупційне бюро України має найбільш ефективну та результативну модель діяльності, завдяки чому цей орган користується підтримкою з боку громадськості та міжнародних партнерів України. Охарактеризовано правові засади діяльності суб’єктів протидії корупції в Україні, а також наукові підходи щодо класифікацію таких правових засад. Автором зроблено спробу класифікації правових засад за ступенем юридичної сили. Опрацьовано норми Конституції України, які становлять першочергову правову засаду правоохоронної і антикорупційної діяльності суб’єктів протидії корупції в Україні. Наведено відповідні положення міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, рішень та наказів українських антикорупційних органів тощо. Акцентовано увагу на наявності цілої низки інших способів класифікації правових засад протидії корупції. Відзначено, що політичний тиск та недостатньо якісне законодавче забезпечення позначаються на послабленні процесу протидії корупції в Україні через декілька причин, зокрема недостатньо ефективні інституції, політичний тиск, відсутність фінансування та ресурсів, відсутність суспільної підтримки, недостатню міжнародну співпраця. Стверджується, що з метою підвищення ефективності діяльності антикорупційних і правоохоронних органів України та усунення вищевказаних недоліків необхідно удосконалювати чинне законодавство, що регулює завдання та функції суб’єктів протидії корупції. Виокремлено ключові аспекти такого удосконалення з огляду на їхній вплив на процес протидії корупції в Україні, зокрема розширення повноважень НАЗК, підвищення прозорості та відкритості у владі, розвиток громадянського суспільства, міжнародне співробітництво.Вказано на необхідність посилення контролю за діяльністю працівників антикорупційних і правоохоронних органів, а також на важливість підвищення їхньої професійної кваліфікації та етичних стандартів. Зазначається, що забезпечення високої моральної та професійної діяльності працівників в цих сферах має велике значення для відновлення довіри суспільства до органів влади та юридичної системи в цілому.^UIt has been argued that corruption is a transnational phenomenon and poses a threat to the entire global community. The combating of corruption in different countries is carried out with different effectiveness and in different directions, but it is obvious that an international anti-corruption strategy is needed, which will include various preventive and repressive measures.The author has established that one of the factors of effective counteraction to corruption in any State is the system of anti-corruption bodies which combines the efforts of citizens, NGOs and law enforcement agencies. It has been noted that the system of anti-corruption bodies in Ukraine is characterised by diversity and interaction of various structures.The author has proposed to classify anti-corruption bodies in Ukraine according to various criteria that reflect different aspects of their role and functions in combating corruption. Thus, according to the organisational level, anti-corruption bodies are divided into: 1) central authorities (National Agency on Corruption Prevention, National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, Specialised Anti-Corruption Prosecutor's Office); 2) regional and local authorities (regional anti-corruption departments, local authorities with anti-corruption departments). According to their functional orientation, the actors of the anti-corruption system can be divided into those that investigate corruption offences (e.g. NABU and SAPO) and those that mainly carry out preventive measures and monitoring (e.g. NACP). According to the level of institutional dependence, anti-corruption bodies are usually divided into independent bodies, such as NABU, SAPO, NACP, which have the status of independent institutions with the right to conduct independent activities and make decisions, and anti-corruption and law enforcement agencies that are accountable to the government.It has been pointed out that among all domestic anti-corruption actors, the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine has the most effective and efficient model of activity, which is why this body enjoys the support of the public and Ukraine's international partners.The author has characterised the legal framework for the activities of anti-corruption bodies in Ukraine, as well as scientific approaches to the classification of such legal frameworks. The author has attempted to classify the legal framework by the degree of legal force. It has been studied the provisions of the Constitution of Ukraine which constitute the primary legal basis for law enforcement and anti-corruption activities of anti-corruption bodies in Ukraine. It have been cited the relevant provisions of international treaties ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine, laws of Ukraine, decrees of the President of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, orders of ministries, decisions and orders of Ukrainian anti-corruption bodies, etc. It has been emphasised that there are a number of other ways to classify the legal framework for combating corruption.It has been noted that political pressure and insufficient legislative support affect the weakening of the process of combating corruption in Ukraine for several reasons, including insufficiently effective institutions, political pressure, lack of funding and resources, lack of public support, and insufficient international cooperation. It has been argued that in order to improve the efficiency of anti-corruption and law enforcement agencies of Ukraine and to eliminate the above shortcomings, it is necessary to improve the current legislation regulating the tasks and functions of anti-corruption actors. The author has identified the key aspects of such improvement in view of their impact on the process of combating corruption in Ukraine, in particular, expansion of the NACP's powers, increase of transparency and openness in government, development of civil society, and international cooperation.The author has pointed out the need to strengthen control over the activities of anti-corruption and law enforcement officials, as well as the importance of improving their professional qualifications and ethical standards. It has been noted that ensuring high moral and professional performance of employees in these areas is of great importance for restoring public confidence in the authorities and the legal system as a whole.It has been emphasised that research and analysis of the tasks and functions of anti-corruption bodies in Ukraine are extremely important, since corruption remains one of the main threats to the country's development and violates the principles of justice, transparency and equality. It has been pointed out that the importance of understanding the essence of the tasks and functions of the entities involved in combating corruption is revealed in the unity of the following key aspects: ensuring efficiency of actions; ensuring transparency and openness; increasing public trust.

