Тітова А. В. Формування професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів із використанням веб-технологій. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта. – Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, 2020.У дисертації проаналізовано сучасний стан дослідження проблеми формування професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів із використаням веб-технологій у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Узагальнено на основі аналізу педагогічних ідей і наукових підходів педагогічну характеристику професійної компетентності майбутнього сімейного лікаря в теорії та практиці вищої школи. Обґрунтовано структурно-діяльнісну схему ресурсно-орієнтованої технології формування професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів в процесі підготовки у медичних ЗВО. Експерементально перевірено ефективність ресурсно-орієнтованої технології формування професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів, доведено доцільність її використання.Ключові слова: професійна освіта, майбутні сімейні лікарі, ресурсно-орієнтоване навчання, професійна компетентність, освітні веб-технології, структурно-діяльнісна схема, технологія формування професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів із використанням веб-технологій.^UTitova A. V. Formation of professional competence of future family physicians using web technologies. – Qualified scientific work on the rights of the manuscript.Thesis for a Doctor of Philosophy Degree in Specialty 015 Professional Education. – Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University, Poltava, 2020.The thesis analyzes the current state of research of the problem of formation of professional competence of future family doctors with the use of web technologies in domestic and foreign pedagogy. The pedagogical characteristics of the professional competence of the future family doctor in the theory and practice of higher school are generalized on the basis of the analysis of pedagogical ideas and scientific approaches. The structural-activity scheme of resource-oriented technology of formation of professional competence of future family doctors in the process of training in medical institutions of higher education. The efficiency of resource-oriented technology of formation of professional competence of future family doctors is experimentally verified, the expediency of its use is proved.Keywords: professional education, future family physicians, resource-oriented training, professional competence, educational web technologies, structure and activity scheme, technology of professional competence formation of future family physicians using web technologies.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням дидактичних умов формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в інклюзивному навчальному середовища основної школи. Проаналізовано зміст і структуру мовленнєвої компетентності молодших підлітків, виокремлено її компоненти (інтонаційно-просодичний, фонетико-фонематичний, лексико-граматичний, діамонологічний, психологічний), схарактеризовано критерії, показники й рівні її сформованості. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи: створення сприятливого мовленнєво-оточуючого середовища для молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи; забезпечення дидактичної адаптивності логопедичного супроводу молодших підлітків; розробка та упровадження навчально-корекційної методики формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study of the didactic conditions for the formation of speech competence of young adolescents in an inclusive learning environment of basic school. The content and structure of language / speech competence of younger adolescents are analyzed, its components (intonation-prosodic, phonetic-phonemic, lexico-grammatical, diamonological, psychological) are singled out. Also, the criteria, indicators and levels of formation of speech competence are characterized. The didactic conditions of formation of speech competence of junior teenagers in the conditions of inclusive educational environment of the basic school are defined, substantiated and experimentally checked: creating a favorable speech environment for younger adolescents in an inclusive learning environment of primary school; ensuring didactic adaptability of speech therapy support for younger adolescents; development and implementation of educational and correctional methods for the formation of speech competence of young adolescents.

Наукова робота присвячена вивченню та удосконаленню фахової підготовки майбутніх вчителів природничих наук до безпечної життєдіяльності учнів старшої школи.Актуальність дослідження зумовлена вимогами сьогодення до підготовки майбутніх учителів природничих наук з питань безпеки та організації безпечної життєдіяльності школярів у складних умовах існування суспільства та небезпек у ньому.Аналіз теоретичних доробок учених дав змогу виявити суперечності між:– неухильним зростанням кількості різних небезпек і непідготовленістю учнів старшої школи адекватно на них реагувати;– новими, підвищеними вимогами щодо рівня підготовки майбутніх учителів природничих наук та відсутністю обґрунтованих, апробованих педагогічних умов підготовки студентів до організації безпечної життєдіяльності учнів старшої школи;– значним потенціалом існуючої системи вищої педагогічної освіти і фрагментарним характером змісту освітніх програм щодо підготовки майбутніх учителів природничих наук до організації безпечної життєдіяльності учнів старшої школи;– вимогами щодо готовності майбутніх учителів природничих наук до організації безпечної життєдіяльності учнів старшої школи в складних умовах сьогодення та відсутністю науково обґрунтованої моделі такої підготовки в освітньому процесі закладів вищої освіти.^UThe paper investigates professional training of future natural sciences teachers for ensuring health and safety of high school students and the ways of its improvement.The rationale of the study is defined by the current requirements to the training of future natural sciences teachers in matters of health and safety and organization of healthy studying environment in the view of challenges and dangers faced by the society.The analysis of theoretical works on the topic showed contradictions between:- The inevitable increase in the number of dangers and unreadiness of high school students to respond to them in a right way;- The new increased requirements to the qualification level of future natural sciences teachers and the absence of grounded and tested pedagogical conditions for training students for the organization of health and safety of high school students;- The great potential of the system of higher pedagogical education and the fragmentary character of the content of curricula for training future natural sciences teachers for the organization of safety of high school students;- The criteria for the readiness of future natural sciences teachers to organize the health and safety of high school students in tough modern challenges and the absence of a scientifically grounded model of such training in the educational processes of the higher education institutions.

