Наведено результати порівняльного дослідження фонетичної будови та лексико-семантичної системи турецької та кримськотатарської літературних мов у синхронному плані. Виявлено інтегральні та диференційні ознаки двох споріднених мов у сфері голосних і приголосних звуків, досліджено специфічні особливості фонетичних систем порівняних мов. Вперше на лексичному матеріалі турецької та кримськотатарської мов зроблено порівняльний аналіз анатомічних назв, серед яких виявлено такі, що збігаються за фонетичною та семантичною структурами в обох мовах і мають фонетичні та лексичні відмінності. На матеріалі двох тюркських мов детально вивчено деякі морфологічні особливості назв частин тіла і похідних від них, а також способи їх творення. Порівняно турецькі та кримськотатарські назви свійських і диких тварин, основна частина яких сформувалася в епоху найбільшої близькості давньотюркських діалектів і збереглася у всіх або переважній більшості сучасних тюркських мов без змін або з незначними фонетичними розходженнями. Доведено, що назви свійських і диких тварин у турецькій і кримськотатарській мовах відносяться до архаїчної спільнотюркської лексики, часто використовуються у прислів'ях і приказках, виступають твірною основою для утворення термінів різних галузей. На документальному та фактичному матеріалі вперше здійснено періодизацію історії розвитку кримськотатарської літературної мови, розкрито етапи зближення та віддалення кримськотатарської та турецької мов у сфері фонетики і лексики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто формування кримськотатарської мови та її функціональних стилів. Відзначено, що наявність стилістичної градації спостерігається ще в XI ст. (поділ на тилин сёз - "усне мовлення" і битиг сёз"писемне мовлення" введено Ю.Баласагунським). Розкрито диференційні ознаки стилістичо маркованих засобів мови, на базі яких виділяється безпосередньо стилістично забарвлена лексика кримськотатарської мови. Вказано основні ознаки, на яких повинна базуватися мовна норма. Визначено основні принципи стилістичної диференціації її лексики, за основу взято приналежність слова одного з функціональних стилів або відсутність у даного слова функціонально-стилістичної закріпленості, емоційну забарвленість слова та його експресивні можливості. Проведено функціонально-стилістичну диференціацію лексики кримськотатарської мови, виділено усно-розмовний і книжно-писемний різновиди. В усно-розмовній лексиці розглянуто лексику безпосередньо розмовну та лексику діалектно-просторічну. Проведено структурний аналіз книжно-писемної лексики та виділено лексику наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів і лексичний склад мови художньої літератури.

  Скачати повний текст