Скачати повний текст

Проаналізовано проблему відновного лікування наслідків травматичного пошкодження спинного мозку в експерименті. Досліджено відновний ефект імлантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканинної алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) після моделювання лівобічного половинного перетину (ЛПП) спинного мозку безпородних щурів-самців віком 5,5 міс. і вагою 250 - 300 г. Імплантацію гідрогелю в зону ЛПП проведено одразу ж після моделювання травми. ТКНЦ в тканину спинного мозку нижче місця травми здійснено через 7 та 13 тижнів після моделювання ЛПП, а також через 4 та 8 тижнів після імплантації гідрогелю. Виявлено, що на 16-й тиждень спостереження імплантація гідрогелю сприяє достовірному покращанню функції задніх кінцівок на 2 - 2,44 бала за шкалою ВВВ у порівнянні з тваринами, які перенесли ізольоване ЛПП. Виявлено, що проведення ТКНЦ через 4 тижні пілся імплантації гідрогелю та через 7 тижнів після ЛПП обумовлює виникнення достовірного піку швидкості зростання функції задньої іпсилатеральної кінцівки на 4 - 6 тиждень відносно до вибірок порівняння. З'ясовано, що імплантація гідрогелю супроводжується формуванням фазної динаміки показників електричної активності: фаза зростання показників (1 - 7 тиждень), стабілізація (7 - 23 тиждень, у випадку ізольованого ЛПП відсутня); декомпенсація, пік і регресія (24 - 31 тиждень). Встановлено, що ТКНЦ, зокрема, проведена після ізольованого ЛПП, обумовлює зниження надмірної електричної активності в еферентних частинах рухової системи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано тезу, що для вирішення питання стабілізації якості поверхневого шару необхідно розробити принципи його діагностики у масштабі реального часу. Для виділення інформації щодо якості поверхневого шару запропоновано обробку сигналів від датчиків за математичним алгоритмом штучних нейронних мереж. Встановлено, що для стабільності діагностики необхідно одночасно застосовувати датчик ЕДС різання та датчик електромагнітного поля поблизу зони різання. Доведено працездатність системи у широкому діапазоні режимів різання та розроблено схему корекції роботи токарного верстата з ЧПК.