Вивчено на основі аналізу історико-педагогічних джерел життєвий шлях О. Богомольця та охарактеризовано чинники формування його наукового світогляду; досліджено й теоретично узагальнено концептуальні засади науково-педагогічної діяльності вченого, виявлено особливості розвитку і становлення його наукових шкіл; охарактеризовано розвиток наукової школи О. Богомольця та її вплив на світові досягнення патофізіологічної науки; досліджено ефективність системи формування медико-педагогічних компетентностей майбутніх лікарів у процесі професійної підготовки у закладі вищої медичної освіти з використанням концептуальних засад науково-педагогічної спадщини О. Богомольця.^UThe dissertation is devoted to the research of scientific and pedagogical activity of Bogomolets Oleksandr Oleksandrovych. the conceptual bases of scientific and pedagogical activity of the scientist are investigated and theoretically generalized and to reveal features of development and formation of his scientific schools; the development of the scientific school of O. Bogomolets and its influence on the world achievements of pathophysiological science are characterized; the efficiency of the system of formation of medical and pedagogical competencies of future doctors in the process of professional training in the institution of higher medical education with the use of conceptual bases of scientific and pedagogical heritage of O. Bogomolets is investigated.

У дисертації вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено в умовах загальноосвітніх навчальних закладів корекційну програму з формування готовності до толерантного виховання молодших школярів, побудовану на основі аксіологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного та ситуативного підходів, яка складається з методологічного, організаційно-діяльнісного та результативного блоків і передбачає запровадження системи педагогічних ситуацій та реалізується за педагогічних умов (педагогічний консенсус щодо орієнтації на толерантне виховання молодших школярів; відображення ідей толерантного виховання у змісті навчальної дисципліни; визначено сутність поняття «педагогічна толерантність»; уточнено поняття «запровадження толерантного ставлення школи і сім'ї до молодших школярів»; удосконалено зміст процесу формування толерантного ставлення учителів до молодших школярів, зокрема, його загальнопедагогічний та дидактико-методичний складники у контексті досліджуваної проблеми. Результати дослідження можуть бути використані при розробці освітньо-професійних програм; удосконаленні методики організації практичних занять та педагогічної практики в умовах педагогічного коледжу; у системі післядипломної педагогічної освіти при організації курсів підвищення кваліфікації вчителів початкової школи; при укладанні навчальних посібників та методичних рекомендацій з проблеми формування готовності учителів до толерантного виховання учнів.^UIn the dissertation: - for the first time theoretically substantiated, developed and experimentally tested in general educational institutions correctional program model for the formation of readiness for tolerant education of primary school children, built on axiological, personality-oriented, competence and situational approaches, consisting of methodological, organizational and organizational activities. and provides for the introduction of a system of quasi-professional situations and implemented under pedagogical conditions (pedagogical consensus on the focus on tolerant education of primary school children; reflection of ideas of tolerant education in the content of the discipline; introduction of contextual learning and solving quasi-professional situations); the essence of the concept of "pedagogical tolerance" is defined; - the concept of "introduction of tolerant attitude of school and family to junior schoolchildren" is specified; - the content of the process of formation of tolerant attitude of teachers to junior schoolchildren, in particular, its general pedagogical and didactic-methodical components in the context of the researched problem is improved; - the ideas of introduction of axiological, personality-oriented, competence, situational approaches in the process of formation of the level of tolerant attitude to junior schoolchildren in beginning teachers were further developed; ideas of contextual learning using quasi-professional situations.

