Скачати повний текст

У дисертаційній роботі обґрунтовано та розроблено структуру та зміст програми фізичної підготовки ергогенної спрямованості для військовослужбовців, які мали контузію.Проаналізовано науково-методичні підходи щодо фізичної підготовки військовослужбовців, які мали бойові травми, вивчено особливості професійної діяльності військовослужбовців, як чинника ризику для здоров'я та розповсюдженість бойових травм, отриманих під час виконання своїх функціональних обов'язків, вплив контузій та їх наслідків на функціональний стан військовослужбовців, а також особливості використання немедичних методів для корегування та відновлення стану військовослужбовців, які отримали контузію. Професійна діяльність військовослужбовців характеризується наявністю великої кількості чинників ризику, що можуть стати приводом погіршення їх здоров'я та зниження боєздатності. Контузії та їх на слідки є достатньо поширеними порушеннями стану бойової готовності військовослужбовців, що брали участь у бойових діях. Водночас адаптація військовослужбовців, які отримали контузії під час виконання службових обов'язків, повинна носити комплексний характер. Але це завдання ще не має остаточного вирішення, що й обумовило актуальність обраного напряму дослідження.Результати констатувального експерименту засвідчують, що особливості способу життя військовослужбовців, які мали контузію, є важливим компонентом загальної оцінки та аналізу їх стану. Проведене дослідження дозволило оцінити спосіб життя переважної більшості учасників як такий, що не відповідає наявним нормативам. На користь цього припущення свідчить висока розповсюдженість таких чинників ризику, як недостатня тривалість нічного сну, порушення режиму харчування, надлишкова тривалість професійної діяльності та недостатня тривалість відпочинку та вільного часу. Це сприяє негативним змінам працездатності та погіршує бойову здатність військовослужбовців. Переважання пасивних видів відпочинку та контактів з мультимедійними технологіями суттєво підвищують вірогідність недостатньої рухової активності та зростання рівня стресу. У респондентів переважають шкідливі звички, тоді як оздоровчі навички мають недостатнє розповсюдження.Аналіз характеру скарг, що їх висувають респонденти, та самооцінки самопочуття наприкінці робочого дня і робочого тижня свідчить про погіршення регуляції діяльності основних органів та систем організму, негативні зміни працездатності військовослужбовців, відсутність можливостей для її відновлення. Все це є ознакою формування відповідних донозологічних станів здоров'я. Аналізу результатів дослідження фізичної підготовленості військовослужбовців, які мали контузію, засвідчує що зменшення швидкості реакції вказує на розбалансування процесів сприйняття та переробки інформації, яке є ілюстрацією порушення нервової системи, що виникають внаслідок контузії. Хоча переважна більшість учасників має достатній рівень фізичної підготовленості водночас є певна кількість учасників, які показують результати гірші, ніж вікові норми. Це характеризує вплив перенесеної контузії на фізичний стан військовослужбовців, та є ознакою загального погіршення здоров'я внаслідок наявних розладів нервової системи, зменшення загальної рухової активності занять спортом і фізичною підготовкою.Ризик переходу встановленого донозологічного стану в патологію є досить високим, що обумовлює необхідність обґрунтування та розробки програми ерогенної спрямованості військовослужбовців з перенесеною контузією.Розроблено програму занять фізичною підготовкою для військовослужбовців, які мали контузію, що диференційована залежно від ступеня виразності наявних порушень, відповідає основним принципам організації фізичної підготовки та спрямована на ліквідацію наявних розладів з боку здоров'я.Впровадження заходів щодо оптимізації режимних моментів забезпечило їх покращання та позитивний вплив на функціональний і психоемоційний стан військовослужбовців. У переважної більшості учасників досягнута нормалізація тривалості нічного сну, що забезпечує якісне відновлення функціональних можливостей, підвищення базового рівня працездатності. Перебудова режиму харчування за рахунок нормалізації кратності прийомів їжі та величини інтервалів між ними зменшує ризик розладів системи травлення, суттєво підвищує бойову здатність військовослужбовців. Кількісна та якісна перебудова режиму дня стала причиною покращання самопочуття військовослужбовців. Результати самооцінки здоров'я у різних часових інтервалах свідчать про віддалення процесу формування втоми, зменшення вірогідності розвитку перевтоми та стабілізацію рівня працездатності.Впровадження в практику елементів гейміфікації способу життя за допомогою програми «Google Fit» дозволило удосконалити моніторинг стану військовослужбовців, забезпечити наочність і послідовність виконання розробленої програми^UThe first section analyzes scientific and methodological approaches to physical training of servicemen who have suffered injuries, examines the features of professional activities of servicemen as a risk factor for health and the prevalence of combat injuries received in the performance of their duties, the impact of injuries and their consequences on the functional condition of servicemen, as well as the peculiarities of the use of non-medical methods to correct and restore the condition of servicemen who have suffered a contusion. The professional activities of servicemen are characterized by the presence of a large number of risk factors that can lead to deterioration of their health and reduced combat effectiveness. Contusions and their consequences are quite common violations of the state of combat readiness of servicemen who took part in combatoperations. At the same time, the adaptation of servicemen who received contusions in the line of duty must have a complex character. But this problem has not yet been finally resolved, which determined the relevance of the chosen direction of research.The conducted study allowed to assess the lifestyle of the vast majority of participants as the one not meeting the existing standards. This assumption is supported by the high prevalence of such risk factors as insufficient duration of night sleep, eating