Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичних і функційних особливостей німецької фахової мови промислової автоматизації. Висвітлено теоретично-методологічні засади дослідження фахових мов і терміносистем, описано історію й особливості розвитку термінології німецької фахової мови промислової автоматизації, визначено основні етапи її становлення та встановлено фактори, що впливають на формування аналізованої термінології в німецькій мові. На основі тезаурусного моделювання охарактеризовано семантичні відношення між термінами німецької фахової мови промислової автоматизації. Встановлено парадигматичні відношення у терміносистемі промислової автоматизації (синонімія, антонімія, полісемія, омонімія), визначено місце і роль термінів-епонімів, описано генетичні джерела термінології німецької фахової мови промислової автоматизації. Виявлено терміни з найбільшою словотвірною продуктивністю й описано структурні моделі терміносполук. Запропоновано типологію текстів німецької фахової мови промислової автоматизації, описано їх структурно-композиційні, морфологічні і синтаксичні властивості та встановлено термінологічну насиченість німецьких фахових текстів промислової автоматизації. Ключові слова: фахова мова, промислова автоматизація, тезаурусне моделювання, парадигматичні відношення, словотвірна продуктивність, структурні моделі, типологія текстів.^UThe thesis is dedicated to the study of structural-semantic and functional features of the German language for special purposes of industrial automation. The theoretical and methodological foundations of studying professional languages and terminology are described, the history of the terminology development for the German language for special purposes of industrial automation are highlighted, the main stages of its formation are determined and the factors influencing the formation of the analyzed terminology in German are identified. The terminology is considered as a thesaurus taking into account the organization of the field of special knowledge, the terminological field of the term and the establishment of semantic relations between the terms. It has been established that paradigmatic relations such as polysemy, homonymy are typical for the corpus of the analyzed language for specific purposes. The genetic sources of the German language for special purposes of industrial automation terms and terminology are established. The typology of texts of the German language for special purposes of industrial automation is proposed, their structural-compositional, morphological and syntactic properties are characterized, and the terminological saturation of German professional texts of industrial automation is considered.Key words: professional language, industrial automation, thesaurus modelling, paradigmatic relations, word-forming productivity, structural models, typology of texts.

Дисертацію присвячено вивченню термінів-епонімів сучасної англійської фахової мови клінічної медицини в річищі структурно-семантичної наукової парадигми. Виокремлено й проаналізовано структурні типи термінів, виявлено їх модифікації і продуктивність, описано парадигматичні відношення в корпусі термінів та охарактеризовано джерела пропріативних компонентів у складі клінічних термінів. Запропоновано власну семантичну класифікацію пропріативів та апелятивів у складі термінів-епонімів, установлено кількісні характеристики кожної тематичної групи, виокремлено найпродуктивніші стрижневі компоненти термінів-епонімів. Розглянуто вияви вторинної номінації в процесі утворення термінів-епонімів, яка знайшла своє відображення в таких стилістичних засобах, як метафора, метонімія, порівняння, алюзія, каламбур, плеоназм, евфемізм, парадокс, еліптичні конструкції та повтори. Значну увагу приділено стандартизації та уніфікації пропріативного компонента епоніма. У роботі запропоновано методику укладання словникадовідника епонімічних термінів, розроблено макро- і мікроструктуру словника, запропоновано принципи транскодування та трансформації власних назв. Ключові слова: термін-епонім, фахова мова, власна назва, синоніми, омоніми, полісемія, тематичні групи, вторинна номінація.^UThis dissertation is devoted to the study of lexicographic and structural-semantic peculiarities of the eponymous terms of the English professional language of medicine. The study of terms has been carried out in line with the structural-semantic linguistic paradigm. In this study the structural types of terms are distinguished and analysed, their modifications and efficiency are identified, paradigmatic relations in the corpus of terms are described, and sources of proprial components of clinical terms are characterized. Our own semantic classification of proper names and appellatives within the eponymous terms is proposed, quantitative characteristics of each thematic group are defined, the most productive core components of the eponymous terms are identified. The cases of secondary nomination in the formation of eponymous terms, reflected in such stylistic means as metaphor, metonymy, simile, allusion, pun, pleonasm, euphemism, paradox, elliptical constructions and repetitions, are examined. Considerable attention paid to standardization and unification of the proprial component of eponyms. Elaborated recommendations for fixation of clinical eponyms in lexicographic sources will contribute to the unification and standardization of medical terminology as a whole. The method of compiling a dictionary-reference of eponymous terms is proposed in the study. The macro- and microstructure of the dictionary has been developed, the principles of transcoding and transformation of proper names have been suggested. Keywords: eponymous terms, professional language, proper name, synonyms, homonyms, polysemy, thematic groups.

