Доведено важливість значення генів DRB1-локус II класу головного комплексу гістосумісності людини у лізосомальних цистеїнових катепсинів B і L у патогенезі інфекції вірусу Епштейна - Барр (ВЕБ). Уточнено механізми індукції аутоімунітету внаслідок інфекції ВЕБ на підставі гістохімічної характеристики антигенів-мішеней та циркулюючих аутоантитіл. Запропоновано визначати рівень beta 2-мікроглобуліну та C-реактивного білка у сироватці крові у разі обстеження щодо наявності інфекції ВЕБ з метою оцінювання активності імунопатологічного процесу та діагностування мікробно-деструктивних ускладнень. Наведено результати п'ятирічного епідеміологічного спостереження захворюваності на інфекційний мононуклеоз (ІМ) у Дніпропетровську. Вивчено клінічні особливості інфекції ВЕБ серед пацієнтів з різним імунним статусом, а саме: імунокомпетентних осіб, дітей раннього віку з "невизначеним" ВІЛ-статусом, хворих на розсіяний склероз. Визначено клінічну ефективність застосування комбінації циклоферону зі гропринозином під час лікування ІМ, яка не зумовлює стимулювання специфічного гуморального імунітету або пригнічення віремії. Установлено, що використання преднізолону підвищує ризик рецидиву ІМ за рахунок пролонгації віремії. Розроблено протокол диспансерного спостереження, який регламентує організацію, терміни та перелік лабораторних обстежень пацієнтів, що хворіли на інфекцію ВЕБ.

  Скачати повний текст