Дисертація присвячена дослідженню F-, G-, K-зір із метою пошуку зв’язків між їхнім хімічним складом і властивостями та наявністю планет. Робота з Калан-Гертфордширською добіркою зір дала змогу дослідити стійкість результатів обробки спектрів, здійснити метааналіз вірогідності сучасних методів досліджень та оцінити вплив похибок різного походження. Для зір із планетами не знайдено значущих відмінностей хімічного складу та властивостей, проте їхні характеристики дали змогу дізнатися властивості планет. Дослідження молодої зорі зі швидким обертанням PZ Tel A, яка ще не вийшла на головну послідовність і яка є подвійною системою з субзоряним об’єктом, дало змогу оцінити її вік різними методами, дослідити зв’язок вмісту літію, віку та активності в межах сучасних еволюційних моделей, а також визначити масу субзоряного об’єкта поруч. У рамках дослідження тьмяної віддаленої зорі WTS-2 із короткоперіодичним гарячим Юпітером налагоджено методику роботи зі спектрами низької якості, вірогідність якої підтверджено незалежними фотометричними методами. Одержані результати дали змогу визначити параметри планети та її орбіти, а також дослідити її припливну взаємодію з конвективною оболонкою материнської зорі.^UThis dissertation examines F, G, K stars to explore the relationships among their chemical compositions, properties, and the existence of planets. The work with the Calan-Hertfordshire sample of stars estimated the stability of the results of the spectra reduction and the influence of uncertainties of various origins; conducted a fidelity and precision meta-analysis of the modern methods in stellar spectroscopy; determined stellar properties were used to determine parameters of the planets. The study of a young fast-rotating star PZ Tel A, which has not reached the main sequence yet and is in a binary system with a substellar companion, was also conducted, it estimated the age of the star using several independent methods, investigated the relationship between lithium abundance, age, and activity within the scope of modern evolutionary models; estimated an upper mass limit of the nearby substellar companion. Finally, the study of a faint distant star WTS-2 with a short-period hot Jupiter was performed, it established the methods of processing low-quality distorted observed spectra, independently confirmed using photometric methods; obtained characteristics allowed to derive the properties of the planet and its orbit, and to investigate its tidal interaction with the convective envelope of the host star.

Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню особливостей репрезентації феномену війни в українській воєнній документалістиці. Необхідність дослідження воєнної документалістики, що репрезентує зафіксовані авторами передумови розгортання воєнного конфлікту на Сході, перебіг подій, свідчення безпосередніх учасників, обумовлена потребою системного аналізу способів та форм актуалізації здобутого українцями досвіду війни, змодельованих авторських уявлень про війну як феномен сучасності, його місце в новітній українській історії. Актуальність теми дослідження. Проблема репрезентації трагічного сучасного досвіду України, а саме воєнних дій на Сході України з 2014 року, які 24 лютого 2022 року набули нового формату, – розширилися до повномасштабної війни, потребує окремої наукової уваги, детального вивчення та осмислення. Адже воєнні дії на Донбасі отримували різні визначення («протистояння», «конфлікт», «громадянська війна», «громадянський конфлікт», АТО, ООС, «гібридна війна» тощо) та подавалися як феноменальний досвід, що увиразнювався та фіксувався безпосередніми його учасниками і спостерігачами як досвід війни, проникнувши в сучасний інформаційний простір. Війна – феномен, що потребує цілеспрямованого оцінювання й осмислення, адже він глибоко й суттєво змінює нашу дійсність у фізичному, соціальному, політичному, психологічному вимірах, перебудовуючи інформаційний простір і когнітивну реальність. Війна промовляє, артикулює себе в уявленнях тих, для кого масова інформаційно-комунікаційна діяльність є професійним обов’язком (журналістів, некомбатантів) та тих, хто має потребу п о д і л и т и с я с в о ї м п е р с о н а л ь н и м д о с в і д о м в і й н и , відрефлексувавши його (учасників бойових дій, комбатантів). Об’єкт дослідження – документальні збірки про воєнні дії на Сході України та їх місце в українському інформаційному просторі. Предмет дослідження – способи організації та репрезентації матеріалу про воєнні дії на Сході України у документальних творах, що репрезентують авторське бачення феномену війни. Мета роботи – сформувати комплексне уявлення щодо способів репрезентації досвіду війни на Сході України в сучасній українській воєнній документалістиці, та, взявши до уваги статус автора твору як некомбатанта (професійного комунікантажурналіста), комбатанта (учасника бойових дій), виявити а вт о р с ьк у п о з и цію т а ком у ніка ці й ні с т р ат е гії, щ о використовуються для осмислення феномену війни і побудови соціокультурного образу сучасної української воєнної історії. Наукова увага зумовлюється запитом з боку української і світової спільноти – потребою у розгорнутому, об’ємному інформуванні про події на Сході України, і воєнна документалістика задовольняє цей запит. Авторкою розглянуто та увиразнено бачення специфіки сучасного інформаційного простору та способів репрезентації війни у ньому з позицій різних типів комунікантів. Визначено, що робота засобів масової інформації характеризується формуванням «порядку денного», конструюванням реальності(уявлень про події), фреймуванням інформації, використанням моделі розголо су для привернення уваги аудиторії, театралізацією подій. Результати наукових спостережень продемонстрували, що події на Сході України трактувалися засобами масової інформації по-різному (залежно від інформаційної політики медіа і комунікаційної стратегії), тому аудиторії репрезентувалася різна картина розгортання подій, а тому й відсутній об’ємний, розгорнутий погляд на них.Також зазначено, що умови та правила, які диктує сучасність – фрагментарність, експерименти з оповідними формами (деконструкція реальності) – безпосередньо впливають на спосіб репрезентації подій, через що авторам важко передати інформацію про події з документальною точністю. У дисертації визначено та удосконалено підходи щодо осмислення способів організації матеріалу для побудови воєнної історії. Авторкою дослідження підкреслено, що збірки воєнної документалістики характеризуються наративним викладом подій, адже наратив забезпечує організацію воєнного досвіду у вигляді хронологічно орієнтованого поступового викладу історії війни з акцентуванням на кульмінаційних моментах, а також репрезентації героїв-учасників подій, що розширює уявлення широкої громадськості про розгортання воєнного конфлікту на Донбасі. Приділено увагу поглядам дослідників на статус комунікантів документального твору, від чого безпосередньо залежить спосіб осмислення та концептуалізації феномену війни. Авторкою увиразнено наукові уявлення про ролі та статус авторів сучасної української воєнної документалістики. Ґрунтуючись на наявних поглядах, дисертанткою продемонстровано продуктивність підходу, згідно якого варто розрізняти комунікантів воєнних документальних творів як авторів-спостерігачів за подіями, журналістів, некомбатантів...