Наукова робота присвячена вивченню та удосконаленню фахового рівня, професійної компетентності в теорії і практиці підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва до організації культурно-освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти, де керувати творчим процесом зможе лише той фахівець, який уособлює особистісні якості педагога-музиканта, організатора, вихователя та духовного наставника. З огляду на це, перед закладами вищої освіти постає важливе завдання підготовки фахівців, здатних до творчої діяльності в руслі сучасного розвитку освіти.Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: - уперше визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти (1) підвищення мотивації майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти; 2) упровадження авторського спецкурсу «Основи культурно-освітньої роботи майбутніх вчителів музичного мистецтва в закладах позашкільної освіти»; 3) актуалізація можливостей співпраці закладів вищої освіти з культурно-освітніми установами через залучення студентів до розробки й реалізації культурно-освітніх івентів); - розроблено критерії, показники та рівні готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти: особистісний, когнітивний, мотиваційний, процесуальний.Визначено рівні готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти – низький, середній, високий.Розроблено модель формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти, яка складається із методологічно-цільового, змістово-процесуального та діагностико-результативного блоків. Конкретизовано категорію готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти як розширення індивідуальних творчих можливостей студентів засобами навчальної, позанавчальної, самоосвітньої діяльності в мистецько-педагогічному контексті; виявлено сутнісні характеристики процесу формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти (мистецько-професійна, музично-педагогічна та організаційно-управлінська зорієнтованість, інноваційна спрямованість, паритетність, комплексність, кроскультурність, контекстність, саморегуляційність, неперервність); Уточнено понятійно-категоріальний апарат дисертаційного дослідження: «готовність майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти» як інтегральне особистісне утворення що визначає спрямованість студентів на паритетну взаємодію та здатність успішно виконувати професійні обов'язки в культурно-освітньому середовищі закладу позашкільної освіти; «процес формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти» як цілеспрямована система заходів щодо створення умов під час навчання студентів у ЗВО для їхньої успішної адаптації та інтеграції у професійну музично-педагогічну та культурно-освітню діяльність з метою утвердження розуміння фаху педагога-музиканта як професії, спрямованої на розвиток креативності дітей та молоді, забезпечення реалізації їх творчих можливостей у галузі музичного мистецтва, цілісності культурно-мистецького простору України, доступності національного культурного надбання. Удосконалено організаційно-методичний супровід процесу формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до культурно-освітньої роботи в закладах позашкільної освіти.^UThe academic work deals with the study and improvement of professional level, professional competence in the theory and practice of training the future music teachers to organize cultural and educational activities in out-of-school education institutions, where only the specialist who combines the personal qualities of music tutor, facilitator, educator and spiritual mentor can manage the creative process. Incidentally, higher educational institutions face the important task of training professionals capable of creative activity according to modern education development.The scientific novelty of the obtained results lies in the following:- For the first time the pedagogical readiness training conditions for future music teachers for cultural and educational work in out-of-school education institutions have been defined, underpinned and experimentally tested. They include: 1) increase the motivation of future music teachers for cultural and educational work in out-of-school education institutions; 2) introduction of the author's special course "Fundamentals of cultural and educational work of future music teachers in out-of-school education institutions"; 3) opportunities actualization for cooperation between higher educational institutions and cultural and education institutions in the way of the involvement of students in the development and implementation of cultural and educational events;- the readiness criteria, markers and levels of future music teachers for cultural and educational work in out-of-school education institutions have been developed. Among them there are personal, cognitive, motivational, and procedural.The levels of readiness of future music teachers for cultural and educational work in out-of-school education institutions have been determined. They are the elementary, the sufficient, and the high.A model of training the readiness of future music teachers for cultural and educational work in out-of-school education institutions has been developed. The model presupposes the combination of the methodological-objective, the content-technological and the result-evaluating blocks.The category of readiness of future music teachers for cultural and educational work in out-of-school education institutions as expansion of students' individual creative possibilities by means of educational, extracurricular, self-educational activity in an art-pedagogical context has been specified. The essential characteristics of the readiness training process of future music teachers for cultural and educational work in out-of-school education institutions (artistic-professional, music-pedagogical and organizational-managerial orientation, innovation orientation, equality, complexity, cross-culturality, contextuality, self-regulation, and continuity) have been revealed;

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням дидактичних умов організації навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу. Проаналізовано зміст і структуру навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу, виокремлено її компоненти (мотиваційний, цільовий, діяльнісно-творчий та рефлексивно-суб'єктний), схарактеризовано критерії, показники й рівні ефективності навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови організації навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу. Розроблено модель реалізації дидактичних умов організації навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу, яка поєднує методологічно-цільовий, організаційно-процесуальний та діагностико-результативний блоки.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study of the didactic conditions of the organization of educational activities of pupils of children's choreographic collective. The content and structure of educational activity of pupils of children's choreographic collective are analyzed, its components (motivational, target, activity-creative and reflexive-subjective) are allocated, criteria, indicators and levels of efficiency of educational activity of pupils of children's choreographic collective are characterized. The didactic conditions of the organization of educational activity of pupils of children's choreographic collective are defined, substantiated and experimentally checked. A model of realization of didactic conditions of organization of educational activity of pupils of children's choreographic collective is developed, which combines methodological-target, organizational-procedural and diagnostic-effective blocks.

