Досліджено ефективність використання комбінацій протипротозойних препаратів з пролонгаторами для лікування змішаної форми анаплазмозно-бабезіозної інвазії овець в Криму. Розроблено метод експрес-діагностики змішаних форм кровопаразитарних інвазій за допомогою люмінесцентної мікроскопії. Досліджено профілактичні та лікувальні властивості нового протипротозойного препарату "Золг" у разі змішаного перебігу анаплазмозу та бабезіозу. Встановлено, що введення даного препарату у дозі 0,002 г/кг підшкірно або внутришньом'язово під час масового нападу кліщів-переносників захворювання запобігає розвитку бабезіозу та затримує появу в крові анаплазм на 22 доби, що обумовлює легкий характер перебігу захворювання. Виявлено, що підшкірне або внутришньом'язове введення препарату у дозі, що в п'ять разів більша за терапевтичну (10 мг/кг), не викликає клінічних ознак токсикозу та не призводить до зміни вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів, активності АлАт, АсАТ та лужної фосфатази. З'ясовано, що дворазове введення препарату "Золг" вівцям у дозі 10 мг/кг з інтервалом 50 діб звільняє організм від анаплазм.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз конотативних компонентів фразеологічних одиниць (ФО) німецької мови в їх системних відносинах з метою визначення ролі конотативних співзначень у семантиці фразеологізмів, шляхів та чинників їх виникнення, впливу конотації на реалізацію парадигматичних відносин у фразеології, виявлення особливостей сполучуваності конотатів ФО та мовних засобів їх вираження. Із застосуванням узуалізації ФО виділено три базових типи конотатів: оцінно-експресивний, функціонально-стилістичний та історико-культурний. Виявлено, що характер конотації у ФО залежить від внутрішньої форми ФО, історично обумовлених стереотипних уявлень, а також особливостей концептуальної метафори. Відзначено, що вивчення парадигматичних відносин у фразеології з конотативних позицій показує залежність фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії, омонімії та варіантності від наявності та характеру сполучуваності спільних та диференційних конотатів. На підставі результатів дослідження взаємодії конотатів виділено особливості їх сполучуваності (обов'язкову, повну, неповну та нульову), а також визначити основні засоби мовного вираження, окремі конотовані лексеми-конституенти ФО, а також переосмислення ФО в цілому на основі семантичного зсуву - метафори, метонімії та їх різновидів.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано теоретико-методологічні положення, що містять визначення поняття, змісту, функцій, структури, місця та ролі правової системи в соціальному середовищі та державі. З'ясовано значення нового праворозуміння для формування та розвитку правової системи, яке базується на визначенні права як всезагальної необхідної форми та рівної міри свободи індивіда. Показано взаємозв'язок правової системи з іншими елементами суспільної системи. Досліджено правову діяльність як елемент правової системи, юридичний процес як форму організації та здійснення правової діяльності, культуру правової діяльності та правову культуру. Проаналізовано співвідношення права, правової системи та держави. Висвітлено розвиток соціальності сучасних державних і правових систем. Розкрито роль правової системи в розвитку та функціонуванні демократичної, соціально-правової держави.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню трансформацій у ціннісно-смислової сфері особистості в умовах пролонгованої вітальної загрози, викликаною пандемією COVID-19, та розробці рекомендацій щодо психологічної підтримки постраждалого населення задля подолання важких психологічних наслідків пандемії.Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні особливостей трансформаційних змін ціннісно-смислової сфери особистості під впливом пролонгованої вітальної загрози, спричиненою пандемією COVID-19.Об`єктом дослідження є цінісно-смислова сфера особистості.Предметом є трансформаційні зміни в ціннісно-смисловій сфері особистості.У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи. Обґрунтована актуальність теми дисертації, сформульовано мету роботи та основні завдання дослідження, показано зв’язок роботи з науковими програмами. Наведено дані про особистий внесок здобувача, апробацію роботи та публікації. У першому розділі проведено аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури стосовно питання сутності ціннісно-смислової сфери особистості. Встановлено умови та чинники трансформаційних змін в ціннісно-смисловій сфери особистості (вікові, професійні, екзистенціальні кризи та ін.). У другому розділі розкрите поняття загрози (вітальна, екзистенціальна) як детермінанти змін в ціннісно-смисловій сфері особистості. Вивчено питання особливостей впливу соціальних обмежень на особистість взагалі та на ціннісну сферу людини зокрема. На основі результатів теоретичного аналізу проблеми була розроблена програма емпіричного дослідження. Для дослідження особливостей змін та трансформацій в межах ціннісно - смислової сфери особистості в умовах впливу пролонгованої вітальної загрози COVID-19 було сплановано лонгітюдне дослідження, яке реалізовувалось протягом березня 2020 - травня 2021 рр. Ключовими характеристиками для розподілу випробуваних на групи стали особливості переживання ними уявної та реальної загрози в умовах пандемії COVID-19, а трансформаційні зміни у ціннісно-смисловій сфері особистості діагностувалися за допомогою батареї психодіагностичних методик. Пандемія COVID-19 – це ситуація, яка характеризується потенційною вірогідністю зіткнення людини зі смертю. В межах нашого дослідження особливу увагу приділено впливу на особистість пандемії COVID-19 як надзвичайної ситуації тривалої та/або пролонгованої дії. При цьому, додамо, що така надзвичайна ситуація має характер вітальної загрози, яка, в свою чергу поділяється, на 2 аспекти: реальний та уявний.