Розроблено ефективні способи миття склотари на харчових підприємствах. Досліджено процеси електромембранної регенерації лугу з відпрацьованого лужного розчину та процеси вилучення суспендованих речовин з лужних стоків харчових виробництв. Створено вертикальний відкритий електролізер з катіонообмінними мембранами. Експериментально обгрунтовано вибір технічних параметрів процесу фільтрації стоків. Розроблено установку ресурсозберігаючого миття пляшок, яка дозволяє поліпшити якість миття, економити воду і тепло, повертати у виробництво весь луг.

  Скачати повний текст

Актуальність дослідження зумовлена виявленням суперечностей, які виникають у процесі підготовки кваліфікованого викладача співу, спроможного успішно здійснювати професійну діяльність на основі ефективного впровадження академізації освітнього процесу в мистецьких школах. На основі результатів аналізу досліджень з філософії, культурології, музикознавства, театрознавства, психології, педагогіки було визначено актуальний понятійний тезаурус: академічне вокально-виконавське мистецтво, академізм, італійська вокальна школа bel canto, академічний вокал, вокальна культура, вокальна культура майбутніх учителів, вокальна культура майбутнього викладача музики, вокальна культура студентів інститутів мистецтв, вокальна культура особистості, виконавська культура, культура власного вокального виконання. Опрацювання наукових джерел дозволило уточнити зміст категорії академічної вокально-виконавської культури та сформулювати поняття академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів мистецьких шкіл, формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів мистецьких шкіл у фахових коледжах.З метою усвідомлення ролі академічної вокально-виконавської культури у структурі підготовки майбутніх викладачів мистецьких шкіл у фахових коледжах проаналізовано навчальний план, освітній стандарт підготовки молодшого бакалавра, програми та робочі програми освітніх компонент фахової підготовки спеціальності 025 Музичне мистецтво спеціалізації «Спів». Порівняльний аналіз нормативних документів фахових мистецьких коледжів України підтвердив нашу думку, що ресурс для формування академічної вокально-виконавської культури у структурі підготовки майбутніх викладачів мистецьких шкіл у фахових коледжах використовується не повною мірою. З метою пошуку можливостей трансформації змісту освітніх дисциплін підготовки майбутніх викладачів мистецьких шкіл в аспекті формування академічної вокально-виконавської культури у фахових коледжах розглянуто навчальні програми ОК «Сольний спів», «Клас ансамблю», «Майстерність актора», «Сценічна підготовка», «Культура мови», «Методика навчання співу». Зміст академічної вокально-виконавської культури, як і мистецтва академічного співу взагалі, виявляється через накопичення й високий рівень оволодіння довершеними технологіями bel canto, еталонним співом, стиле- та жанровідповідністю власної інтерпретації вокальних творів світової оперно-камерної музики. Структуру академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів мистецьких шкіл представлено мотиваційним, когнітивним, виконавським та педагогічним компонентами. Мотиваційний компонент виявляється через позитивне ставлення майбутніх викладачів мистецьких шкіл до вокально-педагогічної діяльності на засадах академічності, інтеграцію різних мотивів, їх спрямованість до педагогічної сфери; активізацію прагнення здобувачів до оволодіння знаннями, вміннями та навичками художньо-естетичної системи bel canto на високому рівні. Когнітивний компонент включає широку ерудицію майбутніх викладачів мистецьких шкіл у сфері академічної вокальної культури і забезпечує теоретичне підґрунтя для успішного оволодіння здобувачами знаннями, вміннями та навичками на високому рівні, необхідному для здійснення успішної професійної вокально-педагогічної діяльності. Виконавський компонент передбачає творчу самореалізацію майбутніх викладачів мистецьких шкіл у фахових коледжах у вокально-виконавській діяльності у репетиційному, сценічному, ілюстративному форматах; активізацію практичної апробації технологій школи bel canto, академічного тону, резонаторного співу, імпедансу, опори дихання, філірування та ін.; збагачення емоційного інтелекту, досвіду інтерпретації різних художніх образів вокальних творів та комунікації зі слухацькою аудиторією, сценічної витримки й акторської майстерності. Педагогічний компонент визначає педагогічну самореалізацію майбутніх викладачів мистецьких шкіл у процесі методичної та практичної підготовки у фахових коледжах; активізацію практичної апробації принципів академічної вокальної школи в середовищі учнів, постановки голосу учня в академічній манері, опрацювання академічного вокального дитячого репертуару, підготовки учнів до концертних виступів, показових занять, традиційної та інноваційної системи методів, форм, прийомів формування академічної вокально-виконавської культури учня спеціалізованого мистецького закладу; збагачення творчого характеру педагогічної діяльності цінностями академічної вокально-виконавської культури, комплексу професійних компетентностей – здатністю до методичного проєктування занять на основі традицій школи bel canto, педагогічного мислення – особистісним смислом зростання культури розуміння академізації вокальної підготовки учнів.