Запропоновано визначення, конкретизовану сутність, склад та характеристики технічних ресурсів. Виділено показники оцінки технічних ресурсів, проведено їх систематизацію та визначено роль у вирішенні проблеми підвищення ефективності використання даних ресурсів. Розроблено методичні та організаційні аспекти створення та функціонування системи управління ефективністю використання основних фондів. У рамках даної системи запропоновано методику аналізу ефективності використання основних фондів, а також оцінки резервів основних фондів та можливого приросту прибутку у разі їх використання. Удосконалено принципи стимулювання працівників промислових підприємств та їх підрозділів за більш ефективне використання технічних ресурсів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення лікування хворих на гострий Q-інфаркт міокарда (IM) без проведення реперфузійної терапії шляхом застосування розчинної форми кверцетину (корвітину) та базисної антитромботичної й антиішемічної терапії. На підставі одержаних клініко-імунологічних та експериментальних даних виявлено новий напрямок дії корвітину на імунні порушення за ІМ. Встановлено, що позитивна клінічна динаміка перебігу захворювання нерозривно пов'язана зі сприятливим імуномодувальним ефектом препарату - зниженням активації основних лейкоцитарних популяцій і нормалізацією їх складу. Обгрунтовано нормалізуючий вплив корвітину на рівень продукції супероксид аніону нейтрофлів і моноцитів зі збереженням функціонального резерву клітин.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення документальних матеріалів загальноросійських природничо-наукових з'їздів другої половини XIX ст. проаналізовано передумови, перші спроби, безпосередню організацію, діяльність, еволюцію природодослідницьких з'їздів на теренах України, показано їх внесок у розвиток вітчизняної науки. На прикладі дослідження особливостей організації природничо-наукових з'їздів визначено специфіку стосунків держави та природодослідницької науки у другій половині XIX - на початку XX ст. Встановлено ефективність загальнодержавних з'їздів природознавців і лікарів як особливої форми організації наукових досліджень, проаналізовано їх вплив на суспільство, зокрема виховну роль. Вперше здійснено комплексний аналіз Київських природничо-педагогічних з'їздів 1861 р. та 1862 р. і показано їх нерозривний зв'язок з загальноросійськими з'їздами природознавців і лікарів 1867 - 1913 рр. Висвітлено внесок професора Київського університету К.Ф.Кесслера в започаткування природничо-наукових з'їздів у Російській імперії. Показано роль природничо-наукових з'їздів на теренах України у консолідацію наукової-спільноти та популяризацію природничих знань у суспільстві.

  Скачати повний текст