Здійснено комплексний історико-філософський аналіз рефлексії ідеальної держави І.Канта. Розглянуто теоретичні, методологічні й онтологічні розробки видатного німецького вченого у контексті європейської філософської традиції, що дало змогу представити його вчення в історико-філософській та культурно-соціальній перспективах. Відзначено, що предметним полем полеміки онтологічного виміру та теоретико-методологічного аналізу бачення ідеї державності І.Канта є онто-гносеологічний внесок філософської культури Нового часу й епохи Просвітництва - Ж.-Ж.Руссо, Т.Гоббса, Ш.Л.Монтеск'є, Дж.Локка, Г.Лейбніца - з якими він вступав у імпліцитну полеміку. З використанням критичного підходу висвітлено проблематику засадничих соціально-культурних і філософсько-правових ідей державної влади та державного управління у контексті проблем свободи та необхідності, природи та культури, влади та свавілля, справедливості та закону. Проведено розмежування даної проблематики за двома основними рівнями: особистісним (людина - громадянин) та супільним (громадянське суспільство).

  Скачати повний текст

Досліджено питання одержання гомогенних бензино-етанольних композицій, які використовуються у виробництві товарних сумішевих бензинів. Розроблено новий напрямок одержання гомогенних бензино-етанольних композицій і базового бензину та товарного етанолу з вмістом води 5 - 7 %. Установлено, що бензин значно краще розчиняється в етанолі, ніж етанол у бензині. Багатокомпонентна система банзин - етанол - вода у гомогенному стані описується трикутною діаграмою. Бінодальна крива, яка відділяє гомогенний стан системи від гетерогенного, для дослідженої системи має специфічний характер. Ліва частина бінодальної кривої розташована вздовж сторони трикутної діаграми, яка характеризує бінарну систему умовний парафіно-нафтеновий вуглеводень - ароматичний вуглеводень. Вода у багатокомпонентній системі у гетерогенній області є четвертим компонентом. Запропоновано технологію одержання гомогенної бензино-етанольної композиції шляхом створення двофазної системи охолодженням. Одна з фаз є бензино-етанольною композицією з заданим вмістом етанолу, яка гомогенна до температури охолодження. З другої фази, яка містить приблизно 90 % етанолу, відділяють воду ректифікацією або адсорбцією на стаціонарному шарі модернізованого цеоліту КА або на кристалічному цеоліті КА, суспендованому у силіконовій рідині СПМ-300.

  Скачати повний текст

У роботі досліджується музична фольклорна традиція у середовищі укра¬їнської діаспори Північної Америки та процеси її трансформації в контексті проблеми збереження національної ідентичності. Представлено функціонування цього соціокультурного феномена як системного утво¬рен¬ня, складовими якого є сфери автентичного та професійного і масо¬вого виконавства (виконавський фольклоризм); музично-фестивального руху; збору, запису та транскрипції музичного фольклору українців США і Канади.^UThe thesis studies the directions and essence of transformation of musical folklore tradition in the environment of Ukrainian diaspora of North America. The author also considers the functioning of this sociocultural phenomenon at the level of recording and transcription of the musical folklore of the USA and Canada; its research by well-known Canadian and American scholars.

