Дисертаційну роботу присвячено розв’язання задачі створенняматематичних моделей, методів, схем, архітектур та алгоритмів, орієнтованихна розв’язання задач використання інтелектуальних систем підтримкиприйняття рішень при ідентифікації творів живопису, як одного з видівкультурних цінностей. У дисертаційній роботі на основі отриманихтеоретичних і експериментальних досліджень розв'язано задачу розробкимоделей та методів організації та обробки даних в інтелектуальній системіпідтримки прийняття рішень при ідентифікації творів живопису за рахуноквикористання сучасних штучних нейронних мереж.Метою дисертаційної роботи є підвищення якості та точностіідентифікації і класифікації творів живопису в інтелектуальній системіпідтримки прийняття рішень за рахунок розробки відповідних математичнихмоделей та методів.Об'єкт дослідження – процеси ідентифікації та класифікації творівживопису в інтелектуальній системі підтримки прийняття рішень.Предмет дослідження – моделі та методи ідентифікації та класифікаціїтворів живопису на основі сучасних штучних нейронних мереж.Методи дослідження. В основу досліджень покладені методи теоріїматематичного моделювання для математичної постановки задачі та розробкиметодів її розв’язання; теорії графів для розробки архітектури системикласифікації та ідентифікації творів живопису; теорії штучних нейроннихмереж для розробки інтелектуальної системи класифікації та ідентифікаціїтворів живопису, теорії обробки експериментальних даних та теорії прийняттярішень для обробки модельних та експериментальних даних.Експериментальні дослідження проводилися в лабораторних умовах і нареальних об'єктах. Ефективність запропонованих рішень була досліджена підчас експериментів із базою зображень, що містить фото картин світових,європейських та українських художників. Знайдено параметри конфігураціїалгоритму, що забезпечують високу точність класифікації та ідентифікації.^UThe dissertation work is devoted to solving the problem of creatingmathematical models, methods, schemes, architectures and algorithms aimed atsolving the problems of using intelligent decision-making support systems in theidentification of works of art as one of the types of cultural values. In the dissertation,based on the obtained theoretical and experimental studies, the task of developingmodels and methods of data organization and processing in an intelligent decisionsupport system for the identification of works of art is solved using modern artificialneural networks.The aim of the dissertation is to improve the quality and accuracy ofidentification and classification of works of art in the intelligent decision-makingsupport system through the development of appropriate mathematical models andmethods.The object of the study is the process of identification and classification ofworks of art in the intellectual decision support system.The subject of research is models and methods of identification andclassification of paintings based on modern artificial neural networks.The research methods. The research is based on the methods of the theoryof mathematical modeling for the mathematical formulation of the problem and thedevelopment of methods for its solution; graph theory for the development of thearchitecture of the system of classification and identification of paintings; the theoryof artificial neural networks for the development of an intelligent system for theclassification and identification of paintings, the theory of processing experimentaldata and the theory of decision-making for processing model and experimental data.Experimental studies were conducted in laboratory conditions and on realobjects. The effectiveness of the proposed solutions was investigated duringexperiments with an image database containing photos of paintings by world,European, and Ukrainian artists. Algorithm configuration parameters were foundthat ensure high accuracy of classification and identification.

Зміст анотації. Дисертація присвячена побудові моделей та методів компетентнісно-орієнтованого управління людськими ресурсами освітніх проєктів, які виконуються в університетах і враховують особливості управління в умовах турбулентності зовнішнього середовища (пандемія, воєнний стан тощо). Побудовані моделі та методи призначені для вирішення актуального науково-практичного завдання забезпечення запланованої ефективної реалізації освітніх проєктів від планування до впровадження.Протягом останніх десятиліть набуло значення усвідомлення важливості розвитку освіти для забезпечення сталого економічного зростання держави. Для активізації удосконалення якості освіти впроваджуються освітні ініціативи, включаючи ті, що мають міжнародний характер, створюються та реалізуються міжнародні освітні проєкти. Ці проєкти спрямовані на обмін досвідом та впровадження інтерактивних методів навчання, підвищенння ефективності засвоєння знань і програмних результатів тощо. Для забезпечення успішності таких ініціатив та ефективної реалізації освітніх проєктів вимагається залучення висококваліфікованих виконавців, чиї компетентності відповідають потребам конкретного освітнього проєкту. Оскільки проєкти, як правило, мають складну структуру, ефективна робота вимагає участі фахівців з різних галузей знань, відповіднодо поставлених завдань. Освітній проєкт створюється та впроваджується для навчальних цілей. Відповідно можемо розглядати проєкт як освітня програма чи комплекс програм, які включають освітні компоненти, кожна з яких дозволяє засвоїти відповідні програмні результати та за кожну з яких може відповідати один або декілька виконавців або науково-педагогічних працівників. Важливо розуміти, що компетентності виконавців можуть змінюватися протягом реалізації проєктів та не є статичними.^UAbstract content. The dissertation is devoted to constructing models and methods of competency-based human resource management of educational projects implemented at universities and taking into account the peculiarities of management in a turbulent environment (pandemic, martial law, etc.). The built models and methods are designed to solve the urgent scientific and practical task of ensuring the planned effective implementation of educational projects from planning to implementation.In recent decades, the awareness of the importance of education development for sustainable economic growth has gained importance. To enhance the improvement of the quality of education, educational initiatives are being implemented, including those of an international nature, and international educational projects are being created and implemented. These projects aim to share experiences and implement interactive teaching methods, improve the efficiency of knowledge acquisition and program results, etc. To ensure the success of such initiatives and the effective implementation of educational projects, it is necessary to engage highly qualified performers whose competencies meet the needs of a particular educational project. Since projects usually have a complexstructure, practical work requires the participation of specialists from different fields of knowledge in the tasks set. An educational project is created and implemented for educational purposes. Accordingly, we can consider the project as an educational program or a set of programs that include educational components, each allowing you to learn the relevant program results and for each of which one or more performers or research and teaching staff may be responsible. It is essential to understand that performance competencies may change during project implementation and are not static.

Зміст анотації. Дисертація присвячена побудові моделей та методів оцінювання конкурентоспроможності освітньої діяльності університетів в умовах цифрової трансформації. Побудовані моделі та методи можуть бути застосовані для вирішення актуального науково-практичного завдання підвищення конкуреноздатності університетів, враховуючи особливості освітньої діяльності.Розвиток держави, поява нових інновації, ідей не в останню чергу забезпечується ефективною діяльністю університетів. Зараз, в умовах цифрової трансформації, з’являються багато факторів, які здійснюють вплив на цю діяльність. Велика кількість параметрів складно виміряти, вони мають різні типи даних, крім того складно зрозуміти, які з параметрів діяльності університету значимі для його конкурентоспроможності. Ті зміни, які відбуваються з системою освіти більшості держав, особливо з початком пандемії COVID-19, значно змінило поле, на яке можна спиратися при оцінювання конкурентоспроможності університетів. Класичні підходи оцінювання не враховують всіх аспектів освітньої діяльності та невраховують динаміку трансформації інформаціного освітнього середовища університету.^UAbstract content. The dissertation is devoted to constructing models and methods for evaluating the competitiveness of educational activities of universities in the conditions of digital transformation. The built models and methods can be applied to solve the actual scientific and practical task of increasing the competitiveness of universities, taking into account the peculiarities of educationalactivity.The practical activity of universities ensures the state's development and the emergence of innovations and ideas. Now, in the conditions of digital transformation, many factors influence this activity. A large number of parameters are difficult to measure, and they have different types of data; in addition, it is difficult to understand which parameters of the university's activity are significant for its competitiveness. The changes that are taking place in the education system of most states, especially with the onset of the COVID-19 pandemic, have significantly changed the field that can be relied upon when assessing the competitiveness of universities. Classical assessment approaches need to consider all aspects of educational activity and the dynamics of transformation of the university's informational, educational environment.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням обмежувальних заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, закріплених у нормі статті ст. 911 Кримінального Кодексу України (далі – КК України), на підставі якого розроблено обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення нормативних положень про обмежувальні заходи у КК України та практики їх застосування. Запропоновано розширення обмежувальних заходів кримінально-правового характеру з метою застосування останніх до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи та кримінальні правопорушення, пов’язані з насильством за ознакою статі, та застосування обмежувальних заходів до неповнолітніх осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством та насильством за ознакою статі. Висловлено й обґрунтовано пропозицію криміналізувати систематичне вчинення насильства за ознакою ста́ті та нормативно закріпити поняття «кримінальне правопорушення, пов’язане з насильством за ознакою ста́ті», авторське формулювання якого надається.Обґрунтовано необхідність розмежування термінів «захід», «засіб», у тому числі «обмежувальні заходи», «обмежувальні засоби», «заходи безпеки» та запропоновано в нормативно-правовому полі уживати саме термін «захід».З позиції системного аналізу досліджено спеціальні заходи протидії домашньому насильству, регламентовані Законом України № 2229-VIII від 07.12.2017 р. «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Визначено місце та роль обмежувальних заходів кримінально-правового характеру в зазначеній системі та їх відмінності від інших спеціальних заходів. Констатовано, що система нормативно-правових заходів запобігання та протидії домашньому насильству складається із заходів щодо тимчасового обмеження прав та покладення обов’язків на кривдника, який вчинив домашнє насильство, а також із заходів, що застосовуються до особи, яка підозрюється, обвинувачується або вчинила кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством. На підставі існуючої у теорії кримінального права системи соціально-правових обставин досліджено та виокремлено чинники (обставини) соціальної обумовленості норм про обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство. Сформульовано висновок, що правова природа обмежувальних заходів кримінально-правового характеру полягає у тому, що вони є найсуворішими заходами серед спеціальних заходів протидії домашньому насильству, зокрема, примусовими кримінально-правовими заходами, що мають додатковий характер і застосовуються судом у разі вчинення повнолітньою особою кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством. При цьому констатовано, що вони є складовою системи інших заходів кримінального-правового характеру і можуть бути як додатком до покаранням, так і альтернативою йому. Їх мета полягає в обмеженні потерпілої від насильства особи від дій кривдника та запобіганні у майбутньому будь-яким формам насильства щодо неї. За своєю правовою природою обмежувальні заходи кримінально-правового характеру відносяться до заходів безпеки, що зумовлюється специфічною метою їх застосування, суб’єктом, до якого вони можуть бути застосовані, передумовою, умовою, підставою застосування та характером видів обмежувальних заходів, регламентованих КК України.Ураховуючи проблему відмежування кримінально караного домашнього насильства, регламентованого нормою ст. 1261 КК України, від адміністративного правопорушення, закріпленого у нормі ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення України (далі – КУпАП України), здійснено узагальнення правових позицій Верховного Суду з питання відмежування цих видів правопорушень. Як результат, для забезпечення правильної кваліфікації кримінально караного домашнього насильства запропоновано вирішення переліку питань, сутність яких полягає у дослідженні: 1) специфічної об’єктивної сторони, що полягає у систематичному вчиненні насильницьких дій принаймні в одній із трьох передбачених у законі форм насильства – фізичного, психологічного чи економічного; 2) правильності визначення систематичності вчинення діяння, яке полягає у вчиненні діяння втретє (незалежно від застосованої в попередніх насильницьких актах тієї чи іншої форми насильства та від факту їх документування) за умови, що настав хоча би один з указаних у законі наслідків; 3) способу легального визначення поняття «фізичне насильство» як форми домашнього насильства; 4) матеріального складу діяння, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони якого є суспільно небезпечні наслідки у вигляді фізичних чи психологічних страждань, втрати працездатності, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.