Удосконалено методологічні засади залучення інвестиційних ресурсів у формування та розвиток міжнародних транспортних коридорів (МТК) на території України, що відповідають комплексному характеру даної проблеми та забезпечують можливість своєчасного й ефективного функціонування вітчизняної системи МТК. Проаналізовано основні етапи формування та особливості функціонування пан'європейських та євроазійських МТК. Визначено фактори, що забезпечують формування ефективної системи МТК в Україні. Досліджено стан інвестиційних процесів і джерел залучення інвестицій у національний транспортний комплекс України. Обгрунтовано доцільність створення інтегрованих промислово-фінансових структур для активізації інвестиційної діяльності у транспортному комплексі. Розроблено модель розрахунку оцінки ефективності інвестицій у розвиток МТК в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні методологічні напрямки системного дослідження сільськогосподарської кооперації. Виявлено закономірності розвитку кооперації товаровиробників у практичному та теоретичному аспектах. Уточнено обгрунтування специфічної функціональної ролі кооперації у системі аграрних перетворень і аграрної політики. Визначено особливості дії соціальних факторів кооперації. Встановлено механізм впливу кооперації сільськогосподарських товаровиробників на підвищення їх конкурентоспроможності. Уточнено категоріальну структуру концепції кооперативного підприємства. Розроблено комплекс напрямків активізації сільськогосподарської кооперації: методологічні підходи до освітньої роботи, удосконалення фінансового механізму (обгрунтування оптимальної структури власних коштів, оптимальної стратегії повернення паїв), дії соціальних факторів та урахування зарубіжного досвіду в напрямку застосування процедур повернення паїв і пропорційного голосування.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади систематики і таксономії викопних остракод, проведено систематичне вивчення четвертинних остракод, відтворено історичний розвиток черепашкових рачків. Здійснено максимально повний опис морфології черепашки (визначено 45 морфологічних елементів, з них 23 - з кількісними показниками) та детальний опис кожного морфологічного елемента, визначено діапазон їх мінливості. Складено термінологічний словник, схему опису черепашки і кожного морфологічного елемента. На підставі жорсткої уніфікації термінології під час опису черепашки й формалізації опису усіх таксонів визначено таксономічну вагу кожної морфологічної ознаки, розроблено уніфіковану систему таксономічних ознак для всього ієрархічного ланцюга ряд - вид і кожної родини та підпорядкованих їй таксонів для всіх четвертинних остракод України. Проведено ревізію четвертинних остракод, переглянуто об'єм і співвідношення таксонів. Описано 79 видів остракод, складено палеонтологічний атлас і ключі для визначення четвертинних прісноводних, солонуватоводних і морських остракод України. Встановлено критерії класифікації четвертинних остракод України (порівняльно-морфологічний, екологічний, філогенетичний, географічний). Розроблено класифікаційну схему четвертинних остракод України. На підставі аналізу морфології черепашки та особливостей онтогенетичного розвитку остракод визначено основні етапи історичного розвитку черепашкових рачків, побудовано схеми філогенетичних зв'язків для родин, підродин, родів морських і прісноводних остракод від кембрію до голоцену. Уточнено інформацію щодо умов існування четвертинних остракод, доповнено дані про їх стратиграфічне положення та географічне поширення. У четвертинних морських і континентальних (алювіальних, озерних) відкладах виділено місцеві (комплексну зону, акме-зону, верстви з остракодами) і регіональну (зона поширення таксона для території Східної Європи) біостратиграфічні підрозділи. Реконструйовано деякі параметри середовища існування остракод у четвертинному періоді (палеосолоність для північної частини Чорного моря, палеотемпературу в континентальних водоймах України).