У дисертації розглянуто історичні та теоретичні аспекти стилізації, яка є найпродуктивнішим композиторським методом опрацювання фольклору у музичному мистецтві ХХ століття. Представлені різновиди стилізації: стильова, жанрова, тембральна, фактурна та виконавська. Художньо-естетичний симбіоз індивідуального та загально-національного в межах стилізації фольклору представляє інтерпретаційну множинність композиторських стилів. Особлива увага зосереджена на жанрі коломийки, що є символом національної музичної мови. Адже гуцульський фольклор є мистецьким підґрунтям для геніальних українських композиторів: В. Барвінського, О. Козаренка, Л. Колодуба, М. Колесси, А. Кос-Анатольського, Н.Нижанківського, М. Скорика, Є. Станковича, Б. Фільц та багатьох інших. Виконавський фольклоризм – це художній симбіоз високопрофесійного виконавства та традиційних виразових засобів, що утворили нове явище, покликане утверджувати національний фольклор у його регіональній різноманітності. Виконавська стилізація фольклору – це метод інтерпретації музичного матеріалу, основним концептуальним критерієм якого є створення художнього образу виразовими засобами фольклору на високому професійному рівні.^UThe dissertation studies a stylization of the Hutsul folklore as a composer's method of authentic music elements transformation and rethinking in music art. The author considered a stylization as a genre of national ensemble, orkestra-instrumental and vokal-instrumental performing art in Ukraine. Also the author analyzes definitions of concept «style» with related art categories such as direction, current, aesthetic situation. Aesthetic-style direction folklorism combines style-forming, structural and compositional factors. The folklorism affects to the style characteristics of national composer's art. Artistic and aesthetic symbiosis of individual and general national ways in a folklore stylization opened the new possibilities for semantic and interpretation diversification in composing style. The Hutsul stylistic features and Kolomyyka's genre are unique artistical code in the national music language. The Hutsul folk dance genres combined with melodic and rhytmic contours, color of instrumental timbres became basis of famous composer's music, such as V. Barvinskyj, N. Nyzhankivskyj, M. Kolessa, A. Kos-Anatolskyj, M. Skoryk, J.Stankovych, L. Kolodub, B. Filts, O. Kozarenko and others. According to the Secession style the concept of national category was fundamental factors in semantic context of Ukrainian music in XX century.

