Розглянуто концептуально-методичний підхід до розв'язання проблеми розвитку мовленнєвотворчої діяльності дітей дошкільного віку. Обгрунтовано й опрацьовано лінгводидактичну модель стимулювання та розвитку мовленнєвої творчості, що поєднує художньо-естетичний, мовленнєвий, інтелектуально-творчий і особистісний компоненти. Визначено суть понять "мовленнєвотворча діяльність", "мовленнєвотворчі здібності", "образотворчо-мовленнєва діяльность", "музично-мовленнєва діяльність", уточнено та структуровано зміст понять словесної творчості, художньо-мовленнєвої діяльності. Досліджено особливості, характерні риси, типи мовленнєвотворчої діяльності дошкільнят та встановлено її залежність від педагогічних умов організації навчального процесу.

  Скачати повний текст

У дисертації запропоновано новий підхід до вирішення актуальної проблеми формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти. Шляхом теоретичного аналізу визначено сутність поняття «позитивне ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти» як стійку позитивну емоційну спрямованість, що виявляється у прийнятті дитиною ритму і правил життя групи, у її прагненні налагоджувати добрі взаємини з оточенням, виявляти активну позицію в освоєнні різних видів дитячої діяльності. Схарактеризовано психологічні механізми формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти; визначено змістову структуру ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти (когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти); критерії (когнітивний, емоційно-чуттєвий, поведінковий) з відповідними показниками й рівні прояву ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти. Уперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти (здійснення пропедевтичної роботи з батьками майбутніх вихованців для позитивного налаштування їх на взаємодію з адміністрацією і педколективом ЗДО (у роботі об'єднання «М'яка сімейна школа»); поетапна зміна форм і методів взаємодії педагогів та батьків, спрямованих на формування у дітей четвертого року життя позитивного ставлення до ЗДО (в роботі консультаційного центру «Діємо разом»); забезпечення психолого-педагогічного супроводу процесу адаптації молодших дошкільників до ЗДО з послідовною зміною сеансів активізувального спілкування, видів дитячої активності та застосування щоденних ритуалів^UThe study deals with a new approach how to solve the urgent problem of the formation of the four-year-old child's positive attitude towards the institution of preschool education. The essence of the concept of “positive attitude of children in the fourth year of life to the institution of preschool education” is defined as a stable positive emotional orientation manifested in child's accepting the routines and rules of life of the group, in child's desire to establish a good relationship with the environment as well as to show an active position in development of different types of children's activities. The psychological mechanisms of the formation of positive attitude in children in the fourth year of life towards the institution of preschool education are characterized; the meaningful structure of attitude in children in the fourth year of life towards the institution of preschool education (cognitive, emotional, behavioral components); criteria (cognitive, emotional and sensual, behavioral) together with relevant indexes and levels of attitude manifestation in children in the fourth year of life towards the institution of preschool education are defined. Understanding the results of theoretical analysis and practical experience of working with parents of potential young learners of the institution of preschool education has become the basis for defining and theoretical substantiation of the pedagogical conditions for mechanisms formation of the four-year-old child's positive attitude towards the institution of preschool education as a factor of their successful adaptation at the stage of entering into a new social environment. The pedagogical conditions are the following: propaedeutic work with parents for their positive attitude towards interaction with the administration and pedagogical staff of the institution of preschool education (in the work of the association “Soft Family School”; gradual change in the forms and methods of interaction between teachers and parents aimed at forming the four-year-old child's positive attitude towards the institution of preschool education (in the work of the consulting centre “Acting together”); providing psychological and pedagogical support for the process of adaptation of junior preschoolers to the institution of preschool education, which involves a consistent change in active communication, types of children's activity and using daily routines.