Дисертаційну роботу присвячено розробці алгоритму хірургічного лікування пацієнтів з локалізованим раком нирки та оцінці запропонованого способу у порівнянні зі стандартним підходом.Представлено наукове обґрунтування та практичне розв’язання актуального завдання сучасної онкоурології — підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з локалізованим нирково-клітинним раком шляхом застосування розробленого алгоритму, який включає передопераційну КТ-візуалізацію ангіоархітектоніки, селективну емболізацію судини в зоні пухлини, ретроперитонеоскопічну резекцію нирки без ішемії з визначенням меж резекції за допомогою інтраопераційної флуоресцентної візуалізації в режимі інфрачервоної ділянки спектра. Мета дослідження —підвищення ефективності органозберігаючого хірургічного лікування локалізованого раку нирки з використанням суперселективної емболізації судин нирки у комбінації з інтраопераційною флуоресцентною візуалізацією, з урахуванням судинної анатомії нирки та її співвідношення з пухлиною для оптимізації хірургічного підходу. Клінічне проспективне порівняльне (контрольоване) одноцентрове зрізове дослідження проведено за участю 65 пацієнтів з локалізованим НКР (Т1-2вN0M0), на базі Комунального підприємства «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпровської обласної ради» (КП «ДОКОД» ДОР») з 2018 по 2020 рр.Аналіз результатів, а саме — термінів знаходження в стаціонарі, часу повної реабілітації, об’єму медикаментозної післяопераційної терапії, тривалості та інтенсивності больового синдрому, післяопераційного косметичного ефекту свідчать що у основній групі, тобто у пацієнтів з локальними злоякісними новоутвореннями нирок, яким було виконано передопераційну емболізацію з подальшою ретроперитонеоскопічною резекцією, ці показники були більш сприятливими ніж у пацієнтів з групи порівняння, яким було виконано «відкриту» резекцію нирки. Це може бути обумовленим більшим обсягом хірургічної травми, часом знаходження в стаціонарі, тривалішою реабілітацією та гіршим косметичним ефектом у порівнянні з ендоскопічною резекцією. Крім того у пацієнтів після проведеної ретроперітонеоскопічної резекції практично відсутня можливість виникнення троакарних кил у порівнянні із лапароскопічною технікою, що суттєво впливає на якість подальшого життя.Показники якості життя у пацієнтів основної групи та групи порівняння, яким було виконано лапароскопічну резекцію нирки, були співвідносні на всіх термінах проведеного опитування.^UThe dissertation is dedicated to the development of an algorithm for the surgical treatment of patients with localized kidney cancer and the evaluation of the proposed method in comparison to the standard approach.The scientific substantiation and practical solution of the urgent task of modern oncourology is improving the effectiveness of surgical treatment of patients with localized renal cell carcinoma by applying the developed algorithm is presented. The algorithm includes preoperative CT visualization of angioarchitectonics, selective embolization of the vessel in the tumor zone, retroperitoneoscopic resection of the kidney without ischemia with the definition of resection boundaries using intraoperative fluorescence imaging in the infrared spectrum.The aim of the study is to improve the effectiveness of organ-sparing surgical treatment of localized kidney cancer using superselective embolization of renal vessels in combination with intraoperative fluorescence imaging, taking into account the vascular anatomy of the kidney and its relationship with the tumor to optimize the surgical approachA clinical prospective comparative (controlled) single-center cross-sectional study was conducted with the participation of 65 patients with localized NSCLC (Т1-2bN0M0), on the basis of the Municipal Enterprise "Dnipro Regional Clinical Oncology Dispensary" of the Dnipro Regional Council" from 2018 to 2020.The analysis of the results, namely, the length of hospital stay, the time of complete rehabilitation, the amount of postoperative drug therapy, the duration and intensity of pain, and the postoperative cosmetic effect, showed that in the main group i.e., patients with localized renal malignancies who underwent preoperative embolization followed by retroperitoneoscopic resection, these indicators were more favorable in patients from the comparison group who underwent "open" kidney resection. This may be due to a greater amount of surgical trauma, hospitalization time, longer rehabilitation, and worse cosmetic effect compared to endoscopic resection. In addition, the risk of trocar hernias in patients after retroperitoneoscopic resection is much lower compared to laparoscopic technique, which significantly affects the quality of further life.The quality of life indicators in patients of the main group and the comparison group who underwent laparoscopic partial nephrectomy were comparable at all periods of the survey.