Дослідження присвячене аналізу творчості латиноамериканських композиторів ХХ – початку ХХІ століття для гітари в її теоретичних, історичних та виконавських вимірах. Значна питома вага репертуару латиноамериканської музики у творчості сучасних гітаристів України, потреба у вивченні історії її створення, аналізу її жанрово-стильових особливостей та достовірній виконавській інтерпретації актуалізувала потребу вибору теми дослідження. Об'єктом дослідження є жанрово-стильова специфіка латиноамериканської музики, предметом – творчість латиноамериканських композиторів для гітари ХХ – початку ХХІ століття у синтезі її теоретичних, історичних та виконавських складових.Метою дисертації є визначення латиноамериканської компоненти гітарної творчості періоду ХХ – початку ХХІ століття у композиторській та виконавській взаємодії. При цьому, актуалізуються такі завдання: проаналізувати історіографічну, джерельну та методологічну бази дослідження; осмислити основні етапи розвитку історії латиноамериканської музики та її гітарної складової; конкретизувати внесок композиторів Латинської Америки періоду ХХ – початку ХХІ ст. у гітарну творчість; дослідити й узагальнити фольклорні джерела гітарної творчості латиноамериканських композиторів; систематизувати тематичну, жанрову та стильові площини мистецьких здобутків латиноамериканських композиторів для гітари; диференціювати індивідуальні персональні здобутки композиторів і виконавців гітарної латиноамериканської музики; систематизувати репрезентаційні приклади латиноамериканської музики у гітарному виконавстві та звукозаписах українських митців. У дисертації вперше в українському мистецтвознавстві введено до наукового обігу загальну характеристику латиноамериканської музики та її гітарної складової; узагальнено джерелознавчу базу дослідження латиноамериканської музики загалом, і гітарної, зокрема; систематизовано жанрову і тематичну площини творів для гітари латиноамериканських авторів, зокрема оригінальних і перекладених композицій; виявлено фольклорну першооснову композицій для гітари латиноамериканських авторів; класифіковано специфічні прийоми гри і штрихи, ритмічні й фактурні формули в авторських і перекладених для гітари творах композиторів Латинської Америки; узагальнено репрезентативні аспекти латиноамериканської гітарної музики в українському виконавстві кінця ХХ – початку ХХІ ст., зокрема на прикладах концертної та звукозаписної діяльності. Також у роботі доповнений і продовжений музикознавчий і виконавський аналіз гітарних творів латиноамериканських композиторів, виявлення їх внеску у світову музичну скарбницю.Музична культура Латинської Америки – складне явище, історично сформоване на базі американського (індіанського), європейського (насамперед іспанського і португальського) та африканського джерел. Значення і вплив кожного з них по-різному проявилися в різних районах американського континенту – в залежності від рівня індіанської культури, наявності та чисельності афромериканського населення, зв'язків регіону з метрополією, особливостей його економічного, політичного життя і культурного розвитку, а також інших причин культурно-історичного характеру. У той же час ці три генетичні корені чітко простежуються і в структурі сучасної народної музики Латинської Америки, в якій можна вирізнити, відповідно, музику індіанську, креольську і афроамериканську з рядом проміжних (перехідних) «прошарків». З цих складових тільки індіанська музика є місцевою, корінною (автохтонною) культурою; креольська і афроамериканська музика – порівняно молоді культури, формування яких відбувалося в Америці протягом XVI–XVIII ст., а сучасні стилістичні риси почали формуватися лише наприкінці XIX ст.Автором проаналізовано джерелознавчі, історіографічні та методологічні аспекти дослідження (І розділ). Зокрема, здійснена класифікація типів й видів джерел вивчення латиноамериканської музики для гітари, дозволила диференціювати їх на наукові друковані, нотні, аудіальні та аудіовізуальні. За стилістичними особливостями латиноамериканську музику можна умовно поділити на кілька основних регіональних стилів: андський, центральноамериканський, карибський, аргентинський, мексиканський, бразильський. У них знайшли відображення як автентичні фольклорні традиції, так і вплив професійних тенденцій, композиторської творчості.^UThe study is devoted to the analysis of the works of Latin American composers of the 20th – early 21st centuries for the guitar in its theoretical, historical and performing dimensions. The significant part of the repertoire of Latin American music in the works of modern guitarists of Ukraine, the need to study the history of its creation, analysis of its genre and style features and reliable performance interpretation has highlighted the need to choose a research topic. The object of research is the genre and style specifics of Latin American music, the subject of research is the works of Latin American composers of the 20th – early 21st centuries for guitar in the synthesis of its theoretical, historical and performing components.The aim of the dissertation is to determine the Latin American component of the guitar art of the 20th – early 21st centuries in composition and performance interaction. At the same time, the following tasks are to be accomplished: to analyze the historiographical, source and methodological bases of the research; to comprehend the main stages of development of the history of Latin American music and its guitar component; to specify the contribution of Latin American composers of the 20th – early 21st centuries to the guitar art; to study and generalize folklore sources of guitar creativity of Latin American composers; to systematize thematic, genre and stylistic features of Latin American composers achievements for guitar; to differentiate the individual personal achievements of composers and performers of Latin American guitar music; to systematize representative examples of Latin American music in guitar performance and sound recordings of Ukrainian artists.In the dissertation, for the first time in Ukrainian art history, the general characteristics of Latin American music and its guitar features were introduced into scientific circulation; the source base of research of Latin American music in general, and guitar, in particular, is generalized; genre and thematic features of works for guitar by Latin American composers, in particular original compositions and their versions are systematized; the folklore origin of compositions for guitar by Latin American composers is revealed; specific techniques of playing and features, rhythmic and textural formulas in the original works and their versions for guitar by Latin American composers are classified; the representative aspects of Latin American guitar music in the Ukrainian performance of the end of the 20th – the beginning of the 21st centuries are generalized, in particular on the examples of concert and sound recording activity. The musicological and performance analysis of guitar works by Latin American composers, revealing their contribution to the world musical treasury, is updated and extended. The musical culture of Latin America is a complex phenomenon, historically formed on the basis of American (Indian), European (primarily Spanish and Portuguese) and African sources. The significance and influence of each of them manifested itself in different parts of the American continent, depending on the level of Native American culture, the presence and size of the African American population, the region's ties with the metropolis, its economic, political and cultural development as well as other cultural and historical characteristics. At the same time, these three genetic roots can be clearly traced in the structure of modern folklore music in Latin America, in which Indian, Creole and African American music with a number of intermediate (transitional) “layers” can be distinguished. Based on these components, only Native American music is defined as a local, indigenous culture; Creole and African-American music is relatively young cultures that were formed in America during the 16th and 18th centuries, and modern stylistic features started to form only at the end of the 19th century. During the 20th century in Latin America, namely in Brazil, Argentina, Paraguay, Chile, Mexico, Cuba, and others, academic guitar schools were formed and original compositions, which gained wide popularity, were created.The source, historiographical and methodological aspects of the study (Chapter I) were analyzed by the author. In particular, the types and sources of study of Latin American music for guitar were classified, which allowed to differentiate them into scientific print, sheet music, audio and audiovisual. According to the stylistic features of Latin American music, several main regional styles can be singled out: Andean, Central American, Caribbean, Argentine, Mexican, Brazilian. They reflect both the authentic folk traditions and the influence of professional trends as well as compositional creativity of European and American music.

