Обгрунтовано об'єктивну необхідність посилення соціально-захисної спрямованості державної соціальної політики за умов глибокої трансформації суспільства, яка супроводжується різким погіршенням якості життя більшості населення країни та його соціальною дезадаптацією. Головною метою удосконалення соціальної політики визначено пом'якшення наслідків даної трансформації. Простежено еволюцію концепції соціальної держави у світі від держави загального добробуту до держави соціальних інвестицій. Встановлено, що для України найбільш прийнятною на даному етапі може бути інтегральна соціально-ліберальна модель соціально-правової держави на засадах соціальної ринкової економіки. Проаналізовано правові засади соціального захисту в Україні та наведено рекомендації щодо їх удосконалення та розвитку. Запропоновано концептуальні підходи стосовно створення в країні Державної системи соціальної стандартизації. Сформульовано активну ресурсну стратегію соціального захисту. На підставі здійснення соціального експерименту відпрацьовано найбільш ефективні соціальні технології всебічної підтримки населення та залучення громадян до активного суспільного життя. Вперше в Україні досліджено феномен соціального замовлення як комплексного інструменту вирішення соціальних проблем у разі солідарної участі у даному процесі держави та недержавних суб'єктів соціальної політики.

  Скачати повний текст

Динамічні і глибокі зміни, що відбуваються в системі публічного управління України, обумовлюють необхідність розробки та впровадження комплексного механізму реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства (ДП СРГС), а також здійснення її моніторингу та оцінювання на всіх рівнях врядування. Для досягнення суспільно значущих результатів і підвищення якості публічного управління у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства органи публічної влади, реагуючи на зовнішні виклики, повинні не лише декларувати субсидіарність як один з нормативних постулатів європейської інтеграції, але й активно підтримувати інституційну й фінансову спроможність інститутів громадянського суспільства (ІГС), використовувати сучасні методи і технології управління при міжсекторальній взаємодії та внутрішньосекторальній співпраці всередині громадянського суспільства.Визначено, що в Україні ІГС гнучко реагують на зміну суспільних потреб унаслідок дії внутрішніх та зовнішніх чинників і мають при цьому високий рівень суспільної довіри. Встановлено, що створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та налагодження взаємодії з його інститутами є важливим завданням органів державної влади та органів місцевого самоврядування, і це закріплено на рівні окремих нормативно-правових актів. Проте ефективному партнерству між державою та громадянським суспільством у процесі реалізації державної політики на національному, регіональному та локальному рівнях перешкоджає невизначеність нормативних засад та методичних принципів координації і взаємодії між органами виконавчої влади та ІГС, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у процесі реалізації ДП СРГС.Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та визначення шляхів удосконалення механізмів реалізації ДП СРГС в Україні. Для досягнення визначеної мети в роботі вирішуються такі завдання:-?з'ясувати сутність, принципи, теоретичні та методологічні засади, основні поняття у сфері ДП СРГС, виокремити та діагностувати механізми реалізації цієї державної політики; -?проаналізувати сучасний стан нормативно-правового забезпечення реалізації ДП СРГС в Україні та запропонувати шляхи удосконалення законодавчої, підзаконної та локальної нормативно-правової бази; -?проаналізувати сучасний стан реалізації в Україні ДП СРГС на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях, виявити основні проблеми у цій сфері та з'ясувати причини їхнього існування;-?вивчити кращий зарубіжний досвід реалізації державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства та визначити доцільність і можливість адаптації цього досвіду в Україні;-?визначити критерії та показники реалізації ДП СРГС, запропонувати систему оцінювання ходу реалізації цієї політики на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;-?запропонувати шляхи та конкретні механізми належної реалізації в Україні ДП СРГС в умовах євроінтеграції, подолання широкомасштабної військової агресії з боку російської федерації та повоєнного відновлення України. Об’єкт дослідження – ДП СРГС в Україні.Предмет дослідження – механізми реалізації ДП СРГС в Україні. У цілому робота складається з трьох розділів та дев’ятьох підрозділів.Виходячи з виробленого алгоритму дослідження, у першому розділі здійснено аналіз теоретичних та методологічних засад реалізації ДП СРГС, визначено та уточнено зміст основних понять у цій сфері. В розділі розглянуто також концептуальні аспекти ДП СРГС та зарубіжний досвід і міжнародну співпрацю України у сфері реалізації цієї політики.