Досліджено характер відбиття ареальними фразеологічними одиницями об'єктивної дійсності, установлено роль соціального, психічного та лінгвістичного чинників у формуванні евфемістичних і дисфемістичних стійких виразів. З'ясовано різницю між говірковими евфімізмами й дисфемізмами, указано на основні фактори, що їх диференціюють, а також визначають розмитість межі. Визначено способи творення евфімістичних і дисфемістичних фразеологічних замінників, роль окремих компонентів у формуванні евфемістичного й дисфемістичного нашарувань. З'ясовано основні ознаки давнього та сучасного табу. Проаналізовано явища, які можуть повторно лінгвізуватися "позитивними" чи "негативними" асоціатами: смерть, інтимні стосунки й подружнє життя, фізіологічні процеси людини, її пороки й вчинки, негативні риси, інтелектуальні здібності. Розглянуто зв'язок евфімістичних і дисфемістичних надслівних ареалізмів у межах одного фразеосемантичного поля.

  Скачати повний текст