За результатами проведеного дослідження запропоновано та обґрунтовано необхідність внесення певних змін та уточнень до положень чинного законодавства про обмежувальні заходи кримінально-правового характеру.^UThe thesis is a comprehensive scientific study of the restrictive measures of a criminal law nature applied to persons who have committed domestic violence, enshrined in Article 911 of the Criminal Code of Ukraine, based on which scientifically based proposals and recommendations have been developed to improve the provisions on restrictive measures in the Criminal Code of Ukraine and the practice of their application. It has been proposed to expand restrictive measures of a criminal law nature with the aim of applying the latter to persons who have committed criminal offenses against sexual freedom and sexual integrity of a person, as well as criminal offenses related to gender-based violence and the application of restrictive measures to minors who have committed criminal offenses related to domestic violence and gender-based violence. At the same time, it has been proposed to criminalize acts of systematic violence based on gender.The differentiation of the terms "means", "restrictive means", "restrictive measure", "security measures" has been substantiated and it has been proposed to use the term "measure" in the regulatory legal environment. Owing to the conducted systematic analysis, the special measures of Ukraine to combat domestic violence, regulated by the Law of Ukraine № 2229-VIII from 07.12.2017 "On Prevention and Combating Domestic Violence", have been investigated. The place and role of restrictive measures of a criminal law nature in the specified system and differences from other special measures have been highlighted. It has been established that the system of legal measures to prevent and combat domestic violence consists of types of measures to temporarily restrict rights and impose obligations on the offender who committed domestic violence, as well as measures applied to a person who is suspected, accused, or has committed a criminal offense related to domestic violence.The conclusion has been formulated that the legal nature of restrictive measures of a criminal law nature is that they are the most severe measures among special measures to combat domestic violence, in particular, compulsory criminal law measures that are of an additional nature and are applied by the court in the event of an adult committing a criminal offense, related to domestic violence. At the same time, thanks to the conducted systematic analysis of criminal law measures other than punishment, their origin and formation have been investigated. Their purpose is to limit the victim of violence from the actions of the offender and to prevent any form of violence against him/her in the future. By their legal nature, restrictive measures of a criminal law nature are security measures, which is determined by the specific purpose of their application, the subject to whom they can be applied, the prerequisite, the condition, the basis of application and the nature of the types of restrictive measures regulated by the Criminal Code of Ukraine.?Considering the problem of demarcation of criminally punishable domestic violence, regulated by Article 1261 of the Criminal Code of Ukraine from the administrative offense stipulated in Article 1732 of the Administrative Code of Ukraine, a generalization of the legal positions of the Supreme Court on the issue of demarcation of the criminal offense provided for in Article 1261 of the Criminal Code of Ukraine, from a similar administrative offense (Article 1732 of the Administrative Code of Ukraine) has been carried out. It has been proposed to provide for the approval at the legislative level of a list of issues necessary for the correct qualification of criminally punishable domestic violence, the essence of which consists in the study of: 1) a specific objective side, which consists in the systematic commission of violent acts in at least one of the three forms of violence provided for in the law - physical, psychological or economic; 2) the correctness of determining the systematicity of committing an act, which consists in committing the act for the third time (regardless of the form of violence used in previous violent acts and the fact of their documentation), provided that at least one of the consequences specified in the law has occurred; 3) the method of legal definition of the term "physical violence" as a form of domestic violence; 4) the material nature of the act, the objective side of which is a mandatory feature of socially dangerous consequences in the form of physical or psychological suffering, loss of work capacity, emotional dependence, deterioration of the victim's quality of life.As a result of the research led to the justification of the need to make certain changes and clarifications to the provisions on restrictive measures of a criminal law nature.

Дисертація присвячена побудові моделі і методу вибору підходу управління програмним проектом на основі нечітких уявлень, розробці архітектуру, аналітичним апаратним та програмним засобам функціонування інформаційної платформи вибору та структурування підходу до управління проектом. Сьогодні інформаційні технології переживають бурхливу фазу розвитку за умов економічної кризи, особливо у сферах досліджень, освіти, промисловості тощо. Ключовими ресурсами сучасних організацій є людські ресурси, які охоплюють низку продуктивних знань та різних здібностей людини. У деяких галузях інформаційного розвитку відбувається часткова чи повна втрата навичок та компетенцій, набутих роками. Це впливає терміни реалізації поточних проектів у рамках контрактних угод. Реалії сучасних інноваційно-соціальних, освітніх та бізнес-процесів оголюють не лише старіння виробничих технологій, а й пасивну участь підприємству реалізації цих планів. На сьогоднішній день існує безліч систем, що вирішують завдання, що не потребують особливих здібностей людини для ухвалення управлінських рішень.Традиційні методи не завжди забезпечують необхідну цільову функціональність програмного продукту, а також за ступенем складності проекту що моделюється, це обумовлює необхідністю професійного рівня програміста, враховуючи людський фактор вибору технічних засобів, що може призвести до помилок при моделюванні, плануванні, виконанні, моніторингу та в свою чергу до збільшення часових та матеріальних витрат.^UThe dissertation is devoted to the construction of amodelandmethod of choosing a software project management approach based on vagueideas,thedevelopment of architecture, analytical hardware and software tools for theoperationofan information platform for choosing and structuring an approachtoprojectmanagement. Today, information technologies are experiencing a rapid phase of developmentunder conditions of economic crisis, especially in the fields of research, education,industry, etc. The key resources of modern organizations are human resources, whichinclude a number of productive knowledge and various human abilities. Insomeareasofinformation development, there is a partial or complete loss of skills andcompetenciesacquired over the years. This affects the terms of implementation of current projectswithin the framework of contractual agreements. The realities of modern innovative social, educational and businessprocessesreveal not only the aging of production technologies, but also the passive participationofenterprises in the implementation of these plans. Today, there are manysystemsthatsolve tasks that do not require special human abilities to make management decisions.Traditional methods do not always provide the necessary target functionalityofthesoftware product, as well as the degree of complexity of the modeledproject, thisdetermines the need for a professional level of programmer, taking intoaccountthehuman factor in the choice of technical means, which can lead to errors inmodeling,planning, execution, monitoring and, in turn, to an increase in time and material costs.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню впливу змінного в просторі і часі високотемпературного поля продуктів згоряння в топковому просторі на характеристики міцності, напружено-деформований стану, мало цикловій втомленості, пошкодження енергетичного обладнання, а також підвищенню ефективності та надійності елементів, які мають високу температуру, шляхом використання нових схем і конструкцій пальникових пристроїв, які також дозволяють використовувати альтернативні види палив. В роботі показана актуальність теми, яка пов′язана з тим, що значна кількість енергетичних та промислових об′єктів – котлів, печей, підігрівачів, сушил, газотурбінних установок тощо, які використовуються в енергетиці та промисловості України, характеризується значною моральною та фізичною зношеністю, вимагає ремонту і покращення ефективності роботи. ??Виконано огляд роботоспроможності металів при високих температурах, надійність роботи, проаналізовано характеристики міцності металу при високих температурах і робота в нестаціонарних температурних умовах, в тому числі в умовах температурної нерівномірності. Розглянуті основні джерела температурної нерівномірності в енергетичному обладнанні. ?Експериментальні дослідження виконувались з використанням обладнання кафедри ТАЕ і відповідної вимірювальної апаратури.?Розглянуто фактори, які впливають на термонапружений стан високотемпературного обладнання і запропонована методика розрахунку залишкового ресурсу високотемпературних елементів. Для дослідження теплового стану трубопроводів котла виконувалась побудова 3D просторового аналога топкового простору котлоагрегату. Виконане моделювання і аналіз допомогли запобігти дорогим і тривалим експериментам. Були послідовно виконані гідрогазодинамічний розрахунок і вибрана модель турбулентності. Розрахунки виконувались з використанням програмного комплексу ANSYS Fluent. ?Користуючись розробленою методикою, на підставі виміряних або розрахованих температур, можна орієнтовно розрахувати термонапружений стан енергетичного обладнання і термін експлуатації до руйнування.?Створена комп’ютерна модель дозволила гнучко змінювати і отримати відповідне поле температур перед патрубком.??В мікрофакельних стабілізаторних пальниках є можливість впливати на профіль температури газів в повздовжньому і поперечному перерізах конструктивними засобами – зміною кроку стабілізаторів та їх ширини, зміною (або прикриттям) подачі газу на окремі стабілізатори, відносним зміщенням стабілізаторів вздовж і поперек потоку.?З метою розширення використання альтернативних газів в енергетиці і промисловості були розроблені і дослідженні мікрофакельні стабілізаторні пальники для спалювання забаластованих газових палив.?Розроблено метод і конструкції стабілізаторних пальникових пристроїв, які забезпечують підвищення сталості горіння забаластованого палива при концентрації домішок від 0 % до 100 % (відсутність палива - подача баласту). Для цього прийнята комбінована технологія подачі палив, при якій струмені низькореакційного палива проходять через високо температурні факели і відбувається сталий процес горіння обох палив незалежно від концентрації домішки з забаластованому паливі. Потужність пальника підтримується за рахунок збільшення витрати палива, яке подається на стабілізуючий факел. Сталість і довжина загального факелу визначається характеристиками запалюючого факелу Розроблено три варіанти модулей стабілізаторних пальників з різними схемами подачі альтернативного і стабілізуючого палив. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що . ?- вперше за допомогою комплексу ANSYS Fluent розроблена програма визначення термічного і термо-напруженого стану високотемпературних елементів енергетичного обладнання;- розроблена програма розрахункової оцінки терміну експлуатації високотемпературних елементів в стаціонарних і змінних режимах;- доповнені експериментальні дані і уточнені залежності щодо вирівнювання характеристик газового потоку в топковому просторі при використанні стабілізаторних пальників;- показана можливість регулювання поля температур газів в топковому просторі зміною конструктивних параметрів стабілізаторних пальників; - вперше запропонована технологія спалювання забаластованих низько реакційних газових палив в стабілізаторних пальниках;- вперше розроблено і досліджено моделі стабілізаторних пальників для спалювання альтернативних низько реакційних газових палив;- отримані експериментальні дані та одержані узагальнюючі залежності стосовно характеристик робочого процесу горіння газів різного складу, який може суттєво змінюватись під час роботи. Ключові слова: пошкодження, модель, ремонт, термін служби, граничні умови, газифікація, котлоагрегат, пальник, струмінь, газове паливо, термонапруженість, біомаса.