Досліджено процес формування відповідального ставлення молодших школярів у процесі навчання у початковій ланці. Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних праць стосовно дослідженої проблеми. Обгрунтовано суть поняття "відповідальне ставлення до навчання". Розроблено критерії та рівні сформованості такого ставлення до навчання. Визначено й експериментально перевірено зміст, форми, методи та педагогічні умови його формування в учнів під час навчання у початковій школі. Науково обгрунтовано модель формування відповідального ставлення до навчання у молодших школярів. Наголошено на доцільності досліджень мотивів навчання за умов різноманітних форм навчання у позакласній та позашкільній роботі, у закладах нового типу.

  Скачати повний текст

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у закладах фахової перед вищої освіти.Мета дослідження – науково обґрунтувати й експериментальноперевірити педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку.Для розв’язання завдань дослідження використано комплекс методів педагогічного дослідження:теоретичні – аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з теми наукового дослідження для розкриття основних положень підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку, обґрунтування педагогічних умов щодопідготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку; інтерпретація теорій і методик, які надали змогу систематизувати теоретичні напрацювання з теми дослідження, визначити сутність поняття «підготовленість майбутніх вихователів закладівдошкільної освіти до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку», розробити модель підготовки майбутніх вихователів до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку;емпіричні – анкетування, бесіди, тестування, педагогічні спостереження, аналіз творчих робіт, усні та письмові відповіді респондентів – для визначення рівнів підготовленості майбутніх вихователів до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку; педагогічний експеримент у поєднанніконстатувального, формувального та прикінцевого етапів – для перевірки ефективності експериментальної методики підготовки майбутніх вихователів до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку;статистичні – кількісна та якісна обробка результатів педагогічного експерименту (λ-критерій Колмогорова-Смирнова) – застосовано для визначення рівня достовірності даних, які отримано в процесі експериментального дослідження щодо підготовки майбутніх вихователів до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку (усвідомлення майбутніми вихователями необхідності формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку; забезпечення міждисциплінарних зв’язків у підготовці майбутніх вихователів до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку;наявність у майбутніх вихователів умінь у формуванні медіакультури у дітей старшого дошкільного віку); сутність феномену «підготовленість майбутніх вихователів до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку»; розроблено модель підготовки вихователів до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку. Реалізація моделі передбачала поетапну (інформаційнонастановний, продуктивно-діяльнісний, креативно-відтворювальний, рефлексивнооцінний) реалізацію визначених педагогічних умов; методологічних підходів(системного, діяльнісно-креативного), принципів (принцип активності в діяльності; принцип фундаментальності освіти, моделювання майбутньої професійної діяльності вихователів ЗДО в освітньому процесі ЗВО, принцип освітньої рефлексії, принцип міжпредметних зв’язків в освітньому процесі), критерії підготовленості майбутніх вихователів до формування медіакультури дітей старшого дошкільного віку (організаційно-мотиваційного, когнітивно-діяльнісного, операційнорезультативного), із відповідними показниками; схарактеризовано рівні (достатній, задовільний, низький) означеної підготовленості; описані засоби, форми, методи, якібули задіяні в експериментальній роботі на кожному етапі. Подальшого розвитку набула методика професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.^UThe object of the research is the professional training of future teachers of preschool education institutions in institutions of professional pre-higher education.The purpose of the research is to substantiate scientifically and experimentallyto check the pedagogical conditions for the training of future teachers of preschool education institutions for the formation of media culture in children of older preschool age.A complex of pedagogical research methods was used to solve the research tasks:theoretical - analysis of philosophical and psychological and pedagogical literature on the topic of scientific research to reveal the main provisions of training future educators of preschool education institutions for the formation of media culture in older preschool children, substantiation of pedagogical conditions regardingtraining of future teachers of preschool education institutions for the formation of media culture in children of older preschool age; interpretation of theories and methods that made it possible to systematize theoretical work on the topic of research, to determine the essence of the concept of "preparedness of future teachers of institutionsof preschool education to the formation of media culture of older preschool children", to develop a model of training future educators for the formation of media culture of older preschool children;empirical - questionnaires, conversations, testing, pedagogical observations, analysis of creative works, oral and written answers of respondents - to determine the levels of preparedness of future educators for the formation of media culture of older preschool children; pedagogical experiment in combinationascertaining, formative and final stages - to check the effectiveness of the experimental method of training future educators for the formation of media culture in children of older preschool age;statistical - quantitative and qualitative processing of the results of the pedagogical experiment (Kolmogorov-Smirnov λ-criterion) - used to determine the level of reliability of the data obtained in the process of experimental research on the preparation of future educators for the formation of media culture in older preschool children.The scientific novelty of the study is that: for the first time, the pedagogical conditions for the preparation of future educators for the formation of media culture in older preschool children have been defined and scientifically substantiated (awareness by future educators of the need for the formation of media culture in older preschool children; ensuring interdisciplinary connections in the preparation of future educators for the formation media cultures in children of older preschool age;presence of future educators in the formation of media culture in children of older preschool age); the essence of the phenomenon "preparedness of future educators for the formation of media culture in children of older preschool age"; a model of training educators for the formation of media culture of older preschool children was developed. The implementation of the model provided for the step-by-step (information-oriented, productive-active, creative-reproductive, reflective-evaluative) implementation of certain pedagogical conditions; methodological approaches(systemic, activity-creative), principles (the principle of activity in activity; the principle of the fundamentality of education, modeling of the future professional activity of teachers of secondary education in the educational process of secondary education, the principle of educational reflection, the principle of interdisciplinary connections in the educational process), criteria for the preparedness of future educators for the formation media culture of older preschool children (organizational-motivational, cognitive-active, operational-resultative), with corresponding indicators; the levels (sufficient, satisfactory, low) of the specified preparedness are characterized; means, forms, methods are described, whichwere involved in the experimental work at each stage. The method of professional training of future teachers of preschool education institutions gained further development.