У третьому розділі вивчені психологічні особливості динаміки трансформаційних змін в межах ціннісно-смислової сфери особистості в умовах пролонгованої вітальної (реальної та уявної) загрози (до та після хвороби на COVID-19), а також у різних категоріях населення.Результати порівняльного аналізу всіх трьох вимірів показують, що загальними незмінними цінностями для обох груп досліджуваних залишилися «Безпечність» та «Доброта». Інші цінності зазнали певних перетворювальних впливів. Значущість цінності «Безпечність» свідчить про наявність спільної потреби досліджуваних обох груп у стабільності, гармонійності суспільства та взаємин. Цінність «Доброта» вказує на прагнення до позитивної взаємодії з іншими людьми, афіліації, відповідальності у стосунках, толерантності та любові.У четвертому розділі, завдяки дослідженню стратегій подолання (копінг-механізмів), толерантності до невизначеності та часової перспективи у осіб з різним ставленням до пандемії COVID-19 та в залежності від захворюваності на COVID-19, були розроблені психологічні профілі осіб з різним типом реагування на пандемію COVID-19 та сформульовані рекомендації щодо подолання важких психологічних наслідків пандемії. Дослідження трансформацій цінностей після хвороби на COVID-19 у респондентів всіх категорій дозволяє констатувати, що перетворення здебільшого стосуються зростання прагнення до безпечного життя, усвідомленості, необхідності створення суспільного небезпечного простору життя, який потребує зниження частки суто егоцентричних потреб та докладання зусиль для вироблення певних спільних норм та правил, дотримання яких унебезпечить людей в майбутньому від поширення нових згубних інфекцій, вірусів тощо.Наукова новизна отриманих результатів.Вперше:- вивчено динаміку ціннісно-смислової сфери особистості з різним ставленням до пандемії COVID-19;- проаналізовано сутність трансформаційних змін у ціннісній та сенсо-життєвій сфері особистості до та після захворювання на COVID-19;- розроблено психологічні профілі осіб із різним типом переживання пандемію COVID-19.Уточнено та доповнено перелік соціально-демографічних детермінант, що обумовлюють трансформаційні зміни у межах ціннісно-смислової сфери особистості;Практичне значення отриманих результатів полягає у використанні одержаних даних в системі психологічного супроводу різних категорій населення, яке постраждало від пролонгованої надзвичайної ситуації з вітальним компонентом, викликаним пандемією.^UThe dissertation is devoted to the definition of transformations in the value-semantic sphere of personality in the context of a prolonged vital threat caused by the COVID-19 pandemic and the development of recommendations for psychological support for the affected population to overcome the severe psychological consequences of the pandemic.The purpose of the study is to theoretically substantiate and empirically study the peculiarities of transformational changes in the value-semantic sphere of personality under the influence of the prolonged vital threat caused by the COVID-19 pandemic.The object of research is the value-semantic sphere of personality.The subject is transformational changes in the value-semantic sphere of personality.The introduction gives a general description of the dissertation. The relevance of the dissertation topic is substantiated, the purpose and the main tasks of the study are formulated, and the connection of the work with scientific programs is shown. The data on the personal contribution of the applicant, work approbation, and publications are presented. The first section analyzes the foreign and domestic scientific literature on the essence of the value-semantic sphere of personality. The conditions and factors of transformational changes in the value-semantic sphere of personality (i.e. age, professional and existential crises, etc.) are determined. The second section reveals the concept of threat (i.e. vital, existential) as a determinant of changes in the value-semantic sphere of personality. The issue of the peculiarities of the influence of social restrictions on the personality in general and the value sphere of a person, in particular, is studied. Based on the results of the theoretical analysis of the problem, an empirical research program was developed. To investigate the peculiarities of changes and transformations within the value-semantic sphere of the individual under the influence of the prolonged vital threat of COVID-19, a longitudinal study was planned and implemented during March 2020 - May 2021. The COVID-19 pandemic is a situation characterized by the potential possibility of a person facing death. This, in turn, causes a feeling of helplessness and inability to influence or change the situation and is interpreted as a type of vital and existential threat. In this case, a person has little control over events, and can't plan, predict, or even live an ordinary life.Our study focuses on the impact of the COVID-19 pandemic on the individual as an emergency of long and/or prolonged duration. We would like to add that such an emergency has the character of a vital threat, which, in turn, is divided into 2 aspects: real and imaginary. A real threat poses a direct threat to human life or health (an unexplored disease that spreads rapidly and has a high percentage of fatalities); an imaginary threat has not manifested itself in the literal sense but causes concern about the spread of the disease and the existence of a high probability of getting sick and, as a result, dying.The third section