Запропоновано кінетичну модель тримеризації діізоціатів за присутності каталітичної системи епоксидний олігомер - третинний амін, що передбачає викристання ізоконверсійного аналізу даних диференціальної скануючої калориметрії. Установлено, що запропонована модель може бути використана для розв'язання кінетичних задач блочного тверднення й аналізу чинників, що впливають на швидкість процесу тримеризації епоксиізоціанатних композицій. Показано, що незалежно від умов, які прискорюють процес тверднення, спостерігається парна кореляція кінетичних параметрів рівняння Арреніуса. На підставі комплексного аналізу даних діелектричної релаксаційної спектроскопії та динамічного механічного аналізу встановлено закономірності впливу щільності полімерних сіток на характеристики релаксаційних переходів. Показано, що у межах моделі Шонхалса - Шлоссера збільшення концентрації поперечних зв'язків супроводжується посиленням рівня дрібномасштабних кореляцій та кооперативності процесу склування. Установлено, що цей ефект не впливає на параметри рівняння Арреніуса, яке відповідає температурній залежності часу beta-релаксації, але супроводжується закономірним зростанням інтенсивності цього переходу. Інтенсивність alpha-релаксації та електричної провідності у високоеластичному стані закономірно зменшується зі зростанням щільності зшивання. Установлено причини множинності релаксаційних переходів у гетероциклічних полімерних сітках на основі епокси-ізоціанатних композицій. Показано, що розщеплення низькотемпературних переходів є наслідком незавершеності реакцій тверднення та прояви локальної рухливості диполів, які належать різним структурним елементам сіток.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено важливе наукове завдання щодо формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами у процесі професійної підготовки.У першому розділі ‒ «Теоретичні основи формування інформаційної компетентності майбутніх судноводіїв» ‒ висвітлено теоретичні основи формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами, зокрема охарактеризовано інформаційну компетентність як предмет наукових досліджень, висвітлено зарубіжний досвід підготовки майбутніх фахівців з навігації та управління суднами, розкрито сутність, структуру і зміст інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами.У другому розділі ‒ «Науково-методичні засади формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами» ‒ подано науково-методичні засади формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами, визначено критерії, показники та рівні її сформованості, з’ясовано стан сформованості цієї професійно важливої властивості, обґрунтовано педагогічні умови її формування.У третьому розділі ‒ «Експериментальна перевірка і результати впровадження педагогічних умов формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами» ‒ подано зміст і методику впровадження педагогічних умов формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами, результати формувального етапу експерименту, а також методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами у процесі професійної підготовки.^UU dysertatsii zdiisneno teoretychne uzahalnennia ta vyrisheno vazhlyve naukove zavdannia shchodo formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlinnia sudnamy u protsesi profesiinoi pidhotovky.U pershomu rozdili ‒ «Teoretychni osnovy formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh sudnovodiiv» ‒ vysvitleno teoretychni osnovy formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlinnia sudnamy, zokrema okharakteryzovano informatsiinu kompetentnist yak predmet naukovykh doslidzhen, vysvitleno zarubizhnyi dosvid pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii ta upravlinnia sudnamy, rozkryto sutnist, strukturu i zmist informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlinnia sudnamy.U druhomu rozdili ‒ «Naukovo-metodychni zasady formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlinnia sudnamy» ‒ podano naukovo-metodychni zasady formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlinnia sudnamy, vyznacheno kryterii, pokaznyky ta rivni yii sformovanosti, ziasovano stan sformovanosti tsiiei profesiino vazhlyvoi vlastyvosti, obgruntovano pedahohichni umovy yii formuvannia.U tretomu rozdili ‒ «Eksperymentalna perevirka i rezultaty vprovadzhennia pedahohichnykh umov formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlinnia sudnamy» ‒ podano zmist i metodyku vprovadzhennia pedahohichnykh umov formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlinnia sudnamy, rezultaty formuvalnoho etapu eksperymentu, a takozh metodychni rekomendatsii naukovo-pedahohichnym pratsivnykam shchodo formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlinnia sudnamy u protsesi profesiinoi pidhotovky.