Дисертаційну роботу присвячено формуванню управлінської компетентності майбутніх керівників закладів освіти в процесі навчання фахових дисциплін. У дослідженні на тему «Формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін» з’ясовано суть поняття управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти та її структурних компонентів; розроблено модель формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін»; визначено критерії сформованості управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти; визначено й теоретично обґрунтувано сукупність педагогічних умов формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін; змодельовано процес формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін та перевірити ефективність педагогічних умов та експериментально перевірено ефективність розробленої моделі формування управлінської компетентності майбутніх керівників навчальних закладів у навчальному процесі педагогічних закладів вищої освіти.Дисертація є цілісним комплексним дослідженням, яке спрямоване на формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін, і має безумовну наукову новизну, яка полягає в тому, що:уперше: визначено педагогічні умови формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін (удосконалення змісту фахової підготовки майбутніх керівників закладу освіти шляхом упровадження вибіркової навчальної дисципліни «Інноваційне управління конфліктами та ефективний діалог»; системне використання тренінгових технологій для формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін); розроблено модель формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін, котра складається із трьох структурних блоків (методологічно-цільовий, змістово-процесуальний та результативно-діагностичний); уточнено поняття управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти та її структурних компонентів, етапи експериментального дослідження, критерії, показники, рівні та методи діагностики сформованості управлінської компетентності;дістало подальшого розвитку: наукове розуміння суті та змісту педагогічних умов формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін; етапи технології реалізації моделі формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін (підготовчий, процесуальний, коригувальний та аналітичний).Практична значущість роботи полягає в розробці та упровадженні авторської моделі формування управлінської компетентності майбутніх керівників навчальних закладів, її змістовому наповненні, експериментальна перевірка якої здійснена на площинах реалізації освітніх компонентів; у доборі та обґрунтуванні діагностичного інструментарію моніторингу досліджуваного процесу, деталізації критеріїв та показників, за допомогою яких може здійснюватися аналіз готовності майбутніх керівників навчальних закладів до управлінської діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін; у розробці вибіркової дисципліни «Інноваційне управління конфліктами та ефективний діалог» з необхідним навчально-методичним забезпеченням.Авторкою доведено, що за умови реалізації визначених педагогічних умов формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін можна досягти позитивної динаміки у формуванні цієї компетентності.Ключові слова: управлінська компетентність, модель формування управлінської компетентності, компоненти управлінської компетентності, педагогічні умови формування управлінської компетентності, управління закладом освіти, державне управління освітою, фахові дисципліни, менеджмент освіти.^UThe dissertation is devoted to the formation of managerial competence of future heads of educational institutions in the process of training in professional disciplines.In the research of "Forming of administrative competence of future leader of establishment of education in the process of studies of professional disciplines" essence of concept of administrative competence of future leader of establishment of education is found out and her structural components; the model of forming of administrative competence of future leader of establishment of education is worked out in the process of studies of professional disciplines"; the criteria of formed of administrative competence of future leader of establishment of education are certain; the process of forming of administrative competence of future leader of establishment of education is modelled in the process of studies of professional disciplines and to check efficiency of pedagogical terms and efficiency is experimentally tested of the worked out model of forming of administrative competence of future leaders educational.Dissertation is integral complex research that is sent to forming of administrative competence of future leader of establishment of education in the process of studies of professional disciplines, and has an absolute scientific novelty, that consists in that, :first: the pedagogical terms of forming of administrative competence of future leader of establishment of education are certain in the process of studies of professional disciplines (of improvement of maintenance of professional preparation of future leaders of establishment of education by introduction of selective educational discipline "Innovative management and effective dialogue" conflicts; the system use of training technologies is for forming of administrative competence of future leader of establishment of education in the process of studies of professional disciplines; creation of project and realization of the motivational-oriented practical preparation of students to administrative activity); the model of forming of administrative competence of future leader of establishment of education is worked out in the process of studies of professional disciplines, that consists of three structural blocks (methodologically-having a special purpose, semantically-judicial and effectively-diagnostic); the concept of administrative competence of future leader of establishment of education is specified and her structural components, stages of experimental research, criteria, indexes, levels and methods of diagnostics of formed of administrative competence; organizationally-methodical accompaniment of process of forming of administrative competence of future leader of establishment of education is improved in the process of studies of professional disciplines, criterion-level vehicle for diagnostics of formed of the investigated competence; got further development: scientific understanding of essence and maintenance of pedagogical terms of forming of administrative competence of future leader of establishment of education in the process of studies of professional disciplines; the stages of technology of realization of model of forming of administrative competence of future leader of establishment of education are in the process of studies of professional disciplines (preparatory, carried out in a process correcting and analytical).The practical significance of the work consists in the development and implementation of the