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове наукове вирішення проблеми педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності, обґрунтовано педагогічні умови щодо забезпечення процесу коригування, розроблено модель, діагностувальну та апробовано експериментальну методики педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності, що надало можливість дійти висновків.Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити модель, педагогічні умови та методику педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності (активізація позитивної настанови вихователів ЗДО на коригування мовлення дітей п’ятого року життя, створення активного комунікативно-мовленнєвого середовища, залучення батьків до активної взаємодії); сутність феномену «педагогічне коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності»; виявлено критерії з відповідними показниками (фонетичний з показниками: звуковимова, фонематичний слух, виразність мовлення; граматичний з показниками: морфологічна правильність мовлення, синтаксична правильність мовленнєвих висловів, наявність оцінно-контрольних дій; лексичний із показниками: семантична правильність, нормативність уживання лексики); схарактеризовано рівні (достатній, середній, низький) розвитку мовлення дітей п’ятого року життя; розроблено модель педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності; уточнено поняття «корекція», «коригування», «нормативність мовлення», «мовленнєві помилки», «комунікативна діяльність», «комунікативна діяльність дітей п’ятого року життя», «комунікативна діяльність як засіб коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя».Практична значущість дослідження полягає в розробці й експериментальній апробації діагностичної та експериментальної методик педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності; презентації авторської розробки «Мовленнєва розминка»; розробленні системи роботи з вихователями (Майстер-клас на тему «Мовленнєва розминка, як інструмент профілактики та подолання мовленнєвих помилок у дошкільників», адресна листівка з прикладом мовленнєвої розминки, Методичні рекомендації «Мовленнєва розминка як сучасна форма розвитку мовлення дошкільника (з прикладами)», збірник ігор «Граматика для дошкільнят»); розробленні програми роботи з батьками (Круглий стіл для батьків вихованців, пам’ятка для батьків з прикладами ігор); циклу занять навчально-коригувальної спрямованості; систематизації добірки ігор «Ігри з Питайликом», які стимулювали дітей до оцінно-контрольної діяльності.^UThe dissertation presents a theoretical generalization and a new scientific solution to the problem of pedagogical correction of speech errors in children of the fifth year of life in the process of communicative activity, justified pedagogical conditions for ensuring the correction process, developed a model, diagnostic and tested experimental methods of pedagogical correction of speech errors in children of the fifth year of life th year of life in the process of communicative activity, which provided an opportunity to draw conclusions.The purpose of the study is to theoretically substantiate, develop and experimentally test the model, pedagogical conditions and the method of pedagogical correction of speech errors in children of the fifth year of life in the process of communicative activity.The scientific novelty of the study is that: for the first time, the pedagogical conditions for correcting speech errors in children of the fifth year of life in the process of communicative activity have been defined and scientifically substantiated (activation of positive instructions of children of primary school for correcting the speech of children of the fifth year of life, creation of an active communicative speech environment, involvement of parents in active interaction); the essence of the phenomenon "pedagogical correction of speech errors in children of the fifth year of life in the process of communicative activity"; criteria with corresponding indicators were identified (phonetic with indicators: phonetic speech, phonemic hearing, expressiveness of speech; grammatical with indicators: morphological correctness of speech, syntactic correctness of speech expressions, presence of evaluation and control actions; lexical with indicators: semantic correctness, normative use of vocabulary); the levels (sufficient, average, low) of speech development of children in the fifth year of life are characterized; a model of pedagogical correction of speech errors in children of the fifth year of life in the process of communicative activity was developed; the concepts of "correction", "correction", "normativity of speech", "speech errors", "communicative activity", "communicative activity of fifth-year-old children", "communicative activity as a means of correcting speech errors in fifth-year-old children" are clarified life".The practical significance of the research lies in the development and experimental approval of diagnostic and experimental methods of pedagogical correction of speech errors in children of the fifth year of life in the process of communicative activity; presentations of the author's development "Speech warm-up"; developing a system of work with educators (Master class on the topic "Speech warm-up as a tool for preventing and overcoming speech errors in preschoolers", an address card with an example of a speech warm-up, Methodical recommendations "Speech warm-up as a modern form of speech development of a preschooler (with examples)", a collection of games "Grammar for preschoolers"); developed programs for work with parents (Round table for parents of pets, reminder for parents with examples of games); a cycle of educational and remedial classes; systematization of a selection of games "Games with Pitaylik", which stimulated children to assessment and control activities.