Об’єкт дослідження – бандурне мистецтво як складова музичної культури України та українського зарубіжжя. Мета дослідження – системний аналіз формування та розвитку ансамблевих форм бандурного мистецтва в Україні та за кордоном крізь призму їх творчих здобутків. Методами дослідження стали – органологічний аналіз – інструментарію камерних ансамблів та капел, а також виконавський аналіз – щодо виконання творів різножанрового репертуару ансамблевими бандурними формами (дуети, тріо, капели, ін. мішані ансамблі та оркестри). Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше: класифіковано однорідні ансамблі бандуристів за кількістю виконавців (камерні колективи і капели), типами інструментарію (київсько-чернігівським і харківським), жанрами репертуару (інструментальні та вокально-інструментальні), виконавською стилістикою; проведено типологізацію мішаних колективних форм бандуристів (за участю академічних та народних інструментів); узагальнено тенденції розвитку дуетної та капельної форми ансамблевого мистецтва бандуристів; визначено критерії виконавської оцінки ансамблевого мистецтва бандуристів; введено до наукового обігу аналіз регіональних творчих здобутків колективів України; також доповнено: визначення репертуарних тенденцій в ансамблевому виконавстві бандуристів; систематизацію здобутків ансамблевих колективів української діаспори; аналіз розвитку звукозаписної діяльності бандуристів України та зарубіжжя; у роботі знайшло продовження: аналіз виконавських здобутків бандурних колективів України та зарубіжжя на рівні творчих досягнень їх керівників, диригентів, солістів; визначення засад обробки та аранжування для різних типів ансамблів бандуристів. Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження можуть використовуватися дослідниками бандурного мистецтва у подальших наукових пошуках, у навчальному процесі закладів початкової, передфахової та вищої освіти музичного та мистецького спрямування, виконавській діяльності колективів. Також результати дослідження можуть застосовуватися на лекційних і практичних заняттях з проблематики народно-інструментального виконавства; капели бандуристів; ансамблевого класу; для матеріалів конференцій і круглих столів, для радіо- й телепередач.^UThe object of research is bandura art as a component of the musical culture of Ukraine and Ukrainian abroad. The purpose of the study is a systematic analysis of the formation and development of ensemble forms of bandura art in Ukraine and abroad through the prism of their creative achievements. The methods of research were organological analysis of the instrumentation of chamber ensembles and bands, as well as performance analysis of the performance of works of a diverse repertoire by ensemble bandura forms (duets, trios, bands, other mixed ensembles and orchestras). Scientific novelty of the obtained results. For the first time in the work: homogeneous ensembles of bandurists are classified according to the number of performers (chamber ensembles and bands), types of instrumentation (Kyiv-Cernighiv and Kharkiv), repertoire genres (instrumental and vocal-instrumental), performance style; typology of mixed collective forms of bandurists (with the participation of academic and folk instruments) was carried out; trends in the development of duet and capella forms of ensemble art of bandurists are summarized; the criteria for performance assessment of ensemble art of bandur players are defined; the analysis of regional creative achievements of Ukrainian collectives was introduced into scientific circulation; also added: definition of repertoire trends in ensemble performance of bandur players; systematization of achievements of ensemble groups of the Ukrainian diaspora; analysis of the development of the recording activity of bandurists of Ukraine and abroad; the work was continued: the analysis of the performance achievements of bandura ensembles of Ukraine and abroad at the level of creative achievements of their leaders, conductors, and soloists; determining the basics of processing and arranging for different types of bandurist ensembles. Practical significance of the research. Research materials can be used by researchers of bandura art in further scientific research, in the educational process of elementary, pre-professional and higher education institutions of musical and artistic direction, performing activities of collectives. Also, the results of the research can be used in lectures and practical classes on the problems of folk instrumental performance; chapel of bandurists; ensemble class; for materials of conferences and round tables, for radio and television broadcasts