^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of the peculiarities of the representation of the phenomenon of war in Ukrainian war documentaries. The necessity of researching military documentaries, which represents the prerequisites for the development of the military conflict in the East recorded by the authors, the course of events, the testimony of the direct participants, is due to the need for a systematic analysis of the ways and forms of actualization of the war experience gained by Ukrainians, the simulated author’s ideas about the war as a modern phenomenon, its place in the newest Ukrainian stories. Relevance of the research topic. The problem of representing the tragic modern experience of Ukraine, namely the military actions in the East of Ukraine since 2014, which took on a new format on February 24, 2022 - expanded to a full-scale war, requires separate scientific attention, detailed study and understanding. After all, the military operations in Donbas received various definitions ("confrontation", "conflict", "civil war", "civil conflict", ATO, OOS, "hybrid war", etc.) and were presented as a phenomenal experience that was expressed and recorded by its direct participants and observers as an experience of war, penetrating the modern information space. War is a phenomenon that requires purposeful evaluation and understanding, because it profoundly and significantly changes our reality in physical, social, political, and psychological dimensions, rebuilding the information space and cognitive reality. War speaks, articulates itself in the ideas of those for whom mass information and communication activity is a professional duty (journalists, non-combatants) and those who need to share their empire sonal knowledge, having reflected it (participants of hostilities, combatants). The object of the research is documentary collections about military actions in the East of Ukraine and their place in the Ukrainian information space. The subject of the research is methods of organization and representation of material about military operations in the East of Ukraine in documentary works representing the author's vision of the phenomenon of war. The purpose of the work is to form a comprehensive idea of the ways of representing the experience of the war in the East of Ukraine in modern Ukrainian war documentaries, and, taking into account the status of the author of the work as a non-combatant (professional communicator-journalist), combatant (participant in hostilities), to identify the author the position of communication and non-strategies that are used to understand the phenomenon of war and build a socio-cultural image of modern Ukrainian military history. Scientific attention is driven by a request from the Ukrainian and world community - the need for detailed, voluminous information about the events in the East of Ukraine, and war documentaries satisfy this request. The author considered and clarified the vision of the specifics of the modern information space and ways of representing the war in it from the positions of different types of communicators. It was determined that the work of the mass media is characterized by the formation of an "agenda", the construction of reality (perceptions of events), the framing of information, the use of a publicity model to attract the attention of the audience, and the theatricalization of events. The results of scientific observations showed that the events in the East of Ukraine were interpreted by mass media in different ways (depending on the information policy of the media and communication strategy), so the audience was presented with a different picture of the unfolding of events, and therefore there is no comprehensive, detailed view of them. It is also noted that the conditions and rules dictated by modernity - fragmentation, experiments with narrative forms (deconstruction of reality) - directly affect the way events are represented, which makes it difficult for authors to convey information about events with documentary accuracy. The dissertation defines and improves approaches to understanding the ways of organizing material for the construction of military history. The author of the study emphasized that the collections of war documentaries are characterized by a narrative presentation of events, because the narrative ensures the organization of military experience in the form of a chronologically oriented gradual presentation of the history of the war with an emphasis on the culminating moments, as well as the representation of the heroes participating in the events, which expands the general public's perception of the unfolding of the military conflict in Donbass. Attention is paid to the views of researchers on the status of communicators of a documentary work, which directly depends on the...

Дисертаційне дослідження присвячене формуванню мотиваційно-ціннісних пріоритетів осіб зрілого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності.Мета дослідження полягала у виявленні гендерних особливостей мотиваційно-ціннісних пріоритетів осіб зрілого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності для визначення організаційно-методичних умов їх формування в різні декади життя.Завдання дослідження:1.?Вивчити та проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід з питань формування мотивації і ціннісних орієнтацій осіб зрілого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності з урахуванням гендерних особливостей.2.?Дослідити особливості мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій, чоловіків і жінок зрілого віку до занять різними видами рухової активності, їх психологічні типи, ризик розвитку серцево-судинних захворювань, якість життя. 3.?Виявити лімітуючи та стимулюючі чинники, що впливають на формування позитивної мотивації чоловіків і жінок зрілого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності.4.?Розробити технологію та визначити організаційно-методичні умови, що сприяють залученню осіб зрілого віку до систематичних занять руховою активністю. Об’єкт дослідження – мотиваційно-ціннісні пріоритети осіб зрілого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності.Предмет дослідження – гендерний підхід до формування мотиваційно-ціннісних пріоритетів осіб зрілого віку до оздоровчо-рекреаційної рухової активності.Наукова новизна одержаних результатів:•?уперше визначені організаційно-методичні умови формування мотивації до систематичних оздоровчо-рекреаційної рухової активності з урахуванням гендерних особливостей чоловіків і жінок зрілого віку для підвищення їх рухової активності до належного рівня, здійснення відповідного педагогічного контролю з боку фітнес-інструкторів, а також врахування мотивації до оздоровчо-рекреаційної рухової активності в різні декади життя, підґрунтям яких є інформаційні, мотиваційні та діагностичні компоненти; •?уперше встановлено взаємозв’язок між психологічною статтю, потребово-мотиваційною сферою, руховою активністю осіб зрілого віку та їх фізичним станом;•?