Наведено результати комплексного історико-етнографічного аналізу демонологічної системи бойків. Встановлено ареальні межі побутування народних демонологічних уявлень, вірувань, повір'їв. Виявлено генетичні витоки та семантику основних демонічних персонажів. Досліджено демонологію бойків у загальноукраїнському та загальнослов'янському контекстах, виділено загальні та специфічні локальні риси. Охарактеризовано сучасний стан функціонування народно-демонологічної традиції, показано співвідношення інноваційного та традиційного в ній.

  Скачати повний текст

Досліджено стильові особливості палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини XIX ст. Розглянуто 52 пам'ятки палацового та садибно-паркового будівництва. На підставі проведеного аналізу архітектурно-планувального та декоративного рішення ансамблів подано уточнену періодизацію архітектури класицизму в даному регіоні. Простежено шляхи поширення стилю класицизму в архітектурі краю. Проведено типологізацію об'єктів. Розглянуто основні принципи композиційної побудови ансамблів, їх монументально-декоративного оздоблення. Зауважено щодо значення результатів дослідження у проведенні реставрації та консервації об'єктів, а також для оцінки історико-культурного значення пам'яток з метою їх захисту та збереження.

  Скачати повний текст

Здійснено наукові дослідження, спрямовані на підвищення точності та продуктивності обробки сферичних і конічних поверхонь. Розроблено технологічні засади їх обробки та виведено аналітичні залежності для визначення сили різання залежно від різних факторів. Спроектовано оснащення, вимірювальних і різальних інструментів. Проведено розмірний аналіз пристрою для розточування сферичних поверхонь, визначено проміжні та замикальні ланки розмірного ланцюга та їх допусків. Виведено аналітичні залежності для балансування розточної головки, що дозволило визначити параметри балансуючої маси для довільного випадку розміщення мас дисбалансу, що стабілізує технологічний процес і покращує якість обробки. Розроблено комплексну методику, яка поєднує основні показники технологічних процесів виготовлення сферичних і конічних поверхонь і конструктивні параметри технологічного оснащення. Використання розроблених нових конструкцій технологічного оснащення, різальних і вимірювальних інструментів і методів їх розрахунку розширили технологічні можливості верстатів і забезпечує підвищення продуктивності праці на 18 - 26 %, а також якості продукції.