^UThe dissertation is devoted to the study of the influence of the variable in space and time of the high-temperature field of combustion products in the furnace space on the strength characteristics, stress-strain state, low-cycle fatigue, damage to power equipment, as well as increasing the efficiency and reliability of elements that have a high temperature by using new schemes and designs of burner devices, which also allow the use of alternative fuels. The work shows the relevance of the topic, which is related to the fact that a significant number of energy and industrial facilities - boilers, furnaces, heaters, dryers, gas turbine units, etc., used in the energy and industry of Ukraine, are characterized by significant moral and physical wear and tear, requires repair and improvement of work efficiency.An overview of the workability of metals at high temperatures, reliability of work, characteristics of metal strength at high temperatures and work in non-stationary temperature conditions, including in conditions of temperature unevenness, were analyzed. The main sources of temperature unevenness in power equipment are considered.Experimental studies were carried out using the equipment of the TAE Department and appropriate measuring equipment.Factors affecting the thermally stressed state of high-temperature equipment are considered, and a methodology for calculating the residual resource of high-temperature elements is proposed. To study the thermal state of the boiler pipelines, a 3D spatial analogue of the furnace space of the boiler unit was constructed. The modeling and analysis performed helped to prevent expensive and time-consuming experiments. A hydrogas-dynamic calculation was performed sequentially and a turbulence model was selected. Calculations were performed using the ANSYS Fluent software package.Using the developed methodology, on the basis of measured or calculated temperatures, it is possible to approximately calculate the thermal stress state of power equipment and the period of operation before destruction.The created computer model made it possible to flexibly change and obtain the appropriate temperature field in front of the nozzle.In microflare stabilizer burners, it is possible to influence the temperature profile of gases in the longitudinal and transverse sections by constructive means - by changing the pitch of the stabilizers and their width, changing (or covering) the gas supply to individual stabilizers, relative displacement of the stabilizers along and across the flow.In order to expand the use of alternative gases in energy and industry, microflare stabilizer burners for burning ballasted gas fuels were developed and researched.The method and constructions of stabilizer burner devices have been developed, which ensure an increase in the stability of the burning of ballasted fuel at a concentration of impurities from 0% to 100% (absence of fuel - supply of ballast). For this, a combined fuel supply technology is adopted, in which jets of low-reaction fuel pass through high-temperature torches and a constant process of burning of both fuels takes place, regardless of the concentration of impurities from the ballasted fuel. The power of the burner is maintained due to the increase in fuel consumption, which is fed to the stabilizing torch. The stability and length of the total flame is determined by the characteristics of the ignition flame Three variants of stabilizer burner modules with different supply schemes of alternative and stabilizing fuels have been developed.The scientific novelty of the obtained results is that.- for the first time, using the ANSYS Fluent complex, a program for determining the thermal and thermal stress state of high-temperature elements of power equipment was developed;- a program for estimating the service life of high-temperature elements in stationary and variable modes was developed;- supplemented experimental data and clarified dependencies regarding the equalization of gas flow characteristics in the furnace space when using stabilizer burners;- the possibility of regulating the gas temperature field in the furnace space by changing the structural parameters of the stabilizer burners is shown;- the technology of burning ballasted low-reaction gas fuels in stabilizer burners was proposed for the first time;- models of stabilizer burners for burning alternative low-reactivity gas fuels were developed and researched for the first time;- received experimental data and obtained generalized dependencies regarding the characteristics of the working process of burning gases of different compKey words: damage, model, repair, service life, boundary coditions, gasification, boiler, burner, jet, gas fuel, thermal stress, biomass

Дисертаційне дослідження виконане на межі конструктивної теорії функцій з локально складною структурою та фрактальними властивостями, теорії кодування дійсних чисел засобами нескінченного алфавіту, метричної та ймовірнісної теорії чисел, і частково торкається теорії динамічних систем. Воно присвячене спеціальним функціям, що визначені в термінах представлення дійсних чисел рядами Остроградського–Серпінського–Пірса, Енгеля, а також рядами Перрона, що є узагальненням рядів Енгеля, Люрота, Сильвестера. Важливою складовою роботи є цілісна теорія кодування дійсних чисел засобами нескінченного алфавіту, що ґрунтується на розкладах чисел в ряди Перрона. Метрична теорія динамічних систем у роботі представлена розв'язком аналогу задачі Гауса–Кузьміна (яка стосувалась елементарних ланцюгових дробів) для різницевих зображень чисел рядами Енгеля та Перрона.Основними об'єктами дослідження є: проєктори одного зображення в інше; випадкові величини, пов'язані з рядами Остроградського–Серпінського–Пірса та Енгеля; перетворення простору зображень; динамічні системи, породжені операторами лівостороннього зсуву цифр зображень чисел.^UThe thesis belongs to the field of constructive theory of real functionswith locally complicated structure and fractal properties, theory of encodingof real numbers using an infinite alphabet, metric and probability theory ofnumbers, and partly appertains to the theory of dynamical systems. It isdevoted to special functions defined in terms of representation of real numbers by Engel and Ostrogradsky–Sierpi´nski–Pierce series, as well as Perronseries, which is a generalization of Engel, L¨uroth, and Sylvester series. Animportant component of the thesis is a comprehensive theory of encoding ofreal numbers using an infinite alphabet, which is based on the representationof numbers by Perron series. The metric theory of dynamical systems in thethesis is represented by the solution of an analogue of the Gauss–Kuzminproblem (which concerned elementary continued fractions) for difference representations of numbers by Engel and Perron series.The main objects of the research are projectors of one representationinto another representation, random variables associated with Ostrogradsky–Sierpi´nski–Pierce and Engel series, transformation of space of representations,dynamical systems generated by left-shift operators of digits.

В роботі досліджена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту. Встановлені особливості елементів та ознак складу кримінального правопорушення, підходи до кваліфікації порушення правил повітряних польотів, сформульовані пропозиції з удосконалення норм про кримінальну відповідальність за це кримінальне правопорушення.Проаналізовано об’єкт порушення правил повітряних польотів. Ним пропонується вважати суспільні відносини, що забезпечують безпеку руху, як частину громадської безпеки в широкому значенні. Такими є відносини, що убезпечують, зокрема, рух та експлуатацію залізничного, водного, повітряного, автомобільного, магістрального трубопровідного транспорту.Здійснено систематизацію охоронюваних розділом ХІ Особливої частини КК безпосередніх об’єктів кримінальних правопорушень і виділено видові об’єкти – суспільні відносини, що убезпечують рух та експлуатацію таких видів транспорту: 1) залізничного, 2) водного, 3) повітряного, 4) автомобільного та іншого, допущеного до участі в дорожньому русі, 5) магістрального трубопровідного. Установлено обставини виділення відносин убезпечення повітряного транспорту як видового об’єкта: характер середовища діяльності, суттєво обмежені об’єктивні можливості для нейтралізації небезпек, потенційно більша тяжкість наслідків у разі катастрофи повітряного судна, складна структура організації руху, складність пілотування повітряних суден.Досліджено основний і додаткові обов’язкові об’єкти порушення правил повітряних польотів. Основним безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують безпеку польотів повітряних суден. Обґрунтовано, що основним суспільно небезпечним наслідком порушення правил повітряних польотів є шкода відносинам, що забезпечують безпеку польотів, яка полягає в зниженні встановленого рівня безпеки, а додатковими – ті, які безпосередньо названі в диспозиціях частин 1 – 3 ст. 281 КК. Останні поділяються на реальну шкоду і створення загрози її заподіяння. Пропонується шлях декриміналізації «делікту небезпеки», передбаченого ч. 1 ст. 281 КК.Проаналізовано реальну шкоду, відображену в ч. 2 і ч. 3 ст. 281 КК. Матеріальною шкодою запропоновано охоплювати майнову шкоду – лише прямі збитки. Під великим розміром слід розуміти майнову шкоду, яка в 300 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Поняттям інші тяжкі наслідки (ч. 3) охоплюється заподіяння особливо великих прямих збитків, що в рази перевищують великий розмір майнової шкоди, а також тяжка шкода довкіллю, зміст якої є оцінним.Досліджено особливості причинного зв’язку між порушенням правил безпеки польотів повітряних суден та передбаченими ст. 281 КК наслідками. Так, відсутність сертифікату льотної придатності, дозволу на виконання польотів, кваліфікації та свідоцтва авіаційного персоналу, нездійснення реєстрації повітряного судна чи неінформування уповноважених органів про політ, а так само керування під впливом речовин, що знижують увагу та швидкість реакції чи в стані втоми, – можуть бути обставинами у складі конкретного порушення правил повітряних польотів лише якщо вони були головною умовою настання наслідку, для з’ясування чого слушним є цільовий підхід до встановлення причинного зв’язку.Проаналізовано ознаки суб’єкта порушення правил повітряних польотів. Він визнається спеціальним, а для його встановлення необхідна відсутність хоча б однієї з таких ознак працівника повітряного транспорту: 1) належність до працівників авіаційного персоналу, 2) перебування у трудових відносинах з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту, 3) наявність обов’язків, що стосуються забезпечення безпеки польотів повітряних суден, 4) безпосередній зв’язок цих обов’язків із вчиненим діянням. Суб’єкти цього кримінального правопорушення поділяються на два види: 1) діяльність яких унормована, 2) діяльність яких не внормована (сторонні щодо безпеки польотів особи).Визначено форми та зміст вини у складі порушення правил повітряних польотів. Вона може полягати в кримінально протиправних самовпевненості чи недбалості або в змішаній формі вини, за якої психічне ставлення до діяння виражається в прямому умислі, а до суспільно небезпечного наслідку – в кримінально протиправних самовпевненості чи недбалості. Мотивація суб’єкта цього кримінального правопорушення ґрунтується на поєднанні різних детермінуючих порушення правил факторів.^UThe work examines criminal liability for violation of aircraft flight safety rules by persons who are not employees of air transport. Features of the elements and signs of a criminal offense are established, approaches to the qualification of a violation of the rules of air flights are formulated, proposals are formulated to improve the norms on criminal liability for this criminal offense.The object of violation of the rules of air flights was analyzed. He proposes to consider social relations that ensure traffic safety as part of public safety in a broad sense. Such are the relations that ensure, in particular, the movement and operation of railway, water, air, road, main pipeline transport.The immediate objects of criminal offenses protected by Section XI of the Special Part of the Criminal Code were systematized and special objects - social relations that ensure the movement and operation of the following types of transport were identified: 1) railway, 2) water, 3) air, 4) automobile and other , allowed to participate in road traffic, 5) main pipeline. Circumstances for the selection of air transport security relations as a special object have been established: the nature of the activity environment, significantly limited objective possibilities for neutralizing dangers, potentially greater severity of consequences in the event of an aircraft crash, complex structure of traffic organization, difficulty of piloting aircraft.The main and additional mandatory objects of violation of the rules of air flights were studied. The main immediate object is public relations that ensure the safety of aircraft flights.It is substantiated that the main socially dangerous consequence of violating the rules of air flights is damage to relations that ensure flight safety, which consists in reducing the established level of safety, and additional - those directly named in the provisions of parts 1 - 3 of Article. 281 of the Criminal Code. The latter are divided into real damage and creation of a threat of its occurrence. A way of decriminalization of the "delict of danger" provided for in Part 1 of Art. 281 of the Criminal Code.The real damage reflected in Part 2 and Part 3 of Art. 281 of the Criminal Code. Material damage is proposed to include property damage - only direct damage. A large amount should be understood as property damage that is 300 or more times higher than the tax-free minimum income of citizens. The concept of other serious consequences (part 3) covers the occurrence of particularly large direct damages, which many times exceed the large amount of property damage, as well as severe damage to the environment, the content of which is estimable.The specifics of the causal relationship between the violation of aircraft flight safety rules and the provisions of Art. 281 of the Criminal Code with consequences. Thus, the absence of an airworthiness certificate, permission to perform flights, qualifications and certificates of aviation personnel, failure to register the aircraft or failure to inform the authorized authorities about the flight, as well as driving under the influence of substances that reduce attention and reaction speed or in a state of fatigue, can to be circumstances as part of a specific violation of the rules of air flights only if they were the main condition for the occurrence of the consequence, to find out what is appropriate is a targeted approach to establishing a causal relationship.The signs of the subject violating the rules of air flights were analyzed. It is recognized as special, and its establishment requires the absence of at least one of the following characteristics of an air transport worker: 1) belonging to aviation personnel, 2) being in labor relations with enterprises, institutions or organizations, regardless of the forms of ownership, that ensure the operation of air transport , 3) the presence of duties related to ensuring the safety of aircraft flights, 4) the direct connection of these duties with the committed act. Subjects of this criminal offense are divided into two types: 1) whose activity is regulated, 2) whose activity is not regulated (strangers to the flight safety of a person).Forms and content of guilt as part of violation of air flight rules are defined. It can consist of criminally unlawful self-confidence or negligence or in a mixed form of guilt, in which the mental attitude to the act is expressed in direct intent, and to a socially dangerous consequence - in criminally unlawful self-confidence or negligence. The motivation of the subject of this criminal offense is based on a combination of various factors determining the violation of the rules.

