З використанням системномго підходу до оцінки результату комплексних клініко-психопатологічних, психодіагностичних, електрофізіологічних досліджень, установлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних і клініко-психопатологічних факторів, що визначають формування невротичних розладів у підлітків, які знаходяться у місцях позбавлення волі. Систематизовано патогенетично значущі фактори формування цих розладів. Описано специфіку їх клінічної структури, динаміку клінічного перебігу й особливості синдромогенезу. У структурі невротичних розладів у неповнолітніх правопорушників виділено тривожний, неврастенічний, астеноапатичний і меланхолічний варіанти депресивних розладів, неврастенію, фобічний, компульсивний й обсесивний варіанти обсесивно-компульсивних розладів, а також комплекс афективних, вегетативних, рухових і сенсорних порушень за умов дисоціативних (конверсійних) розладів.

  Скачати повний текст

Запропоновано методи підвищення якості синхронно-фазових демодуляторів (СФД) у класі систем з управлінням за відхиленням, комбінованих та ітераційних. Розроблено нові структури СФД з принципом управління за відхиленням у разі використання масштабувальних пристроїв, ізодромних ланок і неодиничних зворотних зв'язків. Запропоновано методики синтезу оператора масштабувального коригувального пристрою (МКП) та оператора розімкненого зв'язку за заданим діянням з умов підвищення порядку астатизму та компенсації початкових значень повільно-загасаючих компонент перехідної складової фазової похибки та мінімізації квадратичних інтегральних оцінок з урахуванням фізичної реалізації оператора зв'язку. Створено і досліджено нові структури ітераційних СФД. Вперше одержано відповідні оператори багатоканального ітераційного СФД. Виконано дослідження впливу нелінійності типу зони нечутливості на точність основного контуру управління (ОКУ) та СФД в цілому. Запропоновано нові структури цифрових ітераційних СФД. Одержано вирази для дискретних передавальних функцій додаткових розімкнених каналів управління, синтезованих з умов підвищення точності в усталених режимах.

  Скачати повний текст

Вирішено наукові та практичні проблеми щодо вдосконалення організації надання туристичних послуг у малому історичному місті. Розроблено теоретико-методологічні засади функціонування та розвитку цих послуг, що має значення для подальшого розвитку наукових і прикладних основ місцевого самоврядування та муніципального управління. Розглянуто аспект надання туристичних послуг як чинника вирішення місцевих проблем теориторіальної громади. Виділено закономірності та принципи їх розвитку. Показано особливу роль органів місцевого самоврядування у процесі здійснення туристичної діяльності в малому історичному місті. Комплексно проаналізовано сферу туристичних послуг малих історичних міст на прикладі Тернопільщини. Визначено фактори, що впливають на їх формування. Проведено оцінювання інституційної, ресурсної, нормативно-правової складових. Запропоновано методологію багаторівневого збалансованого управління, стратегічного управління та вдосконалення організаційної структури, формування інноваційних форм кооперації туристичних процесів, застосування новітніх технологій іноформаційно-комунікативної сфери.