  Скачати повний текст

Житлові споруди Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. (прибуткові багатоквартирні будинки, особняки та вілли) є важливими об’єктами національної культурної спадщини України, оскільки синтезують в собі провідні технічні та естетичні досягнення свого часу, відображаючи світогляд, самоідентифікацію архітекторів, будівничих та замовників. Житлові споруди демонструють особливості культури повсякденності, адже замовники, як і архітектори, виступали носіями культури епохи. В багатоповерхових прибуткових будинках вхідні простори розміщуються між вхідною брамою та дверима до приватного помешкання, включаючи вестибюль, коридор та сходову клітку, іноді ще допоміжні приміщення. TMВхідні простори є невіддільною, необхідною частиною будівлі, адже це спільна комунікаційна зона, яка слугує буфером між публічним і приватним, а також демонструє рівень статусності та смак власника. Відповідно, перед архітекторами і майстрами декоративного мистецтва кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. стояло завдання знайти найкращий варіант композиційного вирішення і художнього оздоблення вестибюлю та сходової клітки, що базується на законах гармонійної єдності функції та краси. Особлива роль у формуванні інтер’єрів споруди, їх художньої виразності належала декоративному мистецтву, адже для оздоблення вхідних просторів житлових 3 споруд Східної Галичини на межі ХІХ — ХХ ст. архітектори використовували художнє дерево, художній метал, художнє скло, художню кераміку, художні розписи, скульптурні форми, декоративний камінь та інші елементи. Актуальність теми дослідження визначається необхідністю проаналізувати стильові та художні особливості оздоблення вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. задля доповнення відомостей про образотворче і декоративне мистецтво в інтер’єрах житлових споруд, а також з метою збереження автентичного декору та популяризації ідеї його професійної реставрації. Наразі відсутні окремі наукові праці, присвячені комплексному дослідженню декоративного вирішення вхідних просторів у структурі житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Вперше внутрішні громадські простори у структурі історичної житлової забудови Львова на межі XIX — XX ст. стали об’єктом дисертаційного дослідження О. Лисенко, проте дослідниця обмежувалася, здебільшого, лише територією міста Львова та вужчими хронологічними рамками дослідження. Окрему інформацію про архітектуру Львова кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. отримуємо з праць науковців Ю. Бірюльова, І. Жука, С. Лінди. Архітектуру Івано-Франківська (Станіславова) розглядала науковець Л. Поліщук у дисертаційному дослідженні. Курортна забудова Трускавця XIX — першої половини XX ст. висвітлена у монографіях Х. Харчук. Житлова архітектура Львова періоду ар деко частково розглянута у працях А. Банцекової, а архітектура міжвоєнного модернізму стала об’єктом дослідження Ю. Богданової, І. Якубовського та інших науковців з НУ “Львівська політехніка”. Проте у наявних працях не акцентовано на програмному художньому оздобленні вхідних просторів житлових споруд вказаного періоду. Тобто більшість досліджень присвячені саме архітектурі певних міст, а не окремим видам мистецтва, зокрема 4 скульптурі, живопису, кераміці, металу тощо в оздобленні екстер’єрів та інтер’єрів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Окремі види декоративного мистецтва в архітектурі розглядали Б. Губаль, Н. Бабій, О. Нога, Р. Шмагало, Р. Грималюк та інші. Однак науковці не ставили собі за мету проведення комплексного аналізу вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст., що і доводить актуальність дослідження. Крім того, дослідження житлової архітектури таких міст як Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Трускавець, Стрий, Самбір, Дрогобич, Коломия та ін. допоможе сформувати більш цілісну картину декоративного оздоблення вхідних просторів, яке значною мірою залежало від регіональних та соціально-економічних чинників. Саме тому обрана тема є важливою для розвитку історії та теорії мистецтва. Мета роботи — визначити особливості художнього вирішення вхідних просторів в житловій архітектурі Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше комплексне художнє оздоблення вхідних просторів в структурі житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. є окремим об’єктом наукового дослідження. У роботі проаналізовано (за збереженими об’єктами, архівними матеріалами) картину створення житлових споруд Східної Галичини того часу. Результати роботи відкривають можливості для проведення подальших досліджень вхідних дверей та в’їзних брам, парадних сходів, керамічних метлахських плиток, терацових покриттів підлоги, вітражів, художніх розписів, декоративної ліпнини та інших видів декоративно мистецтва в оздобленні вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. за окремими типами орнаментальних мотивів.^UResidential buildings in Eastern Galicia at the end of the 19th to the first third of the 20th century (profitable multi-apartment houses, mansions, and villas) are significant objects of Ukraine’s national cultural heritage. They represent a synthesis of leading technical and aesthetic achievements of their time, reflecting the worldview, self-identification of architects, builders, and patrons. Residential buildings demonstrate the nuances of everyday culture, as patrons, like architects, served as carriers of the era’s culture. In profitable buildings, entry spaces are located between the entrance door (gate) and the door to private accommodations, including the vestibule, corridor, and staircase, sometimes with additional auxiliary spaces. Entry spaces are an inseparable, essential part of the building, as they serve as a common communication zone, acting as a buffer between the public and private realms, and also reflect the owner’s status and taste. Consequently, architects and decorative artists of the late 19th to the first third of the 20th century faced the task of finding the best compositional and artistic solutions for the decoration of vestibules and staircases, based on the principles of harmonious unity of function and beauty. A special role in shaping the interiors of these structures and their artistic expressiveness was assigned to decorative art. To adorn the entry spaces of residential buildings in Eastern Galicia on the cusp of the 19th and 20th centuries, architects employed decorative woodwork, artistic metalwork, stained 15 glass, artistic ceramics, decorative paintings, sculptural forms, decorative stone, and other elements. The relevance of the research topic is determined by the necessity to analyze the stylistic and artistic features of the decoration of entry spaces in residential buildings in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century. This analysis serves the purpose of supplementing our knowledge of visual and decorative arts within the interiors of residential structures and promoting the idea of their professional restoration. Currently, there is a lack of individual scholarly works dedicated to a comprehensive study of the decorative solutions for entry spaces in the structure of residential buildings in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century. Previously, O. Lysenko conducted a dissertation study, albeit primarily focused on the territory of Lviv and narrower chronological research limits. Additional information about the architecture of Lviv at the end of the 19th to the first third of the 20th century is available from the works of researchers such as Yu. Biryulov, I. Zhuk, S. Linda. Ivano-Frankivsk’s architectural history was explored by L. Polischuk in her dissertation research. The resort architecture of Truskavets from the 19th to the first half of the 20th century is illuminated in the monographs of Kh. Kharchuk. The residential architecture of Lviv during the Art Deco period was partially studied in the works of A. Bantsekhova, while the architecture of the interwar modernism period became the subject of research by Yu. Bohdanova, I. Yakubovsky, and other scholars from the Lviv Polytechnic National University. However, existing research works do not emphasize the programmatic artistic decoration of entry spaces in residential buildings during the specified period. Most studies are dedicated to the architecture of specific cities rather than individual forms of art, including sculpture, painting, ceramics, metalwork, and more, in the decoration of exteriors and interiors of residential buildings in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century. Certain forms of decorative art in architecture have been examined 16 by B. Hubal, N. Babiy, O. Noha, R. Shmahalo, R. Hrymaliuk, and others. Nevertheless, these researchers did not set out to conduct a comprehensive analysis of entry spaces in residential buildings in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century. This underscores the relevance of the current research. Furthermore, the study of residential architecture in cities such as Lviv, Ivano-Frankivsk, Ternopil, Truskavets, Stryi, Sambir, Drohobych, Kolomyia, and others will contribute to forming a more complete picture of the decorative ornamentation of entry spaces, which was significantly influenced by regional and socio-economic factors. Thus, the chosen research topic is crucial for the development of the history and theory of art. The aim of this work is to identify the artistic features of entry spaces in residential architecture in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century.