Об’єктом дослідження є процеси формування і впровадження управлінського механізму розбудови кліматичної політики підприємств на енергетичному ринку. Метою дослідження є обґрунтування та розроблення теоретико-методологічних і науково-практичних положень щодо формування і впровадження управлінського механізму розбудови кліматичної політики підприємств на енергетичному ринку. Методи дослідження – загальнонаукові, філософські й економічні: діалектичного пізнання, гносеологічний аналіз, онтологічний аналіз, схематичної та графічної візуалізації, абстрактно-логічний підхід, індукції, дедукції, системний аналіз, аксіоматичний метод, анкетування, метод аналогій, PEST-аналіз, метод експертних оцінок; групування, статистичнмй аналіз, кореляційно-регресійний аналіз, інтервальне моделювання, теоретико-множинний підхід, узагальнення, прогнозування, абстрагування, множинне регресійне моделювання, оптимізаційний підхід, метод наукового пізнання, кібернетичний підхід, імітаційне моделювання. Результати: методологія формування сталого ресурсокористування на енергетичному ринку в умовах ресурсоощадливості та кліматичної нейтральності підприємств; концептуальні положення розробки управлінського механізму розбудови кліматичної політики підприємств на енергетичному ринку; управлінський механізм розбудови кліматичної політики підприємств на енергетичному ринку; методичний підхід до діагностики рівня економічного потенціалу переходу підприємств до споживання «зеленої» енергії; методика оцінювання ресурсної стійкості енергетичних підприємств до впровадження кліматичних інновацій; модель прогнозування сценаріїв кліматичного співробітництва між енергетичними підприємствами та енергосервісними компаніями; науково-методичні положення обґрунтування доцільності інтеграції збалансованого природокористування в управління ланцюгом постачання відновлюваних джерел енергії; науково-практичний підхід до забезпечення процесу смарт-переходу підприємств до системи управління постачанням «зеленою» енергією як кліматично-нейтрального товару на енергетичному ринку; теоретико-методичні основи архітектоніки кліматичної політики підприємств на енергетичному ринку; науковий підхід до формування категоріального апарату комплексу політик сталого енергетичного розвитку підприємств в умовах зміни клімату; системний підхід до формування інституційного забезпечення розбудови кліматичної політики підприємств на енергетичному ринку України; систематизація наукових положень щодо організаційно-економічного забезпечення процесу постачання «зеленої» енергії як кліматично-нейтрального товару на енергетичному ринку; методичні засади інтеграції кліматичного менеджменту у систему еколого-енергетичного менеджменту підприємств на енергетичному ринку; науково-практичний підхід до реалізації процесу смарт-переходу до кліматичного управління ланцюгом передачі «зеленої» енергії. Наукова новизна полягає у обґрунтуванні та розробленні теоретико- методологічних і науково-практичних положень щодо формування і впровадження управлінського механізму розбудови кліматичної політики підприємств на енергетичному ринку. Впроваджено у діяльність Міністерства енергетики України, Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, Департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної військової адміністрації, Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго», Дочірнього підприємства «Тернопільська енергосервісна компанія» Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго»; ВАТ «Тернопільобленерго», Західноукраїнського національного університету. Сфера використання: діяльність енергетичних підприємств.^UThe object of research is the processes of formation and introduction of the management mechanism for developing climate policy of enterprises in the energy market. The purpose of research is substantiation and development of theoretical, methodological and scientific-practical provisions of the formation and introduction of a management mechanism for developing climate policy of enterprises in the energy market. Methods are general scientific, philosophical and economic: dialectical cognition, epistemological analysis, ontological analysis, schematic and graphic visualisation, abstract logical approach, induction, deduction, system analysis, axiomatic method, questionnaire, method of analogies, PEST-analysis, method of expert assessments; grouping, statistical analysis, correlation and regression analysis, interval modelling, set-theoretic approach, generalisation, forecasting, abstraction, multiple regression modelling, optimisation approach, method of scientific knowledge, cybernetic approach, simulation modelling. Results: methodology for the formation of sustainable resource use in the energy market in terms of resource efficiency and climate neutrality of enterprises; conceptual provisions for the development of a management mechanism for developing climate policy of enterprises in the energy market; management mechanism for developing climate policy of enterprises in the energy market; a methodical approach to diagnosing the level of the economic potential of the transition of enterprises to the consumption of "green" energy; the method of assessing the resource sustainability of energy enterprises before the introduction of climate innovations; a model for forecasting scenarios of climate cooperation between energy enterprises and energy service companies; scientific and methodical provisions for substantiating the expediency of integrating balanced environmental management into management of the supply chain of renewable energy sources; a scientific and practical approach to ensuring the process of smart transition of enterprises to the system of managing the supply of "green" energy as a climate-neutral product on the energy market; heoretical and methodological foundations of the climate policy architecture of enterprises in the energy market; a scientific approach to the formation of a categorical apparatus of a complex of policies for the sustainable energy development of enterprises in the conditions of climate change; a systematic approach to the formation of institutional support for the development of the climate policy of enterprises in the energy market of Ukraine; systematisation of scientific provisions on the organisational and economic support of the process of supplying "green" energy as a climate-neutral product in the energy market; methodical principles of integration of climate management into the system of environmental and energy management of enterprises on the energy market; a scientific and practical approach to the implementation of the process of smart transition to climate control of the transmission chain of "green" energy. The scientific novelty is the substantiation and development of theoretical, methodological and scientific-practical provisions for the formation and introduction of a management mechanism for developing climate policy of enterprises in the energy market. Introduced in the activity of the Ministry of Energy of Ukraine, the Department of Ecology and Natural Resources of the Ternopil Regional Military Administration, the Department of Architecture, Urban Development, Housing and Energy Conservation of the Ternopil Regional Military Administration, Municipal Enterprise of Heat Networks «Ternopilmiskteplocomunenergo», Subsidiary Enterprise «Ternopil Energy Service Company» of the Municipal Enterprise of Heat Networks «Ternopilmiskteplocomunenergo», «Ternopiloblenergo», West Ukrainian National University. The sphere of use is the activity of energy enterprises.

