Уперше створено алгебру зі структурою, що побудована за аналогією з природною мовою. Зазначено, що ця алгебра виконує роль аксіоматичної бази для багатьох попередніх алгебричних моделей, що побудовані конструктивно, завдяки цьому є можливість проводити формалізацію семантики мови на цілком об'єктивному, експериментальному рівні. Уперше на базі предиката рівності ідей одержано повний набір аксіом, відповідно до яких лінгвістичні експерименти є ефективними. Доведено необхідність і достатність аксіоматики предиката рівності ідей для однозначної формалізації структури семантики речення. Створено повну систему лінгвістичних експериментів, що дає змогу однозначно формалізувати семантику простих оповідних речень. Відзначено можливості знаходити закономірності семантики природної мови в результаті аналітичної обробки експериментальних даних. Удосконалено стандартну предикатну модель: за допомогою апарату універсальної алгебри розроблено модифіковану предикатну модель, що дозволяє розв'язати задачу конгруентних моделей, що виникає через частковість предикату та внаслідок необхідності його довизначення. З використанням запропонованого поняття нормального образу моделі одержано практичну процедуру, за використання якої є можливим розв'язання питання про скорочення неістотних змінних моделі.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано можливість використання асканійських кросбредних баранів на вівцях дніпропетровского типу з метою підвищення генетичного потенціалу популяції овець. Вивчено корелятивні зв'язки основних селекціонованих ознак овець даного типу та нащадків асканійських кросбредів з типом завитка вовни під час народження. Установлено, що за показниками вовнової продуктивності кращими були ярки та баранчики з середнім та крупним завитками. Визначено варіанти підбору баранів до маток для одержання нащадків з однотипною вовною бажаного типу.

  Скачати повний текст