author's model of the formation of managerial competence of future heads of educational institutions, its content, experimental verification of which was carried out on the planes of implementation of educational components; in the selection and substantiation of diagnostic tools for monitoring the researched process, detailing the criteria and indicators that can be used to analyze the readiness of future heads of educational institutions for managerial activities in the process of studying professional disciplines; in the development of the selective discipline "Innovative conflict management and effective dialogue" with the necessary educational and methodological support.The author has proven that, subject to the implementation of certain pedagogical conditions for the formation of managerial competence of the future head of an educational institution, in the process of learning professional disciplines, it is possible to achieve positive dynamics in the formation of this competence.Keywords: administrative competence, model of forming of administrative competence, component of administrative competence, pedagogical terms of forming of administrative competence, management of education establishment, state administration, professional disciplines, management of education, education

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка та спеціальності 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями). – Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2023.Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування правової компетентності майбутніх менеджерів з управління закладом освіти в умовах магістратури.?У дисертації проаналізовано стан розробленості проблеми формування правової компетентності майбутніх менеджерів з управління закладом освіти в сучасній педагогічній науці та практиці, визначено чинники її реалізації; досліджено термінологічне поле проблеми; розкрито сутність і зміст структурних компонентів правової компетентності майбутніх менеджерів з управління закладом освіти; визначено критерії та показники рівнів її сформованості; науково обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність сукупності педагогічних умов та організаційно-функціональної моделі формування правової компетентності майбутніх менеджерів з управління закладом освіти в умовах магістратури педагогічних закладів вищої освіти; надано рекомендації викладачам магістратури щодо змісту, форм і методів формування правової компетентності майбутніх менеджерів з управління закладом освіти в умовах громадських організацій закладів вищої освіти.?Ключові слова: майбутній менеджер, управління, компетентність, правова компетентність, професійна правова компетентність, формування правової компетентності майбутніх менеджерів з управління закладом освіти, педагогічні умови.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 01 Education/Pedagogy and specialties 015 Professional education (by specialization). – Poltava National Pedagogical University named after V. G. Korolenko. – Poltava, 2023.?The dissertation is a theoretical-experimental study of the problem of formation of legal competence of the future managers in the management of an educational institution in the conditions of master’s degree.?The dissertation analyzes the state of development of the problem of formation of legal competence of the future managers in the management of an educational institution in modern pedagogical science and practice, and determines the factors of its implementation; the dissertation investigates the terminological field of the investigated problem; the dissertation reveals the essence and content of the structural components of the legal competence of future managers of an educational institution; the dissertation defines the criteria and indicators of the levels of its formation; the dissertation scientifically substantiates and experimentally verifies the effectiveness of the set of pedagogical conditions and the organizational-functional model of formation of the legal competence of future managers in the management of an educational institution in the conditions of the master’s degree in pedagogical institutions of higher education; the dissertation gives the recommendations to the teachers of the master’s degree regarding the content, forms and methods of the formation of the legal competence of future managers in the management of an educational institution in the conditions of public organizations of higher education institutions.?Keywords: future manager, management, competence, legal competence, professional legal competence, formation of legal competence of future managers in the management of an educational institution in the conditions of master’s degree, pedagogical conditions.

У дисертації Савенко Л. П. виокремлено й систематизовано наукові основи підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти. Виявлено специфіку наукових позицій учених щодо процесу етнокультурної підготовки майбутніх педагогів; теоретично обґрунтовано педагогічну модель формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти та здійснено експериментальну перевірку доцільності застосування пропонованої моделі в освітньому процесі закладу вищої освіти. Окреслено перспективні напрями досвіду використання етнокультури у підготовці здобувачів вищої освіти та подальшого його розвитку на рівні інтеграції держави і суспільства та реформування вищої педагогічної освіти в Україні.Загальний аналіз науково-документальної бази та досвіду практичної роботи у закладах загальної середньої освіти України показує, що вивчалися різні аспекти етнокультурної підготовки учителів. Однак проблема становлення етнокультурної підготовки вчителя української мови і літератури на сучасному етапі розвитку педагогічної науки донині ґрунтовно не розкривалася. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на основі ідей і положень особистісного, діяльнісного, культурологічного, системного наукових підходів проаналізовано методологічні основи проблеми підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти.Досліджено структуру етнокультурної діяльності та з’ясовано педагогічну сутність дефініції «етнокультурна діяльність майбутніх учителів української мови і літератури». Визначено наукові засади (специфіку, структурні елементи та функції) процесу здійснення етнокультурної діяльності майбутніх учителів української мови і літератури, з’ясовано критерії, показники та рівні сформованості означеної діяльності.Обґрунтовано педагогічну модель готовності майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти, доведено доцільність її застосування у процесі професійної підготовки. Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективної реалізації розробленої моделі.Уточнено та конкретизовано базові поняття дисертаційної роботи («етнокультурна діяльність вчителя української мови і літератури», «етнокультурна компетентність», зміст структурних компонентів етнокультурної діяльності майбутнього вчителя української мови і літератури); критеріальний апарат діагностування стану етнокультурної діяльності майбутніх учителів української мови і літератури, показники та рівні (високий, середній, достатній, низький) такої діяльності.