Розглянуто теоретичні та правові основи економічного планування і з'ясовано його місце в системі державного регулювання соціально-економічного розвитку країни та, зокрема, регіону. Виявлено позитивні та негативні сторони у практиці економічного планування соціально-економічного розвитку регіону в контексті регіональної політики. Проаналізовано сучасний стан соціально-економічного розвитку регіону обласного рангу. Запропоновано аналітичну модель оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіону, який створює базу для планування розвитку регіону. Розроблено методику удосконалення інформаційної системи регіонального економічного планування, а також науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення організаційного механізму регіонального економічного планування. Визначено напрямки зміцнення фінансового забезпечення планування соціально-економічного розвитку регіону.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії економічних наук за спеціальністю 073 – менеджмент. – Західноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України, Тернопіль, 2020.У дисертаційній роботі окреслено основні поняття і економічні категорії: «інноваційна діяльність», «інновації», «суб'єкти інноваційної діяльності», «інвестиції», «інвестиційна діяльність», «інноваційно-інвестиційний проєкт» як комплексні поняття, сутність яких можна пояснити з позицій теорії інновацій, інвестицій та проєктного менеджменту. На нашу думку, інноваційно-інвестиційний проєкт – це комплекс робіт, взаємопов'язаних за ресурсами, виконавцями та термінами здійснення, здатний забезпечити економічну ефективність і високу прибутковість за рахунок впровадження в операційну діяльність будівельної організації продуктової, технологічної та організаційної інновацій.^UThe dissertation for gaining the scientific degree of the doctor of philosophy of economic sciences on the specialty 073 – management. – Western Ukrainian National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Ternopil, 2020.The dissertation outlines the basic concepts and economic categories: "innovation activity", "innovation", "subjects of innovation activity", "investment", "investment activity", "innovation-investment project" as complex concepts, the essence of which can be explained from the standpoint of the theory of innovation, investment and project management. In our opinion, an innovation and investment project is a set of works interrelated in terms of resources, contractors and deadlines, able to ensure economic efficiency and high profitability through the introduction of operational activities of the construction organization of product, technological and organizational innovations.

Дисертація присвячена поглибленню наукових підходів та розробці практичних рекомендацій щодо модернізації системи менеджменту інститутів публічного управління. Об’єктом дослідження є процес використання основних підсистем та інструментарію менеджменту в роботі інститутів публічного управління. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти використання інструментальної, технологічної, функціональної, ресурсної підсистем менеджменту в роботі інститутів публічного управління загалом та органів місцевого самоврядування зокрема.У дисертації поглиблено науковий базис менеджменту інститутів публічного управління шляхом розробки концептуальної моделі модернізації менеджменту, яка базується на системному, синергетичному, динамічному, ноосферизованому, інноваційному підходах, передбачає диверсифікацію, цифровізацію, інноватизацію технологій, методів, інструментів, функціонального механізму, ресурсного забезпечення менеджменту. Окреслено напрями подальшого розвитку інституційного забезпечення менеджменту в частині використання ризикоорієнтованого управління, бюджетування з врахуванням потреб воєнного стану, публічної звітності та нагляду громадськості за законністю рішень інститутів публічного управління. Обґрунтовано підходи до використання адміністративної, підприємницької та громадських форм маркетингу для стратегічного аналізу, формування лідерського потенціалу, вдосконалення міжсекторної взаємодії, конкурентного позиціонування територіальних громад, забезпечення їх цілісного, сталого розвитку; вдосконалення організаційно-методичного супроводу оцінювання результативності менеджменту органів місцевого самоврядування, що передбачають розрахунок показників функціональної спроможності, індексу розвитку потенціалу територіальної громади, якості менеджменту інституту публічного управління.Поглиблено наукові та організаційно-методичні підходи до використання інструментів ризик-менеджменту, що базуються на системі структуризації ризиків, стратегії управління ризиками, виробленні адаптивних технологій використання інструментів проєктного, фінансового менеджменту, стрес-тестуванні стійкості та готовності органів місцевого самоврядування до вирішення складних управлінських ситуацій в поєднанні із інструментами внутрішнього аудиту ризиків, що сприятиме кращому використанню управлінського потенціалу залученню інвестиційних ресурсів у місцевий розвиток та зменшуватиме невизначеність у виробленні управлінських рішень.Запропоновано підходи до вдосконалення організаційно-методичного супроводу технологій кадрового менеджменту в частині використання кадрового аудиту; фінансового менеджменту в частині використання інструментів проектного, краудфандингового, філантропного фінансування, аутсорсінгу, аутстафінгу; інформаційно-комунікативного забезпечення менеджменту в частині використання цифрових технологій.