Бюджетно-податкова політика як складова державного регулювання економіки спрямована на створення дієвої системи управління фінансовими ресурсами. Виважений підхід щодо бюджетного планування є важливою передумовою ефективної соціально-економічної політики. Формування бюджету заслуговує відповідної уваги виходячи з необхідності підвищення результативності управління державними фінансами в умовах економічних перетворень. Важливим є визначення напрямів розвитку інституційних засад формування бюджетно-податкової політики виходячи із необхідності фінансового забезпечення національної оборони та безпеки, соціального захисту населення, особливого значення набуває ефективність бюджетно-податкових механізмів та інструментів економічного розвитку. З метою посилення впливу фінансової політики держави на суспільний розвиток потрібно вживати заходи, спрямовані на підвищення рівня бюджетної результативності, збалансованості, ефективності видатків бюджету в умовах обмеженості державних фінансових ресурсів. Бюджетно-податкова політика має сприяти розвитку інституційних секторів економіки, підвищенню рівня фінансової стійкості системи державних фінансів. Ефективність функціонування податкової системи певною мірою визначається рівнем поєднання та узгодженості фіскальної та стимулюючої складової. Вагомим завданням податкового регулювання як інструменту впливу на економічні процеси, є встановлення певного оптимального рівня оподаткування та механізму адміністрування податків, що забезпечать поєднання інтересів платників податків та держави. Важливим є планування бюджетних програм та суспільних послуг, які відповідають встановленим пріоритетам держави, та є найбільш ефективними та дієвими, спроможними забезпечувати економічну стійкість у перспективному періоді. Пріоритетними напрямами бюджетної політики країни є посилення відкритості та публічності розміщення державних замовлень, оптимізація системи органів державного управління та об’єктів соціальної інфраструктури, підвищення дієвості системи соціального захисту населення, зниження вагових показників видатків бюджету на обслуговування державного боргу. Бюджетна політика як складова суспільно-економічних відносин полягає у сукупності відповідних форм взаємозалежностей та взаємовпливів інституційних компонентів бюджетного простору та економічного середовища у процесі формування бюджету та використання бюджетних коштів для досягнення стратегічних цілей та основних завдань розвитку суспільства. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті сутності формування та реалізації бюджетно-податкової політики в умовах економічних перетворень, яка полягає у системі державного управління фінансово-економічними відносинами виходячи з пріоритетів розвитку суспільства, змін фінансово-економічного середовища, використанні сукупності адаптивних фіскальних інструментів відповідно до економічного стану, що надасть можливість підвищити обгрунтованість бюджетного планування, фінансово-бюджетну результативність в умовах недостатнього рівня податкових надходжень, необхідності динамічної збалансованості видаткової частини бюджету. Удосконалено підходи щодо формування бюджетно-податкової політики у системі соціально-економічного розвитку країни; положення щодо особливостей формування та реалізації пріоритетів бюджетно-податкової політики в умовах економічних перетворень; підходи щодо дієвого використання бюджетно-податкових механізмів як складової фінансово-економічної політики держави. Дістало подальший розвиток положення щодо інституційних засад бюджетно-податкових відносин, що сприятиме результативності суспільно-економічних перетворень; узагальнення та систематизація досвіду формування та здійснення бюджетно-податкової політики у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою, що надасть можливість підвищити ефективність управління державними фінансами; підходи до розробки основних напрямів бюджетно-податкової політики у системі фінансово-економічних відносин, що сприятиме забезпеченню дієвого впливу публічних фінансів на економічне середовище.^UBudget and tax policy as a component of state regulation of the economy is aimed at creating an effective system of financial resources management.A balanced approach to budget planning is an important prerequisite for effective social and economic policy. The formation of the budget deserves appropriate attention based on the need to increase the effectiveness of public finance management in the conditions of economic transformations. It is important to determine the direction of development of the institutional foundations of the formation of the budget and tax policy based on the need for financial support of national defense and security, social protection of the population, the effectiveness of budget and tax mechanisms and tools of economic development is of particular importance. In order to strengthen the influence of the state's financial policy on social development, it is necessary to take measures aimed at increasing the level of budget effectiveness, balance, and efficiency of budget expenditures in conditions of limited state financial resources. The budget and tax policy should contribute to the development of institutional sectors of the economy, increase the level of financial stability of the public finance system. The effectiveness of the functioning of the tax system is to some extent determined by the level of combination and coherence of the fiscal and incentive components. An important task of tax regulation as a tool for influencing economic processes is to establish a certain optimal level of taxation and the mechanism of tax administration, which will ensure the combination of the interests of taxpayers and the state. It is important to plan budget programs and public services that meet the established priorities of the state, and are the most effective and efficient, capable of ensuring economic stability in the long-term. The priority areas of the country's budget policy are strengthening the openness and publicity of the placement of state orders,optimizing the system of state administration bodies and social infrastructure facilities, increasing the effectiveness of the social protection system of the population, reducing the weighted indicators of budget expenditures for servicing the state debt. Budgetary policy as a component of socio-economic relations consists of a set of appropriate forms of interdependencies and mutual influences of institutional components of the budget space and the economic environment in the process of budget formation and the use of budget funds to achieve strategic goals and the main tasks of the development of society. In these socio-economic conditions, it is important to determine the priority directions of the budget and tax policy,the implementation of effective financial and budget tools for the socio-economic development of the country. It is important to improve approaches to the effective use of budget and tax mechanisms as a component of the financial and economic policy of the state, the formation of financial and budget policy in the system of the institutional environment of society, the development of the main directions of budget and tax policy in the conditions of economic transformations, strengthening the influence of public finances on economic growth. The scientific novelty of the obtained results lies in the disclosure of the essence of the formation and implementation of the budget and tax policy in the conditions of economic transformations, which consists in the system of state management of financial and economic relations based on the priorities of the development of society, changes in the financial and economic environment, the use of a set of adaptive fiscal instruments in accordance with the economic state that will provide an opportunity to increase the soundness of budget planning, financial and budgetary effectiveness in conditions of insufficient tax revenues, the need for a dynamic balance of the expenditure part of the budget. Approaches to the formation of budget and tax policy in the system of social and economic development of the country have been improved; regulations regarding the specifics of the formation and implementation of budget and tax policy priorities in the conditions of economic transformations; approaches to the effective use of budgetary and tax mechanisms as a component of the state's financial and economic policy. The provisions regarding the institutional foundations of budgetary and tax relations have been further developed, which will contribute to the effectiveness of socio-economic transformations; generalization and systematization of the experience of formation and implementation of budget and tax policy in countries with developed and transformational economies, which will provide an opportunity to increase the efficiency of public finance management; approaches to the development of the main areas of budget and tax policy in the system of financial and economic relations.

Дисертація Н. Свиридюк присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну у професійній педагогічній діяльності.У роботі виведено унікальний концептуальний підхід до підготовки майбутніх учителів технологій до застосування в навчально-виховному процесі технологій етнодизайну через мистецтво народної ляльки, як комплексного об’єкту, що синергійно поєднує значну кількість видів декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, прийоми традиційного крою, валяння з вовни, вибійка, фарбування рослинними барвниками, аплікація, виготовлення штучних квітів традиційним способом, плетіння з природних матеріалів, бісеронанизування, робота зі шкірою, виготовлення прикрас з текстилю та інші).Визначено та обґрунтовано технології етнодизайну народної ляльки як основні напрями вивчення етнодизайну, зокрема технологію формування українського традиційного костюму; технологію застосування традиційних натуральних матеріалів та технік їх обробки і декорування; технологію дослідження національної колористики та орнаментики; технологію вивчення та реконструкції побутово-обрядового значення ляльки.Досліджено семантику основних понять «іграшка», «народна іграшка», «іграшкарство», «лялька», «лялька-мотанка», «вузлова лялька». Уточнено зміст понять «дизайн», «етнодизайн», «декоративно-ужиткове мистецтво», «декоративно-прикладне мистецтво», «народне мистецтво».Подано авторське тлумачення поняття «етнодизайн народної ляльки» – комплексна міждисциплінарна творча, дослідницька, проєктно-технологічна діяльність, що реалізується через синергію найдавніших практик декоративно-ужиткового мистецтва та сприяє формуванню національної самосвідомості українців.Структуровано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність цілеспрямованого процесу підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну народної ляльки в системі шкільної та позашкільної освіти у різних форматах освітньо-виховної роботи у єдності компонентів макроструктури (структурно-логічна послідовність спеціально виділених навчальних дисциплін та практик, сукупність змістових модулів, що забезпечують фахову підготовку майбутніх учителів за визначеними напрямами технологій етнодизайну у змісті різних навчальних дисциплін) і компонентів мікроструктури (семіотичний, що містить систему вправ і завдань, технологічних прийомів та технік, демонстраційний матеріал (твори народного мистецтва, комплекти зразків технік декоративно-ужиткового мистецтва), презентаційні проєкти (тематичні виставки та музейні експозиції, мультимедійні засоби навчання тощо); методичний, до якого увійшли проблемно-пошукові, ігрові, імітаційні, інтерактивні, художньо-графічні, проектні, презентаційні методи навчання; праксеологічний, що розкриває специфіку реалізації сучасних форматів освітньо-виховної роботи (веб-квести, етноподорожі, віртуальні етно-екскурсії, тематичні стилізовані етно-дійства, етно-проєкти, етномистецькі перфоманси, етномайтер-класи, шоу майстер-класи тощо).Подальшого розвитку набули зміст, форми і методи фахової підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну через мистецтво виготовлення народної вузлової ляльки на уроках трудового навчання та технологій, гурткових заняттях, під час організації та проведення виховних та мистецьких заходів, презентаційної та музейно-освітньої діяльності.Практичне значення дослідження полягає у розробці комплексу програмних змістових модулів: «Етнографічні нариси про українську народну іграшку», «Поєднання технологій етнодизайну в процесі створення народної вузлової ляльки», «Реалізація етнодизайну у контексті освітньої галузі «Технології», «Методика організації позаурочної навчальної діяльності учнів з етнодизайну», що спрямовані на поглиблення вивчення основ етнодизайну через технологію виготовлення народної ляльки, і можуть доповнити навчальні програми освітніх компонентів, спрямованих на формування методичної та професійно-технологічної компетентності майбутніх учителів технологій; навчально-методичного посібника «Залучення молоді до етнодизайну через призму народної української ляльки»; навчальної програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму творчого об’єднання «Народознавство та народна лялька»; методичних рекомендацій щодо проведення етномайстер-класів для різної категорії респондентів.^UThe dissertation of N. Svyridyuk highlights the problem of forming the readiness of future technology teachers to use ethnodesign in professional pedagogical activities.The work presents a unique conceptual approach to the preparation of future technology teachers for the use of ethnodesign technologies in the educational process through the art of a folk doll, as a complex object that synergistically combines a significant number of types of decorative and applied art (embroidery, weaving, techniques of traditional cut, felting from wool, vybiika, dyeing with vegetable dyes, appliqué, making artificial flowers in the traditional way, weaving from natural materials, beading, working with leather, making jewelry from textiles and others).The ethnodesign technologies of the folk doll are defined and substantiated as the main directions of studying ethnodesign, in particular the technology of forming the Ukrainian traditional costume; the technology of using traditional natural materials and their processing and decorating techniques; research on the technologies of national colors and ornamentation; the technologies of studying and reconstructing the domestic and ritual meaning of the doll.The semantics of the main concepts "toy", "folk toy", "toy making", "doll", "motanka doll", "knotted doll" have been studied. The content of the terms "design", "ethnodesign", "decorative and applied art", "folk art" has been clarified.The author's interpretation of the concept of "ethnodesign of a folk doll" is presented - it is a complex interdisciplinary creative, research, project and technological activity, which is realized through the synergy of the oldest practices of decorative and applied art and contributes to the formation of national self-awareness of Ukrainians.Structured, theoretically substantiated and experimentally verified the effectiveness of the purposeful process of training future technology teachers for the use of ethnic doll design in the system of school and out-of-school education in various formats of educational work in the unity of the components of the macro structure (structural and logical sequence of specially selected educational disciplines and practices, a set of content modules that provide professional training of future teachers in certain directions of ethnodesign technologies in the content of various educational disciplines) and components of the microstructure (semiotic, containing a system of exercises and tasks, technological methods and techniques, demonstration material (works of folk art, sets of samples of decorative and utilitarian art techniques), presentation projects (thematic exhibitions and museum expositions, multimedia teaching aids, etc.); methodical, which included problem-searching, game, simulation, interactive, art-graphic, project, presentation methods of learning; praxeological, which reveals the specifics of the implementation of modern formats of educational work (web quests, ethno-trips, virtual ethno-excursions, thematic stylized ethno-activities, ethno-projects, ethno-artistic performances, ethno master classes, show master classes, etc.).The content, forms and methods of professional training of future technology teachers for the use of ethnodesign through the art of making a folk knotted doll in technology lessons, group classes, during the organization and conduct of educational and artistic events, presentation and museum-educational activities gained further development.The practical significance of the study lies in the development of a complex of program content modules: "Ethnographic essays on Ukrainian folk toys", "Combination of ethnodesign technologies in the process of creating a folk knotted doll", "Implementation of ethnodesign in the context of the educational field "Technology", "Methodology of organizing extracurricular educational activities of students on ethnodesign", which are aimed at deepening the study of the basics of ethnodesign through the technology of making a folk doll, and can complement the educational programs of educational components aimed at the formation of methodological and professional-technological competence of future technology teachers; educational and methodological manual "Involvement of youth in ethnodesign through the prism of a folk Ukrainian doll"; curriculum for extracurricular education in the artistic and aesthetic direction of the creative association "Folklore and folk doll"; methodological recommendations for conducting ethno master classes for different categories of respondents.

