Вперше створено цілісну теорію нерівності в освіті та проаналізовано прояви соціальних нерівностей в освітній галузі Польщі, які виникли внаслідок суспільних селекцій у період системної трансформації. Визначено характер залежності між змінами у політичному, суспільному та економічному житті та збільшенням суспільних нерівностей в освіті. З'ясовано характер змін селекційних процесів в результаті формаційного перелому (зокрема, застосування правила вільного ринку). Розкрито суттєву роль економічних, просторових, культурних та освітніх бар'єрів авансу, які блокують освітні шанси та є провідними причинами освітніх нерівностей. Виявлено існування даних бар'єрів в окремих типах суспільних і територіальних середовищ та їх вплив на шкільні селекції. Обгрунтовано сутність освітньої нерівності та проаналізовано найрізноманітніші форми її прояву (шансу, участі, старту, умов та ефектів навчання) внаслідок дії соціокультурного механізму їх зародження - цілісної системи мотивів, потреб, інтересів, цінностей, мови та засобів життєдіяльності різних суспільних груп. Вперше дослідження особливостей виникнення нерівностей в освіті зосереджено одночасно на різних формах їх прояву. Уточнено уявлення про причини та наслідки відсутності егалітаризму в освітній системі. Доведено, що застосування механізмів ринкової конкуренції в освіті і тлумачення даного соціального інституту як товару стверджує та поглиблює нерівності шансів і зумовлює репродукцію суспільного розшарування. Обгрунтовано методологічні засади дослідження селекційних процесів у філософії освіти, розроблено й апробовано методику аналізу освітніх нерівностей. Охарактеризовано основні етапи селекції. Уточнено розуміння філософського, соціологічного, ідеологічного аспектів освітньої політики. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення доступу до освіти. Досліджено проблему взаємодії освіти та суспільства у контексті соціально-філософського й теоретико-методологічного осмислення.

  Скачати повний текст