Досліжено взаємозв'язок між порушенням самосвідомості та критичністю й експертним рішенням відносно осудності - обмеженої осудності - неосудності у хворих на шизофренію, які скоїли суспільно-небезпечне діяння. Здійснено клініко-психопатологічне дослідження 90-а підекспертних осіб, які проходили судово-психіатричну експертизу у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи з квітня 1996 р. по травень 2001 р., яким було встановлено діагноз "Шизофренія". Діагностика шизофренії, визначення її синдромальних форм і типів перебігу проводилась згідно критеріїв діагностики МКХ-10. На підставі одержаних результатів удосконалено й адаптовано методики для дослідження порушення самосвідомості у хворих на шизофренію за умов судово-психічної експертизи. Запропоновано методику нового підходу до розв'язання експертного питання стосовно осудності - обмеженої осужності - неосудності у підекспертних хворих на шизофренію, базуючись на концепції контиуума понять : психіка - свідомість - самосвідомість - Я - концепція - критичність.

  Скачати повний текст

У роботі наведені результати наукового дослідження, виконаного в рамках дисертації “Судово-психіатрична оцінка осіб, які скоїли кримінальні правопорушення на сексуальному підґрунті”. Для досягнення мети дослідження автором були проаналізовані 287 підекспертних, які скоїли правопорушення на сексуальному підґрунті та перебували на судово-психіатричній експертизі (СПЕ) в Київському міському центрі СПЕ з 2000 по 2015 рр. Також у рамках проведення СПЕ за даний проміжок часу були досліджені 70 потерпілих для вивчення питання можливої віктимної поведінки з їхнього боку, їхніх характерологічних особливостей, соціально-демографічних характеристик.Методи дослідження, що використовувалися в роботі: інформаційно-аналітичний, соціально-демографічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, експертний, ситуаційного аналізу, статистичний. Діагностика розладів сексуальної переваги(парафілій), визначення їхніх форм і типів проводилися згідно з критеріями діагностики МКХ-10. З метою визначення взаємозв’язку між ступенем порушення можливості усвідомлювати свої дії, керувати ними та вирішенням експертних питань, усі спостереження були розподілені на групи: 1 – 200 спостережень (підекспертні, визнані “осудними”); 2 – 14 (підекспертні, визнані “неосудними”); 3 – 73 (“обмежено осудні”), ця група була сформована штучно з групи “осудних”, виходячи з концепції “обмеженої осудності”. Концепція “обмеженої осудності” ґрунтується на системному підході до поняття “обмежена осудність”, який розроблявся в українській судовій психіатрії В.Б. Первомайським, О.А. Ревенком. Вітчизняна концепція обмеженої осудності базується на доведеній позиції нерозривної, генетичної єдності свідомості та діяльності. Відповідно до цього, будь-який психічний розлад проявляється через діяльність особи в мікро- та макросоціумі, де лишаються відповідні відбитки. Отже, дослідження соціуму або кримінальної ситуації стає обов’язковим. Ступінь тяжкості психічного розладу встановлюється через його відбиття в певних елементах кримінальної дії.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у роботі вирішена важлива наукова проблема розроблення судово-психіатричної моделі оцінки здатності усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними в осіб, які скоїли сексуальні злочини. Наведено вирішення проблеми визначення критеріїв “обмеженої осудності” та принципів застосування заходів медичного характеру до осіб, що скоїли сексуальні правопорушення, на підставі вивчення їхніх клініко-психопатологічних, соціальних, особистісних характеристик з урахуванням ситуації суспільно-небезпечного діяння. Обгрунтовано, що експертна оцінка осіб, які скоїли сексуальні злочини, є багатовекторним процесом, що поєднує дослідження психопатологічної картини, соціальних характеристик і ситуації суспільно-небезпечного діяння (СНД).Практичне значення роботи полягає в удосконаленні алгоритму судово-психіатричного експертного дослідження, що обумовлює підвищення його якості та доказовості експертних висновків. Це, зі свого боку, є додатковою гарантією охорони прав людини, запобігає необґрунтованому призначенню повторної експертизи, скорочує терміни експертного дослідження.^UThis work presents the results of a scientific study having been carried out according to the plan of the thesis “Forensic psychiatric study of persons having committed their crimes on sexual background”. To achieve such a goal, the author has analyzed 287 sub-expert persons having committed their offenses on sexual basis and being under forensic psychiatric examination (FPE) at the Kyiv-City FPE in 2000-2015. During this FPE period, 70 injured persons were also examined to understand their possible victim behavior, their character traits as well as their social and demographic characteristics.Investigation approaches having been used in this work are the following: informational analytics, social demographics, clinical psychopathological methods, psycho-diagnostics, expert evaluation, situation analysis, and statistics. The diagnostics of sexual preference disorders (paraphilias) as well as diagnostics of paraphilia types and forms were carried out according to the criteria presented in the IDC-10. To determine the interconnections between the degree of criminal’s awareness of his/her actions and his/her possibility to lead them, on the one hand, and the solution of expert problems, on the other hand, all the observations were divided into several groups: 1 – 200 observations including sub-expert persons recognized to be “judicious”; 2 – 14 observations including sub-expert persons recognized to be “non-judicious”; 3 – 73 observations of “limitedly judicious” persons, this group having been artificially formed from the “judicious” group coming from the “limited sanity” conception. Scientific novelty of this study is due to an important scientific problem solved in this work and concerning the elaboration of forensic psychiatric model permitting to evaluate the person’s ability to aware his/her proper actions and/or to govern them in persons having committed sexual crimes. The author proposes her solving for the determination of “limited sanity” criteria and principles of medical approaches for persons having committed sexual offenses, taking into consideration their clinical psychopathologic, social, personal properties as well as situations of their socially dangerous actions. The author gives her justifications concerning expert evaluation of any person having committed sexual offenses, proving this evaluation to be a multi-vector process uniting the study of psychopathologic situation, social features, and situation of socially dangerous action (SDA). This work discovers any victim of violent crime to possess a certain set of social demographic, moral, and psychological features determining his/her typical behavior in certain circumstances; such a person possesses a higher precondition to become a victim of violence comparing to any other citizen without such features. Personalities and behavior of sexual offence victims have a significant impact on the motivation of offender’s criminal behavior and the situation of the crime committing. The complex and comprehensive study of any offender and his/her victim personalities, of their interrelations as well as of objective role having been played by both persons in a certain illegal act are the only conditions permitting to conclude correctly the responsibility of the offender and to understand completely all the circumstances leading to the crime. The knowledge concerning victim’s personal characteristics, their role in the crime development as well as analysis of criminal and victim interrelations lead to wider possibilities for prophylaxis programs aiming victimological rape prevention. Victimological prophylaxis is an important component of any rational victimological system including criminal act prevention due to the liquidation of victimological factors for criminal behavior together with its other element – activities aiming the elimination of criminal act consequences.The practical value of this study is due to the algorithm perfection for any forensic psychiatric investigation improving its quality and expert conclusion evidence. Such a fact is an additional guarantee for human rights protection permitting to avoid unreasonable appointment of the second examination and to reduce the period of expert study.