Актуальність проведеного дослідження обумовлена тим, що в роботі висвітлюються особливості конструювання іміджу України на сучасному етапі, в тому числі в умовах воєнного стану, з урахуванням тенденції оцифрування процесів державного розвитку.Тема кваліфікаційної роботи була обрана з огляду на визначений Україною в 2019 році курс на діджиталізацію, та враховуючи важливість формування національного іміджу для утвердження бренду української держави на міжнародній арені. Новітній курс України, спрямований на зменшення бюрократії та корупції шляхом впровадження інновацій, повною мірою відповідає настроям та очікуванням українського народу та сучасним вимогам цивілізаційного розвитку.Повномасштабне вторгнення в Україну військ Російської Федерації 24 лютого 2022 року, з одного боку, та підтримка України більшістю цивілізованого світу, з іншого, не тільки не зупинили, а навпаки, прискорили довоєнний курс України на оцифровку державних послуг і позиціонування України як сучасної цифрової держави. Це стосується, наприклад, розширення спектру функціонування порталу «Дія», який анонсував шостий президент України В.О. Зеленський під гаслом «Держава у смартфоні» та становлення України як сервісної держави. Суспільно-політичні зміни в українському суспільстві, спрямовані на покращення розвитку людського потенціалу,стимулюють розширення цифрової інфраструктури України як суб’єкту міжнародних відносин. Агресія РФ проти нашої держави потребувала зміни акцентів у міжнародному позицінуванні України як держави, народ якої героїчно протистоїть сучасній державі-терористу, захищаючи як свою незалежність так і демократичні цінності та права людини в цілому. Враховуючи це, в роботі поняття «імідж держави» пов’язується з концепціями «м'якої» та «жорсткої» сили, однак акцент зроблено саме на позитивному іміджі держави, тому аналізу поняття «м’яка сила» приділено більше уваги. Позитивне сприйняття важливе для України, бо її імідж у світі має акумулювати зміни, які допомагають ій бути впізнаваною в якості економічно та культурно розвинутої, сучасної демократичної правової держави, яка інтегрується в європейський та світовий цивілізаційний простір.Дисертація виконана відповідно темі наукових досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» - «Правове та соціальне життя України у людиноцентристському вимірі в цифрову еру» на 2021–2025 р.р. (державний реєстраційний номер 0122U000266), в рамках плану науково-дослідницької роботи кафедри політичних теорій – «Людиноцентристський вимір політики в умовах цифрової трансформації» на 2021–2025 р.р., що є її складовою.Об’єктом дисертаційного дослідження став сучасний імідж України як частина процесу демократизації держави та її європейської інтеграції і євроатлантичних спрямувань політики.Предметом дослідження є етапи, закордонний досвід та перспективи позицінування України як бренду «сучасна цифрова держава».Питаннями державного іміджу займаються науковці в різних галузях знань, що робить можливим висвітлення правового, філософського, культурологічного, психологічного та інших аспектів теми. Це, зокрема, дозволяє спиратись на розробки таких авторів як: М.Віерзбовскі, Р.Ґалáн-Віокуе, Е. Ґамеро Цасадо, М. Ґрзивацз, М. М. Соколовскі, Н. І. Остап’юк, О. В. Фінагіна, О. А. Зінченко, Н. Л. Сапельнікова.^UThe relevance of this research is underscored by its focus on highlighting the features involved in constructing Ukraine's image at the present stage, particularly in the face of challenges like martial law, within the broader context of the ongoing digitalization processes shaping state development.The chosen theme of the qualification work stems from Ukraine's definitive course towards digitalization starting in 2019. Given the importance of forming a national image to establish the Ukrainian state's brand on the international stage, this research investigates the alignment of Ukraine's modern trajectory with the trendsof reducing bureaucracy and corruption through innovative practices. This direction resonates with the aspirations of the Ukrainian people and the contemporary imperatives of civilizational development.Despite the full-scale invasion of Ukraine by Russian forces on 24th February 2022, and the ensuing global support for Ukraine, the nation's commitment to digitalization remained steadfast. This resolve is exemplified by initiatives such as the expansion of the Diia portal's functions, endorsed by the sixth President of Ukraine, V.O. Zelenskyy, under the slogan «State in a Smartphone».This underlines Ukraine's emergence as a service-oriented state. Socio- political changes aimed at improving human development have propelled the expansion of Ukraine's digital infrastructure, strengthening its role in international relations. The aggression from Russia necessitated a shift in how Ukraine is perceived globally, emphasizing its resilience against a modern-day terrorist state.This further reinforces Ukraine's commitment to democracy, human rights, and its fight for independence. In this context, the «state image» concept is interlinked with «soft» and «hard» power, with a stronger emphasis on a positive state image that aligns with its goals of economic development, cultural progress, and integration into the European and global community.This dissertation aligns with the research focus of the National University «Odesa Law Academy», particularly the theme «Legal and Social Life of Ukraine in the Human-Centered Dimension in the Digital Age», for the period 2021-2025 (state registration number 0122U000266).The research plan falls within the purview of the Department of Political Theory's overarching project, «Human-Centered Dimension of Politics in the Context of Digital Transformation», for 2021–2025.The primary object of the dissertation research is the contemporary image of Ukraine within the broader democratization of the state and its European integration and Euro-Atlantic policy orientations.The study's subject matter encompasses the stages, foreign experiences, and future prospects associated with positioning Ukraine as the brand of a «modern digital state».Scholars from diverse fields of knowledge have engaged with the theme of state image, enabling a comprehensive examination from legal, philosophical, cultural, psychological, and other standpoints. This inclusive approach allows for building upon the works of notable authors such as: M. Wierzbowski, R. Galán- Vioque, E. Gamero Casado, M. Grzywacz, M. M. Sokołowski, N. I. Ostap'yuk, O. V. Finahina, O. A. Zinchenko, N. L. Sapelnikova.