Подальшого розвитку набули наукові уявлення щодо сутності етнокультурної діяльності майбутнього вчителя української мови і літератури та змісту його професійної підготовки.Удосконалено форми (фронтальна, індивідуальна, групова, лекції, лабораторно-практичні заняття), методи (евристичних прийомів, дискусія, евристична бесіда, кейс-метод, метод творчих проєктів) і засоби (інформаційні, програмні, вербальні) реалізації етнокультурної діяльності майбутніх учителів української мови і літератури у закладах вищої педагогічної освіти.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані в практиці викладання навчальних дисциплін закладів вищої освіти та закладів післядипломної освіти, для просвітницької роботи з громадянами, для підготовки навчально-методичних видань тощо. Основні положення дисертації мають практичну цінність для організації освітньої діяльності майбутніх учителів української мови і літератури на основі єдності традицій та інновацій, виявлення прогресивних тенденцій розвитку педагогічної освіти майбутніх учителів у закладах вищої педагогічної освіти і шляхів актуалізації прогресивного досвіду в сьогоднішніх умовах.^UThe dissertation of Savenko L. P. identifies and systematizes the scientific foundations of training future teachers of the Ukrainian language and literature for ethnocultural activities in general secondary education institutions. The specificity of the scientific positions of scientists regarding the process of ethnocultural training of future teachers was revealed; the pedagogical model of forming the readiness of future teachers of the Ukrainian language and literature for ethnocultural activities in general secondary education institutions was theoretically substantiated; an experimental verification of the feasibility of using the proposed model in the educational process of a higher education institution was carried out.Prospective directions of the experience of using ethnoculture in the preparation of higher education candidates and its further development at the level of integration of the state and society and reform of higher pedagogical education in Ukraine are outlined.The general analysis of the scientific-documentary base and experience of practical work of teachers-practitioners of general secondary education institutions shows that various aspects of ethnocultural training of teachers were studied. However, the problem of ethnocultural training of Ukrainian language and literature teachers at the current stage of the development of pedagogical science has not been thoroughly explored to date.The scientific novelty of the obtained research results is that, for the first time, based on the ideas and provisions of personal, activity, cultural, and systemic scientific approaches, the methodological foundations of the problem of training future teachers of the Ukrainian language and literature for ethnocultural activities in general secondary education institutions were analyzed.The structure of ethnocultural activity was studied and the pedagogical essence of the definition “ethnocultural activity of future teachers of the Ukrainian language and literature” was clarified. The scientific principles (specificity, structural elements and functions) of the process of ethnocultural activity of future teachers of the Ukrainian language and literature were determined, the criteria, indicators and levels of formation of the specified activity were clarified.The pedagogical model of the readiness of future teachers of the Ukrainian language and literature for ethnocultural activities in institutions of general secondary education is substantiated, and the expediency of its application in the process of professional training is proven. Pedagogical conditions for the effective implementation of the developed model were defined and theoretically substantiated.The basic concepts of the dissertation (“ethnocultural activity of the teacher of the Ukrainian language and literature”, “ethnocultural competence”, the content of the structural components of the ethnocultural activity of the future teacher of the Ukrainian language and literature); criterion apparatus for diagnosing the state of ethnocultural activity of future teachers of the Ukrainian language and literature, indicators and levels (high, average, sufficient, low) of such activity are shown.Scientific ideas about the essence of the ethnocultural activity of the future teacher of the Ukrainian language and literature and the content of his professional training gained further development.Forms (frontal, individual, group, lectures, laboratory-practical classes), methods (heuristic techniques, discussion, heuristic conversation, case method, method of creative projects) and means (informational, programmatic, verbal) of implementing ethnocultural activities of future Ukrainian teachers have been improved language and literature in institutions of higher pedagogical education.The practical significance of the obtained results is that the research materials can be used in the practice of teaching academic disciplines in institutions of higher education and institutions of postgraduate education, for educational work with citizens, for the preparation of educational and methodical publications, etc.. The main provisions of the dissertation have practical value for the organization of educational activities of future teachers of the Ukrainian language and literature on the basis of the unity of traditions and innovations, the identification of progressive trends in the development of pedagogical education of future teachers in institutions of higher pedagogical education and ways of actualizing progressive experience in today’s conditions.

Дисертаційна робота «Формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки» є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки. Перший розділ «Формування професійно-комунікативної компетентності юристів як педагогічна проблема» присвячено вивченню та аналізу педагогічних аспектів формування професійно-комунікативної компетентності у майбутніх юристів. Підкреслюється важливість розвитку не лише фахових знань, але й навичок ефективної комунікації, які визначають успішну практику в юридичній сфері. У розділі проводиться аналіз сучасних педагогічних стратегій, методик та підходів, спрямованих на покращення процесу формування комунікативних умінь та професійних здібностей у майбутніх юридичних фахівців. Розглядаються теоретичні аспекти педагогічної науки, які пов’язані із визначенням оптимальних стратегій навчання та розвитку, спрямованих на підвищення рівня комунікативної компетентності в межах юридичної освіти.