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання (українська мова). – Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2020.У дослідженні розроблено та обґрунтовано методику пропедевтичної роботи з навчання зв'язного мовлення в молодшому дошкільному віці на основі дидактичної наочності, що передбачає організацію спеціально розроблених занять – сеансів активізувального спілкування, мета яких полягає в стимулюванні мовленнєвої активності дітей у процесі комунікації за змістом твору та його обігравання. Передбачено послідовну зміну видів мовленнєвої роботи в процесі опрацювання літературного тексту протягом кількох занять: від забезпечення його активного сприймання, вправляння в умінні відповідати на запитання та відтворення елементарних дій за змістом – на першому занятті; стимулювання дітей до обговорення змісту літературного тексту після його повторного прочитання та розглядання картинки-ілюстрації – на другому. На цьому етапі молодших дошкільників залучали до складання описової оповіді за допомогою прийому суміжного мовлення. На третьому занятті дітей спонукали брати участь у складанні повідомлення підчас відтворення літературного сюжету за допомогою інсценізації та вільної гри з фігурками-персонажами на наборному полотні. Перевірка ефективності розробленої методики пропедевтичної роботи відбувалася в процесі експериментального дослідження.Перевірка ефективності методики пропедевтичної роботи з навчання зв'язного мовлення в молодшому дошкільному віці здійснювалася на контрольному етапі експерименту шляхом зіставлення результатів діагностики дітей експериментальної та контрольної груп до та після формувального етапу експерименту. Достовірність результатів дослідження підтверджено обчисленням достовірності відмінностей за критерієм однорідності К. Пірсона (критерій „хі-квадрат”). Результати експерименту підтвердили ефективність авторської методики пропедевтичної роботи з навчання зв'язного мовлення в молодшому дошкільному віці на основі дидактичної наочності.Ключові слова: мовленнєва діяльність, зв'язне мовлення, дошкільник, молодший дошкільний вік, пропедевтика навчання зв'язного мовлення дітей молодшого дошкільного віку, дидактична наочність, методика навчання.^Uconnected speech at early preschool age on the basis of didactic visual aids, which involves the provision of dedicated classes, notably enhancing communication sessions aiming at encouraging children's speaking activeness in the communication process on the content of a literary work and its dramatizing, was developed and substantiated. A sequential rotation of types of speech activities while working on a literary text during several classes, namely, from enabling its proactive apprehension, practicing the skills of responding to questions and reproducing elementary actions on the content at the first lesson to encouraging children to discuss the content of a literary text after its re-reading and looking at the respective illustration at the second one. At this stage, children of preschool age were engaged into making a description employing an adjacent speech technique. At the third lesson, children were involved into composing a narration while reproducing a literary storyline through dramatizing and unguided play with figure characters. The effectiveness of the developed methodology of propaedeutic activities was assessed in the course of the experimental study. The effectiveness of the methodology of propaedeutic activities for teaching connected speech at early preschool age was assessed at the checking stage of the experiment through the comparison of the results of the diagnostics of children from experimental and control groups before and after the forming stage of the experiment. The reliability of the results is substantiated by the calculation of the validity of differences according to Pearson's test of homogeneity(a chi-squared test). The results of the experiment confirmed theeffectiveness of the author's methodology of propaedeutics activities for teaching connected speech at early preschool age on the basis of didactic visual aids. Keywords: speech activities, connected speech, a child of preschool age, early preschool age, propaedeutics of teaching connected speech to children of early preschool age, didactic visual aids, methodology of teaching.

