Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливості застосування показників динамічної міжфазної тензіометрії ротової рідини у прогнозуванні карієсу зубів. На підставі використання технології динамічної міжфазної тензіометрії ротової рідини та слини одержано нові дані про поверхнево-активні властивості цих біологічних рідин в осіб обох статей віком 4 - 30-ти років. Визначено показники динамічної міжфазної тензіометрії ротової рідини у карієсінтактних і карієссхильних осіб зазначеного віку з урахуванням структурно-функціональної кислотостійкості емалі. Зазначено, що для ротової рідини дітей віком 4 - 6-ти років. з високою структурно-функціональною кислотостійкістю емалі зубів властиві високі значення рівноважного поверхневого натягу. Приріст інтенсивності карієсу тимчасових зубів у дітей даного віку через рік корелює з показником ТЕР та тензіометричним показником рівноважного поверхневого натягу ротової рідини. Досліджено, що у віковій групі 15 - 20-ти років. карієсінтактні особи та особи з високою структурно-функціональною кислотостійкістю емалі зубів мають вищі показники в'язко-еластичности ротової рідини. Розроблено спосіб прогнозування приросту інтенсивності карієсу зубів у дітей з тимчасовим прикусом на підставі математичної моделі, яка враховує показники рівноважного поверхневого натягу ротової рідини та сумарної кількості сурфактантів у ній. Запропонована математична модель дозволяє з точністю до 87 % передбачити високий приріст інтенсивності карієсу зубів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст