На підставі результатів зіставлення імунологічних показників периферичної крові та запаленої шкіри у 160-ти хворих на різні форми атопічного дерматиту (АД) з'ясовано, що для гострого періоду IgE-незалежної форми АД на відміну від IgE-залежної форми був характерний малий ступінь активації імунітету на системному рівні. На локальному рівні, в ураженій шкірі відмінності між формами АД виявилися у зменшенні вмісту в запальних інфільтратах IgE-незалежного АД CD80+, CD86, HLA-DR+ і CD25+ клітин. З'ясовано, що виділені лімфоцити запаленої шкіри хворих на IgE-залежну форму АД за умов in vitro здійснювали прояв значно більшого рівня проліферативної активності у відповідь на дію стафілококового токсину-1. Під час дослідження антигістамінних препаратів з'ясовано, що ефект препарату "Цитиризин" виявився у стимуляції продукції клітинами периферичної крові хворих IgE-залежним АД IFN-gamma та IL-10, а також у зниженні запальної реакції, взаємопов'язаної зі зменшенням в епідермісі кількості кератиноцитів, що експресують міжклітинну молекулу адгезії-1.

  Скачати повний текст

Досліджено умови збіжності бакстерівських сум випадкових процесів і полів з метою застосування для оцінювання параметрів кореляційних функцій. Знайдено умови збіжності у середньому квадратичному і з імовірністю одиниця до детермінованої сталої бакстерівських сум для нелінійних функцій від приростів загального виду гауссових випадкових полів. Установлено умови збіжності з імовірністю одиниця до детермінованої сталої послідовності білінійних форм від приростів загального виду гауссового векторного випадкового поля. Досліджено збіжність у середньому квадратичному інтегральних сум для випадкових функцій бакстерівського типу. Визначено стохастичний інтеграл з диференціалом по векторному випадковому процесу бакстерівського типу. Установлено функціональну центральну межову теорему у просторі Скорохода функцій багатьох змінних для нормованих сум нелінійних функцій від приростів випадкових процесів і полів. Одержано сильно конзистентну оцінку параметра Хюрста дробового броунівського руху, а також побудовано інтервали надійності для цього параметра та доведено твердження про швидкість збіжності з імовірністю одиниця. Для певного класу гауссових однорідних випадкових полів на підчтаві бакстерівських статистик побудовано конзистентні оцінки параметрів кореляційних функцій та знайдено еліпсоїди надійності.

  Скачати повний текст

Робота присвячена вивченню ряду морфолого-культуральних та фізіологічних ознак штамів F.oxysporum, вилучених з грунту та зернових культур різних регіонів України. Статистично доведена більша мінливість морфології макро- та мікроконідій грунтових штамів порівняно з рослинними. Ознака ширини макро- і мікроконідій більш стабільна, ніж їх довжина. Виявлена значна фітотоксична активність всіх штамів F.oxysporum. Дослідження активності ряду ферментів популяцій F.oxysporum виявило, що у штамів, вилучених з рослинних субстратів, провідна роль належала гідролітичним ферментам, а у грунтових штамів активнішими були окисно-відновні. Вперше встановлена здатність вивчених штамів адаптуватися до широкого діапазону концентрацій джерел вуглецю в середовищі. Це пояснює легкий перехід всіх вивчених штамів від оліготрофії до сапротрофії та паразитизму. Отримані дані про здатність кожного з штамів F.oxysporum поєднувати ознаки r- і К-типів життєвої стратегії.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано положення, що дієслова-зв'язки SER та ESTAR в іспанській та ESSERE і STARE в італійській мовах у будь-який спосіб категоризують світ і визначають місце поняття ознаки у мовній картині світу відповідно до репрезентації цього світу у людській свідомості. Встановлено причини визначення SER і ESTAR та ESSERE і STARE як категорій людського мислення, значущих для носіїв іспанської та італійської мов. Доведено, що в обох досліджуваних мовах дієслова-зв'язки, похідні від латинських ESSE і STARE, у складі складеного іменного присудка з іменною частиною - прикметником, утворюють систему класифікаторів прикметників, тобто зв'язок прикметника та дієслова-зв'язки є взаємоспрямованим, а дієслова-класифікатори впливають на семантику прикметника. З'ясовано структури свідомості носіїв іспанської та носіїв італійської мов, з якими пов'язані дієслова, похідні від латинських ESSE та STARE, вжиті в якості дієслів-зв'язок з прикметниками. Порівняно між собою ті складові мовних картин світу носіїв іспанської та італійської мов, що асоційовані з вживанням даних дієслів з прикметниками.

  Скачати повний текст

З кожним роком проблема забруднення водних екосистем зростає. Для оцінки стану водного середовища використовують різноманітні методи, серед яких все більшої популярності набувають методи біоіндикації, за допомогою яких можна оцінити наявність та ступінь впливу токсичних речовин. Як види-біоіндикатори часто використовують риб, а стан їх органів та тканин застосовують як біомаркери.Карась сріблястий зустрічається практично у всіх водоймах України. УЗапорізькому (Дніпровському) водосховищі він займає перше місце в уловах. Також даний вид характеризується високою пластичністю, що дозволяє йомупристосовуватися до напружених умов існування. Однак, механізм швидкогопристосування карася до різних умов існування залишається маловивченим.Більшість існуючих робіт присвячено дослідженню морфологічних особливостей виду, статевій структурі та динаміці промислових уловів. На сьогодні, нажаль, бракує досліджень морфо-функціональних змін карася сріблястого, які виникають за дії чинників середовища існування. Тому, метою роботи було встановити основні морфо-функціональні особливості карася сріблястого та надати біологічну характеристику виду в сучасних умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища. Для досягнення поставленої мети було визначено гідрохімічний стан дослідних ділянок, встановлено вміст важких металів у воді, визначено морфометричні показники виду, встановлено коефіцієнти вгодованості та індекси внутрішніх органів, коефіцієнти та ступені накопичення важких металів у внутрішніх органах карася сріблястого, встановлено морфометричні параметри та патологічні зміни еритроцитів, визначено основні гематологічні та біохімічні показники крові, виявлено морфологічні зміни еритроцитів, встановлено особливості гістологічної будови гепатопанкреасу, зябер та нирок, встановлено гістологічні зміни у внутрішніх органах.Дослідження були виконані у відповідності до норм біоетики зазагальноприйнятими методами. У ході досліджень гідроекологічного стану різних ділянок Запорізького (Дніпровського) водосховища виявлено, що найбільш небезпечною за вмістом важких металів є Самарська затока. У воді Самарської затоки зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій більшості важких металів: вміст купруму складав 17 ГДК, цинку 11 ГДК, нікелю 4 ГДК. Також, у воді Самарської затоки фіксуються високі показники мінералізації. У ході досліджень статевої структури чотирирічних особин карася сріблястоговиявлено тенденцію до збільшення частки самців у популяції порівняно зпопередніми роками. Карась сріблястий із Самарської затоки поступається зарозмірно-ваговими показниками особинам, що виловлені у нижній ділянціЗапорізького (Дніпровського) водосховища. Так, середня маса у риб з Самарської затоки була меншою – на 34,1 % у самок та на 56,4 % у самців. Коефіцієнти вгодованості також були нижчими у риб із Самарської затоки.За результатами досліджень морфометричних показників карася сріблястого з різних ділянок водосховища не виявлено достовірних відмінностей, окрім довжини хвостового стебла, пектовентральної відстані та діаметру ока, які мали тенденцію до збільшення у риб з Самарської затоки, а саме на 10,7%, 9,8 % та 15,7 % відповідно. Меристичні ознаки карася сріблястого були у межах мінливості даного виду та достовірно не відрізнялись на дослідних ділянках водосховища. Тобто, він має невисоку фенотипічну мінливість в умовах Запорізького (Дніпровського)водосховища. Встановлені індекси внутрішніх органів карася сріблястого. У карася з Самарської затоки виявлено зменшення індексу гепатопанкреасу у два рази, що свідчить про несприятливі умови середовища. Також у самиць з Самарської затоки виявлено зниження індексу нирок удвічі, порівняно з самками з нижньої ділянки водосховища. Індекс зябер у карася сріблястого з обох ділянок достовірно не відрізнявся.^UThe problem of contamination of aquatic ecosystems has been increasing everyyear. A number of various methods is used to evaluate the condition of aquaticenvironment, including the methods of bio-indication are becoming increasingly popular which allow to assess the presence of toxic substances and to evaluate the impact they cause. Fish are often chosen as bio-indicating species; their organs and tissues are used as biomarkers.Prussian carp is found in nearly all water bodies of Ukraine. In the Zaporizhzhya(Dnieper) reservoir, the species ranks first in catches. Moreover, the species ischaracterised by high adaptive flexibility, which enables it to adapt to the stressfulconditions of its habitat. However, the mechanism of quick adaptation of the prussian carp to different conditions of existence remains little studied. The majority of the existing works are devoted to the study of morphologicalfeatures of the species, sexual structure and dynamics of industrial catches. Today, unfortunately, there is a lack of research on the morpho-functional changes of prussian carp that occur under the influence of environmental factors. Therefore, the purpose of this work was to establish the main morpho-functional features of prussian carp and to provide the biological characteristics of the species in modern conditions of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir. To achieve the goal, the hydrochemical state of the experimental areas was determined, the content of heavy metals in the water was determined, the morphometric parameters of the species were determined, the coefficients of fatness andindexes of internal organs, and the coefficients and degrees of accumulation of heavy metals in the internal organs of prussian carp were determined, morphometric parameters and pathological changes of erythrocytes were determined, the main hematological and biochemical indicators of blood were determined, morphological changes of erythrocytes were detected, the features of the histological structure of the hepatopancreas, gills andkidneys were determined, and histological changes in internal organs were determined. The research was carried out in accordance with the norms of bioethics according to generally accepted methods. In the course of research of hydro-ecological status in various areas of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir it was established that the Samara Bay is the most dangerous area in terms of the content of heavy metals. Exceeding the maximum acceptable concentrations of most heavy metals was recorded in the water of the Samara Bay: the content of copper was 17 MAC, zinc was 11 MAC, and nickel was 4 MAC. Also, high levels of mineralisation are observed in the waters of the Samara Bay.In the course of research of the sexual structure of four-year old individuals ofprussian carp, a tendency to the increase the share of males in the population compared to previous years was revealed. The prussian carp of the Samara Bay is inferior in terms of size and weight indicators compared to the individuals caught in the lower area of the Zaporizhzhya (Dnieper) reservoir. Thus, the average bodyweight of fish specimens from the Samara Bay was less by 34.1% in females and by 56.4% in male individuals. The coefficients of fatness were also lower for the fish specimens from the Samara Bay.

Широке використання наноматеріалів стрімко впроваджується у різні галузі економічної діяльності, включаючи біологію і медицину. В науковій літературі та електронних інформаційних джерелах є багато відомостей щодо токсичності і різних проявів біологічної дії наноматеріалів – фулеренів, карбонових нанотрубок, оксиду цинку, оксиду алюмінію, оксиду церію, золота, заліза, оксиду заліза, срібла, кобальту, лантану, свинцю та інших. Разом з тим, на етапі планування дисертаційної роботи відомості про токсичні властивості нанопорошків на основі діоксиду титану, одержаних методом термічного розкладу метатитанової кислоти, для нанодіоксиду титану були представлені обмежено, а для нанокомпозитних матеріалів діоксиду титану з сріблом цілком відсутні. Токсичний вплив наночастинок металів пов’язують з їх нанорозмірністю та великою поверхневою активністю, що дозволяє їм проникати в клітини та взаємодіяти з біологічними структурами. Це може призводити до створення реактивних кисневих форм, спричинення окислювального стресу, пошкодження ДНК, руйнування клітинних мембран, порушення функції органів та тканин, запалення та імунотоксичності, а також до розвитку довготривалих наслідків, таких як рак, нейротоксичність, репродуктивні порушення та інших негативних ефектів.Перспективними є наноматеріали на основі діоксиду титану, з високою фотокаталітичною активністю, які застосовуються для знешкодження органічних забруднювачів, знезаражування, створення антимікробних та самоочисних поверхонь. Фотокаталітичну активність наночастинок TiO2 можна значно підвищити шляхом модифікування нанодіоксиду титану певною кількості наносрібла (нано-TiO2-Ag). В Інституті проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України нанопорошки на основі діоксиду титану синтезують власним оригінальним методом – термічного розкладу метатитанової кислоти.Актуальною для здоров’я людини та збереження довкілля є проблема забезпечення безпечного виробництва і використання наноматеріалів. При виготовленні нанопорошків TiO2 і TiO2-Ag під час виконання ручних операцій є ризик вдихання працівником повітря робочої зони забрудненого пиловими частинками як ультрамікроскопічного, так і нанодіапазону, а також потрапляння їх на його одяг, шкіру та слизові оболонки. Відсутність ґрунтовних знань щодо ступеня токсичності наноматеріалів та їх потенційної небезпеки для організму людини вимагає проведення відповідних гігієнічних, токсикологічних, медичних і біологічних досліджень. За мету дисертаційного дослідження ми ставили вивчення особливостей токсичного впливу нанопорошків діоксиду титану та композиту нанодіоксиду титану з наносріблом в експерименті на лабораторних тваринах, моделях in vitro та наукове обґрунтування заходів профілактики їх можливої несприятливої дії на організм операторів синтезу, зокрема, визначення орієнтовно безпечних рівнів впливу цих наноматеріалів в повітрі робочої зони.В дисертації наведено вирішення актуальної наукової проблеми гігієни праці і профілактичної медицини в цілому щодо попередження несприятливої дії нанопорошків діоксиду титану та нанокомпозиту діоксиду титану з сріблом на здоров’я операторів їх синтезу.Вперше проведено гігієнічну оцінку технологічного процесу і факторів виробничого середовища при отримані нових нанопорошків діоксиду титану та композиту нанодіоксиду титану з наносріблом методом термічного розкладу метатитанової кислоти на багатосекційній обертовій печі в «Інституті проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України». Для виявлення фракцій ультра- і наночастинок у повітрі робочої зони, розроблено спеціальний метод, який дозволяв стабілізувати і утримувати наночастинки в завислому стані у глюкозо-цитратному буфері при відборі проб повітря у робочій зоні та при подальших аналітичних дослідженнях. На «Спосіб стабілізації нанопорошків металів та їх похідних глюкозо-цитратним буфером» нами отримано патент на корисну модель №148325, що має практичне значення. Встановлено, що специфічним і потенційно небезпечним чинником в процесі виготовлення нанопорошків TiO2 і TiO2-Ag методом термічного розкладу метатитанової кислоти в багатосекційній обертовій печі є аерозоль ультра- і наночастинок діоксиду титану, що виявлені з застосуванням методу лазерної гранулометрії в процесі синтезу нанопорошку TiO2 на робочому місці оператора біля пульта керування з домінуванням фракції розмірами від 19,5 нм до 38,91 нм; методом оптико-емісійної спектроскопії встановлено вміст титану в повітрі робочої зони від 0,13 до 3,3 мкг/м3.^UThe widespread use of nanomaterials is rapidly being implemented in various fields of economic activity, including biology and medicine. There is a wealth of information on the toxicity and various manifestations of the biological effects of nanomaterials, such as fullerenes, carbon nanotubes, zinc oxide, aluminum oxide, cerium oxide, gold, iron, iron oxide, silver, cobalt, lanthanum, lead, and others, in scientific literature and electronic information sources. However, during the planning stage of the dissertation research, information on the toxic properties of nanopowders based on titanium dioxide obtained by thermal decomposition of metatitanic acid, as well as for nanocomposite materials of titanium dioxide with silver, was limited or completely absent. The toxic effects of metal nanoparticles are associated with their nanoscale size and high surface activity, allowing them to penetrate cells and interact with biological structures. This can lead to the generation of reactive oxygen species, oxidative stress, DNA damage, disruption of cell membranes, impairment of organ and tissue function, inflammation and immunotoxicity, as well as the development of long-term consequences such as cancer, neurotoxicity, reproductive disorders, and other negative effects.Promising nanomaterials are those based on titanium dioxide with high photocatalytic activity, which are used for the degradation of organic pollutants, disinfection, creation of antimicrobial and self-cleaning surfaces. The photocatalytic activity of TiO2 nanoparticles can be significantly enhanced by modifying titanium dioxide nanoparticles with a certain amount of silver nanoparticles (nano-TiO2-Ag). At the I.M. Frantsevich Institute for Problems of Material Science of the National Academy of Sciences of Ukraine, nanopowders based on titanium dioxide are synthesized using an original method, namely the thermal decomposition of metatitanic acid.The issue of ensuring the safe production and use of nanomaterials is relevant for human health and environmental preservation. During the production of TiO2 and TiO2-Ag nanopowders, there is a risk of workers inhaling air in the work area contaminated with dust particles in the ultra-microscopic and nanoscale ranges, as well as their contact with clothing, skin, and mucous membranes. The lack of comprehensive knowledge about the toxicity of nanomaterials and their potential hazards to the human body requires conducting appropriate hygienic, toxicological, medical, and biological research.The aim of the dissertation research was to study the peculiarities of the toxic effects of titanium dioxide nanopowders and titanium dioxide-silver nanocomposite in experiments on laboratory animals, in vitro models, and to provide scientific justification for measures to prevent their potential adverse effects on the body of synthesis operators, including determining the approximate safe levels of exposure to these nanomaterials in the air of the work area.The dissertation addresses the solution to the relevant scientific problem of occupational hygiene and preventive medicine in relation to preventing the adverse effects of titanium dioxide nanopowders and titanium dioxide-silver nanocomposite on the health of synthesis operators.Hygienic assessment of the technological process and environmental factors in the production of new titanium dioxide nanopowders and titanium dioxide-silver nanocomposite was conducted for the first time using the thermal decomposition method of metatitanic acid in a multi-section rotary kiln at the I.M. Frantsevich Institute for Materials Science of the National Academy of Sciences of Ukraine. A special method was developed to detect ultra- and nanoscale fractions of particles in the air of the work area, which allowed for the stabilization and suspension of nanoparticles in a glucose-citrate buffer during air sampling in the work area and subsequent analytical investigations. We obtained a patent for a useful model, No. 148325, for the «Method of Stabilizing Metal Nanopowders and their Derivatives with a Glucose-Citrate Buffer», which has practical significance. It was established that the specific and potentially hazardous factor in the synthesis process of TiO2 and TiO2-Ag nanopowders using the thermal decomposition method of metatitanic acid in a multi-section rotary kiln is the aerosol of ultra- and nanoscale titanium dioxide particles, detected by laser granulometry during the synthesis of TiO2 nanopowder at the operator's workstation near the control panel, with a dominant fraction ranging from 19,5 nm to 38,91 nm. The titanium content in the air of the work area was determined using optical emission spectroscopy, ranging from 0,13 to 3,3 µg/m3.

Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу та встановити ефективність алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) алергічного риніту (АР) у пацієнтів із сенсибілізацією до кліщів домашнього пилу (КДП) на основі оцінки функціонального стану імунної системи при IgE-залежній і IgE-незалежній формах алергічного риніту.У дисертаційній роботі проведено визначення молекулярного профілю сенсибілізації до КДП, проведено порівняльний аналіз альтернативних методів оцінки гіперчутливості у осіб із алергією до КДП. Визначено особливості імунної відповіді та підходи до лікування у пацієнтів з різними патогенетичними механізмами розвитку АР – IgE-залежною і IgE-незалежною формами. Науково обґрунтовано та доведено ефективність застосування АСІТ у пацієнтів з IgE- залежною формою АР, доведено точність персоніфікованого підходу до її застосування.В процесі дослідження було проведено верифікацію алергії у 112 пацієнтів за наступними клінічними ознаками: у 85 (75,9%) хворих були скарги на періодичне/постійне чихання, у 77 (68,7%) – на періодичну ринорею, у 84 (75,0%)– закладеність носа, у 74 (66,1%) – свербіж носа/очей, у 54 (48,2%) –ринокон’юнктивіт, у 44 (39,3%) – сухість шкірних покривів, у 29 (26,9%) – еритематозно-сквамозні висипання на шкірі верхніх кінцівок, верхньої частини грудної клітки, шиї тощо зі свербежем, у 25 (22,3%) – рецидивний бронхообструктивний синдром (БОС). У загальному аналізі крові (ЗАК) у 22 (19,6%) осіб виявлена еозинофілія легкого ступеня (від 0,6 до 1,5 Г/л). У мазку- відбитку слизової порожнини носа у 52 (46,4%) осіб виявлена збільшена кількість еозинофілів (від 17% до 75% у полі зору).Найчастіше серед обстежених пацієнтів був діагностований персистивний (цілорічний) АР - 31 (27,7%) особа та інтермітивний (сезонний) АР - 29 (25,8%) осіб.^UThe purpose of the study is to study the features of the clinical course, the functional state of the immune system, and the effectiveness of allergen-specific therapy (ASIT) in patients with IgE-dependent and IgE-independent forms of allergic rhinitis (AR) caused by sensitization to house dust mites (HDM).In the dissertation work, the molecular profile of sensitization to HDM was determined, and a comparative analysis of alternative methods of assessing hypersensitivity in people with an allergy to HDM was carried out. The features of the immune response and approaches to treatment in patients with different pathogenetic mechanisms of AR development – IgE-dependent and IgE-independent forms – have been determined. The effectiveness of the use of ASIT in patients with IgE-dependent form of AR has been scientifically substantiated and proven, and the accuracy of the personalized approach to its use has been proven.During the study, allergy pathology was verified in 112 patients according to the following clinical signs: 85 (75.9%) patients had complaints of periodic/constant sneezing, 77 (68.7%) - periodic rhinorrhea, 84 (75, 0%) – nasal congestion, 74 (66.1%)–?itchy nose/eyes, 54 (48.2%) – rhinoconjunctivitis, 44 (39.3%) – dry skin, 29 ( 26.9%)–?erythematous-squamous rashes on the skin of the upper limbs, upper chest, neck, etc. with itching, 25 (22.3%) – recurrent broncho-obstructive syndrome (BOS). Mild eosinophilia (from 0.6 to 1.5 G/l) was detected in the general blood test (CBC) in 22 (19.6%) persons. An increased number of eosinophils (from 17% to 75% in the field of view) was found in the smear-print of the nasal mucosa in 52 (46.4%) people.Persistent (year-round) AR, 31 (27.7%) people and intermittent (seasonal) AR, 29 (25.8%) people were most often diagnosed among the examined patients.