examines the psychological features of the dynamics of transformational changes within the value-semantic sphere of the individual in the context of a prolonged vital (real and imaginary) threat (before and after COVID-19), as well as in different categories of the population.The results of the comparative analysis of all three dimensions show that the general unchanged values for both groups of respondents are "Safety" and "Kindness". Other values have undergone specific transformative influences. The significance of the value "Safety" indicates the existence of a common need of both groups of respondents for stability, and harmony in society and relationships. The value of "Kindness" suggests a desire for positive interaction with other people, affiliation, responsibility in relationships, tolerance, and love.In the fourth section, through the study of coping strategies (coping mechanisms), tolerance to uncertainty, and time perspective in people with different attitudes to the COVID-19 pandemic and depending on the incidence of COVID-19, psychological profiles of people with different types of response to the COVID-19 pandemic were developed and recommendations for overcoming the severe psychological consequences of the pandemic were formulated. The scientific novelty of the results.For the first time:- the dynamics of the value-semantic sphere of a person with different attitudes towards the COVID-19 pandemic is studied;- the essence of transformational changes in the value and semantic-life sphere of the individual before and after COVID-19 is analyzed;- psychological profiles of individuals with different types of experience of the COVID-19 pandemic were developed.

Дисертація присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання в галузі психології – проведенню професіграфічного аналізу діяльності піротехніка Державної служби України з надзвичайних ситуацій.Мета дослідження полягає в комплексній оцінці організаційно-правових та індивідуально-психологічних особливостей діяльності фахівців піротехнічних підрозділів ОРС ЦЗ ДСНС здійснити професіографічний опис даної професії. Об’єктом дослідження є професійна діяльність фахівців піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуації.Предметом дослідження є соціально–психологічні та індивідуально-типологічні особливості професійної діяльності фахівців піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуації.У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи. Обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету роботи та основні завдання дослідження, показано зв’язок роботи з науковими програмами. Наведено дані про особистий внесок здобувача, апробацію роботи та публікації.У першому розділі проведено теоретичний аналіз психологічних джерел з питань професіографічного аналізу діяльності в межах психології праці, в яких висвітлено основні підходи, концепції та положення для визначення професійно важливих якостей працівника та створення професіограм. Аналіз сучасних психологічних досліджень з професіографічного аналізу діяльності показав, що для вивчення діяльності комплексним методом є професіографія, яка являє собою опис об’єктивних характеристик професії, функцій і процесів професійної діяльності. У другому розділі наведено характеристику вибірки, до якої увійшли 130 піротехніків ДСНС з різних областей України, а саме Харківської, Чернігівської, Львівської, Миколаївської, Донецької, Луганської, Черкаської, Сумської та Київської областей. Вибірка була розподілена в залежності від стажу служби на посаді піротехніка. Підбір методик дослідження базувався на статистичних даних про їх валідність, надійність та диференційованість для визначення індивідуально-психологічних професійних якостей піротехніків ДСНС. У третьому розділі визначено особливості професійної діяльності піротехніків ДСНС. Проведений аналіз стандартних операційних процедур та нормативно-правового регулювання діяльності дав змогу визначити вразливі місця функціонального призначення піротехніка. Діяльність піротехніка відбувається в екстремальних умовах та супроводжується станом невизначеності та дефіциту інформації. Піротехнічні розрахунки залучаються до вилучення вибухонебезпечних предметів з різних місць – іноді саме ця особливість діяльності ускладнює та веде до збільшення небезпеки, виконуючи місію з гуманітарного розмінування деокупованих територій. Ефективність виконання завдання залежить від професіоналізму та досвіду піротехніка. У четвертому розділі запропоновано перелік професійно важливих якостей фахівців піротехнічних підрозділів ДСНС України, що складають основу психограми цієї діяльності; досліджено психологічну основу успішності професійної діяльності фахівців піротехніків при виконанні професійних завдань. Визначено, що головними в структурі професійно важливих якостей фахівців піротехніків є наступні групи властивостей: моторні, атенційні, емоційні, вольові, мнемічні. Розроблено математичну модель прогнозування ефективності професійної діяльності фахівця піротехніка при виконанні завдань за призначенням. Визначено, що основними професійними якостями фахівця піротехніка для успішного виконання діяльності є якості, що належать до психофізіологічних процесів, пізнавальних процесів та емоційно-вольового компоненту. Наукова новизна отриманих результатів.1. Вперше:- на основі комплексного дослідження здійснено професійографічний опис діяльності фахівців піротехнічних підрозділів ОРС ЦЗ ДСНС та виявлено їх ПВЯ; - розроблено психограму фахівця піротехніка Державної служби України з надзвичайних ситуацій.2. Уточнено: психодіагностичний інструментарій для проведення професійного психологічного відбору кандидатів у піротехніки Державної служби України з надзвичайних ситуацій.3. Дістали подальшого розвитку: підходи до психологічного супроводу професійної діяльності фахівців екстремального профілю. Практичне значення отриманих результатів полягає у вдосконаленні процедури професійного-психологічного відбору на професію піротехніка, визначення основних та другорядних індивідуально-психологічних та професійно-важливих якостей, які висуваються до кандидатів на навчання та проходження служби за професією піротехнік ДСНС України. Розроблена психограма фахівця піротехніка може бути використана відділами кадрів та іншими підрозділами, що займаються відбором працівників на навчання та проходження подальшої служби за професією фахівець піротехнік, закладами вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій при відборі курсантів на навчання.