Досліджено вплив N-стеароїлетаноламіну (NSE) на стан системи оксиду азоту (NO) в нормі та за різних патологічних станів організму. Обгрунтовано можливість регуляторної дії NSE на NO-синтазний шлях утворення NO за патологій, які супроводжуються дисбалансом синтезу NO різними ізоформами NO-синтази. Вперше показано, що NSE здатний чинити регуляторний вплив на вміст стабільних метаболітів NO в тканинах організму за патології (ішемічно-реперфузійне ушкодження тканин, наслідки ураження іонізуючим опроміненням, цукровий діабет). З'ясовано, що виявлений ефект NSE базується на його здатності до регуляції активності NO-синтаз. На експериментальній моделі патологічного стану (стрептозотоциніндукований діабет у щурів) і за гіпертензії малого кола кровообігу у людини, в патогенезі яких має місце гіперпродукція NO, показано інгібуючу дію NSE на активність індуцибельної ізоформи NO-синтази (iNOS) у клітинах та органах серцево-судинної системи у дослідженнях in vivo та in vitro.На моделі стрептозотоцинінідукованого діабету у щурів показано здатність NSE до корекції порушення фосфоліпідного складу мембран еритроцитів, викликаних розвитком захворюваня, зокрема, виявлено істотне зниження вмісту лізоформ фосфоліпідів і нормалізацію вмісту основих фосфоліпідів мембран за дії MSE. З'ясовано, що зниження вмісту лізоформ фосфоліпідів (індукторів iNOS) може спричинити інгібування активності iNOS. Зазначено, що даний біохімічний механізм може бути поясненням ефекту NSE на активність ферменту.

  Скачати повний текст