Досліджено електрохімічні характеристики корозійного ефекту модельних гальванопар конструкційних матеріалів, викликаних градієнтом концентрацій корозійно-активних компонентів середовищ, наявністю сульфат-відновних бактерій та попереднім наводнюванням. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення їх корозійної та корозійно-механічної тривкості. Показано, що градієнт концентрації іонів водню та заліза в середовищі викликає функціонування гальванопар, які контролюються у першому випадку катодним, у другому - анодним процесами. Встановлено, що перемішування середовища в анодній комірці гальванопари "деформований (анод) - недеформований (катод)" для міднонікелевих сплавів майже не змінює її електрорушійної сили, проте на порядок збільшує струм і, відповідно, корозійний ефект.Показано, що струм водневої гальванопари безпосередньо після наводнювання визначається в основному потоком десорбції водню, тоді як частка реакції окиснення заліза складає приблизно чверть від загального її струму. З'ясовано, що адсорбований нержавіючою сталлю водень інтенсифікує її загальну корозію у гальванопарі, а також викликає схильність до пітингової корозії. Виявлено, що з підвищенням активності біологічного чинника морської води струм біокорозійної гальванопари зростає та визначає опір сталей корозійному розтріскуванню. Встановлено, що зниження вмісту сірки в низьколегованих сталях до 0,003 - 0,005 % зменшує більше ніж на два порядки корозійну агресивність біокорозійної гальванопари та суттєво підвищує їх опір корозійному розтріскуванню.

  Скачати повний текст