  Скачати повний текст

Об'єкт: дозвіллєві практики сільських підлітків. Мета: концептуалізація ролі творчих дозвіллєвих практик у формуванні соціальної суб'єктності сільських підлітків. Методи дослідження: аналіз, типологізація, порівняльний аналіз, анкетування, напівструктуроване інтерв'ю, фокусоване групове інтерв'ю, аналіз документів, факторний аналіз, кластерний аналіз, кореляційний аналіз. Теоретичні та практичні результати: застосовано положення фігуративної соціології Н. Еліаса до вивчення дозвіллєвих практик сільської підліткової молоді; введено до наукового обігу поняття «поліфігуративна дозвіллєва культура»; схарактеризовано базову модель цінностей, які відіграють найбільш значущу роль у виборі дозвіллєвих практик сільськими підлітками, а саме: цінності соціального статусу, референтної спільноти, сім'ї, улюбленої справи, спілкування, безтурботного життя, свободи; виявлено зв'язок творчих дозвіллєвих практик з такими характеристиками соціальної суб'єктності сільських підлітків, як академічна успішність, реальна та потенційна соціальна мобільність, додаткова зайнятість, волонтерство. Новизна: концептуалізація ролі творчих дозвіллєвих практик у формуванні соціальної суб'єктності сільських підлітків. Ступінь впровадження: результати дослідження пройшли апробацію й впроваджені в діяльність соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна МОН України.^UObject: leisure practices of rural teenagers. Aim: conceptualization of the role of creative leisure practices in the formation of social subjectivity of rural adolescents. Research methods: analysis, compartmentalizing, comparative analysis, questionnaires, semi-structured interviews, focus group interviews, document analysis, factor analysis, cluster analysis, correlation analysis. Theoretical and practical results: the concepts of N. Elias figurative sociology are applied to the study of the leisure practices of rural adolescent youth; the concept of «polyfigurative leisure culture» is implemented into the scientific cycle; a basic model of values which play the most significant role in choosing of the leisure practices for rural adolescents, namely the values of social status, reference community, family, affair, communication, carefree life, freedom, is characterized; the connection of creative leisure practices with such characteristics of social subjectivity of rural adolescents as academic success, real and potential social mobility, additional employment, volunteering, is discovered. Novelty: the conceptualization of the role of creative leisure practices in the formation of social subjectivity of rural adolescents. The degree of implementation: the results of the research were tested and introduced into the activity of the sociological faculty of MES of Ukraine V.N. Karazin Kharkiv National University named after.

Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та розробленню методичних підходів та рекомендацій підвищення ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком регіону. Мета роботи полягала у поглибленні теоретичних положень, розробленні практичних підходів та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком регіону. У роботі досліджено теоретико методичні засади управління економічним розвитком регіону через ефективне використання енергетичних ресурсів. Розкрито концептуальні передумови та аспекти ефективного урядування у площині енергетичних ресурсів. Узагальнено концептуальні підходи до формування ефективності енергоресурсних чинників. Політику ресурсокористування України охарактеризовано за програмними та законодавчими ініціативами, що мають безпосередній вплив та регламентують природокористування, поводження з відходами, використання і розподіл енергетичних ресурсів, та запроваджують систему енергоефективних заходів. Запропоновано концепцію smart, як елемент управління економічним розвитком та осередок інновацій у регіональних стратегіях. Визначено концепцію smart як інструмент реалізації стратегій. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком. Запропонований алгоритм дослідження передбачав дуальність оцінки ефективності енергоресурсних чинників. Узагальнено основні аспекти управління енергетичними ресурсами в Україні та Європі в розрізі впровадження інноваційних технологій під впливом глобальних трендів. Показана структура енергоспоживання та перспективи його заміщення на тлі глобальних енергетичних змін. Розкрито перспективи управління енергетичними ресурсами при запровадженні принципів циркулярної економіки та КСВ у всіх ланках суспільства. Систематизовано тренди та чинники трансформації енергетичних ринків у світі.Обґрунтовано запровадження концепції smart у досліджуваних суб'єктах та визначено чинники концепції на тлі зростання цін на енергоносії. Прослідковано і систематизовано динаміку та основні причини такого зростання. Здійснено аналіз окремих громад Харківського регіону в умовах децентралізації в контексті практичних упроваджень з мінімізації наслідків зростання цін на енергоносії. У роботі уточнено поняттєво-категорійний апарат енергоресурсних чинників управління економічним розвитком, таких як, «енергозбереження», «енергоємність», «енергоефективність».Дана оцінка особливостям управління енергоефективним розвитком регіону в нових умовах. Вивчено динамічний стан енергоресурсів: зміну структури та кількості споживання, створення альтернативних джерел енергопостачання. Виокремлена енергоефективна складова стратегічних планів та практичних упроваджень, як приклад ефективного та розумного управління енергоресурсами на локальних рівнях. Визначено розрив енергетичної ефективності в соціально-економічній моделі України, спричинений бар'єрами енергетичної ефективності. Розглянуто таксономія бар'єрів енергоефективності S. Sorrell та через термінологію бар'єрів класифіковано причини, що перешкоджають просуванню енергоефективних технологій в Україні. Визначено дев'ятнадцять бар'єрів енергоефективності, в тому числі сформовано та найменовано нову групу бар'єрів перехідного періоду. Визначена в умовах України таксономія бар'єрів характеризує опір зовнішнього середовища енергоефективним технологіям, зумовлений недосконалістю соціально економічного середовища, в умовах якого впроваджуються конкретні енергоефективні технології. Визначено роль грантового фінансування в ідентифікації бар'єрів енергоефективності та підвищенні продуктивності енергоефективних технологій у досліджуваних суб'єктах. Застосовано таксономію бар'єрів енергоефективності як систему економічного аналізу для встановлення бар'єрів енергоефективності у досліджуваних суб'єктах. Визначено домінантні бар'єри, бар'єри найбільшої уваги та провали грантової активності, останні ідентифіковані як бар'єри не охоплені грантовим фінансуванням. Запропоновано підхід до оцінки здатності досліджуваних суб'єктів сприймати та просувати інноваційні енергоефективні технології, який базується на удосконаленні розрахунку узагальненого інтегрального показника з подальшим ранжуванням за узагальненою функцією бажаності Харрінгтона. Визначено нові первинні показники енергоефективної направленості, що лягли в основу розрахунку узагальненого інтегрального показника інноваційної енергоефективної спрямованості досліджуваних суб'єктів. Запропонована концептуальна схема підвищення ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком регіону, яка включила в себе тренди та чинники, сучасні методи та інструменти підвищення ефективності енергоресурсних чинників, розвиток інфраструктури, загальносуспільний розвиток, що у комплексі покликано створити середовище сприятливе до інновацій в цілях забезпечення сталого розвитку.^UThe thesis is devoted to substantiation of theoretical provisions and development of methodological approaches and recommendations for improving efficiency of energy resources factors of management of economic development of the region. Work purpose was to deepen the theoretical provisions, develop practical approaches and recommendations aimed at improving the efficiency of energy resources factors in managing the economic development of the region. Theoretical principles of managing economic development of the region through effective use of energy resources were studied in the paper. Revealed conceptual prerequisites and aspects of effective governance in field of energy resources. Summarized conceptual approaches to formation of energy efficiency factors. Ukraine's resource management policy is characterized by program and legislative initiatives that have a direct impact and regulate nature management, waste management, use and distribution of energy resources, and introduce a system of energy-efficient measures. Concept of smart as an element of economic development management and a center of innovation in regional strategies is proposed. Concept of smart as a tool for implementation of strategies is defined. A methodical approach to assessing effectiveness of energy resources management factors of economic development is substantiated. Research algorithm provided duality of estimation of energy efficiency factors proposed.The main aspects of energy resources management in Ukraine and Europe in terms of introduction of innovative technologies under the influence of global trends are summarized. Structure of energy consumption and prospects of its replacement against background of global energy changes shown. Revealed prospects for energy resources management in introduction of principles of circular economy and CSR in all sectors of society. Systematized trends and factors of transformation of energy markets in the world.Introduction of the smart concept in the studied subjects is substantiated and factors of concept against the background of rising energy prices are determined. Systematized dynamics and main reasons for such growth are traced. Analysis of separate communities of Kharkiv region in conditions of decentralization in context of practical implementations on minimization of consequences of growth of the prices for energy carriers is carried out.Paper clarifies the conceptual and categorical apparatus of energy resources factors of economic development management, such as "energy-saving", "energy intensity", "energy efficiency".Estimation of features of management of energy-efficient development of the region in new conditions is given. Dynamic state of energy resources is studied: change of