уперше з’ясовані лімітуючі і стимулюючі фактори формування мотивації до самовдосконалення засобами фізичного виховання чоловіків і жінок зрілого віку в різні вікові декади залежно від гендерних особливостей; •?уперше систематизовані мотиваційні установки чоловіків та жінок щодо занять різними видами рухової активності та надані рекомендації до їх використання;•?доповнено дані про мотиваційно-ціннісні пріоритети осіб зрілого віку у виборі виду рухової активності залежно від гендерних особливостей.^UDissertation research is devoted to the formation of motivational and value priorities of mature age persons for health-enhancing and recreational motor activity.The aim of the study was to reveal the gender characteristics of motivational and value priorities of mature age people for health-enhancing and recreational motor activity in order to determine organizational and methodological conditions of their formation during different decades of their life.Objectives of the study included the following:1. To study and analyze domestic and foreign experience concerning formation of motivation and value orientations of mature age persons towards health-enhancing recreational motor activity, taking into account their gender characteristics.2. To study peculiarities of motives, interests, value orientations of mature age men and women for engaging in various types of motor activity, their psychological types, the risk of developing cardiovascular diseases, and their quality of life.3. To identify limiting and stimulating factors affecting the formation of positive motivation of mature age men and women for health-enhancing and recreational motor activity.4. To develop technology and determine organizational and methodical conditions that contribute to engagement of mature age persons in systematic motor activity classes.The object of the study is motivational and value priorities of mature age persons for health-enhancing and recreational motor activity.The subject of the study is a gender approach to formation of motivational and value priorities of mature age persons for engagement in health-enhancing and recreational motor activity.Scientific novelty of the obtained results presupposes the following:• for the first time, we have determined organizational and methodical conditions for formation of motivation for systematic physical training and recreational motor activity, taking into account gender characteristics of men and women of mature age, which is meant to increase their motor activity to the appropriate level; it presupposes implementation of appropriate pedagogical control by fitness instructors, as well as consideration of their motivation for engagement in health-enhancing and recreational motor activity during different decades of their life, the basis of which are informational, motivational and diagnostic components;• for the first time, we have established the relationship between psychological gender, sphere of needs and motives as well as motor activity of mature age persons and their physical fitness;• for the first time, we have clarified limiting and stimulating factors of forming motivation for self-improvement by means of physical education of mature age men and women in different age decades depending on particular gender characteristics;• for the first time we have systematized men and women’s motivation and attitude to various types of motor activity and provided recommendations for their use;• we have added data on motivational and value priorities of adults in choosing the type of motor activity depending on their gender characteristics.

Об'єкт дослідження: ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств, процеси його формування та використання. Мета дослідження: наукове обґрунтування теоретико-методичних засад і практичних підходів до ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами.Опис методології/методики дослідження. У дисертаційному дослідженні для досягнення мети використовувалися загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема: абстрактнологічний, аналізу та порівняння, анкетного опитування, групування, порівняння, а також табличний, графічний, системний, економіко-статистичний, моделювання.Спеціальні інструменти та апаратура, програмне забезпечення, яке використовувалось під час опрацювання отриманих даних або для проведення дослідження. У процесі дослідження для проведення аналітичних розрахунків статистичних даних та прогнозування використовувався програмний продукт Microsoft Office Excel. Теоретичні і практичні результати. Сформульовані та обґрунтовані у дисертаційній роботі наукові дослідження, висновки і практичні пропозиції є теоретичним та практичним матеріалом для розв’язання питань, пов’язаних з удосконаленням використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Івано-Франківської області.Новизна. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних та методологічних засад і практичних підходів до ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами.Ефективність впровадження. Розробки з дисертаційного дослідження щодо механізму формування та використання ресурсного потенціалу використовуються у практичній діяльності фермерського господарства «Персей Агро»; науково-практичні результати дисертаційного дослідження використовуються у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника при викладанні дисциплін «Внутрішньогосподарський контроль», «Оподаткування суб’єктів господарювання».^UThe object of research is the resource potential of agricultural enterprises, the processes of its formation and use.The purpose of the study is to provide scientific substantiation of theoretical and methodological foundations and practical approaches to the efficient use of resource potential by agricultural enterprises.In order to achieve this goal, the dissertation study used general scientific and special research methods, in particular: abstract, analysis and comparison, questionnaire survey, grouping, comparison, as well as tabular, graphical, systematic, economic and statistical, and modeling.In the course of the study, Microsoft Office Excel was used to conduct analytical calculations of statistical data and forecasting.The scientific research, conclusions and practical proposals formulated and substantiated in the dissertation are theoretical and practical material for solving issues related to improving the use of the resource potential of agricultural enterprises in Ivano-Frankivsk region.The scientific novelty of the obtained results lies in the development and substantiation of theoretical and methodological foundations and practical approaches to the efficient use of resource potential by agricultural enterprises.Developments from the dissertation research on the mechanism of formation and use of resource potential are used in the practical activities of the farm "Perseus Agro"; scientific and practical results of the dissertation research are used at Vasyl Stefanyk Precarpathian National University in teaching the disciplines "Internal Economic Control", "Taxation of Business Entities".

Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України встановлено високу ефективність альтернативних органо-мінеральних систем удобрення у формуванні родючості чорнозему вилугуваного та продуктивності буряків цукрових в умовах короткоротаційних сівозмін. Доведено, що внесення під буряки цукрові мінеральних добрив, соломи та зеленої маси гірчиці білої стабілізувало родючість ґрунту і забезпечило їх високу біологічну продуктивність.Удосконалено систему альтернативного удобрення буряків цукрових шляхом внесення азоту у передпосівну культивацію та проведення позакореневих підживлень мікродобривами.Дістали подальшого розвитку питання ефективності альтернативних органо-мінеральних систем удобрення буряків цукрових у короткоротаційних сівозмінах; питання азотного та мікроелементного живлення за альтернативного удобрення буряків цукрових.Встановлено, що внесення у короткоротаційних сівозмінах N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат мало найвищий стабілізаційний вплив на стан гумусу чорнозему вилугуваного. Зазначена система удобрення забезпечила надходження органічної речовини у ґрунт в кількості – 3,55-3,57 т/га, стабілізувала вміст гумусу в шарі 0-30 см в розрізі сівозмін на рівні – 4,04-4,07%, збільшила вміст гумусу до фону мінеральних добрив – на 0,18-0,20% і супроводжувалось коефіцієнтами гуміфікації органічної речовини – 22-44%. Структура сівозмін не впливала істотно на стан гумусу ґрунту.Досліджено, що найвищі запаси мінерального азоту у ґрунті на початок вегетації буряків цукрових формувала традиційна на основі гною система удобрення – 128-153 кг/га, із альтернативних найкращою визначено систему удобрення з внесенням N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат – 99-112 кг/га азоту, тоді як мінеральна система удобрення забезпечила найнижчі запаси азоту у ґрунті – 65-76 кг/га. У сівозмінах з передпопередниками ячмінь-горох та горох-вико-овес запаси мінерального азоту були вищими на 8-25 кг/га, ніж в сівозміні з двома полями сої. Встановлено, що альтернативна з внесенням соломи, зеленої маси сидерату та мінеральних добрив система удобрення створювала високий фон рухомого фосфору і калію у ґрунті на початок вегетації – відповідно 183-193 та 103-115 мг/кг, що було на рівні традиційної на основі гною системи удобрення і перевищило фон мінеральних добрив – на 18-22 та 26-34 мг/кг ґрунту. Фактор сівозмін впливав неістотно на вміст рухомого фосфору і калію у ґрунті.Досліджено, що органо-мінеральні системи удобрення формували запаси продуктивної вологи у 1,5 м шарі ґрунту вищі на 5-27 мм, ніж мінеральна. Найефективніше буряки цукрові використовували вологу ґрунту у сівозмінах ячмінь-горох-пшениця озима-буряки цукрові та соя-соя-пшениця озима-буряки цукрові за внесення N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат: на формування 1 т біологічного врожаю витрачалось – 305 м3 вологи зі зменшенням до фону мінеральних добрив на 24-31 м3.Встановлено, що в умовах достатнього зволоження органо-мінеральні системи удобрення є найефективнішим засобом підвищення біологічної продуктивності буряків цукрових у короткоротаційних сівозмінах. Найвищу біологічну продуктивність буряків цукрових отримали у сівозміні ячмінь-горох-пшениця озима-буряки цукрові за внесення N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат: врожайність коренеплодів – 70,9 т/га, цукристість – 18,6%, збір цукру – 13,2 т/га. Зазначена система удобрення збільшила збір цукру до фону мінеральних добрив на 1,8 т/га, до аналогічних варіантів у сівозмінах з соєю та горохом-вико-вівсом на 0,6 т/га. Досліджено, що внесення азотних добрив весною та проведення позакореневих підживлень мікродобривами на фоні альтернативного органо-мінерального удобрення збільшило врожайність коренеплодів порівняно з осіннім внесенням азотних добрив – на 6,6 т/га, цукристість коренеплодів – на 0,2%, збір цукру – на 1,3 т/га.Досліджено, що в умовах достатнього зволоження альтернативні органо-мінеральні системи удобрення формували сталі засади вирощування буряків цукрових за умови, коли гичку залишали на полі. Найбільш екологічно стабільним у короткоротаційних зерно-бурякових сівозмінах визначено внесення N90Ρ90Κ90 + солома + сидерат: інтенсивність балансу азоту 88-95%, фосфору – 275-319%, калію – 90-102%. Фактор сівозмін не впливав істотно на баланс елементів живлення у ґрунті. За внесення азотних добрив весною та проведення позакореневого підживлення мікродобривами на фоні альтернативного органо-мінерального удобрення інтенсивність балансу азоту становила 91-92%, фосфору – 319-330%, калію – 126-129%. У разі відчуження гички з поля за всіх систем удобрення формувався різкий дефіцит азоту і калію у ґрунті та зберігався позитивний баланс фосфору^UFor the first time, in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, the high efficiency of alternative organic-mineral fertilization systems in forming the fertility of leached chernozem and the productivity of sugar beet in the conditions of short crop rotations was established. It has been proven that the application of mineral fertilizers, straw and green mass of white mustard under sugar beets stabilized soil fertility and ensured their high biological productivity.It was improved the system of alternative fertilization of sugar beets by applying nitrogen into pre-sowing cultivation and foliar fertilizing with micronutrient fertilizers.It was further developed the issue of the effectiveness of alternative organic-mineral fertilization of sugar beets in short crop rotations; the issue of nitrogen and trace element nutrition under alternative fertilization of sugar beets.It was established that the application of N90Ρ90Κ90 + straw + green manure in short crop rotations had the highest stabilizing effect on the humus condition of leached chernozem. The specified fertilization system ensured the supply of organic matter to the soil in the