У дисертації розглянуто актуальне питання формування культури батьківства у взаємодії дошкільного закладу з молодими сім'ями.На засадах теоретичного аналізу досліджуваної проблеми уточнено зміст понять: «культура батьківства молодих сімей», «взаємодія закладу дошкільної освіти з молодими сім'ями». Охарактеризовано сучасний стан роботи закладу дошкільної освіти з молодими сім'ями в аспекті формування культури батьківства. Розроблено критерії («знання про культуру батьківства»; «емоційно-ціннісне ставлення до дитини й бажання застосовувати культуру батьківства у взаємодії з нею»; «прояв культури батьківства у реальному житті») з відповідними показниками, схарактеризовано рівні сформованості культури батьківства у молодих сімей.Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність технології роботи закладу дошкільної освіти з формування культури батьківства молодих сімей.^UThe dissertation studies the current issue of development of parenting culture through collaboration between preschool institutions and young families. Considering a theoretical analysis of the research problem, essence of the concepts of «parenting culture of young families», «collaboration between preschool institution and young families» is specified. The current state of preschool institution partnership with young families in the aspect of parenting culture development is described.The substantive structure of the concept «parenting culture of young families» consists of cognitive, emotionally valuable, behavioral-activity components. The components, criteria, indicators and levels of parenting culture in young families, in particular «knowledge of parenting culture» (psychological and pedagogical knowledge about the age and individual characteristics of preschool children; ideas about methods and means of effective interaction with the child); «emotionally valuable attitude to the child and the desire to implement the parenting culture in interaction with him» (valuable attitude towards the child; the need to care for the child; the desire to deepen knowledge, skills and abilities for full education, training and development of the child); «manifestation of the parenthood culture in real life» (communicative skills and abilities; the ability to apply methods and means of effective interaction with the child; the availability of practical skills to resolve conflict situations) are identified; the levels of development of parenting culture in young families (high, medium, low) are characterised.The technology of preschool institution activities on the development of parenting culture among young families is theoretically substantiated. It contains the following components: target (identifies the purpose of technology), theoretical and methodological (is represented by a set of methodological approaches and principles of collaboration between preschool institution and young families), semantic (represents the forms and methods of work on the main components of parenting culture – cognitive, emotionally valuable and behavioral and practical components); procedural (reveals the technology of collaboration between preschool education institutions and young families in the development of parenting culture, which includes forms and methods of work); diagnostic (includes assessment of the levels of parenting culture, assessment of the level of readiness of educators to work with young families, assessment of the performance quality of preschool education institutions and young families).Research findings have confirmed the effectiveness of theoretically substantiated technology of preschool institution activities in the development of parenting culture of young families and its successful implementation.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення розвитку культурологічної складової змісту дошкільної освіти другої половини ХХ – початку ХХІ століття в аспекті ознайомлення дітей з художнім словом. З’ясовано особливості розвитку культурологічної складової змісту дошкільної освіти на різних етапах становлення системи дошкільної освіти.На засадахі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми уточнено сутність понять: «культурологічний компонент змісту дошкільної освіти»; «художнє слово».Проаналізовано готовність сучасних вихователів до реалізації культурологічної складової змісту дошкільної освіти.Визначено компоненти готовності вихователів до реалізації: культурологічний компонент змісту дошкільної освіти (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий); критерії («знання культурологічної складової»; «прагнення реалізовувати культурологічну складову»; «уміння реалізовувати культурологічну складову» з відповідними показниками та рівнями.Узагальнено та експериментально перевірено прогресивні практики формування готовності вихователів до реалізації культурологічної складової змісту дошкільної освіти (в аспекті ознайомлення дітей з художнім словом) через використання сучасних форм професійної освіти та організації ефективної взаємодії з батьками щодо формування читацьких інтересів дошкільників.^UThe dissertation presents a theoretical generalization of the development of the cultural component of the content of preschool education in the second half of the 20th - beginning of the 21st century in the aspect of familiarizing children with the artistic word. The peculiarities of the development of the cultural component of the content of preschool education at various stages of the formation of the preschool education system are clarified.On the basis of the theoretical analysis of the investigated problem, the essence of the concepts: "cultural component of the content of preschool education" was specified; "artistic word".The readiness of modern educators to implement the cultural component of the content of preschool education is analyzed.The components of educators' readiness for implementation have been determined the cultural component of the content of preschool education (cognitive, emotional-value, behavioral); criteria ("knowledge of the cultural component"; "the effort to implement the cultural component"; "the ability to implement cultural component" with corresponding indicators and levels.The progressive practices of forming educators' readiness to implement the cultural component of the content of preschool education (in the aspect of familiarizing children with the artistic word) through the use of modern forms of professional education and the organization of effective interaction with parents regarding the formation of reading interests of preschoolers have been generalized and experimentally verified.