structure and quantity of consumption, creation alternative sources of energy supply. Energy-efficient component of strategic plans and practical implementations is singled out as an example of effective and smart energy management at the local level.Identified the gap of energy efficiency in socio-economic model of Ukraine caused by energy efficiency barriers. Taxonomy of S. Sorrell energy efficiency barriers is considered and reasons that hinder promotion of energy efficient technologies in Ukraine are classified through terminology of barriers. Identified nineteen energy efficiency barriers, including formation and naming of a new group of transition barriers. Taxonomy of barriers determined in conditions of Ukraine characterizes resistance of external environment to energy efficient technologies, due to imperfection of socio-economic environment in which specific energy efficient technologies are introduced.Role of grant funding in identifying energy efficiency barriers and increasing productivity of energy-efficient technologies in studied subjects is determined. Taxonomy of energy efficiency barriers was used as a system of economic analysis to establish energy efficiency barriers in the studied subjects. Dominant barriers, most attention barriers, and grant failures have been identified, latter being identified as barriers not covered by grant funding.An approach to the assessment of the ability of the studied subjects to perceive and promote innovative energy-efficient technologies is proposed, which is based on the improvement of the calculation of the generalized integrated indicator with the subsequent ranking according to the generalized Harrington desirability function. Identified new primary indicators of energy efficiency, which formed the basis for the calculation of the generalized integrated indicator of innovative energy efficiency of the studied subjects.

Актуальність теми зумовлена контроверзійною та парадоксальною ситуацією, за якої, з одного боку, відбувається та відтворюється масове розповсюдження мобільних електронних пристроїв для переважної більшості населення, а з іншого боку – падіння можливостей та здатностей формальних власників контролювати та усвідомлювати вплив пристроїв на себе до кінця та повністю. На гносеологічному ж рівні виникає протиріччя, за якого на рівні дискурсу та повсякденних практик людей мобільні електронні пристрої проявляють нові якості, тоді як соціологія не висунула досі підходу до визначення, вимірювання, дослідження, квантифікації та кваліфікації цих якостей.У першому розділі тексту дисертації здійснено розробку понятійно-категоріального апарату дослідження суб'єктності речей.Індивідуальна соціальна випрацювана суб'єктність інтерпртується як властивість соціалізованого актора, яка проявляється у здійсненні ним соціального акту, що виражає взаємообумовленість «Я»-ідентичності й історично обумовленої «Ми»-ідентичності цього актора та усвідомлення ним власної об'єктності (а отже, і меж соціальної суб'єктності – її обумовленості соціальними обставинами). Соціальна фабрикована суб'єктність – це властивість соціального актора, яка проявляється у здійсненні ним соціального акту, що виражає домінування «Я»-ідентичності над «Ми»-ідентичністю, і що споживається через демонстрацію зовнішніх індикаторів «Я»-ідентичності та «Ми»-ідентичності актора. У якості уточнення цих категорій дано визначення таким поняттям, як соціальний акт носія випрацюваної суб'єктності та акт фабрикованої суб'єктності.Визначено природу та механізми виробництва індивідуальної соціальної суб'єктності (людини) та соціальної суб'єктності інститутів й речей (у тому числі мобільних електронних пристроїв).У другому та третьому розділах тексту дисертації досліджено, кориговано та верифіковано підходи до вивчення речей як частини соціального світу, зокрема, звужено межі соціальної суб'єктності речей, що не мала чітких кордонів у розробках Б. Латура, М. Каллона, Дж. Ло, К. Кнорр Цетіни та В. Вахштайна.Зокрема, важливим актором, що продукує такі дискурси, виступають сучасні медіа. Дискурс-аналіз заголовків новинних видань показав, що з 80 новинних заголовків, у яких згадувалися електронні пристрої або програмне забезпечення, 22 містили повідомлення з індикаторами фабрикації суб'єктностіТакож було емпірично уточнено перелік інструментів фабрикації соціальної суб'єктності речей. Дискурс-аналіз інтернет-жартів дозволив вийти на такі інструменти, як антропоморфізація, емпатія, сексуалізація, визнання домінування (над людиною).Здійснено соціологізацію концепції «запускання явленості» речей М. Хайдеггера. При цьому її синтезовано з концепцією актантів Б. Латура.З вищенаведеного була сконструйована та верифікована гіпотеза «екзогабітусу», вибудована на базі поняття «габітусу» П. Бурдьє.У другому та третьому розділах також автор звертається до, верифікуваючи та інструменталізуючи:- теорії соціальних практик П. Бурдьє, В. Волкова, О. Хархордіна.- поняття «об'єктуалізації» К. Кнорр Цетіни. Уточнено, що феномен об'єктуалізації є наслідком реіфікації відносно соціальних інститутів та речей.- теорії реіфікації Дьйордя Лукача. Уточнено, що феномен реіфікації споріднений з описаними нами процесами фабрикації та окупації суб'єктності, є наслідком цих процесів.