Вперше метод функціонального аналізу застосовано у процесі дослідження астрології, що дозволило визначити її сутність як інтелектуальної традиції. Показано, що роль і місце астрології у культурі визначається її подвійним характером, яка з одного боку концептуально ускладнена й формалізована на зразок науки, а з іншого - безпосередньо звернена до ірраціональних очікувань індивіда. Виявлено явні функції астрології: засоби розрахунку гороскопу, прийняття як факту зв'язку між констеляціями небесних тіл і долею людини, та латентні, неусвідомлювані й ненавмисні, що проявляються в закріпленні спонукальних мотивів і знятті психологічної напруги. Обгрунтовано поліфункціональність астрології, її зв'язок з різними аспектами духовного життя людини. Визначено потреби, мотиваційні та цільові причини, які спонукають людину займатися астрологічною практикою (прагнення довідатися про майбутнє, потяг до надприродного й незвичайного, бажання змінити долю й знайти своєї місце і призначення у просторі культури, наслідування традицій, розчарування в науці, проблема вибору). Встановлено адаптаційний ефект астрології, яка позитивно впливає на упорядкування й системну організацію життєдіяльності (кореляцію поведінки, підтримку внутрішнього порядку, орієнтацію на успіх).

  Скачати повний текст

Встановлено, що введення анізометричних нанонаповнювачів (карбонанотрубок (КНТ), монтморилоніту та лапоніту) суттєво впливає на процеси структуроутворення та властивості уже за межово низьких концентрацій наповнювача. Введення наповнювачів також змінює іонну асоціацію в полімерних електролітах (ПЕ), а саме підвищує кількість вільних іонів, зменшує частку іонних пар та агрегатів вищих порядків, що призводить до збільшення провідності. Запропоновано модель переносу заряду в наповнених ПЕ, яка базується на припущенні про утворення "провідних каналів" поблизу поверхні анізометричних наповнювачів. Розроблено метод визначення структурних параметрів КНТ у вільному стані та диспергованих у полімерну матрицю за допомогою моделі гнучких стрижнів і фрактального підходу.

  Скачати повний текст

Теоретично обґрунтовано основні підходи до опису емоційної сфери особистості: регуляційний, структурний, психофізіологічний, автономний, соціокультурний та системний. Ґрунтуючись на положеннях системного підходу «емоційну сферу» визначено як складну психічну систему оцінювання задоволеності актуальних потреб індивідуума. На засадах системного підходу теоретично обґрунтовано модель емоційної сфери особистості дитини як системи, яку представлено тріадою психофізіологічного, психічного та експресивного компонентів. Уточнено зміст поняття «діти з когнітивними порушеннями». Розкрито структурно-функціональні і динамічні особливості детермінант емоційного розвитку дітей з когнітивними порушеннями, які класифіковано на комплекси: психосоціальний комплекс, що представлений комунікативною та інтеракційною детермінантами; інтелектуальний комплекс, який інтегрує гностичну, мнестичну, атенційну, мисленнєву, імажинарну детермінанти; регулятивний комплекс, що об'єднує саморегуляційну та орієнтувальну детермінанти; нейропсихологічний комплекс, який охоплює силову та балансувальну детермінанти. Розроблено технологію підтримки емоційного розвитку дітей із когнітивними порушеннями, яка базується на засадах системного та технологічного підходів. За результатами експериментального дослідження підтверджено детермінантну роль психосоціальних, інтелектуальних регуляційних та нейропсихологічних особливостей особистості у змісті та динаміці емоційного розвитку у дітей із когнітивними порушеннями.^UTheoretically substantiated the basic approaches to the description of the emotional sphere of personality: regulatory, structural, psychophysiological, autonomous, socio-cultural and systemic approaches. Based on the provisions of the systematic approach, the "emotional sphere" is defined as a complex mental system for assessing the satisfaction of the actual needs of the individual. On the basis of the systematic approach, the model of the emotional sphere of the child's personality as a system, which is represented by a triad of psychophysiological, psychic and expressive components, is theoretically substantiated. The content of the concept "children with cognitive impairments" is specified. According to the results of the theoretical analysis it was stated that the category of children with cognitive impairments is one of the least studied. The content of the concept "children with cognitive impairments" is specified, which includes children with a delayed development and / or unstable function of individual cognitive functions, which is manifested in their reduced productivity, resulting in a decrease in cognitive activity and deterioration of the mental working capacity of the child. Accordingly, the groups are classified according to the criterion of the type of cognitive impairment: developmental delay, which is manifested in low quality and productivity of a certain function; the instability of functioning, marked by dynamic jump-like changes in the quality of the results of the corresponding cognitive function. The structural-functional and dynamic features of the determinants of emotional development of children with cognitive impairments, which are classified into complexes: psychosocial complex represented by communicative and interactive determinants, are revealed. an intellectual complex that integrates gnostic, mnemonic, atomic, mental, and magic determinants; a regulatory complex combining self-regulatory and guiding determinants; Neuropsychological complex that covers the power and balancing determinants. The technology of support for emotional development of children with cognitive impairments, based on the principles of system and technological approaches, has been developed. According to the results of experimental research, the determinant role of psychosocial, intellectual regulation and neuropsychological peculiarities of the personality in the content and dynamics of emotional development in children with cognitive impairments has been confirmed.