amount of 3.55-3.57 t/ha, stabilized the humus content in the 0-30 cm layer in the view of crop rotations at the level of 4.04-4.07%, increased the humus content to the background of mineral fertilizers - by 0.18-0.20% and provided humification coefficients of organic matter - 22-44%. The structure of crop rotation did not significantly affect the state of soil humus.It was investigated that the highest reserves of mineral nitrogen in the soil at the beginning of the sugar beet growing season were formed by the traditional manure-based fertilization system – 128-153 kg/ha, and among the alternatives, the best was the fertilization with the application of N90Ρ90Κ90 + straw + green manure – 99-112 kg/ha of nitrogen, while the mineral system of fertilization formed the lowest nitrogen reserves in the soil– 65-76 kg/ha. In crop rotations with predecessors of barley-peas and peas-vetch-oats, mineral nitrogen reserves were higher by 8-25 kg/ha than in crop rotation with two soybean fields.It was found that the alternative fertilization system with the application of straw, green manure and mineral fertilizers created a high background of mobile phosphorus and potassium in the soil at the beginning of the growing season – 183-193 and 103-115 mg/kg, respectively, which was at the level of the traditional manure-based system of fertilizers and exceeded the background of mineral fertilizers – by 18-22 and 26-34 mg/kg of soil. The crop rotation factor had an insignificant effect on the content of mobile phosphorus and potassium in the soil.It was investigated that organic-mineral fertilization systems formed reserves of productive moisture in a 1.5 m layer of soil 5-27 mm higher than mineral ones. Sugar beet most effectively used soil moisture in the crop rotations of barley-pea-winter wheat-sugar beet and soybean-soybean-winter wheat-sugar beet with the application of N90Ρ90Κ90 + straw + green manure: 305 m3 of moisture was used to form 1 ton of biological harvest with a decrease to the background of mineral fertilizers on 24-31 m3.It has been established that in conditions of sufficient moisture, organic-mineral fertilization systems are the most effective means of increasing the biological productivity of sugar beet in short crop rotations. The highest biological productivity of sugar beet was obtained in the rotation of barley-peas-winter wheat-sugar beets with application of N90Ρ90Κ90 + straw + green manure: yield of roots – 70.9 t/ha, sugar content –18.6%, sugar yield – 13.2 t/ha. The specified fertilization system increased sugar collection against the background of mineral fertilizers by 1.8 t/ha, compared to similar options in crop rotations with soybeans and peas-vetch-oats by 0.6 t/ha.It was investigated that the application of nitrogen fertilizers in the spring and foliar fertilizing with micronutrient fertilizers against the background of alternative organic-mineral fertilizers increased the yield of roots compared to the autumn application of nitrogen fertilizers – by 6.6 t/ha, sugar content in roots – by 0.2%, sugar yield – by 1.3 t/ha.

Предметом дослідження є композиторський і виконавський виміри діалогу у Фортепіанних концертах Й. Брамса. Зроблено висновок про сутність діалогу в інструментальному концерті як жанроутворюючого чинника, що діє на всіх рівнях даного типу творів ‒ від атрибутивних якостей і показників до партнерських відносин. Це визначило мету дисертації, яка полягає в обгрунтуванні багаторівневості концертного діалогу. Зазначено, що найбільш послідовно і наочно вказана властивість концертного діалогу виявляється в сольно-оркестровому різновиді жанру, де його «іменна» дихотомія змагання/співучасть набуває темброво-акустичного персоніфікованого характеру. Як специфічна приналежність подібних композицій подана каденція соліста, що акумулює типові риси даного жанру крізь призму монологічного висловлювання. Внаслідок вивчення низки музикознавчих джерел (М. Бондаренко, В. Ракочі, О. Самойленко, Г. Стахевич, E. & P. Badura-Skoda, P. Mies, W. Newman) встановлені показники мінливості каденції ‒ авторство, обставини створення, тематичний зміст, засоби структурування та ін., і надано її робоче визначення. Розглядаються соціокультурні, історико-типологічні та ментальні контексти, що увійшли через високий рівень художнього узагальнення в жанровий геном інструментального концерту, утворивши позамузичний шар його змісту. Вказується на наявність в реальній дійсності різноманітних діалогічних структур, заснованих на дихотомії конкуренції/кооперації, індивідуально-особистісного/колективного, одиничного/соборного, особливого/загального та ін. У просторі композиторської творчості Й. Брамса діалог розкривається на рівні індивідуального мислення митця. Він виникає внаслідок специфічного «історизму» майстра, який проявляється у його розумінні традиції як єдності в множинності, що приводить до деякої «вторинності» тематичних, драматургічних, формоутворюючих ідей. Відзначено, що ці «подібності» використовуються композитором як одиниці власних художніх концепцій, завдяки чому «чуже» переходить у «своє», не втрачаючи первинних розпізнавальних ознак, або, за М. Бахтіним, монологізується. Обгрунтована в дисертації діалогічність ‒ монодіалогічність ‒ мислення композитора уможливили знайдення рішення дискусійного питання про жанровий зміст Фортепіанних концертів Й. Брамса. Воно полягає у визнанні концертного і симфонічного в них як прояву діалогу двох концептуальних інструментальних жанрів класико-романтичної епохи, відповідно, концерту і симфонії. Конкретизація даного наукового положення відбувається через простеження композиційно-драматургічного процесу, механізмом якого слугує взаємодія концертної та симфонічної логіки формоутворення.