- теорії інституціоналізації П. Бергера та Т. Лукмана. Проаналізована спорідненість процесів інституціоналізації з процесами фабрикації та окупації суб'єктності.- методології метатеоретичного дослідження соціологічних категорій. У ході аналізу досліджень суб'єктності враховується соціально-історичний контекст розвитку різних поглядів на феномен суб'єктності.- теорії макдональдизації Джона Рітцера, у імплікаціях якої було виявлено та концептуалізовано процеси трансформації макдональдизації в уберизацію та амазонізацію.Процес уберизації розглянуто в рамках трьох кейс-стаді, які продемонстрували, що уберизація є важливим контекстом такої фабрикації суб'єктності людей, за якої фабрикована суб'єктність підміняє випрацювану суб'єктність.^UThe urgency of the topic is due to the controversial and paradoxical situation in which, on the one hand, there is a mass distribution of mobile electronic devices for the vast majority of the population, and on the other hand - the decline of capabilities and ability of formal owners to control and understand. At the epistemological level, there is a contradiction in which at the level of human discourse and everyday practices, mobile electronic devices show new qualities, while sociology has not yet put forward an approach to defining, measuring, researching, quantifying and qualifying these qualities.In the first section of the dissertation text the conceptual and categorical apparatus of research of subjectivity of things is developed.Individual socially developed subjectivity is interpreted as a property of a socialized actor, which is manifested in the implementation of a social act, which expresses the interdependence of "I" -identity and historically determined "We"-identity of this actor and his awareness of his own objectivity (and hence boundaries of social subjectivity - its conditionality by social circumstances). Socially fabricated subjectivity is a property of a social actor, which is manifested in the implementation of his social act, which expresses the dominance of "I"-identity over "We"-identity, and consumed through the demonstration of external indicators of "I"-identity and "We"-identity of the actor. As a clarification of these categories, the definition of such concepts as the social act of the bearer of the developed subjectivity and the act of fabricated subjectivity is given.The nature and mechanisms of production of individual social subjectivity (human) and social subjectivity of institutions and things (including mobile electronic devices) are determined.The second and third chapters of the dissertation text explore, correct and verify approaches to the study of things as part of the social world, in particular, narrow the boundaries of social subjectivity of things that had no clear boundaries in the works of B. Latour, M. Callon, J. Lo, K. Knorr Cetina and W. Wachstein.In particular, modern media are an important actor in producing such discourses. Discourse analysis of news headlines showed that of the 80 news headlines that mentioned electronic devices or software, 22 contained messages with indicators of fabrication of subjectivity.The list of tools for fabricating the social subjectivity of things has also been empirically refined. Discourse analysis of Internet jokes allowed to reach such tools as anthropomorphization, empathy, sexualization, recognition of dominance (over man).Sociologization of the concept of "triggering the appearance" of things M. Heidegger. It was synthesized with the concept of B. Latour's actants.From the above, the hypothesis of "exohabitus" was constructed and verified, built on the basis of the concept of "habitus" by P. Bourdieu.In the second and third chapters, the authour also refers to, verifying and instrumentalizing:- theories of social practices of P. Bourdieu, V. Volkov, O. Kharkhardin.- the concept of "objectification" by K. Knorr Cetina. It is clarified that the phenomenon of objectification is a consequence of ratification in relation to social institutions and things.- György Lukacs' theories of reification. It is clarified that the phenomenon of reification is related to the processes of fabrication and occupation of subjectivity described by us, and is a consequence of these processes.- theories of institutionalization of P. Berger and T. Lukman. The affinity of institutionalization processes with the processes of fabrication and occupation of subjectivity is analyzed.- methodologies of metatheoretical research of sociological categories. The analysis of subjectivity studies takes into account the socio-historical context of the development of different views on the phenomenon of subjectivity.- John Ritzer's theory of McDonaldization, in the implications of which the processes of transformation of McDonaldization into uberization and amazonization were identified and conceptualized.The process of uberization is considered in the framework of three case studies, which demonstrated that uberization is an important context of such fabrication of human subjectivity, in which fabricated subjectivity replaces the developed subjectivity.

