Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльний епізоотологічний моніторинг, вивчено епізоотичну ситуацію та етіологічну структуру лептоспірозу коней у господарствах Хмельниччини. Наведено оцінку епізоотологічних, клінічних, гематологічних і біологічних показників. Виявлено можливість використання динаміки їх змін у хворих тварин як додаткового маркера під час проведення комплексної діагностики лептоспірозу коней. Вивчено динаміку титрів поствакцинальних протилептоспірозних антитіл у коней на введення 1-го варіанту вакцини та доцільність проведення ревакцинації з інтервалом 6 місяців. Вперше у ветеринарній практиці розроблено й апробовано новий спосіб випасання коней на пасовищах з використанням електропастуха, який дає можливість контролювати використання пасовища й одночасно проводити профілактику розвитку лептоспірозу та гельмінтозів. Запропоновано методи лікування лептоспірозу коней та застосування сучасних антибіотиків за даної патології. Створено схему профілактичних протилептоспірозних заходів, використання яких сприяє прискоренню процесу оздоровлення неблагополучного господарства.

  Скачати повний текст