У другому розділі «Методичні засади професійно-комунікативної підготовки майбутніх юристів» розглядаються ключові методичні аспекти, спрямовані на підготовку майбутніх юристів до успішної професійної діяльності в контексті комунікативних вмінь та навичок. Аналізуються теоретичні основи методики викладання та організації навчального процесу з урахуванням специфіки юридичної освіти.У третьому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування компетентності майбутніх юристів» розглядається експериментальне дослідження, спрямоване на перевірку та оцінку ефективності педагогічних умов, які сприяють формуванню компетентності у майбутніх юристів. Проводиться аналіз методів та стратегій, що використовуються для впровадження педагогічних інновацій у навчальний процес з метою підвищення якості освіти у сфері юридичної діяльності. В розділі представлені результати експериментального дослідження, включаючи порівняльний аналіз результатів між контрольною та експериментальною групами, а також статистичну обробку отриманих даних. Здійснюється оцінка впливу педагогічних умов на формування та підвищення рівня компетентності здобувачів освіти-юристів. Дослідження робить акцент на практичному значенні отриманих результатів і рекомендаціях для вдосконалення навчального процесу, спрямованих на підвищення ефективності формування компетентності майбутніх фахівців у галузі права через оптимальний вибір педагогічних підходів та умов навчання. У ході написанні дисертації, ми дійшли таких висновків. Нами здійснено теоретико-методологічний аналіз поняття професійної компетентності, визначено критерії та показники рівнів її сформованості. Нами експериментально перевірено ефективність запропонованої моделі шляхом упровадження сконструйованої на її основі програми формування професійної компетентності майбутніх юристів. Нами визначено рівні сформованості професійної культури майбутніх юристів за такими діагностичними методиками. В експериментальній групі базовий рівень визнали 28,55% майбутніх юристів, у контрольній групі – 27,68% респондентів. На результативному рівні в експериментальній групі зараховано 61,41% майбутніх юристів, у контрольній – 61,77% здобувачів освіти. Рефлексивний рівень зафіксований у 10,04% опитаних експериментальної групи та у 10,55% юристів майбутньої контрольної групи. Значні позитивні зміни відбулися в експериментальній групі. Так, під час контрольного експерименту початковий рівень виявлено у 6,1% майбутніх юристів експериментальної групи (на початковому етапі він був у 28,55% респондентів); продуктивний рівень зафіксовано у 72,6% здобувачів освіти (раніше 61,41%); рефлексивний рівень виявлено у 21,3% майбутніх юристів (у 10,04% здобувачів освіти). У контрольній групі виявлено невеликі позитивні зміни. Так, на етапі контролю базовий рівень виявлено у 23,3% майбутніх юристів (виявлено у 27,68% опитаних); продуктивний рівень зафіксовано у 64,1% здобувачів освіти (був у 61,77%); рівень рефлексії виявили 12,6% майбутніх юристів (таких було 10,55% здобувачів освіти).Таким чином, використання різноманітних форм, методів і прийомів професійної підготовки сприяє формуванню професійної компетентності здобувачів освіти, дозволяє їм оволодіти способами інтерпретації професійної культури та стратегіями культурологічного дослідження, передбачити можливі проблеми професійної діяльності та визначити шляхи сприяння їм, забезпечуючи при цьому розвиток комунікативних навичок юристів у майбутньому, формування їх професійної культури на основі контекстного навчання.^UThe dissertation "Formation of Professional and Communicative Competence of Future Lawyers in the Process of Professional Training" is a theoretical and experimental study of the problem of formation of professional and communicative competence of future lawyers in the process of professional training. The first section "Formation of Professional and Communicative Competence of Lawyers as a Pedagogical Problem" is devoted to the study and analysis of pedagogical aspects of the formation of professional and communicative competence of future lawyers. The author emphasizes the importance of developing not only professional knowledge, but also effective communication skills that determine successful practice in the legal field. The chapter analyses modern pedagogical strategies, methods and approaches aimed at improving the process of developing communication skills and professional abilities of future lawyers. The theoretical aspects of pedagogical science related to the determination of optimal learning and development strategies aimed at improving the level of communication competence within legal education are considered.The second chapter, "Methodological Foundations of Professional and Communicative Training of Future Lawyers", examines the key methodological aspects aimed at preparing future lawyers for successful professional activities in the context of communication skills. The theoretical foundations of teaching methods and organization of the educational process are analyzed, taking into account the specifics of legal education.The third chapter, "Experimental Verification of Pedagogical Conditions for Forming the Competence of Future Lawyers", deals with an experimental study aimed at verifying and evaluating the effectiveness of pedagogical conditions that contribute to the formation of competence in future lawyers. The methods and strategies used to introduce pedagogical innovations into the educational process in order to improve the quality of education in the field of legal activities are analyzed. The section presents the results of the experimental study, including a comparative analysis of the results between the control and experimental groups, as well as statistical processing of the data obtained. The author assesses the impact of pedagogical conditions on the formation and improvement of the level of competence of law students. The research focuses on the practical significance of the results obtained and recommendations for improving the educational process aimed at increasing the effectiveness of the formation of competence of future legal professionals through the optimal choice of pedagogical approaches and learning conditions. In the course of writing this thesis, we have come to the following conclusions. We have carried out a theoretical and methodological analysis of the concept of professional competence, identified criteria and indicators of its levels of formation. We have experimentally tested the effectiveness of the model by implementing a programme to develop the professional competence of future lawyers.We have determined the levels of formation of future lawyers' professional culture using the following diagnostic methods. In the experimental group, the basic level was recognized by 28.55% of future lawyers, and in the control group - by 27.68% of respondents. At the effective level, 61.41% of future lawyers in the experimental group and 61.77% of students in the control group were enrolled. The reflexive level was recorded in 10.04% of respondents in the experimental group and in 10.55% of lawyers in