Дисертаційну роботу присвячено визначенню основних сучасних тенденцій адміністрування підприємств лісової галузі України. В ході аналізу було визначено, що в Україні існує досить багата лісова галузь, не лише за кількістю лісів, що покривають 16% території країни, а й за різноманіттям порід дерев, які ростуть на території України. Ліси України за своїм призначенням і розташуванням виконують переважно захисні, оздоровчі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та інші функції та забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах. В ході дослідження також було виявлено, що корисним європейським досвідом ведення лісового господарства, який може застосовувати Україна є приклади господарювання таких країн як Словаччина, Фінляндія та Польща. Особливо Польща, як спільно з Україною має в своєму користування карпатський лісовий масив, найбільш близька за своєю моделлю до України. В цілому України, інтегруючись у європейську заходи щодо відтворення, використання та охорони лісів активно бере участь у Смарагдовій мережі. Узагальнена нормативна база регулювання виробничо-господарської діяльності підприємств лісової галузі України показала, що в сфері нормативно-правового регулювання діяльності лісової галузі України існує досить багато суперечностей та невизначеностей, які в значній мірі впливають на загальну ефективність роботи та розвиток галузі. Зокрема були визначені як суперечливі питання у різних основних нормативних документах, як то Лісовий кодекс України, Земельний кодекс України, Земельний кадастр України тощо, так і суперечності між функціональними обов’язками та правами різних міністерств та інших виконавчих органів. Зокрема в дослідженні було виділено чотири основні органи державної влади, які наділені засадами державної політики у сфері лісових відносин та їх наявні суперечності між собою. Проведення аналізу існуючих проблем в діяльності підприємств лісової галузі дало можливість виділити основні проблеми й зазначити ступінь їх впливу на ефективність діяльності лісового господарства. До основних проблем в діяльності підприємств лісової галузі можна віднести фінансування лісової галузі України, особливо регіональний дисбаланс. Було проведено визначення особливостей функціонування підприємств лісової галузі України в умовах мінливого середовища за допомогою основних методів стратегічного аналізу SWOT і PEST аналізу. Аналіз показав ступінь впливу зовнішнього середовища на діяльність лісової галузі в розмірі 17,5%. Отримані результати SWOT аналізу свідчать про те, що пріоритетним стратегічним напрямом розвитку лісової галузі є інтеграція в спільні підприємства, що дозволить галузі забезпечувати високу якість продукції, залучати висококваліфікований персонал, оновити матеріально-технічну базу, ефективно вирішувати проблеми правового характеру. Надання актуальної економічної оцінки інвестиційної привабливості лісопромислового комплексу України дозволило виділити декілька альтернативних сценаріїв розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності в лісовому господарстві виходячи з існуючого інституційного середовища розвитку лісового сектору та враховуючи специфіку функціонування кожної ланки лісопродуктового ланцюга. Визначення основних напрямів розвитку інноваційної діяльності у лісовій галузі України показало, що оскільки український лісовий сектор має працювати відповідно до сучасних реалій, інноваційні напрямки політики переважно базуються на міжнародному досвіді. Виробляти інноваційну продукцію, яка є безпечною для довкілля та здоров’я, безумовно економічно вигідно та доцільно. Створення нових виробництв, розвиток глибокої переробки деревини та розробка інноваційних продуктів з деревної сировини є одними з першочергових пріоритетів. У сфері лісогосподарського землекористування етапи процесу державно-приватного партнерства включають узгодження інтересів держави та компаній у використанні та управлінні лісовими ресурсами (еколого-економічне обґрунтування), визначення пріоритетних напрямів лісокористування через програмні документи, розробку та прийняття рішень щодо лісогосподарських заходів. В результаті дослідження було визначено, що державно-приватне партнерство може бути реалізовано в Україні за двома альтернативними схемами, які в результаті різними шляхами призведуть до більш ефективного управління лісокористуванням в Україні. Проведене дослідження дало можливість на основі існуючих теоретичних положень функціонування лісової галузі та аналізу статистичних даних щодо стану лісів в Україні, розглянути та проаналізувати існуючі в Україні методики управління та господарювання. Дані методики були порівняні з принципами розвитку лісового господарства провідних країн ЄС, що дало можливість визначити пріоритетні напрямки вдосконалення адміністративного управління лісовою галуззю в Україні.