Досліджено проблему хірургічного лікування хворих з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок від моменту одержання травми до усунення її наслідків на підставі системного підходу з застосуванням нових патогенетично обгрунтованих методів оперативних втручань на всіх стадіях опікової хвороби. Проаналізовано результати обстеження 691-го хворого з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок (381-го пацієнта) та їх наслідками (310-ти осіб). Розроблено програму превентивних, первинно-відновних та органозберігальних втручань у разі глибоких термічних уражень, яка дозволила оптимізувати перебіг ранового процесу, підвищити ефективність лікування хворих з дермальними опіками в 1,6 та з субфасціальними - у 1,5 раза. Розроблено класифікацію післяопікових контрактур суглобів верхніх кінцівок на основі морфологічної характеристики й анатомічної локалізації ураження. Експериментально визначено особливості розтягування тканини, зроблено комп'ютерне моделювання переміщення тканин, запропоновано методи здійснення даного процесу. Розроблено технології дермотензії з використанням розтягнутих васкуляризованих тканин, лікування остеоартрогенних контрактур плечових суглобів шляхом анкілозування лопатки та плечової кістки, корекції артрогенних контрактур ліктьових суглобів з застосуванням мобілізуючих втручань та апаратів зовнішньої фіксації. Розроблено методи пластики тотальних контрактур плечового суглоба та згинальних контрактур пальців кистей васкуляризованими клаптями. Запропоновано систему хірургічного лікування термічних уражень верхніх кінцівок та їх наслідків, що дозволила підвищити ефективність лікування у 1,4 раза, знизити кількість деформцій у 1,7 раза та зменшити інвалідизацію хворих у 2,3 раза.

  Скачати повний текст

У дисертації представлена розробка нової методики хірургічноголікування пацієнток з тубулярними грудьми ІІ типу на основі клінічнихі морфологічних досліджень кровообігу тканин тубулярних молочних залозз метою вирішення актуального наукового завдання – покращити результатихірургічного лікування тубулярних грудей ІІ типу та зменшити частотупісляопераційних ускладнень і повторних коригуючих операцій.Відповідно до розробленої програми (з використанням методівнаукового дослідження) науково-дослідницька робота виконана в шістьетапів.На першому етапі проведено аналіз науково-інформаційних ресурсівз метою вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду стосовнохірургічного лікування тубулярних грудей у жінок.Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що аномалії розвитку грудейу жінок зустрічаються доволі часто. Тубулярні груди відносятьсядо мальформацій сполучної тканини, які проявляються в пубертатномуперіоді. Ступінь їх вираженості варіює від ледь помітної до вираженої, тожпатологія викликає психоемоційні розлади й знижує соціальну адаптаціюпацієнток. За даними Javier Oroz-Torres et al., пацієнтки з тубулярнимигрудьми типу ІІ звертаються в клініку задля корекції частіше (54,76%),ніж з типом І чи ІІІ.3Морфологічні дослідження даної патології показали порушеннявідкладення колагену та зміни в усіх стромальних компонентах грудей у зонімальформації. Предметом дискусії залишаються причини виникнення фіброзувід дерми й до фасції, появи фіброзного кільця, а також дифузноїкровоточивості тканин під час оперативних втручань на тубулярних грудях.Найбільше методик хірургічної корекції розроблено для тубулярнихгрудей ІІ типу. При виконанні стандартних методик ми звернули увагу на те,що висока препекторальна дисекція підвищувала ризик порушеннякровопостачання клаптя. З іншого боку, мобілізація лише центральної частинизалози й розсікання її вздовж не завжди дозволяла покрити нижній полюсімпланта до рівня субмамарної складки, що призводило у віддаленомупісляопераційному періоді до пальпації імпланта в нижньому полюсі грудей.До того ж виникав ризик розвитку нерівності контуру нижнього полюсагрудей за рахунок скорочення залозистого клаптя й утворення подвійноїсубмамарної складки («double-bubble»). Також звернули увагу на високий,порівняно з нормою, рівень васкуляризації мобілізованої залозистої тканини.Високий рівень ускладнень і все вищевикладене стало передумовою длявдосконалення методу хірургічної корекції даної патології, а такождо поглибленого вивчення морфологічних особливостей тканин тубулярнихгрудей та особливостей кровопостачання залозистої тканини тубулярнихгрудей на макро- й мікроскопічному рівні.Системний аналіз джерел наукової інформації забезпечив можливістьвизначення на другому етапі роботи мети й завдань дослідження, розробитиплан, вибрати методи та обґрунтувати оптимальний обсяг дослідження.Дослідження, проведені на базі ДУ «НІХТ ім. О.О. Шалімова» НАМНУкраїни в період з 2007 по 2020 рр., охоплюють 92 пацієнток і включаютьморфологічну та клінічну складову.Для виконання клінічного дослідження 54 пацієнтки розподілили на двігрупи. Основну групу становлять 28 пацієнток, прооперованих за новою4методикою. Для порівняння взяті 26 пацієнток, прооперованих за методикоюA. Mandrakas (ретроспективний аналіз) з 2007 по 2012 рр.Кровопостачання тубулярних грудей не було описано в літературі.Областю нашого дослідження стали особливості ангіоархітектоніки молочноїзалози та локалізація найбільших судин для планування реконструктивноїоперації.