Обґрунтовано, що впровадження ДП СРГС в Україні відбувається через трансформацію моделі представницької демократії шляхом її доповнення партисипаторною демократією (демократією участі). Доведено, що демократія участі сприяє формуванню стійкості громад і створенню на цій основі підґрунтя національної безпеки держави. У другому розділі здійснено комплексний аналіз (діагностику) діючих механізмів реалізації ДП СРГС: фінансово-економічного, нормативно-правового, інституційно-організаційного, інформаційно-комунікаційного, а також механізмів міжсекторного партнерства і громадської участі. Підкреслено важливість адресності використання механізмів у процесі реалізації ДП СРГС залежно від цілі, яку має бути досягнуто, від функціонального призначення кожного конкретного механізму та інструменту й від результативності їх застосовування. Обґрунтовано необхідність запровадження моніторингу та оцінювання у процесі реалізації ДП СРГС, розроблено критерії, показники та порядок здійснення моніторингу процесу реалізації ДП СРГС на всіх рівнях публічного управлін^UDynamic and profound changes taking place in the system of public administration of Ukraine necessitate the development and implementation of a comprehensive mechanism for the implementation of the state policy of promoting the development of civil society (SP PDCS), as well as its monitoring and evaluation at all levels of governance. In order to achieve socially significant results and improve the quality of public administration in the field of promoting the development of civil society, public authorities, responding to external challenges, should not only declare subsidiarity as one of the normative postulates of European integration, but also actively support the institutional and financial capacity of civil society institutions (CSI), use modern management methods and technologies for intersectoral interaction and intrasectoral cooperation within civil society.It has been determined that in Ukraine CSIs flexibly respond to changes in public needs as a result of internal and external factors and at the same time have a high level of public trust. It has been established that creating favorable conditions for the development of civil society and establishing interaction with its institutions is an important task of state authorities and local self-government bodies, and this is fixed at the level of individual normative legal acts. However, effective partnership between the state and civil society in the process of implementing state policy at the national, regional, and local levels is hindered by the uncertainty of the regulatory framework and methodical principles of coordination and interaction between the executive power bodies and the CSI, executive power bodies, and local self-government bodies in the process of implementing the SP PDCS.The aim of the dissertation research is theoretical substantiation and determination of ways to improve the mechanisms of implementation of SP PDCS in Ukraine.To achieve the defined goal, the following tasks are solved in the work:- to find out the essence, principles, theoretical and methodological principles, basic concepts in the field of SP PDCS, to identify and diagnose the mechanisms of implementation of this state policy;- to analyze the current state of regulatory and legal support for the implementation of SP PDCS in Ukraine and to propose ways to improve the legislative, sub-legal and local regulatory and legal framework;- to analyze the current state of implementation of SP PDCS in Ukraine at the national, regional and local levels, identify the main problems in this area and find out the reasons for their existence;- to study the best foreign experience in the implementation of state policy in the field of civil society development and determine the expediency and possibility of adapting this experience in Ukraine;- to determine the criteria and indicators for the implementation of SP PDCS, to propose a system for evaluating the progress of the implementation of this policy at the national, regional and local levels;- to propose ways and specific mechanisms for the proper implementation of the SP PDCS in Ukraine in the conditions of European integration, overcoming large-scale military aggression by the Russian Federation and post-war recovery of Ukraine.The object of the study is the SP PDCS in Ukraine.The subject of the study is the implementation mechanisms of SP PDCS in Ukraine.In general, the work consists of three sections and nine subsections.Based on the developed research algorithm, in the first section, an analysis of the theoretical and methodological foundations of the implementation of SP PDCS was carried out, the content of the main concepts in this field was defined and clarified. The chapter also examines the conceptual aspects of SP PDCS and the foreign experience and international cooperation of Ukraine in the field of implementing this policy.It is substantiated that the introduction of SP PDCS in Ukraine occurs through the transformation of the model of representative democracy by supplementing it with participatory democracy (democracy of participation). It has been proven that participatory democracy contributes to the formation of the stability of communities and, on this basis, to the creation of the foundation of the state's national security.In the second section, a comprehensive analysis (diagnosis) of the current mechanisms for the implementation of SP PDCS was carried out: financial-economic, regulatory-legal, institutional-organizational, information-communication, as well as mechanisms of intersectoral p