Робота присвячена філософсько-правовому осмисленню правової ідентичності. Доведено, що праворозуміння є базовою основою правової ідентичності. Визначення людиною свого місця у правовій реальності залежить від домінуючого праворозуміння у суспільстві, тобто від практичного типу праворозуміння. Дослідження засноване на посткласичній методології, котра характеризується плюральністю та включає в себе такі самостійні напрями досліджень, як: психологічна концепція (психосоціальний та психоаналітичний підходи), герменевтика, синергетика, феноменологія, філософія життя, інтуїтивізм, екзистенціалізм тощо. Запропоноване наступне визначення правової ідентичності: це результат усвідомлення правовою особистістю своєї приналежності до соціуму через комунікацію на основі домінуючих правових цінностей та норм. Встановлено, що правова ідентифікація – це процес, який виявляється в ототожненні індивідом себе з певною групою або соціумом через інтегративне праворозуміння, що нерозривно пов'язаний з пізнавальною, конотативною, аксіологічною, діяльнісною, екзистенційною сферами особистості та виражається у правомірній поведінці. Досліджені такі основі етапи правової ідентифікації: 1) правове пізнання та його результати: правові знання та досвід; 2) правове мислення, що включає критичний аналіз, оцінку права та його результат – розуміння права; 3) правова інтерналізація та формування ціннісної правової орієнтації; 4) самоконтроль поведінки за допомогою правової волі; 5) правова соціалізація через правову комунікацію та правове виховання; 6) правове самовизначення та інкультурація, яка проявляється у соціально-активній діяльності та правовій поведінці.Ключові слова: ідентичність, правова ідентичність, праворозуміння, правове пізнання, правове мислення, правові знання, розуміння права, правова інкультурація, правова поведінка тощо.^UThe work is devoted to the philosophical and legal understanding of legal identity. It is proved that legal thinking is the fundamental foundation of legal identity. Man's determination of his place in legal reality depends on the dominant legal understanding in society, that is, on the practical type of legal thinking. The historical background of the emergence of legal identity through classical and post-classical legal thinking is outlined. As a result, the study of legal identity revealed that one should understand the law as formal equality, which is a degree of freedom and justice and the achievement of a synthesis between individual liberty and the public weal – this is the ideal object of legal identity. The study is based on post-classical methodology, which is characterized by plurality and includes such independent areas of research as follows: psychological concept (psychosocial and psychoanalytic approaches), hermeneutics, synergetics, phenomenology, philosophy of life, intuitivism, existentialism, etc.The following definition of legal identity has been proposed: it is the result of the understanding by a legal personality of the belonging to society through communication on the basis of dominant judicial values and standards. The following principles of legal identity are studied: identification, dynamism, self-regulation, individualism, tolerance, consensus and solidarity, humanism, respect, responsibility, freedom, equality, self-control.Key words: identity, legal identity, legal consciousness, legal cognition, legal thinking, legal knowledge, understanding of law, legal inculturation, legal behaviour.