disorders, excessive duration of professional activities and insufficient duration of rest and leisure. This contributes to negative changes in performance and impairs the combat capability of servicemen. The predominance of passive recreation and contact with multimedia technologies significantly increases the likelihood of insufficient physical activity and increased stress. Respondents are dominated by bad habits, while health skills are not widespread.The analysis of the results of the study of the physical fitness of servicemen who had a contusion shows that a decrease in the speed of reaction indicates an imbalance in the processes of perception and processing of information, which is an illustration of nervous system disorders. Although the vast majority of participants have a sufficient level of physical fitness, at the same time there is a certain number of participants who show worse results than the age norms. This characterizes the impact of the injury on the physical condition of servicemen, and is a sign of general deterioration of health due to existing disorders of the nervous system, reduced overall physical activity in sports and physical training. The risk of transition from the established pre-nosological state to pathology is quite high, which necessitates the justification and development of a program of erogenous orientation of servicemen with contusions.The main component of such a program is a modified daily routine, the main purpose of which is to optimize the lifestyle of servicemen, limit existing risk factors and increase the effectiveness of existin g vitaut factors. Ergogenic orientation of the daily routine is achieved through the regulation of the main components in accordance with hygienic requirements. Specific measures are proposed to increase the efficiency of the main components of the daily routine. An important point in ensuring the effectiveness of the proposed measures is to improve the monitoring of the functional status of servicemen. For this purpose the use of multimedia technologies, introduction of elements of gamification are offered.The evaluation of the implementation of the ergogenic physical training program proved its effectiveness, the presence of a positive impact on lifestyle, functional and emotional state and physical fitness of servicemen with injuries. The implementation of measures to optimize the regime moments ensured their improvement and a positive impact on the functional and psycho-emotional state of servicemen. The vast majority of participants achieved normalization of the duration of night sleep, which provides quality recovery of functionality, increase of the basic level of efficiency. Adjustment of the diet by normalizing the frequency of meals and the size of the intervals between them reduces the risk of disorders of the digestive system, significantly increases the combat capability of servicemen. The use of the tested set of screening tests also confirmed the improvement of the functional and psycho-emotional state of servicemen with contusions in the dynamics of testing the ergogenic program. Positive changes of static and dynamic coordination of movements, improvement of coordination and vestibular apparatus, improvement of indicators of psychoemotional sphere are proved. These dynamics are the evidence of increasing functionality, expanding the adaptive capacity of servicemen, which, in turn, should be assessed as reducing the severity of signs of prenosological conditions of the nervous system, optimizing health, which illustrates the incr ease in their combat capability.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних положень іпрактичних рекомендацій щодо розширення концептуальних засад розвиткуцифрових компетенстностей кадрів органів публічної влади. У межахдослідження на основі аналізу чинного законодавства, вітчизняних стратегічноконцептуальних документів, теорії і практики публічного управліннясформульовано комплекс науково-практичних висновків та пропозицій щодовдосконалення системи механізмів публічного управління розвитку цифровихкомпетентостей публічних службовців.У роботі узагальнено теоретичні підходи щодо трактування поняття«кадровий потенціал», уточнено його складові, етапи управління такимпотенціалом, наведено авторське визначення поняття «кадровий потенціалорганів публічної влади». Зокрема, під кадровим потенціалом органів публічноївлади запропоновано розуміти відкриту змінну систему, яка представленасукупністю кількісного і якісного складу працівників з відповіднимипрофесійними компетентностями та навичками з метою досягнення цілейсталого розвитку громади, міста, регіону й країни. Акцентовано, що в умовахстрімкого розвитку «цифрової України» одним із ключових факторів впливу наформування кадрового потенціалу є цифровізація процесів діяльності органівпублічної влади, тому на перші позиції його фаховості виходять цифровікомпетентності.За результатами аналізу публікацій вітчизняних і зарубіжних учених,експертів, організацій та стратегічно-концептуальних документів зроблено3висновок, що в основу поняття «цифрова компетентність» покладено низкубазових елементів, таких як знання цифрових технологій та уміння працювати зними. Сформульовано авторське визначення понять: 1) «цифрові компетентностіпублічних службовців» – це поєднання знань, умінь, навичок і цифровогоетикету використання цифрових технологій в органах публічної влади увнутрішньому та зовнішньому цифровому середовищі професійної діяльності;2) «цифровий етикет публічних службовців» – це набір правил та нормповедінки, дотримання яких є обов’язковим для персоналу органів публічноївлади у комунікативних процесах цифрового формату професійної діяльності.Запропоновано опис професійних цифрових компетентностей публічнихслужбовців, що може бути використано під час розробки відомчих стандартіворганів публічної влади, посадових інструкцій їх працівників. Розкритокомплекс механізмів розвитку цифрових компетентностей публічнихслужбовців, у складі якого виділено: нормативно-правовий, інституційноорганізаційний, матеріально-технологічний, мотиваційно-кадровий.