^UThe dissertation is devoted to the definition of the main modern trends in the administration of enterprises in the forest industry of Ukraine. During the analysis, it was determined that there is a fairly rich forest sector in Ukraine, not only in terms of the number of forests covering 16% of the country's territory, but also in terms of the variety of tree species that grow on the territory of Ukraine. The forests of Ukraine, according to their purpose and location, mainly perform protective, health, water protection, sanitary and hygienic and other functions and provide the needs of society in forest resources. In the course of the study, it was also found that the examples of the management of countries such as Slovakia, Finland and Poland are useful European experience in forestry management that Ukraine can apply. Especially Poland, as together with Ukraine it has the use of the Carpathian forest massif, which is closest in its model to Ukraine. As a whole, Ukraine, integrating into European measures for the reproduction, use and protection of forests, actively participates in the Emerald Network. The generalized regulatory framework for the regulation of the production and economic activity of the enterprises of the forest industry of Ukraine showed that in the field of regulatory and legal regulation of the activity of the forest industry of Ukraine there are quite a lot of contradictions and uncertainties that significantly affect the overall efficiency of work and the development of the industry. In particular, conflicting issues in various main regulatory documents, such as the Forest Code of Ukraine, the Land Code of Ukraine, the Land Cadastre of Ukraine, etc., as well as contradictions between the functional duties and rights of various ministries and other executive bodies, were identified. In particular, the study identified four main bodies of state power, which are endowed with the foundations of state policy in the field of forest relations and their existing contradictions among themselves. Conducting an analysis of existing problems in the activities of forestry enterprises made it possible to identify the main problems and to note the degree of their influence on the efficiency of forestry activities. Financing of the forest industry of Ukraine, especially the regional imbalance, can be attributed to the main problems in the activity of forestry enterprises. The features of the functioning of enterprises of the forest industry of Ukraine in the changing environment were determined using the main methods of strategic SWOT analysis and PEST analysis. The obtained results of the SWOT analysis indicate that the priority strategic direction of the development of the forest industry is integration into joint enterprises, which will allow the industry to ensure high quality products, attract highly qualified personnel, update the material and technical base, and effectively solve legal problems. Providing an up-to-date economic assessment of the investment attractiveness of the forestry complex of Ukraine made it possible to identify several alternative scenarios for the development of investment and innovation activities in forestry based on the existing institutional environment for the development of the forest sector and taking into account the specifics of the functioning of each link of the forest product chain. The determination of the main directions of development of innovative activity in the forest industry of Ukraine showed that since the Ukrainian forest sector must work in accordance with modern realities, the innovative directions of the policy are mainly based on international experience. It is definitely economically profitable and expedient to produce innovative products that are safe for the environment and health. The creation of new industries, the development of deep wood processing and the development of innovative products from wood raw materials are among the top priorities. In the field of forestry land use, the stages of the public-private partnership process include coordination of the interests of the state and companies in the use and management of forest resources (ecological and economic justification), determination of priority areas of forest use through program documents, development and decision-making regarding forestry measures. As a result of the research, it was determined that the public-private partnership can be implemented in Ukraine according to two alternative schemes, which as a result, in different ways, will lead to more effective management of forest use in Ukraine. The conducted research made it possible, on the basis of the existing theoretical provisions of the functioning of the forest industry and the analysis of statistical data on the state of forests in Ukraine, to consider and analyze the management and management methods existing in Ukraine.