^UThe dissertation is devoted to the deepening of scientific approaches and the development of practical recommendations for the modernization of the management system of public administration institutes. The object of the study is the process of using the main subsystems and management tools in the work of public administration institutes. The subject of the study is the theoretical-methodological and applied aspects of the use of instrumental, technological, functional, resource subsystems of management in the work of public administration institutes in general and local self-government bodies in particular.The dissertation deepens the scientific basis of management of public administration institutions by developing a conceptual model of management modernization, which is based on systemic, synergistic, dynamic, noospherized, innovative approaches, foresees diversification, digitalization, innovation of technologies, methods, tools, functional mechanism, management resource provision. The directions for the further development of institutional support for management in terms of the use of risk-based management, budgeting taking into account the needs of martial law, public reporting and public supervision of the legality of decisions of public management institutes are outlined.Approaches to the use of administrative, entrepreneurial and public forms of marketing for strategic analysis, formation of leadership potential, improvement of intersectoral interaction, competitive positioning of territorial communities, ensuring their integral, sustainable development are justified; improvement of organizational and methodological support for evaluating the effectiveness of the management of local self-government bodies, which include the calculation of indicators of functional capacity, the index of development of the potential of the territorial community, and the quality of management of the institute of public administration.Scientific and organizational-methodical approaches to the use of risk management tools based on the system of risk structuring, risk management strategy, development of adaptive technologies for the use of project and financial management tools, stress testing of the stability and readiness of local self-government bodies to solve complex management situations in combined with internal risk audit tools, which will contribute to the better use of management potential, the attraction of investment resources for local development and will reduce uncertainty in the development of management decisions.Approaches to improving the organizational and methodological support of personnel management technologies in terms of the use of personnel audit are proposed; financial management in terms of the use of project, crowdfunding, philanthropic financing, outsourcing, outstaffing tools; information and communication support for management in terms of the use of digital technologies.

Дисертація присвячена поглибленню наукових підходів та розробці практичних рекомендацій щодо модернізації публічної політики в сфері охорони здоров’я. Об’єктом дослідження є процес формування і реалізації організаційно-економічного механізму публічної політики охорони здоров’я національної економіки. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти реалізації механізму модернізації публічної політики охорони здоров’я національної економіки. У дисертації поглиблено науковий базис публічної політики охорони здоров’я шляхом: розробки доктрини модернізації публічної політики, в основі якої покладено: еталонну модель організації управлінських процесів; теоретичну, емпіричну, логічну підсистеми; інноваційні підходи до управління сферою охорони здоров’я, які передбачають використання концепції «єдиного здоров’я», валеології, «розумного здоров’я», цифрової медицини, «антиейдж медицини», концепції персоналізованої, прогнозованої, профілактичної, партисипативної та психокогнітивної медицини; удосконалено понятійний апарат дослідження в частині верифікації дефініцій «публічної політики охорони здоров’я», в якій акцентовану увагу на її макроекономічній ефективності; «системи охорони здоров’я» як об’єкту публічної політики, яка на відміну від діючих підходів відображена не лише з позицій соціальних та економічних детермінант, але й з позицій пізнавальних, естетичних, трансцендентних потреб.В роботі удосконалено наукові та організаційно-методичні підходи до формування інформаційно-аналітичного підґрунтя для оцінювання результативності публічної політики охорони здоров’я шляхом розрахунку інтегрального показника макроекономічної результативності.Окреслено напрями вдосконалення інституційного забезпечення публічної політики у сфері охорони здоров’я, що представлена у вигляді рівневої моделі з цільовою підсистемою, сукупністю формальних та неформальних інститутів, етапами трансформації та архітектонікою реалізації на різних рівнях функціонування національної економіки.Обґрунтовано підходи до вдосконалення організаційно-методичного забезпечення моніторингу стану здоров’я, результати якого мають створювати інформаційне підґрунтя для вироблення та реалізації рішень в управлінні охороною здоров’я.Поглиблено наукові підходи до оцінювання організаційно-економічного механізму публічної політики, які базуються на показниках міжнародної системи сателітного та експериментального рахунків охорони здоров’я, враховують сучасні виклики, пов’язані із реформуванням охорони здоров’я, євроінтеграцією, цифровізацією, ноосферизацію, децентралізацією і дозволяють прослідкувати структуру на ефективність витрат на охорону здоров’я, виявити інституційні асиметрії, стан використанням квазі-інструментів управління сферою охорони здоров’я, та напрацювати підходи щодо вдосконалення інструментарію публічної політики.