  Скачати повний текст

Мета роботи: оцінити ефективність психоосвітньої програми у комплексній психосоціальній реабілітації хворих на деменцію за участю членів їх родин і розробити оптимальні методи її застосування.Для досягнення поставленої мети, за умови інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено комплексне обстеження 98 хворих на деменцію (48 жінок та 50 чоловіків) у віці 65 – 85 років та 97 їх родичів, які здійснювали ухід за хворими (56 жінок та 41 чоловік).Описано структуру розладів мислення, емоційних розладів та маячних розладів у хворих на деменцію. Встановлено зниження загального рівня соціального функціонування у хворих на деменцію, яке проявлялося в першу чергу дисфункцією соціальних ролей (серйозний рівень порушення було виявлено у 38,2 % респондентів І основної групи, і 35,6 % – І контрольної групи; серйозного рівня порушень дисфункція сягнула у 28,2 % і 26,7 % обстежених відповідно), які вимагали достатнього рівня самостійності і незалежності хворого.Встановлено, що для родичів хворих на деменцію притаманні емоційні розлади переважно тривожно-депресивного регістру, виникнення дезадаптивної поведінки під час піклування за хворим родичем, психосоціальна дезадаптація, порушення міжособистісних стосунків, деформація сімейної взаємодії, переважання драматизуючого та негативного ставлення членів сім'ї до захворювання на деменцію їх родича та переважання обмеженого рівня сімейної підтримки.Базуючись на отриманих даних нами розроблена та апробована програма медико-психологічного супроводу пацієнтів із деменцією за участю членів їх родин, що спрямована на їх зміну з фіксації на проблемах, що розвиваються внаслідок захворювання, на фокусування щодо адаптації та ресоціалізації хворого, відновленні задоволеності життям, оптимізації інтерперсональної взаємодії. Програма включала в себе комплексне використання методів психотерапії, психоосвіти та ерготерапії.Проведене нами 1,5 річне катамнестичне дослідження довело значну ефективність розробленої психоосвітньої програми в комплексній психосоціальній реабілітації хворих на деменцію за участю членів їх родин.Встановлена висока результативність розробленої комплексної програми психосоціальній реабілітації хворих на деменцію в порівнянні з традиційними реабілітаційними заходами щодо позитивної динаміки сімейного функціонування – переважання адекватного ставлення родичів до хвороби, високого рівня сімейної підтримки, покращення психосоціального функціонування хворих на деменцію.^UThe aim of the study is to evaluate effectiveness of a psychoeducational program in the complex psychosocial rehabilitation of patients with dementia with the participation of their family members and to develop optimal methods for its application.To achieve this goal, a comprehensive examination of 98 patients with dementia (48 women and 50 men), aged 65-85 years and 97 of their relatives who were also caregivers (56 women and 41 men) was conducted in compliance with the principles of bioethics and deontology. All participants were provided with informed consent for participation is research.The structure of thinking disorders, emotional disorders and delusional disorders in patients with dementia was written. A decrease in the overall level of social functioning in patients with dementia was found, which was manifested primarily by dysfunction of social roles (a serious level of impairment was found in 38.2 % of respondents in the main group I and 35.6 % in control group I; dysfunction reached a serious level of impairment in 28.2 % and 26.7 % of the subjects, respectively), which required a sufficient level of independence and autonomy of the patient.It has been established that family members of dementia patients are characterized by emotional disorders of anxious and depressive registers, maladaptive behavior during caregiving for a relative, psychosocial maladjustment, disruption of interpersonal relationships, deformation of family interaction, prevalence of dramatizing, negative attitudes of family members towards the fact of their relative's dementia, and prevalence of a limited level of family support.A program of medical and psychological support for patients with dementia with the participation of their family members was developed and tested, Based on the obtained data. It aimed at changing their focus from fixation on the problems that develop as a disease’s result to focusing on adaptation and resocialization of the patient, restoring life satisfaction, and optimizing interpersonal interaction. The program included integrated usage of psychotherapy, psychoeducation, and ergotherapy.Our 1.5-year longitudinal study demonstrated the significant effectiveness of the developed psychoeducational programe in the complex psychosocial rehabilitation of patients with dementia with their family members involvement.The high effectiveness of the developed comprehensive program of psychosocial rehabilitation of patients with dementia has been established, in comparison with traditional rehabilitation measures in terms of positive dynamics of family functioning - prevalence of adequate relative`s attitude to ‘dementia’ as a disease, high level of family support, improvement of psychosocial functioning of patients with dementia.

