Досліджено зміни больової чутливості щурів під впливом гіпокінетичного (ГК) стресу різної тривалості. Показано, що ГК стрес змінює поведінкові реакції у щурів за дії больових стресів (у "формаліновому" й "оцтовому" тестах), а також больову чутливість на пороговому рівні у тестах "гарячої пластинки" й електростимуляції, що доводить модифікувальну дію ГК на больову чутливість тварин незалежно від природи больового подразника. За цього модифікувальний ефект ГК стресу на больову чутливість залежить від тривалості обмеження рухливості. За адаптації щурів до нетривалого ГК стресу (1 - 6-та доба) відзначалося зменшення тривалості больових реакцій на фоні збільшення больового порогу та рівня витривалості болю, тривалості рухової активності, відновлення кореляційних і кластерних взаємозв'язків між вивченими поведінковими проявами, синхронізацію ритмічних процесів больової чутливості щурів у мікродіапазоні, що є оптимальним для розвитку адаптивної поведінки та свідчить про розвиток в організмі щурів перехресної або крос-адаптації. На фоні блокади опіоїдних рецепторів модулювальний вплив ГК стресу на рівень больової чутливості знизився, що доводить участь системи опіоїдних пептидів у механізмах модифікувальної дії ГК стресу на больову чутливість. За тривалої ГК (7 - 9-та доба) відзначалося збільшення тривалості больових реакцій, зменшення тривалості рухової активності, больового порогу та рівня витривалості болю, роз'єднування взаємозв'язків між больовими та небольовими поведінковими проявами, розвиток дисинхронозу, що взаємопов'язано з розвитком першої стадії стресу - реакції тривоги, за якої відбувається гіперактивація стрес-реалізувальних на фоні пригнічення активності стрес-лімітувальних систем організму.

  Скачати повний текст

Проведено досліження обмежень життєдіяльності в аспекті вивчення проблеми удосконалення медико-соціальної експертизи за гіпертонічної хвороби (ГХ) II стадії. В результаті комплексного обстеження встановлено, що ГХ II стадії характеризується різноманітністю структурно-функціональних змін серцево-судинної системи, що свідчить про клінічну та патогенетичну гетерогенність проявів даної стадії захворювання й обумовлює диференційовані підходи щодо оцінки обмежень життєдіяльності. Уточнено патогенетичні взаємозв'язки, які відображають негативний вплив гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) на функціонування системи кровообігу у хворих на ГХ. Встановлено, що прогресування ГЛШ супроводжується розвитком автономної дисфункції серця, а у випадку формування даної патології за концентричним типом, у порівнянні з ексцентричним, відзначено вищі рівні артеріального тиску (АТ) за даними добового моніторування та вірогідне зниження часових показників варіабельності серцевого ритму (ВСР). Встановлено, що рівень реакції систолічного АТ на фізичне навантаження у хворих на ГХ поєднаний з рівнем систолічного АТ за даними добового моніторування АТ та зворотно пов'язаний зі статистичними та спектральними параметрами добової ВСР. Виявлено, що на формування обмежень життєдіяльності за ГХ II стадії впливають тривалість захворювання, ступінь і характер артеріальної гіпертензії, ступінь і геометричний тип ГЛШ, а також тип гемодинамічної реакції на фізичне навантаження. Розроблено диференційовані критерії функціонального стану серцевої діяльності, які рекомендовано використовувати під час проведення медико-соціальної експертизи для встановлення оцінки обмежень життєдіяльності хворих на ГХ II стадії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі формування у розумово відсталих учнів життєвих орієнтацій. З'ясовано психологічний зміст життєвих орієнтацій, визначено їх види, складові і механізми становлення, показники сформованості; виявлено особливості життєвих орієнтацій у розумово відсталих школярів стосовно професійної діяльності, матеріально-побутового добробуту, міжособистісних стосунків, непрофесійної сфери життєдіяльності; розроблено спеціальну систему корекційно-розвивальної роботи, спрямованої на формування вміння планувати життєві перспективи.

  Скачати повний текст

Показано можливість підвищення точності обробки отворів осьовим лезовим інструментом за рахунок усунення похибок поздовжнього профілю отворів на підставі нових методів обробки з урахуванням особливостей контактних і термопружних процесів у зоні контакту інструмента та деталі. Розроблено комплексну математичну модель утворення похибки поздовжнього перетину отвору, що вперше враховує нелінійність термопружних деформацій деталі по глибині отвору, а також її пружно-пластичні деформації. За допомогою даної моделі встановлено, що основною причиною виникнення бочкоподібної форми на початку отвору є температурні деформації інструмента, а в середині та кінці отвору - температурні деформації деталі в зоні різання. Вперше запропоновано способи прогнозування форми та розмірів поздовжнього профілю отворів та ефективні методи усунення похибки поздовжнього перетину отворів у разі часткової обробки осьовим лезовим інструментом за рахунок використання прогресивних конструкцій інструмента та керування робочими процесами у зоні різання.

  Скачати повний текст