  Скачати повний текст

Параліч м'язів обличчя – це патологічний виснажливий стан, який часто пов'язаний з драматичними функціональними, психологічними та косметичними наслідками негативного характеру. Травма лицевого нерву (ЛН) – важлива медична та соціальна проблема, яка має руйнівний вплив на ряд важливих аспектів людського життя (психологічні, естетичні, економічні), що негативно відображається на якості життя хворих. Неспроможність повноцінного вираження емоцій створює надзвичайно сильний відбиток на психологічному стані хворих, а асиметрія обличчя унеможливлює комфортне знаходження в соціумі та призводить, у тому числі, до виникнення виражених депресивних розладів у хворих з наслідками ушкодження ЛН (Nellis JC, Ishii M, Byrne PJ et al., 2017; Chang YS, Choi JE, Kim SW et al., 2016; Goines JB, Ishii LE, Dey JK et al., 2016).Лицевий нерв (ЛН) займає перше місце серед інших черепних нервів за частотою ушкодження (Каверина ВВ, 1975; Неробеев АИ, 1997; Калакуцкий НВ, Пахомова Н.В, Петропавловская ОЮ, 2016). ЛН відповідає за міміку і вираження емоцій, приймає участь у забезпеченні захисної функції ока, утворенні слізної рідини, слиновиділення, частково забезпечує смакову функцію та навіть приймає участь у носовому диханні (Пейпл АД, 2007).При ушкодженні ЛН виникає виражена асиметрія обличчя, яка спотворює зовнішній вигляд, внаслідок чого хворий стає об'єктом підвищеної уваги, що в подальшому негативно впливає на його психоемоційний статус.Також характерними є порушення зору, мови, знижується тонус м'язів рота та щік, що призводить до проблем з жуванням, а також має місце утруднення носового дихання.Серед етіологічних факторів виникнення ураження ЛН варто особливо відзначити його механічні ушкодження при черепно-мозковій і краніофаціальній травмі, а також велику кількість ятрогенних ушкоджень, пов'язаних з видаленням пухлин задньої черепної ямки, завушної ділянки, а також з хірургічними маніпуляціями при різних захворюваннях периферичної частини органа слуху (Hohman MH, Hadlock TA, 2014; Spencer CR, Irving RM, 2016; Reich SG, 2017; Zhang W, Xu L, Luo T et al., 2019; Teresa MO, 2018).Не зважаючи на бурхливий розвиток мікрохірургії нервів, наявність сучасних засобів діагностики та методів лікування хворих з травмою ЛН, проблема повноцінного відновлення його функції залишається невирішеною. Відсутній, так званий, «золотий стандарт» хірургічного лікування ушкоджень ЛН, оскільки існує безліч методик, які значно різняться за своєю концепцією, і кожна з них має своїх прихильників.Наша робота висвітлює результати хірургічного лікування великої кількості хворих з ушкодженнями ЛН у порівнянні з роботами авторитетних фахівців (Volk GF et al., 2020; Socolovsky M et al., 2016; Biglioli F et al., 2016; Biglioli F et al., 2017; Vila PM et al., 2020; Gao Z et al., 2019 та ін.) за останні 5 років, де представлено невелику кількість хворих, у яких було застосовано різні методи реіннервації ЛН.Дане дисертаційне дослідження присвячене вивченню результатів хірургічного лікування наслідків ушкоджень ЛН різними хірургічними методами лікування. Це дасть змогу на основі великої кількості спостережень (202 хворих) обрати найбільш ефективний метод реіннервації ЛН з досягненням оптимальних функціональних і естетичних результатів. Серед біомедичних проблем, пов'язаних з нейропатіями ЛН, актуальним є вибір ефективного виду невротизації ЛН. Вирішенню цього питання і присвячене дане дослідження.Мета дослідження: підвищення ефективності відновлення структури та функції лицевого нерва у хворих з його ушкодженнями різного генезу, що полягає в оптимізації комплексу лікувально-діагностичних заходів, визначенні найбільш доцільного виду хірургічного лікування лицевого нерва при лікуванні наслідків його травми, спрямованого на максимальне відновлення втрачених функцій нерва.^UFacial muscle paralysis is a pathological debilitating condition that is often associated with dramatic functional, psychological and cosmetic consequences of a negative nature. The consequences of facial nerve (FN) damage are a serious medical and social problem, as they have a devastating effect on a number of important aspects of human life (psychological, aesthetic, economic), which significantly reduces the quality of life of patients. The inability to fully express emotions creates an extremely strong imprint on the psychological state of patients, and facial asymmetry limits the comfortable stay in society and even leads to severe depressive disorders in this category of patients (Nellis JC, Ishii M, Byrne PJ et al., 2017; Chang YS, Choi JE, Kim SW et al., 2016; Goines JB, Ishii LE, Dey JK et al., 2016).The facial nerve (FN) ranks first among other cranial nerves in the frequency of lesions (Kaverina VV, 1975; Nerobeev AI, 1997; Kalakutsky NV, Pakhomova NV, Petropavlovskaya OY, 2016). FN is responsible for facial expressions and expression of emotions, participates in ensuring the protective function of the eye, the formation of tear fluid, salivation, partially provides taste function and even participates in nasal breathing (Peypl AD, 2007).When FN is damaged, there is a pronounced asymmetry of the face, which distorts the appearance, as a result of which the patient becomes the object of increased attention, which further negatively affects his psycho-emotional status. Also characteristic are impaired vision, speech, decreased muscle tone of the mouth and cheeks, which leads to problems with chewing, and there is difficulty in nasal breathing. Among the causes of FN neuropathy should be noted mechanical damage to theFN or its trunks in traumatic brain and craniofacial trauma, as well as a wide range of iatrogenic injuries associated with the removal of tumors of the posterior cranial fossa (most often – acoustic neuromas), salivatory gland tumors also with surgical interventions in various diseases of the peripheral part of the auditory analyzer (Hohman MH, Hadlock TA, 2014; Spencer CR, Irving RM, 2016; Reich SG, 2017; Zhang W, Xu L, Luo T et al., 2019; Teresa MO, 2018).Despite the rapid development of nerve microsurgery, the availability of modern diagnostic tools and methods of treatment of patients with FN trauma, the problem of full recovery of its function remains unresolved. There is no so-called "gold standard" for surgical treatment of FN injuries, as there are many techniques that differ significantly in their concept, and each of them has its supporters.Our work highlights the results of surgical treatment of a large number of patients with LN injuries compared to the work of reputable specialists (Volk GF et al., 2020; Socolovsky M et al., 2016; Biglioli F et al., 2016; Biglioli F et al., 2017; Vila PM et al., 2020; Gao Z et al., 2019 etc) over the past 5 years, which presents a small number of patients in whom various methods of LN reinnervation were used. This dissertation research is devoted to the study of of surgical treatment results of the FN injuries consequences by different surgical methods of treatment. This will allow on the basis of a large number of observations (202 patients) to choose the most effective method of FN reinnervation with the achievement of optimal functional and aesthetic results. Among the biomedical problems associated with FN palsy, the choice of an effective type of facial nerve transfer is relevant. This study is devoted to solving this issue.The aim of the study: increasing the efficiency of restoring the structure and function of the facial nerve in patients with its injuries of different genesis, which is to optimize a set of therapeutic and diagnostic measures, determine the most appropriate surgical treatment type of facial nerve in the treatment of its trauma, aimed at maximum recovery of lost nerve function.