^UThe dissertation is devoted to solving an important scientific and practical problem in the field of psychology-conducting a professional analysis of the activities of pyrotechnics of the state emergency service of Ukraine.The purpose of the study is to make a comprehensive assessment of the organizational, legal and individual psychological characteristics of the activities of specialists of pyrotechnic divisions of the OPS of the Central State Emergency Service to carry out a professional description of this profession.The object of research is the professional activity of specialists of pyrotechnic divisions of the state emergency service of Ukraine.The subject of the research is socio–psychological and individual typological features of professional activity of specialists of pyrotechnic divisions of the state emergency service of Ukraine.The introduction provides a general description of the dissertation work. The relevance of the dissertation topic is substantiated, the purpose of the work and the main tasks of the research are formulated, and the connection of work with scientific programs is shown. Data on the applicant's personal contribution, approbation of the work and publication are provided.In the first section of the, a theoretical analysis of psychological sources on the issues of professionographic analysis of activities within the framework of Labor psychology is carried out, which highlights the main approaches, concepts and provisions for determining professionally important qualities of an employee and creating professionograms. The analysis of modern psychological research on professionographic analysis of activity has shown that for the study of activity, a complex method is professionography, which is a description of the objective characteristics of the profession, functions and processes of professional activity.The second section describes a sample of 130 pyrotechnics of the state emergency service from different regions of Ukraine, namely Kharkiv, Chernihiv, Lviv, Mykolaiv, Donetsk, Luhansk, Cherkasy, Sumy and Kiev regions. The sample was distributed depending on the length of service in the position of pyrotechnics. The selection of research methods was based on statistical data on their validity, reliability and differentiation to determine the individual psychological professional qualities of pyrotechnics of the State Emergency Service. The third chapter defines the features of professional activity of pyrotechnics of the State Emergency Service. The analysis of standard operational procedures and regulatory regulation of activities allowed us to identify vulnerabilities in the functional purpose of pyrotechnics. Pyrotechnics activities occur in extreme conditions and are accompanied by a state of uncertainty and lack of information. Pyrotechnic crews are involved in the removal of explosive objects from different places – sometimes this feature of the activity complicates and leads to an increase in danger, performing a mission for humanitarian demining of de-occupied territories. A mathematical model for predicting the effectiveness of professional activity of a pyrotechnic specialist when performing tasks for their intended purpose has been developed. It is determined that the main professional qualities of a pyrotechnic specialist for successful performance of activities are qualities related to psychophysiological processes, cognitive processes and the emotional-volitional component. Scientific novelty of the results obtained.1. for the first time:- on the basis of a comprehensive study, a professional description of the activities of specialists of pyrotechnic divisions of the ORF of the Central State Emergency Service was carried out and their professionally important qualities was identified;- a psychogram of a pyrotechnic specialist of the state emergency service of Ukraine has been developed.2.clarified: psychodiagnostic tools for professional psychological selection of candidates for pyrotechnics of the state emergency service of Ukraine.3.further developed: approaches to psychological support of professional activities of extreme specialists.The practical significance of the results obtained is to improve the procedure for professional and psychological selection for the profession of pyrotechnics, determine the main and secondary individual psychological and professionally important qualities that are put forward to candidates for training and service in the profession of pyrotechnics of the state emergency service of Ukraine.The developed psychogram of a pyrotechnic specialist can be used by human resources departments and other departments engaged in the selection of employees for training and further service in the profession of a pyrotechnic specialist, institutions of higher education of the state emergency service of Ukraine when selecting cadets for training.