Актуальність досліджень визначається тим, що соняшник є однією з основних стратегічних сільськогосподарських культур України, що мають експортне спрямування й забезпечує продовольчу безпеку. У результаті обстежень посівів соняшника було виявлено значну частку рослин із порожистим стеблом – такий ефект міг проявитися за умов значної кількості опадів протягом вегетаційного періоду або зрошення. Загальна порожистість складала 30 % на контрольних площах – без підживлення і до 22 % за звичайної технології підживлення сечовиною у фази 2-х, 6-ти та 10-ти справжніх листків. Втрати урожаю у варіантах досліджень коливалося від 1,41 до 2,92 т/га відповідно. Причинами зменшення урожайності виявилися мінімальні показники продуктивності рослин соняшнику, водночас рослини з порожистим стеблом часто вилягали, що створювало додаткові втрати при збиранні урожаю. Характерним було й те, що в порожистих стеблах зустрічалася виключно соняшникова шипоноска Mordellistena parvula Gyll., а личинки соняшникового вусача Agapanthia dahli Richt. не виявлялися. Останнє було наслідком зменшення трофічної бази – у порожистих стеблах потужності зовнішнього шару («кільця»), проте цієї сформованої частини серцевини виявилося достатньо для розвитку личинок Mordellistena parvula Gyll. і недостатньо для розвитку Agapanthia dahli Richt. Встановлено, що чисельність шипоноски – 5,27 екз./росл. фактично не впливала на врожайність рослин із виповненим стеблом (4,46 т/га). Застосування сечовини в комплексі з мікромінеральним живленням та системним інсектицидом на 28 % зменшувала прояв порожистості. За оранки останній можна не застосовувати, а за дискування – рекомендується, як страхування екологічного методу (пригнічення популяцією вусача популяції шипоноски), для послаблення резервації шипоноски. Отже, зменшення відсотку порожистих рослин з одного боку сприяло збільшенню урожаю, з іншого – зменшувало резервації популяції шипоноски, що досягається регуляцією режиму зрошення або застосування комплексу мікромінерального живлення.^UThe relevance of research is determined by the fact that sunflower currently remains one of the main strategic agricultural crops of Ukraine, which are exportoriented and ensure food security.During the research years, a significant proportion of plants with a hollow stem was found, that depended on rainfall during the growing season and irrigation. The level of hollow stem reached up to 30% on the control area - without feeding, and up to 22 % under the usual technology of feeding by urea in the phases of 2, 6 and 10 true leaves. Crop losses in research variants ranged from 1.41 to 2.91 t/ha, respectively. The reasons for the productivity decrease were the productivity of plants, which often lay down with a hollow stem, that created additional losses during harvesting. In hollow stems, only Mordellistena parvula Gyll. was found, and Agapanthia dahli Richt. was not detected. This reflected the decrease in the trophic base - in hollow stems, the power of the pith outside layer («ring») was sufficient for the development of Mordellistena parvula Gyll. larvae and insufficient for the development of the Agapanthia dahli Richt.. It was established that the number of Mordellistena parvula Gyll. 5.27/ plant actually does not affect the yield, which was 4.46 t/ha. The usage of urea in a complex with micromineral nutrition and a systemic insecticide reduced the level of hollow stems. For plowing, the latter could not be used, but for disking - it is recommended as an ecological method insurance (suppression of the population of the Agapanthia dahli Richt. by the Mordellistena parvula Gyll. population), to weaken the reservation of the Mordellistena parvula Gyll.. Therefore, the decrease in the percentage of hollow plants on the one hand contributed to the increase in yield, on the other hand - the decreased in the reservation of Mordellistena parvula Gyll., which was achieved by regulating the irrigation regime or using a complex of micromineral nutrition.

В умовах цифрового суспільства відбувається процес оновлення видів об’єктів права інтелектуальної власності, до яких відноситься і телевізійний формат (далі – ТВ-формат або формат). Дисертаційна робота є одним з перших у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням, в якому виявлено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання ТВ-форматів на міжнародному і національному рівнях, а саме визначена правова природа ТВ-формату, проаналізовано елементи, з яких він складається, виокремлено ознаки, що дають можливість віднести його до складних об’єктів права інтелектуальної власності зі змішаною правовою природою, визначити засоби охорони майнових прав на нього, розглянуто договірні конструкції, які опосередковують процес створення та розпорядження майновими правами на ТВ-формат, а також інші дотичні до цього проблеми. За результатами проведеного дослідження було сформульовано низку теоретичних положень та висновків. У розділі 1 «Розвиток категорії «формат» у праві інтелектуальної власності» висвітлено ґенезу терміну формат і категорії телевізійний формат, етапи їх розвитку, описано сфери, в яких виникає і використовується формат і ТВ-формат, здійснено аналіз міжнародного та національного досвіду правового регулювання ТВ-форматів. З’ясовано, що термін формат розвивається паралельно з технологічним прогресом, еволюціонує, набуваючи ознак правової категорії у понятійному апараті юридичної науки, що потребує свого дослідження. Так, якщо цей термін спочатку застосовувався виключно в значенні спеціального диференціатора розміру, зовнішнього вигляду або структури того чи іншого об‘єкта, то згодом ним стали позначатися різні процеси та явища, а такі поняття як радіоформат, телеформат, аналоговий або цифровий формат, формат квест-кімнат, спортивних ігор, телевізійних каналів, формат подачі журналістських матеріалів в Інтернеті (лонгрід) тощо, стали широковживаними.Встановлено, що ТВ-формат своєю появою завдячує виокремленню медіаіндустрії як сфери виробництва та розповсюдження телевізійного, кіно- і радіоконтенту. Уперше виділено основні етапи, що безпосередньо пов’язано з правовим регулюванням створення, розповсюдження та розпорядження майновими правами на ТВ-формат: І етап (з 1950 р. по 1970 р.) – виникнення, адаптація та глокалізація форматів; ІІ етап (з 1970 р. по 1980 р.) – формування наукової доктрини щодо правової природи форматів; ІІІ етап (з 1980 р. по 1990 р.) – вирішення проблем захисту форматів (судова практика, створення неурядових організацій в цій сфері, зокрема, FRAPA та ін.); ІV етап (з 1990 р. по теперішній час) – глобалізація форматів і застосування договірних конструкцій, які обумовлюють процес створення, використання та розпорядження майновими правами на ТВ-формат.Визначено місце ТВ-формату серед інших об’єктів права інтелектуальної власності. Досліджено охороноздатні (юридично значущі) та утилітарні (юридично байдужі, тобто ті, що не підлягають охороні) елементи формату, запропоновано класифікацію їх різних видів. Уперше класифіковано процеси, які обумовлюють цивільний оборот ТВ-формату, а саме: адаптацію, глокалізацію та глобалізацію. Доводиться, що адаптація полягає в переробці або пристосуванні базового ТВ-формату до національних особливостей тієї країни, в якій буде демонструватися створений на його основі аудіовізуальний твір (телевізійна програма). Право адаптації реалізується сторонами за допомогою ліцензійного договору, в межах якого ліцензіар надає ліцензіату право змінювати певні елементи або доповнювати ТВ-формат новими елементами. У такий спосіб оригінальний твір – телевізійна програма адаптується на локальному рівні і ліцензіат створює похідний твір – адаптований аудіовізуальний твір (телевізійну програму).З’ясовано, що, починаючи з 50-х років минулого століття, більшість країн світу намагалися, спираючись на дослідження науковців, забезпечити правовий захист ТВ-форматів на рівні законодавства. Однак, недосягнення єдності у з'ясуванні правової природи ТВ-формату, а звідси і неможливість визначитись з тим правовим механізмом, який би забезпечив захист прав на цей об’єкт, пояснює той факт, що в сучасних умовах ТВ-формат на рівні національного законодавства різних країн світу охороняється або нормами права інтелектуальної власності, або нормами інших галузей права та інститутів, або взагалі не охороняється. Стан невизначеності правової природи та режиму захисту прав на ТВ-формат привів до створення міжнародних неурядових організацій (Міжнародна Асоціація по визнанню і захисту форматів – The Format Recognition and Protection Association – FRAPA, Міжнародна асоціація юристів у галузі охорони форматів – International Format Lawyers Association), метою яких стало визнання та захист прав на ТВ-формат. Таким чином, на міжнародному рівні почала формуватися практика захисту прав на ТВ-формати неправовими засобами, які носять рекомендаційний характер.^UIn a digital society, there is an ongoing process of updating the types of intellectual property rights, which includes the television format (henceforth, TV format).This thesis is one of the first comprehensive monographic studies in the national science that identifies theoretical and practical issues of legal regulation of TV formats at the international and national levels, namely, the legal nature of the TV format is defined, its elements are analysed, and the features that make it possible to classify it as a complex object of intellectual property rights with a mixed legal nature, to determine the means of protection of proprietary rights, are identified. Based on the results of the study, the author formulates a number of theoretical provisions and conclusions.Chapter 1 "Development of the Category of "Format" in Intellectual Property Law" outlines the genesis of the category of television format and the term "format", the stages of their development, describes the areas in which "format" arises and is used, and analyses the international and national experience of legal regulation of TV formats.It is established that the term "format" develops in parallel with technological progress depending on the scope of application, and it is evolving, acquiring the features of a legal category in the conceptual framework of legal science which requires its own examination. Thus, while initially the term "format" was used exclusively in the sense of a special differentiator of the size, appearance or structure of an object, later it began to refer to various processes and phenomena, and such concepts as a radio format, TV format, analogue or digital format, the format of escape rooms, sports games, television channels, the format of presentation of journalistic materials on the Internet (long read) became widely used.The author suggests that the TV format was created due to the separation of the media industry as a sphere of production and distribution of television, cinema, and radio content. For the first time, the author identifies four main stages which are directly related to the legal regulation of creation, distribution, and assignment of property rights to the TV format: Stage I (from 1950 to 1970) - appearance, adaptation and glocalization of formats; Stage II (from 1970 to 1980) - formation of the scientific doctrine on the legal nature of formats; Stage III (from 1980 to 1990) - solving the problems of format protection (court practice, the establishment of non-governmental organizations in this area, in particular, FRAPA, etc. ); IV stage (from 1990 to the present) – globalization of formats and application of contractual structures that determine the process of creation, use and disposal of property rights to a TV format.The author determines the place of the TV format among other objects of intellectual property rights. The author examines the protectable (legally significant) and utilitarian (legally irrelevant, not subject to protection) elements of the format, and proposes qualifications for their various types.For the first time, the author has classified the processes that determine the civil turnover of the TV format, namely adaptation, glocalization, and globalization. It is argued that adaptation involves modifying or adapting the basic TV format to the national particulars of the country in which the audiovisual work (television program) created on its basis will be broadcast. The right of adaptation is exercised by the parties through a licence agreement, under which the licensor grants the licensee the right to change certain elements of the TV format or supplement it with new elements. In this way, the original work – a television program – is adapted at the local level and the licensee creates a derivative work – an adapted audiovisual work (television program).It is established that since the 50s of the last century, most countries of the world have tried, based on research by scholars, to ensure legal protection of TV formats at the legislative level. However, the failure to achieve unity in clarifying the legal nature of the TV format, and hence the inability to determine the legal mechanism which would ensure the protection of rights to this object, explain the fact that in modern conditions, the TV format at the level of national legislation of different countries of the world is protected either by the norms of intellectual property law or by the norms of other branches of law.