Визначено низку актуальних загальнонаукових підходів: культурологічний, аксіологічний, комунікативний, акмеологічний, компетентнісний, особистісно-орієнтований. Доведено дієвість відповідних до підходів педагогічних принципів.^UThe relevance of the study is due to the identification of contradictions that arise in the process of preparing a qualified singing teacher who is able to successfully carry out professional activities based on the effective implementation of academization of the educational process in art schools. Based on the results of an analysis of research in philosophy, cultural studies, musicology, theater studies, psychology, pedagogy, a current conceptual thesaurus was determined: academic vocal performing art, academism, Italian vocal school bel canto, academic vocal, vocal culture, vocal culture of future teachers, vocal culture future music teacher, vocal culture of art institute students, vocal culture of the individual, performing culture, culture of one’s own vocal performance. Processing of scientific sources made it possible to clarify the content of the category of academic vocal and performing culture and formulate the concept of academic vocal and performing culture of future teachers of art schools, the formation of academic vocal and performing culture of future teachers of art schools in professional colleges.In order to understand the role of academic vocal and performing culture in the structure of training future teachers of art schools in professional colleges, the curriculum, the educational standard for the preparation of a junior bachelor, the programs and work programs of the educational components of the professional training of the specialty 025 Musical Art of the specialization «Singing». A comparative analysis of normative documents in professional art colleges in Ukraine confirmed our opinion that the resource for the formation of academic vocal and performing culture in the structure of training future teachers of art schools in professional colleges is not fully used. In order to find opportunities for transforming the content of the disciplines of training future teachers of art schools in professional colleges in the aspect of the formation of academic vocal and performing culture, the study programs of the educational components «Solo singing», «Ensemble class», «Actor's skill», «Stage training», «А culture of speech», «Methods of teaching singing».The content of academic vocal and performing culture, as well as the art of academic singing in general, manifests itself through the accumulation and high level of mastery of advanced bel canto technologies, standard singing, style and genre correspondence of one’s own interpretation of vocal works of world opera and chamber music. The structure of the academic vocal and performing culture of future teachers of art schools in professional colleges is represented by motivational, cognitive, performing and pedagogical components. The motivational component is manifested through the positive attitude of future teachers of art schools to vocal and pedagogical activities based on academicism, the integration of various motives, their orientation towards the pedagogical sphere; activation of the desire of applicants to master the knowledge, skills and abilities of the bel canto artistic and aesthetic system at a high level. The cognitive component includes the broad erudition of future teachers of art schools in the field of academic vocal culture and provides a theoretical basis for the successful acquisition of knowledge, skills and abilities by applicants at a high level, necessary for successful professional vocal and pedagogical activity. The performance component provides for the creative self-realization of future teachers of art schools in colleges in vocal performance activities in rehearsal, stage, and illustrative formats; activation of the practical approbation of technologies of the bel canto school, academic tone, resonator singing, impedance, breathing support, sound extension, etc.; enrichment of emotional intelligence, experience in interpreting different artistic forms of vocal works and communication with the listening audience, stage endurance and acting skills.