В роботі верифіковані вектори модернізації публічної політики в сфері охорони здоров’я та їх цілереалізуючі системи, окреслені напрями адаптації публічної політики в сфері охорони здоров’я до вимог ЄС шляхом розвитку системи громадського здоров’я; підвищення безпеки фармацевтичної галузі; електронного документообігу; підвищення якості та доступності медичних послуг; удосконалення системи медичної освіти та підвищення її якості; вдосконалення нормативно-правового забезпечення в частині інституалізації лікарського самоврядування, громадського медсестринства, професійного ліцензування медичних працівників; підвищення ефективності використання інформаційних ресурсів.Запропоновані підходи до інноватизації публічної політики охорони здоров’я, що передбачають: розвиток державно-приватного, міжмуніципального та міжсекторного партнерства; цифровізацію системи охорони здоров’я шляхом створення цифрових платформ для підвищення кваліфікації медичних кадрів; розвитку «m-здоров’я», «m-медицини», «s-медицини», «інтернету-речей», штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності.^UThe dissertation is devoted to the deepening of scientific approaches and the development of practical recommendations for the modernization of public policy in health care system. The object of the study is the process of formation and implementation of the organizational and economic mechanism of the public health policy of the national economy. The subject of the study is the theoretical, methodological and applied aspects of the implementation of the mechanism of modernization of the public health policy of the national economy.The dissertation deepens the scientific basis of public health care policy by means of developing the doctrine of modernization of public policy, which is based on: a reference model for the organization of management processes; theoretical, empirical, logical subsystems; innovative approaches to health care management, which involve the use of the concept of "unified health", valeology, "smart health", digital medicine, "anti-aging medicine", the concept of personalized, predictive, preventive, participatory and psychocognitive medicine; the conceptual apparatus of the research has been improved in terms of the verification of the definitions of "public health care policy" which focuses on its macroeconomic efficiency; "health care system" as an object of public policy, which, unlike current approaches, is reflected not only in terms of social and economic determinants, but also in terms of cognitive, aesthetic, transcendental needs.The research work improves scientific and organizational-methodical approaches to the formation of an informational and analytical basis for evaluating the effectiveness of public health care policy by calculating the integral indicator of macroeconomic effectiveness.The ways for improving the institutional support of public policy in the health care sytem (which is presented in the form of a level model with a target subsystem, a set of formal and informal institutions, stages of transformation and the architectonics of implementation at different levels of the national economy functioning) are outlined.The approaches to improving the organizational and methodological support of health monitoring (the results of which should create an information basis for the development and implementation of decisions in health care management) are substantiated.The study deepens the scientific approaches to the evaluation of the organizational and economic mechanism of public policy, which are based on the indicators of the international system of satellite and experimental health care accounts, take into account modern challenges related to health care reform, European integration, digitalization, noospherization, decentralization and allow to monitor the structure of the effectiveness of health care costs, identify institutional asymmetries, the state of using quasitools of health care management, and develop approaches to improve the public policy tools.The study work verifies the modernization vectors of public policy in the field of health care and their goal-realizing systems, outlines the directions of adaptation of public policy in the field of health care to EU requirements through the development of the public health system; increasing the safety of the pharmaceutical industry; electronic document management; improving the quality and availability of medical services; improvement of the medical education system and improvement of its quality; improvement of regulatory and legal support in terms of institutionalization of medical self-governance, public nursing, professional licensing of medical workers; increasing the efficiency of the use of information resources.Approaches to the innovation of public health policy have been proposed, which include: development of public-private, inter-municipal and inter-sectoral partnerships; digitization of the health care system by creating digital platforms for improving the qualifications of medical personnel; development of "m-health", "m-medicine", "s-medicine", "internet of things", artificial intelligence, virtual and augmented reality.