Дисертаційне дослідження розв'язує науково-прикладну проблему створення й упровадження методологічних основ управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах з урахуванням стратегічних цілей, обмеженості ресурсів і ризиків, що є актуальною та має загальнодержавне значення. Вирішення цієї проблеми пов'язане з розв'язанням протиріччя між необхідністю реалізації програм енергозбереження на металургійних підприємствах і недосконалістю науково обґрунтованих засобів досягнення цієї мети у вигляді моделей і методів управління портфелями проектів енергозбереження, у яких повною мірою не враховується безліч взаємозв'язаних потоків енергоресурсів, вимог, цілей і стратегій поводження окремих підрозділів металургійних підприємств, а також динаміка виробничих процесів. Було виконано аналіз загальної проблеми управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах, розглянуто основні підходи й стандарти до управління портфелями проектів та виконано огляд сучасних рішень щодо енергоменеджменту для визначення найбільш перспективних напрямів досліджень. Виконано аналіз завдань і проблем планування й управління енергоспоживанням технологічних процесів металургійного виробництва, що визначають прийняття ключових рішень при управлінні портфелями проектів енергозбереження. Розроблено теоретичні основи методології управління проектами й програмами енергозбереження на металургійних підприємствах. Побудовано модель формування портфеля проектів відповідно до стратегії енергоефективності металургійного підприємства. Розроблено метод оцінювання пріоритетів енергетичної політики металургійного підприємства. Розроблено модель аналізу енергоспоживання металургійного підприємства й оцінювання якості паливно-енергетичного балансу. Розроблено методи планування й прогнозування енергоспоживання металургійного підприємства. Розроблено імітаційну модель для вирішення завдань щодо керування розподілом енергоресурсів на металургійному підприємстві. Розроблено методичні основи формування організаційного механізму керування енергозбереженням на металургійних підприємствах. Розроблено інформаційну технологію управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах для команди проектного менеджменту офісу управління проектами.^UThe dissertation research solves the scientific and applied problem of creation and implementation of methodological bases of portfolio management of energy saving projects at metallurgical enterprises, taking into account strategic goals, limited resources and risks, which is relevant and of national importance. The solution to this problem is to resolve the contradiction between the need for implementing energy saving programs in metallurgical enterprises and the imperfection of scientifically sound means to achieve this goal in the form of models and methods of portfolio management of energy saving projects, which do not take into account many interconnected energy flows, requirements, goals and strategies of individual divisions of metallurgical enterprises, as well as the dynamics of production processes. An analysis of the general problem of portfolio management of energy saving projects at metallurgical enterprises is performed, the main approaches and standards for project portfolio management are considered and a review of modern energy management solutions is identified to determine the most promising areas of research. The author conducts an analysis of tasks and problems of planning and management of power consumption of technological processes of metallurgical production, which determine the adoption of key decisions in the portfolio management of energy saving projects. Theoretical bases of project and program management methodology of energy saving at the metallurgical enterprises are developed. The model of project portfolio formation in accordance with the energy efficiency strategy of the metallurgical enterprise is built. A method for assessing the priorities of the energy policy of a metallurgical enterprise is developed. The model of the analysis of energy consumption of the metallurgical enterprise and an estimation of quality of fuel and energy balance is developed. Methods of planning and forecasting energy consumption of a metallurgical enterprise are developed. A simulation model is developed to solve problems in managing the distribution of energy resources at a metallurgical enterprise. Methodical bases of formation of the organizational mechanism of management of energy saving at the metallurgical enterprises are developed. Information technology for portfolio management of energy saving projects at metallurgical enterprises is developed for the project management office team.

Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичних, функційних і лінгвокреативних особливостей конверсивів у сучасній англійській мові. Висвітлено ключові теоретико-методологічні підходи до явища конверсії, описано історію дослідження конверсії на різних етапах розвитку лінгвістичної думки, прослідковано особливості трактування конверсії в річищі системно-структурної та комунікативно-функційної лінгвістичних парадигм. На основі структурно-семантичного аналізу охарактеризовано структурні особливості конверсивів, семантику твірних і похідних слів у складі іменникових, прикметникових і дієслівних конверсивних пар, виокремлено моделі конверсії в англійській мові й виявлено регулярні семантичні переходи між твірними та похідними словами. Установлено взаємозв'язки конверсії з синонімією, описано співвідношення конверсії та полісемії, розглянуто роль семантичної аналогії як способу утворення конверсивів. Описано місце й роль конверсивів-неологізмів у відображенні мовної картини світу, виокремлено та розподілено конверсиви неологізми другої половини XX – початку XXІ століть за тематичними групами (наука й новітні технології, освоєння космосу, медицина і спорт, військова справа, політика та соціальна сфера, побут) і встановлено кількісні характеристики їх уживання в текстах художньої прози і публіцистики. Ключові слова: конверсія, словотвір, транспозиція, синонімія, полісемія, семантична аналогія, лексико-семантичні групи, тематичні групи.^UThe thesis is devoted to the study of the conversives structure, semantic and functional characteristics in modern English. The conversives studying has been carried out in line with the structural-semantic and communicative-functional paradigms with some particular attainments of the linguocognitive scientific paradigm, which makes possible to apply the integrative approach to conversion. The main approaches to the phenomenon of conversion in line with system-structural, communicative-functional and cognitive paradigms are analyzed and linguistic concepts working definitions used in the work are formulated. The conversion types and limits, and conversives formation regularities are described and the conversives study peculiarities at different stages of linguistic thought development are observed. The parts-of-speech conversives features are characterized, the semantic transitions features are described, the conversives structural models and their modifications are determined. The main focus is made on the generatives and derivatives semantics in the composition of conversion pairs. In order to establish regular semantic changes in the conversives formation, the conversion semantic models are singled out, quantitative characteristics of each model are established and the most productive transitions from the generative to the derivative are described. The conversion linguo-creative potential in English is analyzed, the conversion relationships with synonymy and polysemy are studied, and the role of analogy as a way of conversives forming is established. The examples from the dictionaries of neologisms are analyzed taking into account the socio-economic preconditions of their appearance, the peculiarities of the use of neologisms as a reflection of the linguistic picture of the human world are described, quantitative characteristics of the spread of neologisms-conversives in different time periods are established.Key words: conversion, conversive, word formation, transposition, synonymy, polysemy, semantic analogy, lexical-semantic groups, thematic groups, linguo-creative potential.