Метою дисертаційної роботи є розробка фізико-хімічних засад створення периклазошпінельних матеріалів з використанням композицій системи MgO – Al2O3 – FeO – TiO2 з заданою термопластичною матрицею, яка має підвищену адаптивну здатність зберігати цілісність матеріалу та експлуатаційну надійність вогнетривів в умовах знакозмінних та високоградієнтних термічних навантажень. Об’єкт досліджень – фізико-хімічні процеси спрямованого формування фазового складу та термопластичної структури периклазошпінельних вогнетривів на основі системи MgO – Al2O3 – FeO – TiO2. Предмет досліджень – закономірності та особливості фазо- та структуроутворення під час випалу та експлуатації периклазошпінельних вогнетривів, які обумовлюють формування комплексу заданих властивостей та експлуатаційних характеристик.^UThe thesis is devoted to the development of the physico-chemical basics of the creation of periclase-spinel materials using compositions of the MgO – Al2O3 – FeO – TiO2 system with a given thermoplastic matrix, which has an increased adaptive ability to preserve the integrity of the material and the operational reliability of refractories under sign-changing conditions and high-gradient thermal loads. The object of research – the physico-chemical processes of directed formation of the phase composition and thermoplastic structure of periclase-spinel refractories based on the MgO – Al2O3 – FeO – TiO2 system. The subject of research – patterns and peculiarities of phase and structure formation during firing and running of periclase-spinel refractories, which determine the formation of a complex of given properties and performance characteristics.

В роботі узагальнено теоретико-методологічні підходи до формулювання категоріального змісту феномену якості вищої освіти у межах наукового дискурсу проблематики публічного управління; уточнено зміст базових по відношенню до проблематики публічного управління забезпеченням якості вищої освіти категорій; надано характеристику рівням забезпечення якості вищої освіти та визначити місце і роль держави на кожному з них; конкретизовано структуру та елементи системи забезпечення якості вищої освіти, а також ідентифікувати суб’єктів і визначити об’єкти публічного управління у сфері забезпечення якості вищої освіти; розроблено комплексний механізм публічного управління у сфері забезпечення якості вищої освіти та обґрунтувати його зміст; систематизовано етапи становлення та розвитку системи забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти, а також визначити місце та роль держави у відповідних процесах; проведено аналіз практики використання механізмів публічного управління забезпеченням якості вищої освіти в Європейському просторі вищої освіти (на прикладі Фінляндії, Великобританії та Польщі); сформульовано основні завдання суб’єктів публічного управління щодо напрямів реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти; запропоновано напрями вдосконалення механізмів призначення керівників ЗВО та укладання контрактів з науково-педагогічними працівниками в системі публічного управління забезпеченням якості вищої освіти; обґрунтовано потенціали механізмів ліцензування та сертифікації професійної діяльності науково-педагогічних працівників для забезпечення якості вищої освіти.^UThe dissertation summarizes the theoretical and methodological approaches to the formulation of the categorical content of the phenomenon of the quality of higher education within the scientific discourse of public administration issues;; the content of the basic categories in relation to the issues of public management of quality assurance of higher education has been clarified; the characteristics of the levels of quality assurance of higher education are given and the place and role of the state at each of them is determined; the structure and elements of the higher education quality assurance system were specified, as well as to identify subjects and define objects of public administration in the field of higher education quality assurance; developed a complex mechanism of public management in the field of quality assurance of higher education and substantiated its content; the stages of formation and development of the quality assurance system in the European area of higher education are systematized, as well as the place and role of the state in the relevant processes are determined; an analysis of the practice of using mechanisms of public management to ensure the quality of higher education in the European area of higher education was carried out (on the example of Finland, Great Britain and Poland); the main tasks of public administration subjects regarding the directions of implementation of state policy in the field of ensuring the quality of higher education are formulated; directions for improving the mechanisms for appointing heads of higher education institutions and concluding contracts with scientific and pedagogical workers in the system of public management of quality assurance of higher education are proposed; the potentials of mechanisms for licensing and certification of the professional activity of scientific and pedagogical workers to ensure the quality of higher education are substantiated.

Досліджуються прості замкнені геодезичні на правильних тетраедрах в тривимірних сферичному і гіперболічними просторах. Введено комбінаторний тип таких геодезичних, що визначає порядок перетину ребер тетраедра геодезичними. Доведено класифікаційні теореми існування і єдиності простих замкнутих геодезичних заданого комбінаторного типу на правильному тетраедрі в залежності від значення плоского кута грані тетраедра. Показано, що прості замкнені геодезичні на правильному тетраедрі повинні проходити через середини двох пар протилежних ребер тетраедра. Проаналізовано асимптотичну поведінку числа простих замкнутих геодезичних довжини не більше L, коли L прямує до нескінченності, на правильному тетраедрі в гіперболічними просторі. Доведено теореми про зовнішню форму підмноговидів багатомірного гіперболічного простору, що мають метрику обертання.^USimple closed geodesics on regular tetrahedra in three-dimensional spherical and hyperbolical spaces are studied. A combinatorial type of such geodesics, which determines the order of intersections of geodesics with the edges of tetrahedra, is introduced. Existence and uniqueness theorems for simple closed geodesics of fixed combinatorial type on regular tetrahedra, which reveal the dependence on the value of the flat angles of tetrahedra, are proved. It is shown that simple closed geodesics on a regular tetrahedron have to go through the mid-points of two pairs of edges of the tetrahedron. The asymptotic behaviour of the number of simple closed geodesics, whose length is less or equal to L, on a regular tetrahedron in the hyperbolic space is analysed as L tends to the infinity. Theorems on the extrinsic form of submanifolds with rotationally invariant metric forms in the many-dimensional hyperbolic space are proved.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 122 – Комп’ютерні науки (Галузь знань 12 – Технічні науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерства освіти і науки України, Харків, 2023. Дисертація присвячена верифікації паралельних програм для інформаційних управляючих систем, що є складною та важливою задачею з багатьма проблемами та викликами. Розглядаються особливості процесу верифікації паралельних програм інформаційних управляючих систем. Описані найпоширеніші інструментальні засоби верифікації програм з підтримкою паралельних обчислень. Приділено увагу, що на сьогодні необхідність високої ефективності паралельного програмного забезпечення інформаційних управляючих систем вимагає суттєвого розширення складу факторів, що враховуються при формальній розробці часопараметризованих мультипаралельних програм інформаційних управляючих систем. Акцентовано, що верифікація мультипаралельних часопараметризованих програм має три складові: компіляційна верифікація; декомпіляційна верифікація та семантична верифікація. Компіляційна верифікація забезпечує перевірку синтаксичної та часової коректності формального синтезу структур семантико-числової специфікації, декомпіляційна верифікація забезпечує перевірку логічної еквівалентності синтезованих мультипаралельних програм та текстів вхідних послідовних програм після завершення всіх етапів синтезу, а семантична верифікація полягає у перевірці збігу одиниць вимірювання фізичних величин, отриманих на основі формального синтезу часопараметризованих мультипаралельних програм інформаційних управляючих систем та одиниць вимірювання вхідних та вихідних даних, що задаються користувачами. Сформовано сучасні вимоги до суттєвого розширення складу факторів, що враховуються при формальній розробці часопараметризованих мультипаралельних програм інформаційних управляючих систем. Формулюється задача дисертаційного дослідження, як розробка інформаційної технології верифікації паралельних часопараметризованих програм інформаційних управляючих систем з метою підвищення її ефективності за рахунок застосування компіляційної, декомпіляційної та семантичної верифікації на основі семантико-числових специфікацій. Для вирішення поставленої науково-прикладної задачі вирішено розробити ряд методів, а саме: метод компіляційної верифікації паралельних часопараметризованих програм для інформаційних управляючих систем; метод декомпіляційної верифікації паралельних часопараметризованих програм для інформаційних управляючих систем; метод семантичної верифікації паралельних часопараметризованих програм для інформаційних управляючих систем.Описано етапи розробки методу компіляційної верифікації паралельних програмних засобів інформаційних управляючих систем. Описані існуючі методи паралельної обробки інформації та їх сутність, показано доцільність використання сукупності методів паралельної обробки інформації при розробці паралельного програмного забезпечення інформаційних управляючих систем. Описано сутність декомпіляційної верифікації часопараметризованих програмних засобів інформаційних управляючих систем. Починаючи з аналізу бінарного коду послідовної програми, проводиться його декомпіляція з метою відновлення вхідного коду. Отриманий вхідний код піддається формальній верифікації за допомогою математичних методів. Відбувається доведення коректності програми, перевірка властивостей безпеки, аналіз відповідності вимогам тощо. Аналізуючи вхідний код програми, можна виявити можливі вразливі місця, дефекти або помилки, що можуть впливати на її безпеку та надійність. Також описані етапи постановки задачі декомпіляційної верифікації часопараметризованих паралельних програмних засобів інформаційних управляючих систем. Описано метод семантичної верифікації часопараметризованих мультипаралельних програм, змістовно розглянуті основні етапи методу семантичної верифікації мультипаралельних програм та описано побудову графу, що здійснюється за допомогою засобів візуалізації паралельних апаратно-програмних об’єктів. Представлена концептуальна модель технології верифікації часопараметризованих паралельних програм інформаційних управляючих систем та змістовно описано основні компоненти архітектури технології верифікації. Обрано показники ефективності технології семантико-числової верифікації інформаційних управляючих систем спрямовані на оцінку точності та надійності результатів верифікації. Сукупність отриманих у дисертації нових наукових результатів, позитивна оцінка їхньої достовірності, наукової та практичної значущості дають змогу вважати сформульовану наукову задачу розробки технології верифікації паралельних часопараметризованих програм інформаційних управляючих систем з метою підвищення ефективності верифікації за рахунок застосування компіляційної, декомпіляційної та семантичної верифікації на основі семантико-числових специфікацій, – розв'язаною, а поставлену мету – досягнутою.