Визначено характер мінливості продуктивності у процесі репродукування еліти, відтвореної на основі оздоровленого матеріалу для розповсюджених сортів картоплі у Північно-східному Лісостепу. Встановлено в елітному насінництві рівнозначність методів оздоровлення та видів вихідного насіннєвого матеріалу за продуктивністю. Визначено граничні строки дії ефекту оздоровлення для сортів картоплі різних груп стиглості. Розроблено математичні моделі для прогнозування врожаю під впливом сукупної дії розміру листового апарата, його ураженості вірусною інфекцією та погодними умовами. Запропоновано строки сортооновлення для оздоровленого посадкового матеріалу.

  Скачати повний текст

Розглянуто математичну модель процесу управління внутрішніми напруженнями в корпусі шестеренного насосу, описано метод кінцевих елементів, запропоновано модель геометричної форми корпусу. Визначено параметри математичної моделі: температуру нагрівання, охолодження корпусу та кількість циклів і степінь відносної деформації в циклах. Проаналізовано напружено-деформований стан корпусу на основі моделі Боднера-Партома. Відзначено, що граничні та початкові умови включають гіпотезу однорідності і ізотропності матеріалу. Виявлено подрібнення мікроструктури матеріалу корпусу. Доведено, що в 1,2 - 1,4 рази підвищується твердість, в 1,2 - 1,5 рази - зносостійкість та в 1,25 - 1,5 рази границі міцності і текучості матеріалу корпусу в порівнянні з відповідними показниками існуючих аналогів. Досліджено зменшення в 1,5 - 1,7 рази величини деформацій корпусу зі сформованим полем напружень за умов експлуатації у порівнянні з відповідними показниками серійного насосу, гама-процентний ресурс шестеренного насосу з корпусом, у якому виконано формування внутрішніх напружень, на 16 - 18 % перевищив ресурс серійного.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних досліджень на кроликах з моделлю аутоімунного тиреоїдиту (АІТ), що свідчать про посилення процесів репаративної регенерації за типом реституції у щитоподібній залозі після лазерного впливу, порівняно з контрольною групою тварин. Після лазеротерапії відзначено стійке знижиння обсягу лімфоплазмоцитарної інфільтрації у щитоподібній залозі, ознаки стабілізації лімфоцитопоезу та епітеліоретикулопоезу у вилочковій залозі. Тобто, низькоінтенсивна лазеротерапія відновлює та стабілізує морфофункціональний стан щитоподібної та вилочкової залоз до межі норми. Обстежено 60 хворих на гіпертрофічну форму АІТ до оперативного лікування, протягом двох років післяопераційного періоду та після застосування лазеротерапії. Зазначено, що оперативне втручання негативно впливає на перебіг АІТ: у віддаленому післяопераційному періоді спостерігається повільне згасання функції щитоподібної залози внаслідок активізації аутоімунного процесу. Проведене через два роки після операції лазерне лікування дозволило покращити функцію щитоподібної залози, зменшити її обсяг, знизити індекси антитиреоїдних аутоантитіл та нормалізувати показники клітинного імунітету. Доведено, що така дія лазеротерапії виявляється через один місяць після її завершення, досягає максимального прояву через три місяці, а через шість місяців спостерігається початок гальмування її імунокоригуючої дії. Повторний курс лазеротерапії дозволяє досягти подовження клініко-імунологічної ремісії захворювання, його проведення рекомендовано через шість місяців після попереднього курсу.

  Скачати повний текст