З урахуванням двозначності слова «концерт» ‒ як жанрового «імені» і публічної події, ‒ висловлюється думка про зарядженість творів такого типу потенційною виконавською енергією, яка одержує кінетичний вимір у демонстраційному процесі. Доведено, що діалог у виконанні фортепіанного концерту розгортається між піаністом і диригентом, кожен з яких має власну артистичну енергію та інтерпретаційне мислення. У результаті виникає певна комунікативна стратегія (термін Ю. Ніколаєвської), що опредметнюється в діалозі-змаганні, або діалозі-співучасті. Дані наукові положення апробовані на матеріалі виконання Фортепіанних концертів Й. Брамса К. Цимерманом ‒ Л. Бернстайном, Д. Баренбоймом ‒ С. Челібідаке. У Висновках підведені підсумки здійсненого дослідження та названі рівні діалогу як жанроутворюючого чинника Фортепіанних концертів Й. Брамса. До загальножанрових рівнів концертного діалогу як такого відносяться: ментальний (діалогічність людської свідомості та самого буття); історико-типологічний (просторово-часова дуальність, система цінностей); соціокультурний (суб’єкт-об’єктні та суб’єкт-суб’єктні відносини). У Фортепіанних концертах Й. Брамса загальножанрові рівні опредметнюються у персонально-композиторському мисленні (діалог з традицією, відносини «свого» і «чужого»); жанровому змісті (концерт і симфонія); композиційно-драматургічних принципах (концертне та симфонічне в образному складі та формоутворенні); виконавсько-інтерпретаційному процесі (діалог піаніста і диригента).^UThe subject of this research is compositional and performative aspects of dialogue in Piano concerti by J. Brahms. Analysis of scholarly research allowed to conclude that dialogue is a genre-creating factor for instrumental concerto, which affects all the levels of this kind of works: from attributive qualities and indicators till partnership. This defined the aim of this thesis, which lies in reveal of multilevel nature of concert dialogue as well as systematic approach to its achievement. Thus, “dialogue” is understood as an umbrella term embracing several dichotomies, which constitute genre-stylistic field of chosen works. It is noted, that mentioned trait of concert dialogue is revealed in the most conspicuous and consistent way in solo-orchestral branch of this genre, where its “nominal” dichotomy “rivalry – cooperation” acquires timbrally-acoustic character, becomes personified. Cadenza is presented as a distinctive component of such compositions, which accumulates typical for this genre features through prism of monological expression. On the basis of scholarly works the factors causing variability of cadenzas are defined, them being authorship, circumstances of creation, thematic content, principles of inner structuring etc., its definition is given. Due to any musical genre being simultaneously aimed at the centre of artistic environment and beyond its borders, this thesis examines sociocultural, historically-typological and mental contexts which after being generalized at high level entered genre genome of instrumental concerto, creating extramusical layer of its content. It is indicated that in reality there are diverse dialogical structures, founded on dichotomy “rivalry – cooperation”, “individually-personal – collective”, “solitary – gathered”, “special – general” etc. In the space of J. Brahms’ compositional creativity, the dialogue is presented on the level of the artist’s individual thinking. It owes its appearance to a unique “historism” of the composer, which can be seen in his treatment of tradition as a singularity in plurality, which causes thematical, dramaturgical and form-creating ideas to be somewhat “secondary”. It is noted that these “similarities” are used by the composer as units of his own artistic concepts, thus “borrowed” becomes “own”, or, in M. Bakhtin’s terms, is being “monologued”. The fact that the thesis reveals that composer’s thinking is dialogical, precisely monodialogical, allowed to find a solution to a controversial problem of genre content of his Piano concerti. The solution is recognition of their concert and symphonic features as embodiment of dialogue of two conceptual genres of Classicism-Romanticism era, piano concerto and symphony, respectively. This idea is substantiated by tracing compositionally-dramaturgic process, with its mechanism being interaction of concert and symphonic logic of form-creation.Given that the word “concerto” as a name of genre is quite similar to the word “concert” as an act of public performance (in Ukrainian there is no difference between those words), a statement is made that these works are charged with potential performative energy, which transforms into a kinetic one in the process of demonstration. It is proven that in performance of a piano concerto a dialogue occurs between a pianist and a conductor, each of them having his own artistic energy and interpretational thinking. As a result of this, certain communicative strategy appears (term of Y. Nikolayevska), which comes to life either as dialogue-contest or dialogue-cooperation. These theses are applied to performances of Piano concerti by J. Brahms by K. Zimerman and L. Bernstein, D. Barenboim and S. Celibidache. In the conclusions final results of this research are generalized, the levels of dialogue as system-creating factor of Piano concerti by J. Brahms are stated. The levels general for genre which can also be seen in these works include: mental (dialogue of human mind and of existence itself); historically-cultural (spacetime duality, system of values); sociocultural (subject-object and subject-subject types of relations). The levels of dialogue specific for Piano concerti by J. Brahms include: the ones general for genre; personal compositional thinking (dialogue with tradition, relations of “own” and “borrowed”); genre (concerto and symphony); compositionally-dramaturgical (concert and symphonic principles in the imagery and form); performative (dialogue between a pianist and a conductor).