the future control group. Significant positive changes occurred in the experimental group. Thus, during the control experiment, the initial level was found in 6.1% of future lawyers of the experimental group (at the initial stage it was in 28.55% of respondents); the productive level was recorded in 72.6% of students (previously 61.41%); the reflective level was found in 21.3% of future lawyers (10.04% of students). In the control group, small positive changes were found. Thus, at the control stage, the basic level was found in 23.3% of future lawyers (27.68% of respondents); the productive level was recorded in 64.1% of students (61.77%); the level of reflection was found in 12.6% of future lawyers (10.55% of students).Thus, the use of various forms, methods and techniques of professional training contributes to the formation of professional competence of students, allows them to master the ways of interpreting professional culture and strategies of cultural research, to foresee possible problems of professional activity and to identify ways to facilitate them, while ensuring the development of communication skills of lawyers in the future, the formation of their professional culture based on contextual learning.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, 2024.Актуальність теми. Європейський стратегічний курс України на забезпечення динамічного розвитку соціальної сфери, сфери медицини та охорони здоров’я зумовлює необхідність модернізації вищої медичної освіти на засадах інтеграції інноваційних педагогічних ідей і моніторингу та оцінювання її якості. У зв’язку з цим сьогодні стає особливо актуальною проблема моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету, оскільки українське суспільство функціонує в системі ринкових відносин, а система охорони здоров’я – в умовах трансформації. Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету. Об’єкт дослідження – навчальне середовище медичного закладу вищої освіти.Предмет дослідження – сукупність дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в роботі уперше визначено сукупність дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету: (1) розроблення й упровадження програми підвищення кваліфікації для викладачів та працівників відділів забезпечення якості освіти медичних ЗВО «Моніторинг якості освіти майбутніх магістрів стоматології на засадах компетентнісного підходу»; 2) підвищення мотивації стейкґолдерів до участі у процесі моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології; 3) створення та розвиток у медичному ЗВО єдиної інтерактивно-цифрової системи моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології; 4) актуалізація можливостей медичного ЗВО як особистісно-розвивального та інноваційно-ресурсного середовища для підвищення ефективності підготовки майбутніх магістрів стоматології; 5) використання методів педагогічної кваліметрії як інструменту моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології);розроблено модель їх реалізації, яка складається із трьох взаємопов’язаних блоків: методологічно-цільового, змістово-реалізаційного та діагностико-результативного; розроблено функціональну структуру моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету як систему взаємопов’язаних елементів-процедур, котрі охоплюють дидактичний контекст цього процесу (моніторинг процесуально-дидактичного, програмно-результативного, особистісно-розвивального та інноваційно-ресурсного компонентів навчального середовища університету).Ключові слова: якість освіти, моніторинг, навчальне середовище, майбутні магістри стоматології, модель, дидактичні умови, вища медична освіта, інформаційно-комунікаційні технології, компетентнісний підхід, комунікація, підвищення кваліфікації, сучасний фахівець, критичне мислення, інноваційні методи, освітня програма.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 011 Educational, pedagogical sciences. Poltava National Pedagogical University named after V. G. Korolenko, Poltava, 2024.Actuality of theme. The European strategic course of Ukraine to ensure the dynamic development of the social sphere, the sphere of medicine, and health care necessitates the modernization of higher medical education based on the integration of innovative pedagogical ideas and monitoring and evaluation of its quality. In connection with this, today the problem of monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university is becoming particularly relevant since the Ukrainian society functions in the system of market relations, and the health care system is in the conditions of transformation.The aim of the study consists of the determination, substantiation, and experimental verification of the effectiveness of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university.The object of study – the educational environment of the medical higher education institution.The subject of study – a set of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university. The scientific novelty of the obtained research results is that the work defines for the first time a set of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university: (1) development and implementation of a program of professional development for teachers and employees of the departments of ensuring the quality of education of the medical higher educational institution "Quality Monitoring education of future masters of dentistry on the basis of the competence approach"; 2) increasing the motivation of stakeholders to participate in the process of monitoring the quality of education of future masters of dentistry; 3) creation and development of a single interactive digital system for monitoring the quality of education of future Masters of Dentistry at the medical higher education institution; 4) actualization of the opportunities of the medical higher education institution as a personal development and innovation resource environment for increasing the effectiveness of training future masters of dentistry; 5) the use of pedagogical qualitative methods as a tool for monitoring the quality of education of future masters of dentistry); a model of their implementation has been developed, which consists of three interrelated blocks: methodological-target, content-implementation and diagnostic-resultative; a functional structure for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university has been developed as a system of interconnected elements-procedures that cover the didactic context of this process (monitoring of procedural-didactic, program-resultative, personal-developmental and innovative-resource components of the educational environment of the university). Keywords: quality of education, monitoring, educational environment, future masters of dentistry, model, didactic conditions, higher medical education, information and communication technologies, competence-based approach, communication, professional development, modern specialist, critical thinking, innovative methods, educational program.