Усім пацієнткам основної групи та групи порівняння проводилидоопераційне ультразвукове дослідження грудей. У 10 пацієнток буловиконано МРТ грудей з контрастом.Для виконання морфологічного дослідження пацієнток розподілилина три групи (38 пацієнток): основну групу, групу порівняння та групуз нормальною структурою молочної залози. Під час хірургічного лікуванняпацієнток з різними типами тубулярних грудей за різними методикамиоперацій з 2012 по 2020 рр. у 15 пацієнток були взяті зразки залозистого клаптяразом із поверхневою фасцією з мобілізованої центральної частини молочноїзалози (основна група). Для порівняння взяли аналогічні зразки у 15 пацієнтокз гіпоплазією молочних залоз під час ендопротезування. Такий вибір групипорівняння обумовлений тим, що однією з ознак тубулярних грудей єгіпоплазія квадрантів молочної залози. Незважаючи на візуальну подібністьцих патологій, нашим завданням було виявлення морфологічних відмінностейміж ними (як у структурі тканин, так і в їх кровопостачанні). Спочаткупорівняли випадки гіпоплазії грудей з нормою, потім тубулярні груди ІІ типуз нормою.^UThe thesis presents the development of a new method of surgical treatment ofpatients with tubular breast type II on the basis of clinical and morphological studiesof blood circulation of tubular breast tissue, in order to solve the urgent scientificproblem – to improve the results of surgical treatment of tubular breast type II andreduce the incidence of postoperative complications and repeated correctiveoperations.According to the developed program, using scientific research methods, theresearch work was carried out in six stages.At the first stage, an analysis of scientific and information resources wasconducted to study international and national experience in the surgical treatment oftubular breasts in women.10The actuality of this problem consists in the fact that abnormalities of breastdevelopment in women are quite common. Tubular breasts are caused by connectivetissue malformations and occur in puberty.The degree of their expression varies from barely noticeable to severe, so thepathology causes psycho-emotional disorders and reduces the social adaptation ofpatients. According to Javier Orozco-Torres et al., patients with tubular breast typeII underwent clinical correction more often (54,76%) than patients with type I or IIItubular breasts.Morphological studies of this pathology showed disorders of collagendeposition and changes in all stromal components of the breast in the area ofmalformation. The causes of fibrosis from the dermis to the fascia, appearance of afibrous ring, as well as diffuse bleeding of tissues during surgical interventions onthe tubular breast remain the subject of discussion.Most surgical correction techniques have been developed for type II tubularbreasts. When using standard techniques, we noticed that high prepectoral dissectionincreased the risk of blood supply disruption to the flap. On the other side,mobilization of only the central part of the gland and dissection of it along did notalways allow to cover the lower pole of the implant to the level of the submammaryfold, which led to palpation of the implant in the lower pole of the breast in theremote postoperative period. In addition, there was a risk of development of contourirregularities in the lower pole of the breast due to reduction in the breast flap andrisk of formation of «double-bubble» deformity in patients who initially had stiffsubmammary fold. Moreover, unusually high level of vascularization of themobilized breast flap was noticed.High level of complications and all of the above became a precondition forimproving the method of surgical correction of this pathology, as well as for an indepth study of the morphological features of the tissues of the tubular breast and thespecifics of the blood supply to the glandular tissue of the tubular breast at themacro- and microscopic level.11Systematic analysis of scientific information sources provided an opportunityto determine the aim and objectives of the study at the second stage of work, todevelop a plan, choose methods and justify the optimal scope of the study.The studies conducted on the basis of O.O. Shalimov National Institute ofSurgery and Transplantology, National Academy of Medical Sciences of Ukraine atthe period from 2007 to 2020, cover 84 patients and include morphological andclinical components.For the clinical trial, 54 patients were divided into two groups. The main groupconsists of 28 patients operated on by the new technique. For comparison, 26patients operated by A.Mandrakas technique (retrospective analysis) from 2007 to2012 were taken.Blood supply to the tubular breast has not been described at the literature. Thearea of our study was the specifics of breast angioarchitectonics and localization ofthe largest vessels for planning reconstructive surgery.All patients in the main and comparison groups performed preoperative breastultrasound. MRI of the breast with contrast was performed in 10 patients.For the morphological study, patients were divided into three groups (38patients): main group, comparison group and group with normal breast structure.