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю вивчення виконавських аспектів музики китайських композиторів для дуетів традиційних інструментів з фортепіано. Визначено, що жанрова сфера дуетів фортепіано з народними інструментами – дерев’яними духовими та струнними – є достатньо цікавою та перспективною областю китайської камерно-інструментальної музики. У таких творах європейські норми класичних музичних форм та багатство динамічних і фактурних можливостей фортепіано синтезовані з прикметами китайської музичної лексики, а також темброво-колористичними особливостями національного інструментарію.Популярність таких дуетів обумовлена мобільністю виконавського складу та свободою творчого виявлення китайських композиторів. У таких творах автори відображають метафоричний діалог між культурними світами Сходу й Заходу, поєднуючи різні традиції написання та виконання музики. Симптоматично, що жанрова сфера дуетів у композиторській творчості в Китаї значно активізувалась після 2000-х років, що пов’язується з політикою відкритості країни та загальними глобалізаційними процесами, які поглинули світ в кінці минулого століття. Доведена репертуарність дуетів традиційних інструментів з фортепіано, популярність їх серед публіки та, водночас, недостатня вивченість подібних творів, що слугує вагомим приводом для їхнього дослідження.Об’єктом дослідження є камерно-інструментальна музика Китаю ХХ – ХХІ століть. Предметом дослідження – твори китайських композиторів для дуетів традиційних інструментів з фортепіано.Мета дослідження – визначити жанрово-стильові, композиційні та виконавські особливості музики китайських композиторів для дуетів традиційних інструментів з фортепіано.Концепція дисертації зумовила необхідність систематизації наукової літератури з наступних напрямків музикознавства та суміжних галузей знань: наукові праці з історії та теорії камерної музики та ансамблевого виконавства; праці з питань історії ансамблевого виконавства в Китаї та особливостей китайської композиторської творчості; праці, в яких вивчається проблема взаємодії західних та східних музичних традицій; роботи з питань програмності в музиці, з проблем виконавських особливостей та інтерпретації музики та широке коло досліджень з історії та теорії музичного мистецтва. Обрана методологія дослідження, що спирається на поєднання мистецтвознавчого та інтерпретологічного підходів, загальних й спеціальних методів, дозволила: осягнути динаміку розвитку камерно-інструментального виконавства Китаю, зокрема в рамках дуетного жанру; продемонструвати особливості композиторського письма та виконавства китайських музикантів в обраних дуетах фортепіано з національним інструментом; виявити їх жанрові характеристики; окреслити особливості виконавського стилю китайських музикантів, що звертаються до дуетного жанру; порівняти різні ансамблеві інтерпретації̈ дуетних творів; розглянути дуети традиційних інструментів з фортепіано в культурно-географічній диференціації; вивчити вплив програмного задуму на внутрішню подієвість творів; виявити особливості композиційної будови обраних дуетних опусів. У дисертації вперше: систематизовані дані щодо дуетів традиційних інструментів з фортепіано китайських композиторів межі ХХ–ХХІ століть; виявлено характерні риси програмного змісту дуетів фортепіано з традиційними струнними та духовими інструментами сучасних китайських композиторів; визначено особливості інтерпретації обраних дуетів китайськими музикантами – носіями оригінальної/автентичної виконавської традиції музикування. Уточнено поняття «дует» як ансамбль традиційного інструменту з фортепіано на основі відповідного паритетного розподілу функцій між ними.Визначено, що камерно-інструментальна музика академічного зразка є достатньо молодою галуззю творчості та налічує трохи більше століття. За цей період китайським композиторам вдалося створити міцний фундамент для розвитку цієї гілки творчості, у тому числі в рамках жанру дуету традиційного інструменту з фортепіано. Встановлено, що популярність цих творів обумовлена роллю традиційних інструментів у китайській культурі та процесом їхньої академізації, що триває й досі. Виявлено, що важливу роль у розповсюджені жанру дуету традиційного інструменту з фортепіано в Китаї зіграла поява на межі ХІХ та ХХ століть у країні фортепіано, можливості якого були високо оцінені китайськими композиторами.^UThe relevance of the research is conditioned by the necessity to study the performing aspects of the music of Chinese composers for duets of traditional instruments with piano. It is determined that the genre sphere of duets folk instrument – wood and strings – with piano is quite interesting area of Chinese chamber instrumental music. In such music, the European norms of classical musical forms and the richness of the dynamic and textural capabilities of the piano are synthesized with the signs of Chinese musical language, as well as the timbre-coloristic features of the national instruments.The popularity of instrumental duets is confirmed by the mobility of the performing staff and the freedom of creativity of Chinese composers. In such music, the authors reflect a metaphorical dialogue between the cultural worlds of East and West, combining different traditions of writing and performing music. It is symptomatic that the genre sphere of duets with piano in China has significantly intensified after the 2000s, which is associated with the country's openness policy and the general globalization processes that engulfed the world at the end of the last century. The repertoire of duets traditional instruments with piano is proved, their popularity among the public and, at the same time, the lack of knowledge of such works, which serves as a weighty reason for their research.The object of research is chamber instrumental music of China of the 20th – 21st centuries. The subject of research is the works of Chinese composers for duets of traditional instruments with piano.The purpose of the study is to determine the genre-style, compositional and performing features of the music of Chinese composers for duets of traditional instruments with piano.The concept of the dissertation necessitated the systematization of scientific literature in the following areas of musicology and related fields of knowledge: scientific papers on the history and theory of chamber music and ensemble performance; researches dedicated to the history of ensemble performance in China and the features of Chinese ensemble music; researches in which the problem of interaction between Western and Eastern musical traditions is studied; scientific papers dedicated to program music; researches of the problems of performing features and interpretation of music and a wide range of studies on the history and theory of musical art. The selected research methodology, which is based on a combination of art history and interpretological approaches, general and special methods, made it possible to: understand the dynamics of the development of chamber instrumental performance in China, in particular the duet genre; to demonstrate the peculiarities of compositional writing and performance of Chinese musicians in selected duets of national instrument with piano; identify their genre characteristics; to outline the features of the performance style of Chinese musicians who turn to the duet genre; compare different ensemble interpretations of duos; consider duets of traditional instruments with piano in cultural and geographical differentiation; to study the influence of the program design on the internal activity of the works; to reveal the peculiarities of the compositional structure of selected duet opuses.In the dissertation for the first time: systematized data on duets of traditional instruments with piano by Chinese composers at the turn of the 20th-21st centuries; characteristic features of the program content of duets traditional string and wind instruments with piano by modern Chinese composers were revealed; the peculiarities of the interpretation of selected duets by Chinese musicians – bearers of the original/authentic performance tradition of music-making are defined. The concept of "instrumental duet with piano" as a piano ensemble with a solo instrument has been clarified on the basis of the corresponding parity distribution of functions between them.It was determined that chamber instrumental music of the academic model is a fairly young branch of creativity and dates back a little more than a century. During this period, Chinese composers managed to create a solid foundation for the development of this branch of music, including within the genre of duets Chinese traditional instruments with piano. It has been established that the popularity of these works is due to the role of traditional instruments in Chinese culture and the process of their academicization, which continues to this day. It was revealed that an important role in the spread of the duet genre in China was played by the appearance of the piano in the country at the turn of the 19th and 20th centuries, the capabilities of which were highly appreciated by Chinese composers.