Мета роботи: на основі вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей тривожних розладів у вимушених переселенців, розробити персоніфіковану систему їх комплексної терапії та профілактики та оцінити її ефективністьДля досягнення поставленої мети, за умови інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики та деонтології на базі КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та у Центрі ментального здоров’я «Restart» проведено комплексне обстеження 165 хворих на тривожні розлади, обох статей, у віці 20 - 55 років. Основну групу склали 93 хворих вимушених переселенців (53 жінки та 40 чоловіка), контрольну– 72 хворих (40 жінок та 32 чоловіка), які постійно проживають в м. Харкові та Харківської області.Усі пацієнти отримували регламентовану психофармакотерапію згідно кличних протоколів. Основну групу було розподіллено на дві підгрупи терапевтичну групу, у яку увійшли пацієнти які приймали участь у терапевтичній програмі, розробленої за результатами власних досліджень - 55 (29 жінок та 26 чоловіків) хворих та групу порівняння – 38 (21 жінка та 17 чоловіків) хворих, які отримували стандартну регламентовану терапію в медичному закладі.Встановлено, що клінічна структура тривожних розладів у обстежених хворих представлена змішаною тривожно-депресивною реакціею (F43.22) – 28,2±1,2% обстежених основної та 35,4 ±1,3% контрольної групи, панічним розладом (F41.0) – 36,4±1,3% та 38,2±1,3% відповідно, генералізованим тривожним розладом (F41.1) – 35,4±1,3% обстежених основної та 26,4 ±1,2% контрольної груп.Описано феноменологію депресивної симптоматики та соматичних еквівалентів тривоги у структурі тривожних розладів у вимушених переселенців.Розроблена модель формування тривожних розладів у вимушених переселенців, яка лягла в основу створення комплексної персоніфікованої системи терапії тривожних розладів у вимушених переселенців з диференційованим використанням методів психофармакотерапії, психотерапії та психосвіти.Встановлена висока результативність розробленої терапії тривожних розладів у вимушених переселенців в порівнянні з традиційним комплексним лікуванням щодо редукції психопатологічної симптоматики, зниження рівня тривоги та депресії за відповідними шкалами, зниження рівня соціальної фрустрованності, відновлення соціальної активності та підвищення якості життя вимушених переселенців за даними півторарічного катамнестичного дослідження.^UAim of research: to develop an integrated personalized system of therapy and prevention of anxiety disorders in internally displaced persons (IDPs) based on the study of clinical, psychopathological and pathopsychological features of anxiety disorders and to evaluate its effectiveness.A comprehensive examination of 165 patients with anxiety disorders was conducted to achieve this goal with informed consent and in compliance with the principles of bioethics and deontology. Patients were both sexes, aged 20-55 years. The research was performed at the Regional Clinical Psychiatric Hospital No.3 and at the «Restart» Mental Health Center. The main group consisted of 93 internally displaced persons (53 women and 40 men), and the control group consisted of 72 patients (40 women and 32 men) who permanently reside in Kharkiv and the Kharkiv region.All patients received regimented psychopharmacotherapy according to clinical protocols. The main group was divided into two subgroups: a therapeutic group, which included patients who participated in a therapeutic program developed on the basis of authors' own research – 55 (29 women and 26 men) patients and a comparison group – 38 (21 women and 17 men) patients who received standard regimented therapy in a medical institution.It was found that clinical structure of anxiety disorders in the examined patients was represented by a mixed anxiety-depressive reaction (F43.22) - 28.2±1.2% of the main group and 35.4±1.3% of the control group, panic disorder (F41.0) - 36.4±1.3% and 38.2±1.3%; respectively, generalized anxiety disorder (F41.1) - 35.4±1.3% of the main group and 26.4±1.2% of the control group.The phenomenology of depressive symptoms and somatic equivalents of anxiety in the structure of anxiety disorders in internally displaced persons is described.High effectiveness of the developed therapy for anxiety disorders in IDPs in comparison with traditional complex treatment has been established. Results of the intervention were: reduction of psychopathological symptoms, reduction of anxiety and depression according to the relevant scales, reduction of social frustration, restoration of social activity and improvement of the quality of life of IDPs according to a year and a half cathamnestic study.