Висвітлено ідею психологічних передумов створення новітнього типу підручника та процесу її поетапної реалізації, складовими якого є теоретична, методологічна та технологічна розробка, а також методика і процедура експертування та експериментальне впровадження. Здійснено критичний аналіз системи психолого-педагогічного проектування традиційних підручників та побудовано категорійну матрицю інноваційної навчальної книжки. Наведено визначення модульно-розвивального підручника та його структурну ієрархічну модель. На підставі результатів комплексної експертизи якості й експериментального підтвердження ефективності модульно-розвивального підручника доведено його вищий розвивальний потенціал у порівнянні з традиційною навчальною книжкою, що досягається внаслідок налагодження паритетної розвивальної взаємодії у системі вчитель - інноваційний підручник - учні.

  Скачати повний текст

Актуальність проведеного дослідження зумовлена тим, що у процесі становлення сучасної наукової психологічної парадигми категорія креативного потенціалу особистості знаходить собі місце практично у всіх філософських та психологічних парадигмах та є перспективним і затребуваним науковим дослідженням, що зумовлено, передусім, різноплановістю його теоретичних та прикладних трактувань, критичним аналізом основних підходів до його вивчення. Враховуючи сучасні тенденції психологічної науки стосовно становлення творчо обдарованої особистості, питання розвитку креативного потенціалу набувають пріоритетного значення. Актуальною також залишається проблема вивчення психолого-педагогічних засад розвитку креативного потенціалу саме майбутнього фахівця-економіста (адже у такому ракурсі цю проблему науковці ще не розглядали). До теперішнього часу залишається невизначеною структура, динаміка та регулятивні чинники становлення креативного потенціалу майбутнього економіста, недостатньою мірою окреслені шляхи та засоби актуалізації креативного потенціалу студентів-економістів тощо. Всі ці питання потребують проведення окремих теоретичних та експериментальних досліджень, що і зумовило актуальність вивчення проблеми регулятивних чинників креативного потенціалу майбутнього економіста.Мета дослідження – виокремлення регулятивних чинників і на цій основі визначення компонентної структури креативного потенціалу задля актуалізації творчих здібностей майбутніх економістів.Об’єкт дослідження – креативний потенціал майбутніх економістів.Добір методів дослідження базувався на використанні системного, структурно-функціонального та ресурсного підходів, філософських, загальнонаукових і спеціальнонаукових методів пізнання. Зокрема, за допомогою категорійно-понятійного аналізу розкрито сутнісний зміст і загальні характеристики понять «потенціал», «креативність» і «творчість». Із використанням критичного та порівняльного аналізів виокремлено переваги та недоліки сучасних концепцій і наукових підходів до пізнання феномену креативного потенціалу. Метод ранжування та теоретичного синтезу уможливив критеріальне розмежування системи регулятивних чинників становлення креативного потенціалу майбутніх економістів. Метод теоретичного моделювання застосовано в розробці теоретичної моделі. Водночас, методи планування та проектування дали змогу розробити програму психологічного супроводу сприяння актуалізації креативного потенціалу у студентів-економістів, а методи теоретичного узагальнення та інтерпретації уможливили формулювання верифікованих висновків та прикладних рекомендацій щодо поетапної та проективної актуалізації зазначеної професійної характеристики. Інтегральним емпіричним методом дослідження став психолого-педагогічний експеримент. Для обробки емпіричних показників експериментального дослідження застосовувалися методи математичної статистики задля встановлення зав’язків між регулятивними чинника та перевірки ефективності програми сприяння актуалізації креативного потенціалу майбутніх економістів.Практичне значення полягає в тому, що узагальнені результати дисертації можуть використовуватися у процесі підготовки фахівців економічного профілю, зокрема задля формування в них професійно зорієнтованих компетентностей через вивчення спеціальних освітніх компонентів, що, своєю чергою, забезпечить формування відповідних програмних результатів навчання загалом, та розвиток креативного потенціалу зокрема. Наукова новизна полягає в тому, що: виокремлено регулятивні чинники креативного потенціалу майбутніх економістів: метакреативність, академічна саморегуляція та готовність до ризику; теоретично обґрунтовано та емпірично верифіковано структуру креативного потенціалу особистості майбутніх економістів, в якій базисний компонент представлений зв’язком образної та вербальної креативності; соціально-креативнісний компонент характеризується зв’язками соціальної і комунікативної креативності із соціальним інтелектом, комунікативними та організаторськими схильностями; регулятивним компонентом, що передбачає високу мотивацію творчості, готовність до ризику та метакреативність; акмеологічний компонент представлений самоактуалізацією, саморозвитком, ціннісним ставленням до творчості та життєтворчими здібностями; розширено уявлення про академічну успішність у студентському віці як чинник актуалізації креативного потенціалу особистості; вікову динаміку розвитку компонентів креативного потенціалу студентів економічного напряму підготовки; удосконалено психологічні методи і прийоми актуалізації креативного потенціалу особистості студента-економіста.