Проаналізовано нормативно-правові акти в контексті цифровізації сферипублічного управління та розвитку цифрових компетентностей публічнихслужбовців. З’ясовано, що: 1) в Україні наявне відповідне законодавство дляцифрового формату роботи органів публічної влади з бізнесом та громадянами;2) Закони України, ухвалені протягом 2021–2022 рр., мають прямий стосунокдо процесів цифровізації сфери публічного управління; 3) у Національнійпрограмі інформатизації (2023 р.) одним із пріоритетних завдань сферипублічного управління є підготовка кадрового потенціалу відповідноїкваліфікації зі знаннями й навичками цифрових технологій, умінням працюватиз відомчими автоматизованими інформаційними системами. Відзначенопосилення інституційно-організаційної складової механізмів розвитку цифровоїУкраїни: створено Міністерство цифрової трансформації (2019 р.), введенопосаду заступника керівника відповідного органу з питань цифрового розвитку,цифрових трансформацій і цифровізації; у Верховній Раді створено Комітет зпитань цифрової трансформації.4Моніторинг цифрових інструментів у вітчизняних органах публічноївлади засвідчив, що частина їх реалізовані на платформі «Дія», зокрема«Державні послуги онлайн», «Дія. Цифрова освіта», «Дія. Відкриті дані», «Дія.Цифрова громада», «Інтегрована система електронної ідентифікації», а інші –на вебпорталах міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчоївлади. Встановлено, що цифрові трансформації у сфері публічного управлінняперебувають в активні фазі, в органах публічної влади впроваджено значнийдіапазон цифрових інструментів і зараз на часі – інтенсифікація використання їхгромадянами, бізнесовими структурами та публічними службовцями.^UThe dissertation is devoted to the substantiation of theoretical provisions andpractical recommendations regarding the expansion of the conceptual foundations todevelop the digital competences of public authorities’ personnel. A set of scientificand practical conclusions and proposals to improve the system of publicadministration mechanisms aimed at the development of digital competencies ofpublic servants was formulated within the framework of the study, based on theanalysis of current legislation, domestic strategic and conceptual documents, theoryand practice of public administration,The paper summarizes the theoretical approaches to the interpretation of the«personnel potential» concept, specifies its components, management stages of suchpotential, offers the author's definition of the concept of «personnel potential ofpublic authorities». In particular, the staff potential of public authorities is proposedto be understood as an open variable system, which is represented by a set ofquantitative and qualitative personnel with appropriate professional competences andskills in order to achieve the goals of sustainable development of the community, city,region and country. It is emphasized that in the conditions of the rapid developmentof «digital Ukraine», one of the key factors influencing the formation of personnelpotential is the digitization of the operation of public authorities, therefore, digitalcompetences figure high on the priority listBased on the results of the analysis of the publications of domestic and foreignresearchers, experts, organizations, and strategic conceptual documents, it was8concluded that the concept of «digital competence» is based on a number of basicelements, such as knowledge of digital technologies and the ability to work withthem. The author's definition of the concepts is formulated as: 1) «digitalcompetences of public servants» is a combination of knowledge, abilities, skills anddigital etiquette of using digital technologies by public authorities in the internal andexternal digital environment of professional activity; 2) «public servants’ digitaletiquette» is a set of rules and norms of behavior, whose observance is mandatory forthe personnel of public authorities in the communicative processes of the digitalformat of professional activity. A description of the professional digital competenciesof public servants is proposed, which can be used during the development ofdepartmental standards for public authorities, job instructions of their employees. Thecomplex of mechanisms for the development of digital competences of publicservants is suggested, which includes: normative-legal, institutional-organizational,material-technological, and motivational-personnel aspects.Regulatory acts in the context of digitalization of the sphere of publicadministration and the development of digital competences of public servants areanalyzed. It was found that: 1) Ukraine has the appropriate legislation for the digitalformat of public authorities' work with businesses and individuals; 2) Laws ofUkraine, adopted during 2021–2022, are directly related to the processes ofdigitization of the sphere of public administration; 3) in the National InformatizationProgram (2023), one of the priority tasks in the field of public administration is thepreparation of personnel potential with appropriate qualifications that includeknowledge and skills of digital technologies, the ability to work with departmentalautomated information systems. The strengthening of the institutional andorganizational component of the mechanisms for the development of digital Ukrainewas noted: the Ministry of Digital Transformation was created (2019), the position ofdeputy head of the relevant body for digital development, digital transformations anddigitalization was introduced; the Verkhovna Rada has established a Committee onDigital Transformation.9The monitoring of digital tools used by domestic public authorities confirmthat some of them are implemented on the Diya platform, in particular, «Governmentservices online», «Diya. Digital education», «Diya. Open data», «Action. Digitalcommunity», «Integrated system of electronic identification», and others - on the webportals of ministries, departments and other central executive bodies. It has beenestablished that digital transformations in the field of public administration are in anactive phase, a significant range of digital tools has been implemented in publicauthorities, and now is the time to intensify their use by individuals, businessstructures and public servants.