^UThe dissertation submitted for obtaining the Doctor of Philosophy degree in Technical Science: Speciality 122 – Computer science. V. N Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2023.The dissertation is devoted to the development and verification of parallel programs for information management systems, which is a complex and important task with many problems and challenges. Peculiarities of the processof verification of parallel programs of information management systems. The most common tools for verifying programs with parallel computing support are described. Attention is focused on the fact that today the need for high efficiency of parallel software of information management systems requires a significant expansion of the composition of factors that are taken into account during the formal development of time-parameterized multi-parallel programs of information management systems. It is emphasized that the verification of multi-parallel time-parameterized programs has three components: compilation verification; decompilation verification and semantic verification. Compilation verification provides checking the syntactic and temporal correctness of the formal synthesis of semantic-numerical specification structures. Decompilation verification provides checking the logical equivalence of synthesized multiparallel programs and input sequential program texts after completion of all stages of synthesis. And semantic verification consists in verifying the coincidence of the units of measurement of physical quantities obtained on based on the formal synthesis of time-parameterized multi-parallel information management systems programs and units of measurement of input and output data specified by users. Modern requirements for a significant expansion of the composition of factors taken into account during the formal development of time-parameterized multi-parallel information management systems programs have been formed. The task of the dissertation research is formulated as the development of information technology for the verification of parallel time-parameterized programs of information management systems with the aim of increasing its efficiency due to the application of compilation, decompilation and semantic verification based on semantic-numerical specifications. To solve the scientific and applied problem, it was decided to develop a number of methods, namely: the method of compilation verification of parallel time-parameterized programs for information management systems; method of decompilation verification of parallel time-parameterized programs for information management systems; method of semantic verification of parallel time-parameterized programs for information management systems. The stages of development of the method of compilation verification of parallel software tools of information control systems. It describes the existing methods of parallel information processing and their essence, shows the expediency of using a set of methods of parallel information processing in the development of parallel information management systems software. The stages of setting task of decompilation verification of time-parameterized parallel software tools of information management systems. In particular, it presents the structural scheme of the method of decompilation verification of time-parameterized parallel software tools of information management systems and a detailed description of the procedures that implement the stages of the method.The method of semantic verification of time-parameterized multiparallel programs, reviews the main stages of the method of semantic verification of multiparallel programs meaningfully, and describes the construction of the graph, which is carried out using means of visualization of parallel hardware and software objects. It presents the conceptual model of the verification technology of time-parameterized parallel information management systems programs and describes the main components of the verification technology architecture meaningfully. The structure of the synthesis verifier of graphs is described in more detail. The indicators of the effectiveness of the technology of semantic-numerical verification of information management systems, aimed at assessing the accuracy and reliability of the verification results. The set of new scientific results obtained in the dissertation, a positive assessment of their reliability, scientific and practical significance make it possible to consider the formulated scientific task of developing a technology for the verification of parallel time-parameterized programs of information management systems in order to increase the effectiveness of verification due to the application of compilation, decompilation and semantic verification based on semantic of numerical specifications, is solved, and the set goal is achieved.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021. Дисертаційна робота містить результати комплексної характеристики правового механізму взаємодії громадянського суспільства і держави у сфері захисту прав дітей в Україні. Матеріал дисертації узагальнює аналіз наукових праць, що стосуються вказаної проблеми, міжнародно-правових договорів, національних нормативно-правових актів, аналітичної та статистичної інформації. У роботі наголошено, що практично всі держави сучасного світу узгоджують власну політику у сфері прав дітей з універсальними стандартами, які містить міжнародний механізм захисту прав дитини, у зв'язку з чим здійснено ретроспективний аналіз формування цього механізму й виокремлено чотири етапи цього процесу – від початку ХХ ст. і донині. Висвітлено зміст основних загальних і спеціальних міжнародно-правових актів, які регламентують права дитини та їх захист. Охарактеризовано діяльність міжнародних міжурядових і неурядових організацій у сфері захисту прав дітей. Підкреслено, що в третьому тисячолітті зусилля міжнародного співтовариства спрямовуються на реалізацію принципу найкращого забезпечення інтересів дитини. Висвітлено європейську політику у сфері захисту прав дітей, що реалізується під егідою Ради Європи та у рамках Європейського Союзу. Виявлено відповідність законодавства України європейським конвенціям щодо захисту прав дітей та прагнення Української держави досягнути такого ж рівня захисту прав дитини, який забезпечують країни-члени ЄС. Захист прав дітей розглянуто як один із напрямів ювенальної політики держави. Охарактеризовано модель молодіжної/ювенальної політики Української держави, що має змішаний характер, оскільки поєднує риси поширених у світі шведської та американської моделей. Крім того, національну модель молодіжної/ювенальної політики визнано відкритою, оскільки вона орієнтується на норми міжнародного права прав дитини. Підтверджено, що на сучасному етапі ювенальна політика України зберігає багато патерналістських ознак. Перспективним напрямом розвитку ювенальної політики визнано поєднання патерналізму та лібералізму, що передбачає як особливий захист дитини з боку суспільства і держави, так і безпосередню участь дитини у прийнятті рішень з тих питань, які безпосередньо її стосуються. Запропоновано визначення ювенальної політики як діяльності державних і недержавних інституцій щодо створення умов з метою всебічного розвитку дітей та їх соціального становлення як повноправних членів громадянського суспільства. Зміст ювенальної політики охарактеризовано як єдність трьох основних напрямів діяльності щодо забезпечення, охорони і захисту прав дітей. Захист прав дітей розглянуто у широкому та вузькому аспектах. У широкому аспекті захист прав дітей є частиною соціальної функції держави та являє собою систему юридичних, економічних, організаційних заходів щодо забезпечення, охорони і відновлення у разі порушення прав, свобод і законних інтересів дітей. У вузькому аспекті захист прав дітей розуміється як діяльність державних органів і суспільних інституцій, спрямована на убезпечення дитини від порушення її прав і свобод, поновлення порушених прав і притягнення порушників до відповідальності. Доведено, що цілеспрямована й ефективна реалізація державної політики у сфері захисту прав дітей забезпечується цілісним механізмом – системою компетентних державних органів, що створюють належні умови для реалізації, охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів дитини у передбачених законодавством формах за допомогою відповідних засобів і способів попередження та/або усунення їх порушень. У сфері захисту прав дитини діють органи як загальної, так і спеціальної компетенції. Органи загальної компетенції формують правову основу для захисту прав дітей в Україні, а органи спеціальної компетенції здійснюють практичне забезпечення і захист прав дитини. Відзначено, що система спеціалізованих органів не має стабільного характеру.^UA thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 081 – Law. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2021.This dissertation contains the results of a comprehensive general theoretical characterization of the legal mechanism of interaction between the state and civil society in the sphere of protection of the rights of the child in Ukraine. The material of the dissertation generalizes the analysis of scientific works concerning the mentioned problem, international legal treaties, national normative legal acts, analytical and statistical information.The work points out that practically all states of the modern world align their policies in the area of the rights of the child with the universal standards contained in the international mechanism for the protection of the rights of the child. A retrospective analysis of the formation of this mechanism was carried out, and four stages in this process – from the beginning of the twentieth century to the present day – were highlighted. The contents of the main universal and specific international legal instruments governing the rights of the child and their protection have been reviewed. The activities of international intergovernmental and nongovernmental organizations in the area of the protection of the rights of the child are described. It is emphasized that in the third millennium the efforts of the international community are aimed at implementing the principle of the best interests of the child.Consideration is given to European policy on the protection of children's rights, which is implemented under the aegis of the Council of Europe and within the framework of the European Union. The conformity of Ukrainian legislation with the European conventions on the protection of the rights of the child and the aspiration of the Ukrainian state to achieve the same level of protection of the rights of children, which is ensured by the EU member countries has been revealed.The protection of children's rights has been examined as one of the directions of the state juvenile policy. The model of youth/juvenile policy of the Ukrainian state, which has a mixed character, as it combines features of the widespread in the world Swedish and American models, is characterized. In addition, the national model of youth/juvenile policy is recognized as open, as it is oriented to the norms of international law of the rights of the child.It is confirmed that at the present stage the juvenile policy in Ukraine retains many paternalistic features. A combination of paternalism and liberalism is recognized as a promising direction for the development of juvenile policy. This combination provides both special protection of the child by society and the state, and the direct participation of the child in decision-making on those issues that directly affect him or her.A definition of the juvenile policy as the activity of state and non-state institutions on creation of necessary conditions for all-round development of children and their social formation as full members of civil society is offered. The content of the juvenile policy is described as the unity of three main directions of activity on provision, protection and defense of children's rights. The protection of children's rights is considered in the broad and narrow aspects. In the wide aspect protection of children's rights is a part of social function of the state and represents a system of legal, economic, organizational measures for provision, protection and restoration in case of violation of their rights, freedoms and legitimate interests. In the narrow aspect, the protection of children's rights is understood as the activity of state bodies and public institutions aimed at ensuring the safety of children from violations of their rights and freedoms, restoring violated rights and bringing violators to justice.It has been argued that the targeted and effective implementation of government policy on the protection of children's rights is ensured by an integrated mechanism, i.e., a system of competent State bodies providing appropriate conditions for the realization, protection and defence of the rights, freedoms and legitimate interests of children in the forms prescribed by law through appropriate ways and means of preventing and/or eliminating violations of those rights. Both general and special agencies are involved in the protection of children's rights. The general bodies form the legal basis for the protection of the rights of the child in Ukraine, while the special bodies ensure the practical implementation and protection of the rights of the child. It is noted that the system of specialized bodies is unstable.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню перебігу хронічного гепатиту С у пацієнтів з різними варіантами поліморфізму гену TLR-4. Також було досліджено вплив різних алельних варіантів гену TLR-4 на ефективність противірусної терапії у хворих на хронічний гепатит С з 1b генотипом. Фокусом даного дослідження було визначення основних характеристик, що визначають важкість перебігу хронічного гепатиту С та їх зв'язок з поліморфізмом гену TLR-4. Отримані дані вказують на те, що наявність у пацієнта мінорного алелю С +3725 G/C гену TLR4 асоціюється з більш вираженими проявами усіх клінічних та біохімічних синдромів, що характеризують важкість перебігу хронічного гепатиту С. Індивіди-носії алелю С +3725 G/C гену TLR4 мають достовірно вищий ризик розвитку виражених ступенів фіброзу печінки (F3-F4) та високого вірусного навантаження (>600000 МО/л) ніж ті в кого даний алель відсутній. Шанс досягнення стійкої вірусологічної відповіді при проведені противірусного терапії у хворих на хронічний гепатит С з 1b генотипом був в 13 разів вищій у пацієнтів які не мали алелю С +3725 G/C гену TLR4.^UThe dissertation is devoted to the study of the course of chronic hepatitis C in patients with different variants of the TLR-4 gene polymorphism. The effect of different allelic types of the TLR-4 gene on the effectiveness of antiviral therapy in patients with chronic hepatitis C with genotype 1b also was studied. The focus of this study was to determine the main characteristics that estimate the severity of clinical course of chronic hepatitis C and their relationship with the TLR-4 gene polymorphism. The obtained data indicated that the presence of the minor C +3725 G/C allele of the TLR-4 gene in the patient was associated with more pronounced manifestations of all clinical and biochemical syndromes that characterized the severity course of chronic hepatitis C. Individuals, which are carrying the C allele of +3725 G/C TLR-4s gene, have a significantly higher risk of severe liver fibrosis (F3-F4) and high viral load (> 600,000 IU/L), compared with those, who did not have this allele. The chance of achieving a stable virological response during antiviral therapy in patients with chronic hepatitis C with genotype 1b was 13 times higher in patients, who did not have the C +3725 G/C allele of the TLR-4 gene.