Обгрунтовано комплекс антибіотиків для амбулаторного лікування хворих з нетяжкою негоспітальною пневмонією (НП), у пацієнтів з виразковою хворобою (ВХ) шлунку та дванадцятипалої кишки (ДПК), яким призначено протихелікобактерну терапію (ПХТ) у терміни від трьох місяців до двох років до виникнення пневмонії. З 143-х хворих у 78-ми в анамнезі зафіксовано ВХ шлунку або ДПК, верифіковану рентгенологічно та/або методом фіброгастродуоденоскопії. Усім пацієнтам призначено ПХТ у терміни від трьох місяців до двох років до виникнення нового випадку пневмонії. Доведено, що амоксицилін та азитроміцин не відрізняються за клінічною ефективністю як засоби для амбулаторного лікування хворих на нетяжку НП, яка виникає в осіб з ВХ шлунку або ДПК, та яким призначено ПХТ терміном від трьох місяців до двох років до виникнення пневмонії. Встановлено, що статистично значущі відмінності в регресії окремих клініко-лабораторних симптомів у різні проміжки часу не впливають на кінцевий результат терапії (її ефективність). Виявлено, що попередній прийом амоксициліну у комбінації з кларитроміцином або одного з даних препаратів у поєднанні з іншими антимікробними препаратами як компонентів ПХТ у терміни від трьох місяців до двох років до виникнення НП не знижує клінічну ефективність амоксициліну й азитроміцину у лікуванні хворих з нетяжкою НП і ВХ шлунку або ДПК і не впливає на особливості клінічного перебігу НП. З'ясовано, що лікування хворих з нетяжкими НП амоксициліном протягом 7 - 10-ти діб за ефективністю не відрізняється від терапії азитроміцином протягом 3 - 5-ти діб.

  Скачати повний текст

Мета роботи: на основі вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей когнітивних та емоційних порушень у хворих на цукровий діабет ІІ типу, розробити персоніфіковану систему їх комплексної терапії та профілактики та оцінити її ефективність.Для досягнення поставленої мети, за умови інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики та деонтології на базі ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» проведено комплексне обстеження 109 хворих на цукровий діабет ІІ типу середнього та важкого ступеня важкості (52 жінки та 57 чоловіків) у віці 35,9 ± 10,1 років. Встановлено, що в обстежених хворих із цукровим діабетом відмічаються легкі та помірні когнітивні порушення, які проявляються скороченням обсягу вербальної пам’яті, зниженням швидкості лічильних операцій, незначними труднощами в орієнтуванні та нерізким падінням показників перцептивно-гностичної сфери, зниженням концентрації уваги та запам’ятовування отриманої інформації, вираженою реакцією психічної втоми.Розвиток когнітивної дисфункції при цукровому діабеті був поєднаний із порушеннями в емоційно-вольовій сфері та формуванням тривожного і депресивного синдромів.Базуючись на отриманих в ході роботи даних про клінічні, психопатологічні та патопсихологічні особливості емоційних та легких і помірних когнітивних розладів у хворих на цукровий діабет II типу була розроблена та апробована комплексна персоніфікована система корекції когнітивних та емоційних розладів при цукровому діабеті складається 4 етапів: діагностичного, терапевтичного, реабілітаційного та динамічного спостереження та включала методи фармакотерапії, психотерапії та психоосвіти.На тлі проведення розробленої програми комплексної корекції та профілактики емоційних та когнітивних розладів у хворих на цукровий діабет відзначено позитивна динаміка психопатологічної симптоматики, відмічається швидка редукція тривожної, депресивної, іпохондричної симптоматики, підвищення психофізіологічної активності, покращення когнітивного статусу та підвищення ефективності стрес-долаючої поведінки.Проведене 1,5 річне катамнестичне дослідження підтвердило ефективність розробленої терапевтичної програми.^UAim of the study: is to devise a customized approach to comprehensive therapy and prevention of cognitive and emotional disorders in patients with type II diabetes mellitus, and to assess its efficacy through the examination of clinical, psychopathological, and pathopsychological characteristics of cognitive and emotional disorders.To achieve this goal, a comprehensive examination of 109 patients with type II diabetes mellitus was conducted. The patients had moderate to severe forms of disease (52 females and 57 males), aged 35.9 ± 10.1 years. The study was conducted under the condition of informed consent in compliance with the principles of bioethics and deontology on the basis of the State Institution "V.Y. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine".It has been established that the examined patients with diabetes mellitus have mild to moderate cognitive impairment, which is manifested by a reduction in verbal memory, a decrease in the speed of counting operations, minor difficulties in orientation and a slight drop in the perceptual and diagnostic sphere, a decrease in concentration and memorization of information, and a pronounced reaction of mental fatigue. The development of cognitive dysfunction in diabetes mellitus is combined with disorders in the emotional and volitional sphere and the formation of anxiety and depressive syndromes. The development of cognitive dysfunction in diabetes mellitus was combined with disorders in the emotional and volitional sphere and the formation of anxiety and depressive syndromes.The results of the investigation into the clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of emotional and cognitive disorders in patients with type 2 diabetes were used to develop and evaluate a comprehensive, personalized system for the correction of cognitive and emotional disorders in diabetes mellitus. It consisted of 4 stages: diagnostic, therapeutic, rehabilitation and dynamic observation. Including methods of pharmacotherapy, psychotherapy and psychoeducation. Against the background of the developed program of complex correction and prevention of emotional and cognitive disorders in patients with diabetes mellitus, positive dynamics of psychopathological symptoms was noted, a rapid reduction of anxiety, depression, hypochondriacal symptoms, increased psychophysiological activity, improved cognitive status and increased efficiency of stress coping behavior was observed. A 1.5-year follow-up study confirmed effectiveness of the developed therapeutic programme.