^UThe relevance of the research is due to the fact that in the process of formation of the modern scientific psychological paradigm, the category of creative potential of the individual finds its place in almost all philosophical and psychological paradigms and is a promising and popular scientific research, which is primarily due to the diversity of its theoretical and applied interpretations, critical analysis of the main approaches to its study. Given the current trends in psychological science in relation to the formation of a creatively gifted person, the issues of developing creative potential are becoming a priority. The problem of studying the psychological and pedagogical principles of the development of creative potential of the future specialist-economist also remains relevant (after all, in this perspective, scientists have not yet considered this problem). To date, the structure, dynamics and regulatory factors of the formation of the creative potential of the future economist remain uncertain, the ways and means of actualizing the creative potential of students-economists, etc., are not sufficiently outlined. All these issues require separate theoretical and experimental studies, which led to the urgency of studying the problem of regulatory factors of the creative potential of the future economist.The purpose of the study is to isolate regulatory factors and, on this basis, to determine the component structure of creative potential in order to actualize the creative abilities of future economists.The object of research is the creative potential of future economists.The selection of research methods was based on the use of systemic, structural-functional and resource approaches, philosophical, general scientific and special scientific methods of knowledge. In particular, with the help of categorical-conceptual analysis, the essential meaning and general characteristics of the concepts of "potential," "creativity" and "creativity" are revealed. Using critical and comparative analyses, the advantages and disadvantages of modern concepts and scientific approaches to the cognition of the phenomenon of creative potential are allocated. The method of ranking and theoretical synthesis made possible the criterial delineation of the system of regulatory factors in the formation of the creative potential of future economists. The method of theoretical modeling is used in the development of a theoretical model. At the same time, the methods of planning and design made it possible to develop a program of psychological support to promote the actualization of creative potential among students-economists, and the methods of theoretical generalization and interpretation made it possible to formulate verified conclusions and applied recommendations for the phased and projective actualization of this professional characteristic. The integral empirical method of research was the psychological and pedagogical experiment.To process empirical indicators of experimental research, methods of mathematical statistics were used to establish ties between regulatory factors and to test the effectiveness of the program to promote the actualization of the creative potential of future economists.he practical significance lies in the fact that the generalized results of the dissertation can be used in the process of training specialists of the economic profile, in particular, for the formation of professionally oriented competencies in them through the study of special educational components, which, in turn, will ensure the formation of appropriate program learning outcomes in general, and the development of creative potential in particular.The scientific novelty lies in the fact that: regulatory factors of the creative potential of future economists are singled out: metacreativity, academic self-regulation and readiness for risk; the structure of the creative potential of the personality of future economists is theoretically substantiated and empirically verified, in which the basic component is represented by a connection between figurative and verbal creativity; the socio-creative component is characterized by connections of social and communicative creativity with social intelligence, communicative and organizational inclinations; a regulatory component that implies high motivation for creativity, readiness for risk and meta-creativity; the acmeological component is represented by self-actualization, self-development, a value attitude to creativity and life-creating abilities; expanded the idea of academic performance in the student age as a factor of actualization of the creative potential of the individual; age dynamics of the development of components of the creative potential of students of the economic direction of training; improved psychological methods and techniques for actualizing the creative potential of the student-economist's personality.